Постанова № 12057504, 11.09.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

07 вересня 2010 року Справа № 2-10/2557-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіАнтонової І.В.,

суддівГрадової О.Г.,

Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

позивача: Здоров Олексій Вікторович, товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Північне сяйво";

відповідача: ОСОБА_1 (повноваження перевірені), довідка № 192557 від 22.06.10, керівник, приватне підприємство "Манарага";

третя особа: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 11.04.01, ОСОБА_1;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Манарага" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 01-12 липня 2010 року у справі №2-10/2557-2010

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Північне сяйво" (вул. Морська, 12, місто Саки, 96500)

до приватного підприємства "Манарага" (вул. Морська, 12, місто Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500; вул. Молодіжна, 21, с. Прибережне, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96563; вул. Строітельна, 21, оф. 3 місто Саки, 96500)

третя особа: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, застосування наслідків недійсності правочину та припинення права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне сяйво” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства „Манарага” про визнання недійсним договору купівлі продажу майна № 2504/10 від 25 квітня 2010 року, застосування до договору наслідків недійсності правочину, припинення права власності приватного підприємства „Манарага” на нежитлові будівлі: будиночок для відпочинку літ. „С” загальною площею 30,0 кв.м, вбиральні літ. „Уб” загальною площею 37,7 кв.м, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Саки, вул. Морська, 12 д, набуте за договором купівлі - продажу нерухомого майна № 2504/10 від 25 квітня 2010 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне сяйво” та приватним підприємством „Манарага” через членів Таврійської товарної біржі, місто Євпаторія.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено засновника приватного підприємства „Манарага” Мясоєдову Світлану Миколаївну.

У ході розгляду справи заявою від 01 липня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне Сяйво” уточнило позовні вимоги, усунуло помилку у зазначенні дати договору, вказавши дату його укладення - 25 квітня 2008 року, в іншій частині позовні вимоги залишилися незмінними (а.с. 83-84).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01-12 липня 2010 року (суддя Тітков С.Я.) позов задоволено частково, визнано недійсним з дня укладення договір купівлі - продажу нерухомого майна № 2504/10 від 25 квітня 2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Північне сяйво" та приватним підприємством "Манарага" через членів Таврійської товарної біржі, місто Євпаторія; в іншій частині провадження у справі припинено; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, приватне підприємство "Манарага" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01-12 липня 2010 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишились доводи відповідача про те, що правочини, зареєстровані на біржі, не потребують нотаріального посвідчення і вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.

Приватне підприємство „Манарага” твердить, що підтвердженням виникнення у нього права власності на спірне нерухоме майно є державна реєстрація біржового договору Кримським Республіканським підприємством „Бюро технічної інвентаризації міста Євпаторія”, підтвердженням чого є реєстрація права власності на нерухоме майно від 08 травня 2008 року № 22778214.

Апеляційна скарга прийнята до розгляду Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Антонова І.В., судді Ткаченко М.І., Градова О.Г.

У звязку з відпусткою судді Ткаченка М.І. на підставі розпорядження виконуючого обовязки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2010 року здійснено заміну судді Ткаченка М.І. на суддю Котлярову О.Л.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

25 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне сяйво” (продавець) та приватним підприємством „Манарага” (покупець) укладено договір купівлі - продажу № 2504/10 (а.с. 10).

Відповідно до пункту 1 договору продавець продав, а покупець купив нежитлову будівлю: будиночок для відпочинку літ. „С” загальною площею 30 кв.м, вбиральню лі. „Уб” загальною площею 37,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з пунктом 3 договору вартість майна складає 35500,00 грн.

Вказаний договір 25 квітня 2008 року зареєстрований на Таврійській товарній біржі, місто Євпаторія за № 2504/10.

25 квітня 2008 року між сторонами договору купівлі - продажу №2504/10 від 25 квітня 2010 року підписано акт приймання - передачі майна за договором (а.с. 29 зворот).

08 травня 2008 року Кримським республіканським підприємством „Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія” за приватним підприємством „Манарага” зареєстровано право власності на набуте за спірним договором майно (а.с. 32 - зворот).

16 травня 2008 року приватне підприємство „Манарага” сплатило товариству з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне сяйво” вартість майна за договором у сумі 35500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 16 травня 2008 року.

Позивач стверджує, що договір купівлі - продажу від 25 квітня 2008 року порушує його майнові права на відчужене майно, у звязку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підставі для часткового задоволення апеляційної скарги приватного підприємства „Манарага” з огляду на наступне.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються главою 54 Цивільного кодексу України щодо купівлі продажу.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначає стаття 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 4 даної правової норми правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно зі статтею 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Частинами 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Доводи заявника апеляційної скарги як на підставу неспроможності позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне сяйво” про те, що згідно зі статтею 15 Закону України „Про товарну біржу” угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, є безпідставними, оскільки Закон України „Про товарну біржу” від 10 грудня 1991 року є спеціальним щодо визначення правових умов створення і діяльності товарної біржі на території України та загальним щодо правил укладення господарських договорів.

З останнього питання спеціальними є норми, закріплені у Цивільному кодексі України, який введено в дію з 01 січня 2004 року.

За загальним правилом, у випадку, коли ти ж самі правовідносини регулюють норми різних законів, то з урахуванням дії закону у часі застосовується норма того закону, який прийнято пізніше, а норма попереднього закону, якщо вона не скасована, у встановленому законом порядку, підлягає застосуванню у частині, яка не суперечить нормі закону, прийнятому пізніше.

Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 20 травня 2008 року у справі № 2-3/4423-2007 (08/135).

У статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” у редакції від 01 липня 2004 року, яка діяла до 11 лютого 2010 року, передбачено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку.

Проте, як правильно зазначив місцевий господарський суд, вимоги до форми договору купівлі - продажу обєктів нерухомого майна регулюються не лише Законом України „Про товарну біржу” від 10 грудня 1991 року, а й іншими законами, зокрема, статтею 657 Цивільного кодексу України.

До того ж, згідно зі статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, редакція якої діє з 11 лютого 2010 року, підставою для державної реєстрації прав є тільки нотаріально посвідчені договори купівлі - продажу нерухомого майна.

Наведене свідчить про правильність висновку місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна № 2504/10 від 25 квітня 2008 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Північне сяйво" та приватним підприємством "Манарага" через членів Таврійської товарної біржі.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Крім вимог про визнання договору купівлі продажу від 25 квітня 2008 року недійсним позивач просив суд застосувати до договору наслідки недійсності правочину.

В порушення положень процесуального законодавства резолютивна частина рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01-12 липня 2010 року не містить висновку про вирішення цієї вимоги.

Як зазначалося вище, на виконання договору купівлі - продажу приватне підприємство „Манарага” за актом приймання - передачі прийняло від товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне сяйво” нежитлову будівлю - будиночок для відпочинку літ. „С” загальною площею 30,0 кв.м, вбиральню літ. „Уб” загальною площею 37,7 кв.м, які розташовані за адресою: вул. Морська, 12 місто Саки, а приватне підприємство „Манарага” сплатило вартість вказаного майна в сумі 35500,00 грн.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Оскільки судом спірний правочин визнано недійсним, позовні вимоги щодо застосування до договору наслідків недійсності правочину теж підлягають задоволенню, а саме - приватне підприємство „Манарага” повинно повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне сяйво” придбане за договором майно, а з товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне сяйво” підлягає стягненню на користь відповідача грошова сума, сплачена за набуте майно.

З огляду на те, що недодержання нотаріальної форми договору тягне його нікчемність, він не породжує ніяких прав і обовязків, яких бажали сторони.

Оскільки у приватного підприємства „Манарага” право власності на обєкт нерухомого майна за нікчемним правочином не виникло, підстави для задоволення позову в частині припинення права власності приватного підприємства „Манарага” на нерухоме майно - будиночок для відпочинку літ. „С” загальною площею 30,0 кв.м, вбиральню літ. „Уб” загальною площею 37,7 кв.м, яке розташоване за адресою: вул. Морська, 12 місто Саки, відсутні.

Виходячи з вимог господарського процесуального законодавства позов складається з трьох елементів: предмет, підстава та зміст. Зокрема, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Оскільки вимога про припинення права власності приватного підприємства "Манарага" на спірне майно є матеріально - правовою, висновок місцевого господарського суду щодо відсутності предмету позову у даній частині позову є неспроможним.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при частковому задоволенні позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями, 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства „Манарага” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 12 липня 2010 року у справі № 2-10/2557-2010 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

3. Визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна № 2504/10 від 25 квітня 2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне сяйво” та приватним підприємством „Манарага” через членів Таврійської товарної біржі.

4. Застосувати до договору наслідки недійсності правочину.

Зобовязати приватне підприємство „Манарага” (вул. Будівельна 21, оф. 3 місто Саки, ЄДРПОУ 32641520, КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, т/с 26002487322671, МФО 324010) повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне сяйво” (вул. Морська, 12, місто Саки, Автономна Республіка Крим; код 34415698; р/р 26002054903935 в філії Кримського регіонального управління ПАТ "Приватбанк" в місті Сімферополь) для відпочинку літ. „С” загальною площею 30,0 кв.м, вбиральню літ. „Уб” загальною площею 37,7 кв.м, які розташовані за адресою: вул. Морська, 12 місто Саки.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне сяйво” (вул. Морська, 12, місто Саки, Автономна Республіка Крим; код 34415698; р/р 26002054903935 в філії Кримського регіонального управління ПАТ "Приватбанк" в місті Сімферополь) на користь приватного підприємства „Манарага” (ЄДРПОУ 32641520, КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, т/с 26002487322671, МФО 324010) вартість за договором купівлі - продажу № 2504/10 від 25 квітня 2008 року майна в сумі 35500,00 грн.

В позові про припинення права власності приватного підприємства „Манарага” на нежитлові будівлі: будиночок для відпочинку літ. „С” загальною площею 30,0 кв.м, вбиральні літ. „Уб” загальною площею 37,7 кв.м, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Саки, вул. Морська, 12 д, набуте за договором купівлі - продажу нерухомого майна № 2504/10 від 25 квітня 2010 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне сяйво” та приватним підприємством „Манарага” через членів Таврійської товарної біржі, міст Євпаторія, відмовити.

Стягнути з приватного підприємства „Манарага” (ЄДРПОУ 32641520, КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, т/с 26002487322671, МФО 324010) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторій „Північне сяйво” (вул. Морська, 12, місто Саки, Автономна Республіка Крим; код 34415698; р/р 26002054903935 в філії Кримського регіонального управління ПАТ "Приватбанк" в місті Сімферополь) державне мито у сумі 42,50 грн. державне мито, 118,00 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддяІ.В. Антонова

СуддіО.Г. Градова

О.Л. Котлярова