Рішення № 12056829, 20.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2010 р. Справа № 15/264-10

вх. № 7156/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ісаєв А.С. відповідача - Купріянов Б.А.

розглянувши справу за позовом ТОВ ВП "Будтелекомсистеми", с. Богодухів

до ВАТ "Турбогаз" м.Харків

про стягнення 480922,76 грн. та виконання умов договору

ВСТАНОВИВ:

ТОВ виробниче підприємство "Будтелекомсистеми" (позивач) просить суд стягнути з ВАТ "Турбогаз" (відповідача) 164 292,60 грн. та в іншій частині невиконанного зобов*язання зобов*язати відповідача виконати належним чином умови договору і провести розрахунки з ТОВ ВП "Будтелекомсистеми". Судові витрати покласти на відповідача.

04.10.2010 року позивач надав уточненну позовну та просить суд стягнути з відповідача 480 922,76 грн, судові витрати покласти на відповідача. Згідно уточненого розрахунку ціни позову позивач просить стягнути - 316674,19 грн. основного боргу, 9500,23 грн. 3% річних, 76001,81 грн. пені, 78746,53 грн. інфляційні витрати, а всього 480922,76 грн.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Суд продовжує розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.

Відповідач проти завлених вимог заперечує посилаючись на п. 11.1 зазначеного вище договору, де передбачено, що жодна із сторін не вправі передавати свої права і зобов'язання по цьому договору третій особі без отримання на це згоди іншої сторони. За таких обставин відповідач вважає, що укладенням договору уступки права вимоги порушуються права відповідача як боржника, що позбавляє останнього можливості належно виконувати свої зобов'язання за договором 06/12 від 12.02.2008 року. Крім того, як стверджує відповідач позивачем порушні вимоги чинного законодавства а саме, ст. 512 та 516 ЦК України , про що докладніше викладено в відзиві на позовну заяву від 19.10.2010 року..

В судовому засіданні оголошувалался перерва з 11.10.2010 року до 20.10.2010 року до 9 години.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, відповідача судом встановлено наступне, що 12.02.2008 року між ВАТ "Турбогаз" ("Генпідрядником") та ТОВ НВФ "Телекомунікаційні системи" був укладений договір за № 06/12 у відповідності до якого відповідач поручив, а позивач зобов'язався виконати у відповідності до умов договору монтаж та пусконаладні роботи систем автоматизації та КІП УТДУ-4000 на об'єкті ГРС в м.Северодонецьку. (п.1.1 договору). Вартість робіт по даному договору визначається договірними цінами на монтажні та пусконалагоджувальні роботи що становить 379966 грн., крім того ПДВ 75993,20 грн., всього 455959,20 грн. ( п.2.1. договору).

Сторонами встановлено, що розрахунки за фактично виконанні роботи по договору проводяться "Генпідрядником" на підставі актів форми № КБ-2в, № КБ-3 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок "Субпідрядника" протягом 10 банківських днів після підписання актів виконаних робіт. Фактично витрати по договору визначаються по закінченню робіт (п.2.3 договору).

У відповідності до п. 2.4 договору "Генпідрядник" зобов'язався перерахувати "Субпідряднику" аванс в розмірі 30 % від договірної ціни на закупівлю матеріалів та виплату витрат на відрядження на протязі 10 днів після підписання договору.

У відповідності до п.4.1 договору приймання виконаних робіт (етапів) проводиться комісією в складі представників сторін. "Субпідрядник" надає "Генпідряднику" акт приймання- здачі робіт, оформлений в установленому порядку. В разі мотивувальної відмови "Генпідрядника" від підписання форми КБ-2в сторонами складається двусторонній акт з перерахуванням необхідних доробок та строків виконання. В разі дострокового виконання робіт "Генпідрядник" вправі прийняти та сплати їх виконання (п. 4.2 договору). Сторонами також погоджений строк виконання робіт по даному договору - 20.03.2008 року (п. 5.1. договору).

На виконання умов договору між відповідачем та ТОВ НТФ "Телекомунікаційні системи" був підписаний акт за № 7 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року на суму 219 723,60 грн. (а.с.20-23). та складена довідка за серпень 2008 року на суму 219 723,60 грн. (а.с.24), також між тими ж сторонами підписаний акт за № 8 на суму 137 077,20 грн. та довідка (а.с.25-28). Акти виконаних робіт підписані відповідачем 29.08.2010 року

Крім того, 29.08.2008 року у відповідності до видаткової накладної № ТК- 0000001 відповідачем було отримано товаро-матеріальні цінності на суму 96661,15 грн. (а.с.29). У цій видатковій накладній зазначено: "Підстава - оплачується тільки по договору. Договір № 06/12 від 12.02.2008 року. Умова продажу: безготівковий рахунок.

У відповідності до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На підставі ст.838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

У відповідності до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1.1 договору № 06/12 від 12.02.2008 року сторони передбачили, що ні одна із сторін не має права передавати свої зобов'язання по даному договору третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

22.01.2009 року між ТОВ НВФ "Телекомунікаційні ситеми" та ТОВ ВП "Будтелекомсистеми" був укладений договір про відступлення права вимоги (а.с.17-19).

У відповідності до п. 1.0 Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із розділом 2 договору № 06/12 від 12.02.2008 року укладеного між Первісним кредитором та ВАТ "Турбогаз".

Згідно пункту 2.6 договору загальне право вимоги, що передається за цим договором оцінене сторонами у 402187,66 грн.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України ).

