Постанова № 12055874, 25.10.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.10.2010 р. № 2а-1682/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гордієнко Т.О., суддів Біоносенко В.В., Железний І.В., за участю секретаря судового засідання Рибіцької К.О., пр. позивача Скачко О.П., дов. № 10-05-2216 від 25.12.09 ; пр. відповідача Харабара Т.І., дов. № 2405-26/157 від 07.04.10р. прокуратура Волкожа С.В., пр. третьої особи СБУ: Олійник Я.Ю., 22/647-Д від 16.04.10р., пр. третьої особи ДПА Мар'янко Н.І. дов. 10-6018/3390 від 16.10.09р.

розглянувши у судовому засіданні справу

ТОВ "Сандора", м. Миколаїв, вул. Новозаводська,17

доМіністерство економіки України, ( м. Київ, вул. Грушевського,12/2,01008)

3-і особи без самостійних вимог на стороні відповідача : 1) Державна податкова адміністрація України,04053, м. Київ, вул. Львівська, пл.8, 2) Служба безпеки України ( 01034, м. Київ,вул. Володимирівська,35)

провизнання протиправним та скасування наказу № 155 від 18.02.2010 р., в частині застосування до ТОВ «Сандора» спеціальних санкцій у вигляді застосування режиму індивідуального ліцензування.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування наказу № 155 від 18.02.2010 р., в частині застосування до ТОВ «Сандора»спеціальних санкцій у вигляді застосування режиму індивідуального ліцензування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що наказ відповідачем прийнято безпідставно, оскільки ним не порушувались вимоги Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Покупець - ТОВ «Евро Импорт Групп» ( Російська Федерація) по контракту від 22.05.2008 р. не оплатив товар, у строки передбачені ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». З метою стягнення заборгованості позивач звернуся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, тому підстав для застосування режиму індивідуального ліцензування до позивача немає.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить в задоволенні позову відмовити, оскільки на підставі подання Державної податкової адміністрації України та Служби безпеки України до позивача була застосована санкція у вигляді індивідуального режиму ліцензування за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Наказ № 155 прийнятий на підставі ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у порядку визначеному Положенням про порядок застосування до субєктів зовнішньоекономічної діяльності України № 52 від 17.04.2000 р., з дотримання принципів ст. 2 КАС України.

Ухвалою суду від 01.06.2010 р. до участі у справі , за клопотанням відповідача, були залучені треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Державна податкова адміністрація України та Служба безпеки України.

3-я особа ДПА України надала суду свої пояснення, в яких просить в позові відмовити, оскільки при перевірці позивача встановлена прострочена дебіторська заборгованість в сумі 520 тис. дол. США, яка виникла при виконанні контракту від 22.05.2008 р. ДПА в Миколаївській області надіслала інформацію до ДПА України ( лист від 09.12.2009 р. № 11700/8/22021) щодо надання пропозицій на застосування спеціальних санкцій до ТОВ «Сандора»та нерезидента ТОВ «Евро Импорт Групп»(Росія) згідно зі ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

3-я особа СБУ надав суду пояснення, в яких зазначив, що Департамент контррозвідувального захисту економіки держави Служби безпеки України листом від 11.02.2010 р. проінформував Міністерство економіки з проханням вжити відповідних заходів стимулювання до ТОВ «Сандора»щодо повернення валютних коштів, які незаконно знаходяться за межами України , та не вважає цей лист СБУ поданням, як підставу для застосування до позивача санкцій у вигляді індивідуального режиму ліцензування.

Прокуратура Миколаївської області повідомила суд про вступ у справу на підставі ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 60 КАС України на стороні Міністерства економіки України для захисту інтересів держави. На підставі ч.3 ст. 60 КАС України суд допускає прокуратуру до участі у справі на стороні відповідача.

У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третіх осіб, прокурора, суд прийшов до такого висновку:

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Міністерство економіки України 18.02.2010 р. наказом № 155 «Про застосування спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до субєктів зовнішньоекономічної діяльності України»відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», починаючи з 09.03.2010 р. застосувало спеціальну санкцію індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до субєктів зовнішньоекономічної діяльності України згідно з додатками 1-3 цього наказу.

