Рішення № 12056240, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/29427.09.10 За позовомАкціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» доВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

третя особаОСОБА_1

простягнення 29879,09 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники:

від позивача:Павлюк Ю.А. представник за довіреністю № 1586 від 09.06.2010;

від відповідача:Старков І.О представник за довіреністю б/№ від 01.07.2010;

від третьої особи:не зявились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення 29879,09 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20.09.2008 на а/д Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Nissan», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2., та автомобіля марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2 яким керував ОСОБА_1. Автомобіль марки «Nissan»належав на праві власності ОСОБА_2. та був застрахований на підставі укладеного з позивачем договору страхування наземних транспортних засобів № 0057077 від 14.12.2007. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Nissan»зазнав механічних пошкоджень, у звязку з чим позивач виплатив ОСОБА_2. страхове відшкодування. Водночас, винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_1., відповідальність якого як власника автомобіля була застрахована на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з відповідачем. Посилаючись на вказану обставину, позивач просив стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування у розмірі 29879,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі на стороні відповідача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Тімоніна Івана Валерійовича, витребувано від учасників процесу матеріали, необхідні для вирішення спору, та призначено розгляд справи на 27.09.2010.

Представник позивача у судовому засіданні 27.09.2010 подав витребувані судом матеріали та підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.09.2010 подав витребувані судом матеріали та вказав, що проти позовних вимог не заперечує.

Третя особа не скористалася своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні, витребувані судом матеріали не подала, про поважні причини неявки не повідомила.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду вих. № 868 від 20.09.2008 та постанови Жидачівського районного суду Львівської обл. від 27.10.2008 в адміністративній справі № 3-3711/08, 20.09.2008 о 12 год. 00 хв. на кільцевій дорозі Київ-Чоп скоєна дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП), а саме, зіткнення автомобіля марки «Nissan», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2., та автомобіля марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2 яким керував ОСОБА_1.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується названими довідкою та постановою Жидачівського районного суду Львівської обл. від 27.10.2008, відповідно до якої ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Внаслідок вказаної ДТП пошкоджено, зокрема, і автомобіль марки «Nissan».

Відповідно до звіту № 469, складеного 22.10.2008 субєктом оціночної діяльності ТОВ «Український експертний центр «Експерт-Сервіс Авто»(сертифікат субєкта оціночної діяльності № 4368/05 від 15.11.2005), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Nissan», склала 30056,75 грн. та дорівнювала вартості відновлювального ремонту.

Даний транспортний засіб було застраховано власником в Акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія»(надалі позивач) відповідно до договору страхування наземних транспортних засобів № 0057077 від 14.12.2007.

На підставі розрахунку страхового акта № 110/08 від 05.11.2008, виконуючи свої зобовязання за названим договором страхування, 06.11.2008 позивач сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 29879,09 грн. (розмір збитку безумовна франшиза), що підтверджується платіжним дорученням № 5748 від 06.11.2008.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 29879,09 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

На момент настання ДТП транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки «Nissan», володів ОСОБА_1 (надалі третя особа).

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки «ВАЗ»та у володінні якої останній перебував, встановлена у судовому порядку.

Відтак, ОСОБА_1. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю марки «Nissan», в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З матеріалів справи вбачається, що згідно з полісом № ВА/3164455 між третьою особою та Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі відповідач) було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого було застраховано цивільно-правову відповідальність третьої особи, при цьому забезпеченим транспортним засобом було визначено автомобіль марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено в сумі 51000,00 грн. на одного потерпілого, франшизу не встановлено.

Умовами договору страховим випадком визначено подію, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Таким чином, відповідач є особою, яка зобовязана відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля марки «ВАЗ», і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Пунктом 35.1 статті 35 вказаного Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий МТСБУ) відповідну заяву про виплату страхового відшкодування. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоровя щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

18.06.2010 позивач надіслав на адресу відповідача претензійний лист з передбаченими вище документами. Вказаний лист відповідач отримав 21.06.2010, що підтверджується доданим до позовної заяви повідомленням про вручення поштового відправлення № 09343384.

Лист позивача відповідач залишив без розгляду, вимоги без задоволення.

Стаття 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань (частина 7).

Наведені положення кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача виплаченого страхове відшкодування у розмірі 29879,09 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з статтею 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Перемоги, 1; ідентифікаційний код 20602681) майнову шкоду в порядку регресу у розмірі 29879 (двадцять девять тисяч вісімсот сімдесят девять) грн. 09 коп., 298 (двісті девяносто вісім) грн. 79 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання: 04.10.2010.