Рішення № 12056831, 13.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2010 р. Справа № 47/219-10

вх. № 7187/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Суліми В.М. - директора;

відповідача - ОСОБА_2 довіреність б/н від 09.09.10 р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Металл", м. Харків

до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 69906,90 грн.

та за зустрічною позовною заявою Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Металл", м. Харків

про стягнення 78 497,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Металл" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 39 197,34 грн., пені у розмірі 18 864,07 грн., 3% річних у розмірі 2 572,25 грн. та інфляційні у розмірі 9 273,24 грн., які виникли внаслідок несплати відповідачем отриманого товару на підставі договору купівлі - продажу № 30/09 від 30.09.2008 р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 699,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідач 04.10.10 р. надав зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Металл" в якій просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму основного боргу у розмірі 60 326, 86 грн., пеню у розмірі 15597,25 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 2573,72 грн. Крім того, позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Позивач надав у судовому засіданні 04.10.10 р. клопотання про продовження строку розгляду справи за межами двомісячного терміну.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.10 р. прийнято зустрічний позов Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 для спільного розгляду з первісним позовом. Клопотання позивача про продовження строку розгляду справи - задоволено та продовжено строк розгляду справи до 21 жовтня 2010 року. Розгляд справи відкладено на "13" жовтня 2010 р. о 09:30.

Присутній представник позивача (за первісним позовом) у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти вимог викладених відповідачем у зустрічному позові заперечує, про що 13.10.10 р. надав відзив на позов (вх.№19761). В даному відзиві позивач вказує, що всі накладні на які відповідач посилається в обгрунтування своїх вимог були в межах договору поставки №30/09 від 30.09.2008 р. та відповідач, у зв"язку з неоплатою боргу повертав за ними металопродукцію раніше поставлену йому позивачем. Також наголошував на тому, що ніяких інших угод договорів між сторонами укладено не було.

Присутній представник відповідача (за первісним) позовом у судовому засіданні підтримав вимоги викладені ним у зустрічному позові проти задоволення первісного позову заперечував.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Металл" (далі - Позивач за первісним позовом), в особі керівника за Добровольського Сергія Викторовича, що діяв на підставі статуту та довіреності та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 (далі - Відповідач за первісним позовом), 30 вересня 2008 року було укладено договір купівлі-продажу № 30/09 (далі - Договір).

Відповідно до умов вищевказаного Договору, позивач (за первісним позовом) зобов'язувався продати Відповідачу (за первісним позовом), а Відповідач (за первісним позовом) зобов"зався прийняти та оплатити товар - металопродукцію окремими партіями.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (за первісним позовом) свої зобов"язання на виконання умов договору виконав, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 214 329,73 грн., що підтверджується видатковими накладними: №1 від 22 жовтня 2008 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав трубу стальну електрозв. прямошовну 16x1x6000 в кількості 3 тони, на суму 20625,00 гривень, № 2 від 3 листопада 2008 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав трубу стальну квадратну 20x20x1 в кількості 9,885 тони, на суму 63263,96 гривень, № 3 від 5 листопада 2008 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав трубу стальну квадратну 40x40x2 в кількості 1 тони, трубу стальну квадратну 40x20x2 в кількості 1 тони, трубу стальну електрозв. прямошовну 16x1x6000 в кількості 0,59 тони, трубу 60x60 в кількості 2 тони, трубу стальну електрозв. 25x1,5x6000 в кількості 3,53 тони, трубу стальну електрозв. 20x1,5x6000 в кількості 2,84 тони, на суму 66472,46 гривень; № 5 від 6 листопада 2008 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав трубу стальну електрозв. 20x1,5x6000 в кількості 0,045 тони, на суму 290,96 гривень; № 4 від 7 листопада 2008 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав трубу 60x60x3 в кількості 0,355 тони, трубу 100x605x3 в кількості 2 тони на суму 12834,76 гривень; № 7 від 19 листопада 2008 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав трубу стальну електрозв. 16x1,5x6000 в кількості 0,502 тони, трубу стальну електрозв. 20x1,5x6000 в кількості 0,201 тони, на суму 4499,20 гривень; № 10 від 3 грудня 2008 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав трубу стальну електрозв. прямошовну 16x1x6000 в кількості 4,01 тони, трубу стальну електрозв. 25x1,5x6000 в кількості 1 тони на суму 32665,48 гривень; № 11 від 12 грудня 2008 р. згідно з якою Позивач передав, а Відповідач отримав трубу стальну електрозв. 16x1,5x6000 в кількості 1 тони, трубу стальну електрозв. 20x1,5x6000 в кількості 1,154 тони на суму 13677,91 гривень.

Відповідач повернув товар на загальну суму 60326,86 грн., згідно наступних видаткових накладних: № 00-0000287 від 15 грудня 2008 р. згідно з якою Відповідач передав, а Позивач отримав трубу 60x60x3 в кількості 0,355 тони, трубу 100x605x3 в кількості 2 тони на суму 12834,76 гривень; №00-0000058 від 28 квітня 2009 р. згідно з якою Відповідач передав, а Позивач отримав трубу 16x1,5 в кількості 1 тони, трубу 16x1,5 в кількості 0,502 тони, трубу 16x1,0 в кількості 1,411 тони на суму 18804,84 гривень; Видаткова накладна № 00-0000059 від 28 травня 2009 р. згідно з якою Відповідач передав, а Позивач отримав трубу 20x1,5x6000 в кількості 1,154 тони, трубу 20x1,5x6000 в кількості 0,045 тони, трубу 20x1,5x6000 в кількості 0,201тони, трубу 16x1,0 в кількості 0,160 тони на суму 10005,28 гривень; № 00-0000060 від 1 липня 2009 р. згідно з якою Відповідач передав, а Позивач отримав трубу 16x1,0 в кількості 1,263 тони на суму 8683,13 гривень; № 00-0000061 від 3 серпня 2009 р. згідно з якою Відповідач передав, а Позивач отримав трубу 16x1,0 в кількості 0,166 тони, трубу 20x20x1 в кількості 0,603 тони на суму 5000,45 гривень; № 00-0000062 від 1 вересня 2009 р. згідно з якою Відповідач передав, а Позивач отримав трубу 20x1,5x6000 в кількості 0,781 тони на суму 4998,40 гривень.

