Рішення № 12056828, 21.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р. Справа № 55/137-10

вх. № 5646/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Тищенка О.О.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмаштехнологія", м. Краматорськ

до Приватного підприємства "Фірми "Регіонстройцентр", с. Мовчани

про стягнення 77963,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донмаштехнологія", м. Краматорськ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Фірми "Регіонстройцентр", с. Мовчани, 36480,54 грн. заборгованості, 38121,60 грн. штрафу, 2736,02 грн. інфляційних витрат, 624,91 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 049 від 16.10.09 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 червня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 липня 2010 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 13 липня 2010 р., у зв"язку зі стажуванням судді Гребенюк Н.В. в Харківському апеляційному господарському суді, справу № 55/137-10 було передано для подальшого розгляду судді Добрелі Н.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 липня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 27 липня 2010 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 23 липня 2010 р., у зв"язку з щорічною відпусткою судді Добрелі Н.С., справу № 55/137-10 було передано для подальшого розгляду судді Гребенюк Н.В.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 27 липня 2010 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 22 вересня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 липня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 21 вересня 2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

16 жовтня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донмаштехнологія", м. Краматорськ, (далі позивач) та Приватним підприємством "Фірми "Регіонстройцентр", с. Мовчани,(далі відповідач) було укладено договір № 049, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставити товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його по ціні, на умовах, в кількості та в асортименті, обумовленому в даному договорі та специфікації, які є невід"ємною частиною цього договору. Пунктом 4.3 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем напротязі 7-ми календарних днів з моменту відвантаження продукції безготівковим платежом на банківський рахунок позивача. Пунктом 8.4 договору передбачена відповідальність сторін, а саме за невиконання або неналежне виконання грошових зобов"язань, передбачених розділом 4 договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 0,5% від вартості оплати несплаченого товару за кожен день прострочки до моменту повного погашення заборгованності, та відшкодовує понесені позивачем збитки. Пунктом 10.4 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.09 р.

В специфікації № 1 від 16.10.09 р. до вказаного договору сторони визначили найменування продукції- цемент ШПЦ 111/А-400 та ціну за одиницю продукції- 550,02 грн.

На виконання умов вказаного договору позивачем була здійснена відповідачеві поставка товару на загальну суму 113301,12 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 00000240 від 10.11.09 р., 00000217 від 26.10.09 р., 00000226 від 30.10.09 р., які підписані обома сторонами.

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення за підписом директора, де зазначено про те, що між сторонами був укладений єдиний договір № 049 від 16.10.09 р., інших договорів в усній чи письмовій формі між сторонами не укладалось.

Як було вищезазначено, сторони в договорі чітко встановили строк оплати товару- напротязі 7-ми календарних днів з моменту відвантаження продукції.

Відповідачем було частково оплачено вказаний товар на суму 76820,58 грн., що підтверджується витягами банку, доданими до матеріалів справи.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.04.10 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позиваечм складає 36480,54 грн. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 167 від 26.04.10 р. з вимогою погасити заборгованість за товар у розмірі 36480,54 грн. та нараховані санкції, що підтверджується поштовим чеком та описом.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 36480,54 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –36480,54 грн. грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога про стягнення з відповідача 624,91 грн. 3% річних підлягає задоволенню як правомірна та обгрунтована(розрахунок перевірений судом).

Судом встановлено, що позивач у розрахунках інфляційних витрат допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення інфляційних підлягає задоволенню частково у сумі 1966,02 грн., в решті заявленої вимоги у сумі 770 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 38121,60 грн. штрафу.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом- є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином ,судом встановлено, що позивачем заявлено про стягнення з відповідача 38121,60 грн. штрафу, який фактично є пенею, та відповідно й нарахування здійснюється за правилами розрахунку пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлена договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов"язання повинно бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача неустойки, яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, та заявлена ним як штраф, але фактично є пенею, підлягає задоволенню частково у сумі 4271,72 грн. В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 33849,88 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Фірми "Регіонстройцентр", с. Мовчани(62490, Харківська область, Харківський район, с. Мовчани, вул. Комсомольська, буд. 1, код ЄДРПОУ 35408168, п/р № 2600600110183 в філії № 1 АТ "Регіон- банк" м. Харків, МФО 351975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмаштехнологія", м. Краматорськ(84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. 19 Партз"їзду, 33, код ЄДРПОУ 35841511, п/р № 26002060110770 в КБКФ "Приватбанку" м. Краматорська, МФО 335548) 36480,54 грн. заборгованості, 4271,72 грн. неустойки, 1966,02 грн. інфляційних витрат, 624,91 грн. 3% річних, 433,43 грн. державного мита та 131,20 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 33849,88 грн. неустойки та 770 грн. інфляційних витрат відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гребенюк Н.В.

Повний текст Рішення підписано 23 вересня 2010 року.