У додатку № 1 під № 7 зазначена назва резидента ТОВ «Сандора», яка порушила ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»на підставі матеріалів ДПА України від 29.12.2009 р. та СБУ від 11.02.2010 р.

В поданні Державної податкової адміністрації України «Щодо застосування спеціальних санкцій»від 29.12.2009 р. ( арк.с.94) зазначено, що адміністрація пропонує застосувати спеціальні санкції або попередити про можливість застосування спеціальних санкцій, у відповідності із статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»до 85 українських субєктів господарської діяльності, у яких за результатами проведених перевірок встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості по здійсненних зовнішньоекономічних операціях та до 94 іноземних субєктів господарської діяльності.

Лист Служби Безпеки України від 11.02.2010 р.( арк.с.99) , який вказаний, як підстава застосування санкцій до позивача свідчить про те, що Департаментом контррозвідувального захисту економіки держави СБУ в ході здійснення заходів по виявленню фактів незаконного розміщення валютних коштів за межами України отримано відомості щодо порушень вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»ТОВ «Сандора».

Також в листі зазначено, що діяльність, направленої на повернення в Україну валютних цінностей, керівництво ТОВ «Сандора»не здійснювало, з позовом до Міжнародного Комерційного арбітражного суду при ТПП України не зверталось.

10.04.2009 р. позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промислової палаті України з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Евро-Импорт-Групп», Росія, м. Москва про стягнення з нього заборгованості за невиконання умов контракту № 296 від 22.05.2008 р.

Постановою від 13.04.2009 р. справа була прийнята до провадження.

12.02.2010 р. Міжнародний комерційний арбітражний суд прийняв рішення , яким зобовязав ТОВ «Евро-Импорт-Групп», Росія, м. Москва сплатити позивачу всього 758294 дол. США.

29.04.2010 р. позивач звернувся до арбітражного суду м. Москви із заявою про визнання та приведення до виконання рішення від 12.02.2010 р.

Арбітражний суд м. Москви 11.05.2010 р. прийняв ухвалу про прийняття заяви та порушення провадження у справі.

06.08.2010 р. арбітражний суд м. Москви прийняв ухвалу про визнання та приведення до виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 12.02.2010 р. та видав виконавчий лист, з яким позивач звернувся 20.08.2010 р. до Федеральної служби судових приставів м. Москви .

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що рішення на сьогоднішній день залишається не виконаним.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції, як застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

До позивача застосована спеціальна санкція за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якою передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Застосування індивідуального режиму ліцензування відповідно до ст.239 Господарського Кодексу України за своєю правовою природою є видом адміністративно-господарської санкції, яка застосовується органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку встановленому законом до субєктів господарювання.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оцінивши докази у справі відповідно до ст. 86 КАС України, суд приходить до висновку, що:

-в діях позивача відсутній склад правопорушення та до нього не може бути застосована адміністративно - господарська санкція у вигляді індивідуального режиму ліцензування,

-вини позивача в тому, що контрагент не розрахувався з ним у строки, встановлені ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»немає,

-позивач вживав на дату прийняття Міністерством економіки спірного наказу та вживає на сьогоднішній день всі практичні та можливі заходи по стягненню з ТОВ «Евро-Импорт-Групп»заборгованості по контракту.

-Спеціальна санкція застосовується тільки за порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»або пов'язаних з ним законів України, а позивач не порушував цих Законів,

-диспозиція ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає право, а не обовязок застосовувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності спеціальні санкції.

Таким чином, приймаючи спірний наказ, відповідач не довів суду , що діяв правомірно.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп., сплачений позивачем, підлягає поверненню на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 71,94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ № 155 від 18.02.2010 р. в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» (поштова адреса: м. Миколаїв, вул. Новозаводська,17; юридична адреса: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, код 22430008) спеціальних санкцій у вигляді застосування режиму індивідуального ліцензування.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь ТОВ « Сандора» (м. Миколаїв, вул. Новозаводська,17, код 22430008) судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. ( три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя Гордієнко Т. О.

Судді Желєзний І. В. Біоносенко В. В. Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 29.10.2010 р.