Рішення № 12056272, 01.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/28901.10.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” До Головного управління юстиції в м. Києві в особі Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс”

Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Феонікс”

Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна” Провизнання правочину недійсним, скасування свідоцтва, зобовязання скасувати державну реєстрацію, визнання права власності та зобовязання зареєструвати право власності Третя особаУкраїнсько-американське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю “КАІС” Суддя Омельченко Л.В. Представники: Від позивачаСтуга В.В.представник за довіреністю від 08.06.2010 р.

Денисенко А.Ю. представник за довіреністю від 04.08.2010 р.

Від відповідача-1не зявився

Від відповідача-2 не зявився

Від відповідача-3 Попов А.С.- представник за довіреністю від 04.12.2010 р.

Від відповідача-4 не зявився

Від третьої особине зявився 01.10.2010 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2010 року Закрите акціонерне товариство “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” звернулося до суду з позовом про визнання недійсним правочину з передачі Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “Феонікс” нежитлової будівлі (літера «А») загальною площею 2911,6 кв. м., розташованої в м. Києві по проспекту Маяковського, 6, що був оформлений протоколом № 2 про проведення прилюдних торгів по реалізації майна (предмету іпотеки), яке належить ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” від 16.04.2008 року, та актом державного виконавця про продаж нерухомого майна на прилюдних торгах від 22.04.2008 року; скасування свідоцтва про придбання ТОВ “Компанія “Феонікс” майна з прилюдних торгів; скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю за ТОВ “Компанія “Феонікс”; визнання права власності за ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” та зобовязання КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна” зареєструвати право власності за ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь”.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду м. Києва № 46/289 від 27.07.2010 р., яку призначено до розгляду на 09.08.2010 р.

09.08.2010 р. позивачем було подано через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог, якою доповнено підстави визнання оскаржуваного правочину недійсним та заявлено вимогу про повернення ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” нежитлової будівлі (літера «А) загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6 шляхом виселення (звільнення) ТОВ “Компанія “Феонікс” з нежитлової будівлі.

09.08.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Феонікс” через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву.

09.08.2010 р. у судове засідання зявилися представники позивача та відповідача-3.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заяву про уточнення позовних вимог та просили позовну заяву ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” задовольнити у повному обсязі.

Представник ТОВ “Компанія “Феонікс” проти позову заперечував з тих підстав, що заявлені у справі позовні вимоги вже розглядалися Господарським судом м. Києва у межах справи № 18/181 за позовом ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” до ТОВ “Мультисервіс”, ВДВС ГУЮ в м. Києві, ТОВ “Компанія “Феонікс” про визнання недійсними акту про продаж нерухомого майна на прилюдних торгах, протоколу про проведення торгів та свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів; справи № 31/193 за позовом ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” до ТОВ “Мультисервіс” та ВДВС ГУЮ у м. Києві про визнання недійсним договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна; Окружним адміністративним судом у межах справи № 12/172 за позовом приватного підприємства “СОГЛАСИЕ” до ВДВС Деснянського районного управління юстиції в м. Києві, треті особи УАСП ТОВ “КАІС”, ТОВ “Компанія “Феонікс”, ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” про скасування постанов та зобовязання вчинити певні дії.

Ухвалою від 09.08.2010 р. розгляд справи було відкладено на 30.08.2010 р. з огляду на невиконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі та неявку у судове засідання представників відповідача 1, 2, 4 та третьої особи.

30.08.2010 р. ТОВ “Компанія “Феонікс” було подано через канцелярію суду відзив на уточнення до позовної заяви.

У судовому засіданні представник ТОВ “Компанія “Феонікс” проти позову заперечував з тих мотивів, що відповідачу-1 та відповідачу-2 не було відомо про вжиття Господарським судом м. Києва заходів забезпечення позову, якими встановлювалася заборона проводити торги та вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на реалізацію нежитлової будівлі до винесення судом рішення по справі.

У звязку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 09.08.2010 р., розгляд справи було відкладено на 17.09.2009 р.

16.09.2010 р. через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна”. У відзиві відповідач-4 просить у позові відмовити з мотивів відповідності дій БТІ щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення за ТОВ “Компанія “Феонікс” вимогам Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, Тимчасового положення про державну реєстрацію обєктів нерухомого майна та прав власності на них у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 року № 74/74 та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 № 7/5 та розглядати справу без його участі.

