Постанова № 12055873, 28.10.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28.10.2010 р.                                                                                 Справа № 2а-5521/10/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Янєві Ю.К. розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ "Центральний міський ринок", (вул. Молодіжна, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002) доЮжноукраїнської ОДПІ, (вул. Комсомольска, 3, м. Южноукраїнськ, 55000) проскасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до відповідача з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2010 №0000661503/0, згідно з яким контролюючим органом визначена сума штрафу в розмірі 14946,40грн. за платежем з орендної плати за землю, та 0000651503/0, згідно з яким контролюючим органом визначена сума податкових зобов’язань за платежем з орендної плати з юридичних осіб сумі 3953,02грн..

На обгрунтування вимог, позивач вказав на неправомірність оскаржуваних рішень в зв’язку з тим, що ТОВ «Центральний міський ринок»не є суб’єктом здійснення платежів за землю, як податкового платежу. В той же час, позивачем не оспорювався факт невчасної сплати орендної платежу.

Відповідач в запереченнях на позов та представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали, вказуючи на законність постановлених податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про безпідставність позову, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що позивач зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності з 25.07.2006 року.

08.05.2009 між Южноукраїнською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Центральний міський ринок»(орендар) укладено договір про надання в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання (ринкової інфраструктури) під розміщення та обслуговування ринку по вул. Дружби народів,19-Б у місті Южноукраїнську Миколаївської області. В оренду передана земельна ділянка загальною площею 3,1684га.. Пунктом 7 вищезазначеного договору визначено розмір орендної плата за землю та розрахунковий рахунок місцевого бюджету міста Южноукраїнська для перерахування орендної плати.

27 січня 2010 року ТОВ «Центральний міський ринок» на 2010 рік надано податкову декларацію орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності (реєстраційний номер 427). В податковій декларації підприємством самостійно нараховано орендну плату на 2010 рік в сумі 448391,97 грн., з помісячними нарахуваннями (з січня по листопад 2010 року по 37366,00 грн., за грудень 2010 року –37365,97 грн.

14.07.2010 року відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо своєчасності сплати податкових платежів, за результатами якої було складено акт №30/1503-125/1-34129176 «про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку (збору) до бюджету»(надалі по тексту акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», зокрема платником несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов’язання, визначеного самостійно в податковій декларації орендної плати на 2010 рік.

23.07.2010 року на підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000661503/0, відповідно до якого позивач зобов'язаний сплатити штраф за затримку на 62 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (74732грн.) у розмірі 20% у сумі 14946 грн. 40 коп., та податкове повідомлення рішення № 0000651503/0, відповідно до якого позивач зобов'язаний сплатити штраф за затримку на 16 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (39530,21грн.) у розмірі 10 % у сумі 3953 грн. 02 коп.

Підставою для визначення (нарахування) контролюючим органом суми штрафних санкцій є затримка сплати орендної плати за земельні ділянки.

Позивачем не оспорювався факт невчасної сплати орендного платежу та правильність нарахування штрафних санкцій.

Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані ЗУ«Про державну податкову службу в Україні», ЗУ «Про систему оподаткування», ЗУ «Про плату за землю».

Так, відповідно до ст.11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»органи податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, а також фізичними особами (п.1ч.1 ст.11 Закону);

застосовувати до платників податків фінансові санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України(п.11 ч.1 ст.11 Закону).

Згідно зі ст.2 (пп.2.3.1) ЗУ «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Відповідно ст.19 ЗУ «Про плату за землю»(зі змінами та доповненнями) розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Пунктом 9 вищевказаного договору оренди визначено, що орендна плата сплачується платником за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф визначений пп.17.1.7 п.17.1. ст.17 зазначеного Закону.

Системний аналіз правових норм, якими регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що оскаржувані податкової рішення-повідомлення контролюючим органом прийняті правомірно.

Доводи позивача про те, що ТОВ «Центральний міський ринок»не є суб’єктом здійснення платежів за землю, як податкового платежу, не грунтуються на приписах чинного законодавства.

Здійснення плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку проводиться відповідно до ЗУ від 3 липня 1992 р. № 2535-ХІІ «Про плату за землю», який також встановлює ставки земельного податку, порядок його обчислення і сплати та пільги щодо оподаткування землі. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, що виділена в натурі, суб'єктом сплати земельного податку є власник земельної ділянки і землекористувач, а суб'єктом сплати орендної плати за землю - орендар.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди земельної ділянки (ст. 13 Закону № 2535-ХІІ).

Плата (податок) за землю визначена в ст. 14 ЗУ від 25 червня 1991 р. № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування»як загальнодержавний податок, що сплачується власником землі. Орендна плата за земельну ділянку згідно із ст. 21 ЗУ від 6 жовтня 1998 р. № 161-XIV «Про оренду землі» - це плата орендатора за надані орендодавцем послуги користування земельною ділянкою. Розмір, форма та строк внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно із ст. 14 Закону № 2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, із розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Аналіз встановлених в судовому засіданні обставин в контектсі наведених правових норм вказує на правомірність прийнятого відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для відмови в задоволені адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                           І. В. Желєзний