На підставі частини 1 та частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського України покупець зобов'язаний прийняти та оплатити повну ціну переданого товару після його прийняття або на умовах визначених договором.

Згідно із пунктом 4.1. Договору Відповідач (за первісним позовом) зобов'язувався здійснити оплату кожної партії товару протягом 2 календарних місяців с дати поставки.

Згідно із пунктом 2.2. Договору датою поставки товару вважається момент передачі його при підписанні видаткової накладної.

Порушуючи умови Договору Відповідач (за первісним позовом) зробив лише часткову оплату переданого йому товару наступними платежами: 23.10.2008р. - на суму 20625,00 гривень; 26.11.2008р. - на суму 8000,00 гривень; 27 11.2008р. - на суму 12000,00 гривень; 04.12.2008р. - на суму 30000,00 гривень; 08.12.2008р. - на суму 13380,53 гривень; 18.03.2009р. - на суму 20000,00 гривень; 17.04.2009р. - на суму 10000,00 гривень; 08 06.2010р. - на суму 500,00 гривень; 13.07.2010р. - на суму 300,00 гривень, тобто на суму 114805,53 гривень.

Таким чином заборгованість відповідача (за первісним позовом) перед позивачем (за первісним позовом) складає 39 197,34 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем (за первісним позовом) не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 39197,34 грн.

Окрім того, позивач (за первісним позовом) просить суд стягнути на його користь 18864,07 грн. пені, 2572,25 грн. 3% річних та інфляційни у розмірі 9273,24 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.8.2. Договору у разі прострочки оплати товару в строки встановлені п.4.1 договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування пені, 3% річних та інфляційних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Позивач (за зустрічним позовом) в обгрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач (за зустрічним позовом) не виконав свої зобов"язання за договором купівлі - продажу №30/09 від 30.09.08 р. щодо оплати поставленої металопроцукції, в підтвердження надав видаткові накладні: № 00-0000287 від 15 грудня 2008 р. на суму 12834,76 гривень; №00-0000058 від 28 квітня 2009 р. на суму 18804,84 гривень; № 00-0000059 від 28 травня 2009 р. на суму 10005,28 гривень; № 00-0000060 від 1 липня 2009 р. на суму 8683,13 гривень; № 00-0000061 від 3 серпня 2009 р. на суму 5000,45 гривень; № 00-0000062 від 1 вересня 2009 р. на суму 4998,40 гривень.

Відповідно до ч.1-3 ст. 180 Господарського кодексу України, яка визначає істотні умови господарського договору. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Однак з огляду наданих до суду видаткових накладних не вбачається що поставки відбувались на виконання зобов"язань за договором купівлі-продажу укладеного у спрощеній формі.

Судом встановлено, що між сторонами не укладались інші договори, після 30.09.2008р. щодо поставки товару відповідачем (за зустрічним позовом) позивачу (за зустрічним позовом) та інших поставок, тому суд приходить до висновку, що поставка товару відповідачем (за первісним позовом) згідно видаткових накладних, відбувалась в межах виконання умов договору № 30/09 від 30.09.2008р., а саме відповідач (за первісним позовом) здійснив повернення частини товару.

Крім того, позивач (за зустрічним позовом) звертаючись з позовною заявою до господарського суду, вважає порушеним своє право, щодо сплати відповідачем товару та просить стягнути грошові кошти у розмірі 60 326,86 грн., не звертаючи уваги на те, що у видаткових накладних не визначений строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, оскільки сторонами строк виконання обов'язку щодо оплати товару у видаткових накладних не встановлено, то відповідач повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивачем (за зустрічним позовом), в підтвердження позовних вимог не надано суду доказів пред'явлення Відповідачеві (за зустрічним позовом) вимоги щодо оплати товару за переліченими видатковими накладними.

Таким чином, оскільки позивачем (за зустрічним позовом) не доведено суду, що між сторонами існували інші господарські зобов"язання, окрім зобов"язань за договором купівлі - продажу від 30 вересня 2008 року № 30/09, тому зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, у розмірі 699,07 грн., передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. слід покласти на відповідача (за первісним позовом), з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (61020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківськи реквізити: р/р НОМЕР_2 в АКРБ, "РЕГІОН-БАНК" м. Харків, МФО 351254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Металл" ( 61166, м. Харків, пр-т Леніна, 40, оф.420т каб. 3, код ЕДРПОУ: 36033596, банківськії реквізити: р/р 26004197290900 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) суму боргу у розмірі 39 197,34 грн., пеню у розмірі 18 864,07 грн., 3% річних у розмірі 2 572,25 грн. , інфляційні у розмірі 9 273,24 грн., держмито у розмірі 699,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя

Справа №47/219-10

Повне рішення складене 18 жовтня 2010 року.