Ухвала суду № 12057619, 28.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16107/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого

суддів

при секретарі

за участю:

представника позивача

представників

відповідача Хрімлі О.Г.,

Літвіної Н.М.,

Ключковича В.Ю.,

Кожокарі М.Ю.,

Кузьменко О.О.,

Токарчука В.М.,

Забеліна І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2010 року по справі за позовом Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамира Естейт»про стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином, -

В С Т А Н О В И Л А:

Володимир-Волинська обєднана державна податкова інспекція звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокорміндустрія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамира Естейт»про стягнення з ТОВ «Вамира Естейт»в доход держави все одержане ним (кошти в оплату товару (метіоніну) в сумі 9 810 000 грн.) за нікчемним правочином, стягнення з ТОВ «Агрокорміндустрія»в доход держави все одержане ним (вартість поставленого товару (метіоніну) в кількості 1,5 тон на суму 60000 грн.) за нікчемним правочином.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Володимир-Волинською обєднаною державною податковою інспекцією подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на відсутність підстав застосування до відповідачів положень ст. 208 ГК України.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Володимир-Волинською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Агрокорміндустрія»з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року.

За результатами перевірки позивачем складений акт від 02.10.2009 р року № 966/23-31602999, яким встановлено порушення ТОВ «Агрокоміндустрія»п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме у 2009 році зайво віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 1 635 000,00 грн., в т.ч. в лютому 2009 року -266 666 грн., в березні 2009 року - 691 667 грн., в червні 2009 року - 676 667 грн. на підставі документів, виписаних ТОВ «Вамира Естейт»на виконання умов договору купівлі-продажу від 10.02.09 року.

Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу від 10.02.09 року між ТОВ «Вамира-Естейт»(Продавець) та ТОВ «Агрокорміндустрія»(Покупець), продавець зобовязується поставити покупцю метіонін в кількості 250 т. на суму 10 000 000 грн.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Агрокорміндустрія»перераховано кошти в сумі 9 810 000 грн. згідно платіжних доручень: № 263 від 19.02.09 на суму 600 000 грн.; № 267 від 20.02.09 на суму 500 000 грн.; № 268 від 23.02.09 на суму 500 000 грн.; № 295 від 02.03.09 на суму 1 000 000 грн.; № 290 від 03.03.09 на суму 1 000 000 грн.;№ 332 від 12.03.09 на суму 400 000 грн.; № 333 від 13.03.09 на суму 550 000 грн.;

№ 337 від 18.03.09 на суму 1 200 000 грн.; № 339 від 19.03.09 на суму 1 000 000 грн.; № 347 від 23.03.09 на суму 1 000 000 грн.; № 380 від 14.04.09 на суму 1 000 000,00 грн.; № 393 від 16.04.09 на суму 1 060 000 грн.

ТОВ «Ваміра-Естейт»виписано податкові накладні на суму 9 810 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 635 000 грн. а саме:

№ 021908 від 19.02.09 р. на суму 600 000.00 грн., в т.ч. ПДВ 100 000 грн., яку покупцем включено до реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2009 року;

№ 022004 від 20.02.09 р. на суму 500 000 грн. в т.ч. ПДВ 83 333,33 грн., яку покупцем включено до реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2009 року;

№ 022301 від 23.02.09 р. на суму 500 000 грн. в т.ч. ПДВ 83 333,33 грн., яку покупцем включено до реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2009 року;

№ 030206 від 02.03.09 р. на суму 1 000 000 грн. в т.ч. ПДВ 166 666, 67 грн., яку покупцем включено до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2009 року;

№ 030309 від 03.03.09 р. на суму 1 000 000 грн. в т.ч. ПДВ 166 666,67 грн., яку покупцем включено до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2009 року;

№ 031203 від 12.03.09 р. на суму 400 000 грн. в т.ч. ПДВ 66 666,67 грн., яку покупцем включено до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2009 року;

№ 031305 від 13.03.09 р. на суму 550 000 грн. в т.ч. ПДВ 91 666,67 грн., яку покупцем включено до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2009 року;

№ 031807 від 18.03.09 р. на суму 1 200 000 грн. в т.ч. ПДВ 200 000.00 грн., яку покупцем включено до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2009 року;

№ 031911 від 19.03.09 р. на суму 1 000 000 грн. в т.ч. ПДВ 166 666,67 грн., яку покупцем включено до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2009 року;

№ 032318 від 23.03.09 р. на суму 1 000 000 грн. в т.ч. ПДВ 166 666,67 грн., яку покупцем включено до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2009 року;

№ 041412 від 14.04.09 р. на суму 1 000 000 грн. в т.ч. ПДВ 166 666,67 грн., яку покупцем включено до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2009 року;

№ 041615 від 16.04.2009 р. на суму 1 060 000 грн. в т. ч. ПДВ 176 666,67 грн., яку покупцем включено до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2009 р.