17.09.2010 р. розгляд справи був відкладений у звязку з необхідністю витребування доказів.

27.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 01.10.2010р. в звязку з неявкою представників відповідачів у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2008 року було порушено провадження у справі № 43/75 про банкрутство Закритого акціонерного товариства “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” та введено процедуру санації боржника у відповідності до положень статті 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Зазначеною ухвалою господарським судом також було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь”, який у відповідності до статті 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до закінчення провадження у справі зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію) та заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до введення мораторію.

На дату порушення провадження у справі про банкрутство і введення процедури санації та мораторію на задоволення вимог кредиторів, ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” належала на праві власності нежитлова будівля (літера «А») загальною площею 2911,60 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, будинок 6 на підставі договору купівлі продажу комунального майна від 27.06.1997 року, посвідченого 27.06.1997 року державним нотаріусом 15-ої Київської державної нотаріальної контори Палагута Л.О. під реєстровим номером 4у-413, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна № 786950 від 04.01.2004.

У період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Зорею А.С. проводилися дії щодо примусового виконання виконавчих документів - виконавчого напису б/н від 23.12.2004 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. та виконавчого напису № 497 від 15 лютого 2005 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П., якими звернено стягнення на нежитлову будівлю (літера «А»), що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, будинок 6 і належала Закритому акціонерному товариству “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” на праві власності.

З дня введення Господарським судом м. Києва мораторію на задоволення вимог кредиторів, державним виконавцем Головного управління юстиції у м. Києві проводилися наступні дії:

1) 21.01.2008 року складено акт про ознайомлення ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” з експертним висновком та подальшу реалізацію нерухомого майна.

2) 27.03.2008 року Головним управлінням юстиції у м. Києві укладено з ТОВ “Мультисервіс” договір № 2 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, відповідно до якого Управління доручило останньому здійснити реалізацію належної позивачеві нежитлової будівлі.

3) 27.03.2008 року Головним управлінням юстиції у м. Києві подано генеральному директору ТОВ “Мультисервіс” заявку на реалізацію належної позивачеві нежитлової будівлі.

4) 16.04.2008 року ТОВ “Мультисервіс” на підставі укладеного з Головним управлінням юстиції у м. Києві договору № 2 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, проведено прилюдні торги, про що складено протокол № 2, згідно якого переможцем торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Феонікс”.

5) 22.04.2008 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Зорею А.С. складено, а начальником Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві затверджено акт про продаж нерухомого майна на прилюдних торгах.

На підставі акту про продаж нерухомого майна на прилюдних торгах 23.04.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В. було оформлено та видано Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “Феонікс” свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Позивачем у порядку адміністративного судочинства були оскаржені дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Зорі А.С.

За наслідками розгляду адміністративного позову ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь”, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009 року № 22а-26754/08 визнано неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві з оцінки та реалізації нежитлової будівлі (літера «А») загальною площею 2911,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6.

У постанові Київського апеляційного адміністративного суду зазначено, що всупереч вимог законодавства державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в м. Києві не зупинив виконавчі провадження по виконавчим написам приватних нотаріусів б/н від 23.12.2004 та № 497 від 15.02.2005 року, а тому всі подальші його дії по їх виконанню є незаконними. Судом адміністративної інстанції вказано на порушення державним виконавцем вимог: п. 8 ч. 1 статті 34 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до якого виконавче провадження підлягає обовязковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом; ч.2 статті 65 Закону України “Про виконавче провадження”, згідно якої у випадку ліквідації боржника юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку; п.2 ч. 2 статті 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно якого майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Судом також встановлено, що виконання виконавчих документів - виконавчого напису б/н від 23.12.2004 року та виконавчого напису № 497 від 15 лютого 2005 року здійснювалося у період дії заборони проводити прилюдні торги та вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на реалізацію нежитлової будівлі.

Так, 15.04.2008 року Господарським судом м. Києва у справі № 31/193 за позовом ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” до ТОВ “Мультисервіс”, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, було винесено ухвалу про забезпечення позову, якою заборонено ТОВ “Мультисервіс”, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві та будь-яким іншим особам проводити прилюдні торги, а також вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на реалізацію нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, будинок 6, літера «А», до винесення судом рішення по даній справі.