Статтею 195 Господарського кодексу України, на які посилаються сторони при укладанні договору про відступлення права вимоги, передбачено, що управнений суб'єкт господарського зобов'язання, якщо інше не передбачено законом, може передати другій стороні, за її згодою, належні йому за законом, статутом чи договором права на одержання майна від третьої особи з метою вирішення певних питань щодо управління майном або делегувати права для здійснення господарсько-управлінських повноважень. Передачу (делегування) таких прав може бути зумовлено певним строком. Акт передачі прав вважається чинним з дня одержання повідомлення про це зобов'язаною стороною, а акт делегування господарсько-управлінських повноважень іншому суб'єкту - з дня офіційного опублікування цього акта. Передача (делегування) прав тягне за собою обов'язок суб'єкта, який одержав у результаті такої передачі (делегування) додаткові повноваження, вирішувати відповідне до цих повноважень коло господарських питань та нести відповідальність за наслідки рішень, що ним приймаються.

Згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в судовому засіданні в правове обгрунтування заперечень посилався на те, що умовами договору № 06/12 від 12.02.2008 року передбачено, що ні одна із сторін не має права передавати свої зобов'язання по даному договору третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

Разом з тим, відповідно до умов договору строк виконання робіт по договору був встановлений до 20.03.2008 року, акти приймання виконаних робіт підписані 29.08.2008 року. Таким чином, суд вважає, що договір відступлення права вимоги від 22.01.2009 року укладений саме з метою стягнення заборгованості, пені, річних та інфляційних за договором № 06/12.

Згідно уточненого розрахунку ціни позову позивач просить стягнути 289, 44 грн. неоплачений залишок заборгованості згідно акту № 8 за серпень 2008 року, заборгованість згідно акту № 7 - 219723,60 грн. та заборгованість за матеріали згідно видаткової накладної від 29.08.2009 року в сумі 96661,15 грн., а всього 316674,19 грн. основного боргу.

Як свідчать матеріали справи, позивач в уточненій позовній заяві не вказує чи перераховував відповідач аванс в розмірі 30 % від договірної ціни на закупівлю матеріалів та виплату витрат на відрядження на протязі 10 днів після підписання договору, як це було передбачено п. 2.4 договору № 06/12 від 12.02.2008 року, коли перераховано суму 136787,76 грн. Разом з тим саме суму 136787,76 грн. позивач вважає сплаченою за підписаний акт приймання виконаних робіт № 8 на суму 137077,20 грн.

Враховуючи зазначене, а також те, що ані договором № 06/12 від 12.02.2008 року, ані накладною від 29.08.2008 року не встановлений строк оплати отриманих матеріалів, то слід застосовуати статтю 530 ЦК України.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

08.07.2010 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію з проханням сплатити суму боргу в розмірі 480975,79 грн. (а.с.9-10). До претензії додано повідомлення про відступлення права вимоги бе зазначення дати підписання цього повідомлення (а.с.13). Претензію отримано представником відповідача 15.07.2010 року. Інших доказів повідомлення відповідача про укладання договору відступлення права вимоги позивач не надав. В свою чергу, відповідач також не надав доказів надіслання позивачу відповіді на претензію або доказів оплати заборгованісті за виконані роботи первісному кредитору.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України строк виконання зобов'язання згідно договору та за накладною від 29.08.2008 року - 15.07.2010 року (направлено 08.07.2010 року + 7 днів). В судовому засіданні відповідач проти стягнення суми основного боргу не заперечував.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 316674,19 грн. є обгрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо стягнення на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 0,5 % від суми невиконаного зобов*язання за кожний день прострочення, але не більше як подвійна ставка НБУ, яка діяла за період простроченного платежу в сумі 76001,81 грн. суд зазначає наступне.

Згідно пункту 6.2 договору № 06/12 від 12.02.2008 року у разі порушення зобов'язань, передбачених пунктом 2.3 договору "Генпідряднику" зобов'язаний сплатити "Субпідряднику" пеню у розмірі 0,5 % від суми невиконаного зобов*язання за кожний день прострочення, але не більше як подвійна ставка НБУ, яка діяла за період простроченного платежу.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Кодексу визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в уточненій позовній заяві не визначив період, за який нараховано пеню.

Враховуючи, що строк виконання зобов'язань відраховується від 15.07.2010 року, то позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 11083,60 грн., в іншій частині в сумі 64918,21 грн. пені слід відмовити в позові.

Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних також підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 2082,24 грн. річних та 12434,31 грн. інфляційних втрат., в іншій сумі позовних вимог 7417,99 грн. 3% річних та 66312,22 грн. інфляційних слід відмовити в позові. Таким чином всього підлягає задоволенню позов в сумі 342274,34 грн.

Вирішуючи розподіл державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечнння судового процесу суд керується статтею 49 ГПК України, відповідно до якої державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином суд вважає, що необхідно стягнути з відповідача державне мито в сумі 3422,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 167,96 грн. державне мито в сумі 3422,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 167,96 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.1, 2, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, ст. 509, 512-516, 525, 526, 549, 625 ЦК України, 173, 193, 195,232 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду уточнену позовну заяву від 04.10.2010 року.

Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 342 274,34 грн.

Стягнути з ВАТ"Турбогаз" ( м.Харків, пров. Дубового, 6/4 т/р 26005300000198 в ХФ АКБ"Форум" м.Харкові, МФО 350772, код ОКПО 00158787, свідоцтво платника ПДВ 29883757, інн 001587820386) на користь ТОВ ВП"Будтелекомсистеми" (Харківська обл, м.Богодухів, пл.Кірова,б.18) -316674,19 грн. основного боргу, пеню в сумі 11083,60 грн., 2082,24 грн. річних та 12434,31 грн. інфляційних втрат, державне мито в сумі 3422,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 167,96 грн.

В частині стягнення пені в сумі 64 918,21 грн., річних- 7 417,99 грн., інфляційних втрат- 66 312,22 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 20.10.2010 року.