Доповненням № 1 від 12.11.2009 р. до договору купівлі-продажу від 10.11.2009 р. передбачено, що у звязку з неспроможністю продавця виконати умови Договору купівлі продажу від 10.02.2009 р. в частині поставки залишу товару (метіоніну) сторони дійшли згоди про те, що продавець зобовязується в строк до 30.11.2009 р. повернути покупцю суму попередньої оплати в розмірі 9750000 грн. Забезпеченням зобовязання за договором купівлі-продажу від 10.02.2009 р. є договір поруки від 12.11.2009 р., згідно якого поручитель (ТОВ «Індент») приймає на себе зобовязання перед кредитором (ТОВ «Агрокорміндустрія»за своєчасне та в повному обсязі повернення грошових коштів в сумі 9750000 грн.

Договором поруки від 08.04.2010 р. передбачено, що ТОВ «Агрокормінструкція»- кредитор, ПП «Астарта-К»- поручитель, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником ТОВ Вамира-Естейт»усіх зобовязань, що випливають з договору купівлі-продажу від 10.02.2009 р. і доповнень до нього.

На виконання доповнення до договору від 10.11.2009 р. та договорів поруки від 12.11.2009 р., від 08.04.2010 р. ТОВ «Індент»здійснило перерахування коштів ТОВ «Агрокорміндустрія»:

- меморіальний ордер № авт./38/авт. від 30.12.2009 р. на суму 300 606 грн.;

- платіжне доручення № 336 від 14.01.2010 р. на суму 320 773,60 грн.;

- платіжне доручення № 380 від 26.01.2010 р. на суму 336 140 грн.;

- платіжне доручення № 408 від 02.02.2010 р. на суму 469 224 грн.;

- платіжне доручення № 418 від 08.02.2010 р. на суму 434 777 грн.;

- платіжне доручення № 419 від 11.02.2010 р. на суму 771 740 грн.;

- платіжне доручення № 433 від 16.02.2010 р. на суму 204 820 грн.;

ПП «Астарта-К»здійснило перерахування коштів ТОВ «Агрокорміндустрія»:

- платіжне доручення № 56 від 13.04.2010 р. на суму 250 000 грн.;

- платіжне доручення № 57 від 16.04.2010 р. на суму 400 000 грн.;

- платіжне доручення № 71 від 22.04.2010 р. на суму 350 000 грн.;

- платіжне доручення № 79 від 27.04.2010 р. на суму 300 000 грн.;

- платіжне доручення № 80 від 29.04.2010 р. на суму 200 000 грн,;

- платіжне доручення № 1 від 06.05.2010 р. на суму 200 000 грн.;

- платіжне доручення № 9 від 07.06.2010 р. на суму 150 000 грн.

Довідкою Волинського відділення Львівської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»від 07.06.2010 р. підтверджено надходження коштів на рахунок ТОВ «Агрокоміндустрія»від ТОВ «Індент»та ТОВ «Астарта-К».

Слід зазначити, що податкові накладні, виписані на виконання угоди, були оформлені відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»та Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач звертає увагу на те, що договір був укладений відповідачами лише з метою ухилення від сплати податків шляхом зменшення податкового зобовязання, яке необхідно було сплатити до державного бюджету, тому в їх діях вбачається умисел спрямований на завдання шкоди інтересам держави та суспільства.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Оспорювана угода була виконана належним чином, податкові накладні були оформленні відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, на момент здійснення даної господарської операції, відповідачі перебували на податковому обліку, отже, в момент виписання податкових накладних у них виникали, як і податкові зобовязання, так і право на податковий кредит.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що ТОВ «Агрокорміндустрія»не порушила вимоги п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.3.1 п. 7.3., п.п. 7.4.1, 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки на момент перерахування коштів за договором від 10.02.2009 р. та включення до складу податкового кредиту ПДВ за договором від 10.02.2009 р. підприємство не передбачало неспроможності продавця ТОВ «Вамира-Естейт»щодо виконання умов договору від 10.02.2010 р.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України, який набрав чинності 1 січня 2004 року, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін чи відповідного органу державної влади визнане судом недійсним повністю або в частині. За вчинення таких правочинів застосовуються конфіскаційні санкції, передбачені частиною першою статті 208 цього Кодексу.

Однак, положення статей 207 та 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок. А тому, згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин є нікчемним і визнання його недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу», можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, лише за наявності умислу і не можуть застосовуватися як сам факт несплати податків однією зі сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських як такі, що відповідають визначенню, наведеному в ч. 1 ст. 238 ГК України і тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 цього Кодексу.

В офіційному податковому розясненні, лист ДПА України від 03.02.2009 року №2012/7/10-1017 «Руйнування схем ухилення від оподаткування та стягнення коштів за нікчемними угодами», субєкт владних повноважень зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, які б факти у цьому акті не були відображені.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що діях відповідачів при укладанні договору від 10.02.2009 року не була присутня мета, що суперечить інтересамдержави та суспільства.

Крім того, старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Волинській області була порушена кримінальна справа по факту порушення податкового законодавства директором ТОВ «Агрокорміндустрія»ОСОБА_8, про що винесена постанова про порушення кримінальної справи.

Разом з тим, постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.04.2010 р. постанова слідчого від 28.10.2009 р. скасована.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2010 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 02 листопада 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.Г. Хрімлі

СуддіН.М. Літвіна

В.Ю. Ключкович