Вказана ухвала була доведена до відома Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, про що свідчить винесення державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві Зорею А.С. вимоги від 15.04.2008 року, якою заборонено ТОВ “Мультисервіс” та будь-яким іншим особам проводити прилюдні торги, а також вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію нежитлової будівлі.

Ухвала Господарського суду м. Києва від 15.04.2008 року у справі № 31/193, 16.04.2008 року була доведена до відома ТОВ “Мультисервіс”, про що свідчить відмітка на ухвалі про її отримання ТОВ “Мультисервіс” (вх. № 373-р від 16.04.2008 року).

Крім того, виконання виконавчих документів здійснювалося у період дії ще однієї заборони вчиняти дії, спрямованої на реалізацію та переоформлення права власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, будинок 6, літера «А».

22.04.2008 року Господарським судом м. Києва у справі № 31/204 за позовом ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” до ТОВ “Мультисервіс”, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними прилюдних торгів було винесено ухвалу про прийняття додаткових заходів забезпечення позову, якою заборонено ТОВ “Мультисервіс”, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на реалізацію та переоформлення права власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, будинок 6, літера «А»; складати відомість про проведення прилюдних торгів з реалізації зазначеної будівлі; складати та затверджувати акт про реалізацію нежитлової будівлі, та накладено арешт на будівлю.

Таким чином, реалізація належної позивачеві нежитлової будівлі відбулася у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та існування заборон проводити прилюдні торги, встановлених ухвалами Господарського суду м. Києва від 15.04.2008 року у справі № 31/193 та від 22.04.2008 у справі № 31/204.

Відповідно до ч. 4 статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Статтею 34 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено перелік обставин, що зумовлюють обовязкове зупинення виконавчого провадження.

Згідно пункту 8 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає обовязковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.

Стосовно наданих Відповідачем-3 пояснень щодо випадків, на які не поширюється дія мораторію, до яких на його думку слід відносити положення ч. 6 ст. 64 Закону України “Про виконавче провадження”, то таке твердження не ґрунтується на нормах Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Крім того, вказана норма регулює порядок накладення арешту на майно підприємств-боржників, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, втім, Позивач не підпадає під вказану категорію підприємств.

Вказана правова позиція повністю підтверджується судовою практикою (постанова ВСУ від 31.10.2006 № 10/569пн; постанова ВГСУ від 04.03.2004 № 1/505, залишена без змін постановою ВСУ від 28.09.2004 № 1/505, та п. п. 41, 43 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 “Про судову практику в справах про банкрутство”).

Так, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 “Про судову практику в справах про банкрутство” зазначається, що протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію поширюється на вимоги кредиторів незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами. Виконавче провадження підлягає обовязковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум. Дія мораторію поширюється на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобовязально-правового характеру на всі види забезпечення виконання зобовязань неплатоспроможного боржника, зокрема, зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі.

За таких обставин, у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, державному виконавцеві забороняється проводити примусове виконання виконавчих документів, в тому числі звертати стягнення на заставлене майно.

Реалізація належної ЗАТ “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” нежитлової будівлі була проведена всупереч встановленій судовими актами забороні та всупереч положенням статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статті 34 Закону України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дії відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві та ТОВ “Мультисервіс”, направлені на реалізацію нежитлової будівлі, розташованої у м. Києві по проспекту Маяковського, будинок 6, літера А, стали підставою припинення права власності Позивача на зазначене нежитлове приміщення та набуття ТОВ “Компанія “Феонікс” права власності на нього, у звязку з чим до вказаних правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до положень статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і відповідно має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин з передачі нежитлової будівлі Товариству “Компанія “Феонікс”, що був оформлений протоколом про проведення прилюдних торгів та актом державного виконавця про продаж нерухомого майна на прилюдних торгах, є таким, що суперечить нормам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Закону України “Про виконавче провадження”, Постанові Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про банкрутство” № 15 від 18.12.2009 року.

Крім того, оскаржуваний правочин вчинено всупереч встановлених ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2008 № 31/193 та ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2008 № 31/204 заборон державній виконавчій службі та будь-яким іншим особам проводити будь-які дії з реалізації нежитлової будівлі.

Відповідно до Закону України “Про Державну виконавчу службу”, примусове виконання виконавчих документів, в тому числі реалізація арештованого нерухомого майна належить до повноважень державної виконавчої служби.

