Постанова № 12055429, 18.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №< Текст >

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2010 року Справа № 2а-6005/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді Матвєєвої В.В.

при секретарі Сіряцькому А.С.

за участю сторін:

представника позивачаБудур Р.Є.

представника відповідача Кривоший А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водомир» до Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій ,-

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Водомир» до Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення від 02.07.2010 №0000452304 про застосування штрафних санкцій.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.07.2010 відповідачем на підставі акту перевірки відокремленого підрозділу ТОВ «Водомир», здійсненої працівниками ДПІ в м. Красний Луч Луганської області, було винесено рішення №0000452304 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 91085 ,00 грн.

Згідно рішення позивачем на перевірку були надані розрахункові документи, які не містять усі обовязкові реквізити, зокрема, назву господарської одиниці, що, згідно п.п.2.1 п.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, документ не є розрахунковим при відсутності у ньому хоча б одного з обовязкових реквізитів.

Позивач не згоден із рішенням відповідача з наступних підстав.

Рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 91085 ,00 грн. прийнято на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, яким, на думку відповідача, встановлений штраф у пятикратному розмірі вартості проданих товарів за не роздрукування відповідного розрахункового документа, підтверджуючого виконання розрахункової операції.

Але Закон №265/95-ВР не передбачає застосування до субєкта господарювання штрафних санкцій у разі невідповідності розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів. У звязку з чим позивач вважає, що невідповідність розрахункового документа через відсутність на ньому окремих реквізитів не є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У звязку з чим позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення від 02.07.2010 №0000452304 про застосування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічно викладеному у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, пояснив, що перевіркою, проведеною ревізорами-інспекторами ДПІ в м. Красний Луч у ТОВ «Водомир», було встановлено порушення останнім вимог п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР.

Відповідно до ст.2 зазначеного Закону розрахунковий документ-це документ встановленої форми та змісту, що підтверджує факт продажу товарів, надання послуг, отримання коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно п.3 Положення про форму та зміст розрахункових документів від 01.12.2000 №614 касовий чек повинен містити обовязкові реквізити, зокрема, назву та адресу господарської одиниці. У разі відсутності хоча б одного з обовязкових реквізитів, що й було виявлено інспекторами податкової інспекції, документ не є розрахунковим.

За порушення вказаних вимог передбачена відповідальність у вигляді фінансової санкції у пятикратному розмірі вартості проданих товарів.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Водомир» зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності Станично-Луганською райдержадміністрацією Луганської області 21.06.2007, номер запису 1376 107 0007 000432 (а.с. 18).

Товариство знаходиться на обліку у ДПІ в м. Красний Луч.

Згідно акту перевірки від 03.06.2010 №0086/12/08/23/35013757 (а.с. 39-40) ДПІ в м. Красний Луч було проведено перевірку господарської одиниці відділу продажу питної води субєкта господарської діяльності ТОВ «Водомир», яка знаходиться за адресою: м. Красний Луч, мікрорайон 3, будинок 42, з приводу дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Проведеною перевіркою встановлено, що особі, яка отримала товар, позивачем був виданий розрахунковий документ не встановленої форми, а саме у документі не було зазначено назви господарської одиниці.

02.07.2010 відповідачем на підставі п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» винесено рішення №0000452304 про застосування до ТОВ «Водомир» штрафних санкцій у розмірі 91085 ,00 грн. (а.с. 6).

Згідно п. 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки - у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем було проведено розрахункову операцію на загальну суму 06,50 грн., при цьому був виданий розрахунковий документ, який не містить у собі назву господарської одиниці.

При обґрунтуванні застосування до позивача фінансових санкцій, що передбачені п. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, відповідач посилається на п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів від 01.12.2000 №614, відповідно до якого касовий чек повинен містити, зокрема, такі обов'язкові реквізити, як назва господарської одиниці.

Суд не погоджується з доводами відповідача з наступних підстав.

Як зазначалося, перевіркою встановлено відсутність назви господарської одиниці у розрахунковому документі. Однак, формальна невідповідність розрахункового документа у звязку з відсутністю певного реквізиту, в даному випадку індивідуального податкового номеру платника податку, вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів не може бути підставою для застосування фінансових санкцій, оскільки Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відповідальність за невідповідність чеку встановленій формі не передбачена. Закон встановлює відповідальність саме за невидачу розрахункового документу, що підтверджує розрахункову операцію. Підтвердження здійснення розрахункової операції в даному випадку можливо й за відсутності в розрахунковому документі індивідуального податкового номера.

Відтак, невідповідність роздрукованих позивачем фіскальних касових чеків у звязку з відсутністю певних окремих реквізитів, не є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій за оскаржуваним рішенням, оскільки ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не передбачає відповідальності за невідповідність роздрукованого розрахункового документа вимогам Положення та не містить відсилочної норми з цього приводу.

Крім того, суд звертає увагу на наступне. З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що відповідачем згідно з до п.1 ст.17 застосовано до позивача фінансові санкції у пятикратному розмірі проданих товарів, на які виявлено невідповідністьу разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Проте, як вбачається з акту перевірки та не заперечується представником відповідача перевіряючими було здійснено покупку товарів на суму 06,50 грн., що також підтверджується розрахунковим документом (фіскальним чеком), інших розрахункових операцій перевіряючими особами здійснено не було, що також не заперечувалось сторонами. Але при застосуванні санкцій відповідач взяв за основу відомості про денний підсумок розрахункових операцій, проведених із застосуванням РРО. Ця сума відповідно до денного звіту склала 18210,50 грн. В судовому засіданні представник відповідача проти зазначеного не заперечував та пояснив, що висновок про невідповідність всіх розрахункових документів за день було зроблено з тих підстав, що невідповідної форми був розрахунковий документ на суму покупки 06,50 грн.

Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, зокрема статтею 2, встановлено, що у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

розрахунковий документдокумент встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;

фіскальний звітний чекдокумент встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної памяті;

денний звітдокумент встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Слід зазначити, що Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”та Положення про форму та зміст розрахункових документів розрізнює поняття фіскальний звітний чек та фіскальний касовий чек, які не можна ототожнювати, оскільки за своєю суттю призначені для різних цілей. Так, фіскальний касовий чек є видом розрахункового документу, який застосовується для підтвердження факту продажу товарів чи надання послуг, тоді як фіскальний звітний чек відноситься до документів звітного характеру, завдяки йому дані денного звіту реєстратора розрахункових операцій заносяться до фіскальної памяті РРО.

Тому висновки ДПІ в Станично-Луганському районі щодо проведення позивачем розрахункової операції на суму 18210,50 грн. з роздрукуванням невідповідних розрахункових документів є помилковими та не грунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Виходячи з викладеного, відповідач не має підстав для застосування до позивача фінансових санкцій відповідно до п.1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на суму 91052,50 грн. (18210,50 грн. *5=91052,50 грн.).

Таким чином, оскільки ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачає такий склад податкового правопорушення як невідповідність роздрукованого субєктом підприємницької діяльності розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, суд вважає, що рішення №0000452304 про застосування штрафних санкцій відповідачем складено неправомірно.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідач не довів правомірність своїх дій при винесенні рішення про застосування штрафних санкцій.

Таким чином суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Водомир» підлягає задоволенню, а рішення №0000452304 про застосування штрафних санкцій скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 3, ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000року №614, ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Водомир» до Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення від 02.07.2010 №0000452304 про застосування штрафних санкцій задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 02.07.2010 №0000452304 про застосування штрафних санкцій на суму 91085,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 20 жовтня 2010 року.

СуддяВ.В. Матвєєва