Згідно статті 92 ЦК України цивільна дієздатність юридичної особи реалізується через її органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Вчиняючи всупереч встановленій забороні правочин щодо реалізації належної Позивачу нежитлової будівлі, Головне управління юстиції у м. Києві, в особі головного державного виконавця Зорі А.С., не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо проведення вказаних дій.

З огляду на викладене, правочин з передачі у власність ТОВ “Компанія “Феонікс” нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, будинок 6, літера «А», що був оформлений протоколом № 2 про проведення прилюдних торгів від 16.04.2008 та актом державного виконавця від 22.04.2008 про продаж нерухомого майна на прилюдних торгах, є недійсним у звязку з його невідповідністю частинам 1-2 статті 203 ЦК України.

Суд критично сприймає твердження Позивача про нікчемність правочину з мотивів порушення правочином публічного порядку, а саме: незаконне заволодіння майном юридичної особи.

Так, відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.11.2009 № 9 правочинами, що порушують публічний порядок є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Суд критично ставиться до заперечень ТОВ “Компанія “Феонікс” щодо тотожності позовних вимог, заявлених в даній справі, вимогам, що заявлялися Позивачем у справах № 18/181, 31/193 та 31/204. Аналіз залучених до матеріалів справи судових актів з зазначених справ свідчить про те, що позов про визнання недійсним правочину, результатом якого стало відчуження нежитлової будівлі на користь ТОВ “Компанія “Феонікс”, судами не розглядався. В зазначених справах позивачем заявлялися інші позовні вимоги ніж ті, що є предметом розгляду у даній справі.

Вказані справи не можуть вважатися такими, що містять преюдиціальні факти для даної справи, оскільки субєктний склад сторін, що брали участь у зазначених справах не співпадає з тим, який приймає участь у даній справі. Крім того, у вказаних справах не було встановлено конкретних фактів, а містяться лише оціночні судження, які преюдиціального характеру мати не можуть (вказана позиція підтверджується Верховним Судом України у постанові від 05.10.2004 р. у справі N 6/408 та ВГСУ у постанові від 26.07.2006 р. в справі № 45/383-3/656).

Відповідно до ч. 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Згідно статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Разом з тим, Позивачем не доведено факт вибуття нежитлової будівлі з його володіння та перебування нежитлової будівлі у володінні Відповідача-3.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.11.2009 № 9, рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”).

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним правочин з передачі Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “Феонікс” (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 9, ідентифікаційний код 35507669) підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю “Мультисервіс” (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, б. 7 літ. А, ідентифікаційний код 25635917) нежитлової будівлі (літера «А»), загальною площею 2911,6 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, будинок 6, що був оформлений протоколом № 2 про проведення прилюдних торгів від 16.04.2008 та актом державного виконавця від 22.04.2008 про продаж нерухомого майна на прилюдних торгах.

3.Скасувати свідоцтво про придбання Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Феонікс” майна з прилюдних торгів серії ВКК № 401639 від 23.04.2008 року, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В. на обєкт нерухомості нежитлову будівлю (літера «А»), загальною площею 2911,6 кв. м., розташовану за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6.

4.Зобовязати Комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна” (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В, ідентифікаційний код 03359836) скасувати державну реєстрацію права власності на обєкт нерухомості - нежитлову будівлю (літера «А»), загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6 за Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Феонікс” (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 9, ідентифікаційний код 35507669).

5.Визнати за Закритим акціонерним товариством “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” (02217, м. Київ, пр. Маяковського, буд. 6, ідентифікаційний код 21538933) право власності на нежитлову будівлю (літера «А»), загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6.

6.Зобовязати Комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна” (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В, ідентифікаційний код 03359836) зареєструвати право власності на обєкт нерухомості - нежитлову будівлю (літера «А»), загальною площею 2911,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Маяковського, 6 за Закритим акціонерним товариством “Виробничо-торгова фірма “Радосинь” (02217, м. Київ, пр. Маяковського, буд. 6, ідентифікаційний код 21538933).

7.Стягнути з Головного управління юстиції у м. Києві (01001, м. Київ, пров. Музейний 2-д, ідентифікаційний код 34691374) 25585 (двадцять пять тисяч пятсот вісімдесят пять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8.У іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 04.10.10