Ухвала суду № 12053685, 04.11.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2010 р.Справа № 2-а-6277/09/1470 Категорія:2.11.8Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

при секретарі Єршовій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової адміністрації в Миколаївській області і Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Янус-Тур»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, за участю третьої особи Державної податкової адміністрації в Миколаївській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Янус-Тур»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, за участю третьої особи ДПА в Миколаївській області про часткове (на суму 5522 гривень) скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 25 серпня 2009 року № 0001702303.

Свої позовні вимоги ТОВ «Янус-Тур»обґрунтувало відсутністю порушень діючого законодавства щодо ведення обліку товарних запасів.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року вищенаведений позов задоволено частково. Скасовано спірне рішення про застосування штрафних санкцій на суму 5437 гривень (за не ведення обліку товарних запасів). В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційних скаргах ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва і ДПА в Миколаївській області просять скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі. Посилаються на те, що позивач діючим законодавством зобовязаний зберігати на місці реалізації товару первинні документи, а саме накладні і їх відсутність є не веденням, в порядку встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Фактично відповідачі оскаржують рішення суду першої інстанції виключно в частині скасування рішення про застосування штрафних санкцій за не ведення обліку товарних запасів у місці їх реалізації.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з того, що підстав для застосування до позивача штрафних санкцій в частині не ведення, в порядку встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у відповідача не було.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Позивач є юридичною особою, у 2009 році перебував на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку /а.с. 7, 54/.

4 серпня 2009 року працівниками ДПА в Миколаївській області була проведена перевірка господарської одиниці позивача бару «Дельфін»щодо дотримання порядку проведення готівкових розрахунків результати якої відображені в акті перевірки № 0856/14/00/23/13849524 /а.с. 8-9/.

Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем п. 12 ст. 3 3акону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зміст порушення полягав у відсутності на місці реалізації товару первинних та інших документів на товар.

На підставі наведеного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийняла рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій на суму 5862 гривень, у тому числі на 5437 гривень за порушення п. 12 ст. 3 3акону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»/а.с. 12/.

З матеріалів справи вбачається, що під відсутністю первинних та інших документів відповідачі мають на увазі саме накладні.

Інших правових чи фактичних підстав для нарахування штрафної санкції в вищенаведеній частині спірного рішення не існувало.

Наведені обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до пункту 12 статті 3акону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та /або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

У відповідності до статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»вiд 16.07.1999 № 996-XIV, бухгалтерський облік процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246, визначає що запаси це активи, які, зокрема, і утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Довідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Відповідно до п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»вiд 03.07.1998 № 727/98, суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Відповідно до п. 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом ДПА України від 13 жовтня 1998 N 477 та зареєстрованому в МЮ України 27 жовтня 1998 року за N 689/3129, суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобов'язані вести книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, діючим законодавством, для субєктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), які перебувають на спрощеній системі оподаткування, шляхом сплати єдиного податку, встановлений обовязок ведення обліку доходів та витрат у спеціально призначеній для цього книзі.

У розумінні вищенаведених норм законодавства облік доходів та витрат полягає у наявності чи відсутності записів щодо здійснених господарських операцій у зазначеній книзі. Таким чином, висновок про порушення порядку ведення обліку доходів та витрат можливо здійснити виключно на підставі аналізу записів у зазначеній книзі, а не простого зазначення факту відсутності накладних (приходних первинних документів) на місці реалізації товару.

Отже, на думку колегії суддів, припущення про не ведення позивачем обліку доходів та витрат матеріалами справи не підтверджується.

Окрім того, діючим законодавством для субєктів підприємницької діяльності, юридичних осіб, не встановлено вимог щодо окремого обліку доходів та витрат за кожним місцем реалізації товарів. Також, не встановлено прямого та безпосереднього обовязку щодо зберігання прибуткових накладних за місцем реалізації товару і не передбачена відповідальність за саме таку дію наведених субєктів підприємницької діяльності.

Окрім того, з діючого законодавства не вбачається тотожності понять «облік доходів і витрат»та «облік товарних запасів». Обовязку щодо ведення обліку товарних запасів для вищенаведених субєктів підприємницької діяльності не встановлено. З урахуванням того, що діючим законодавством відповідальність передбачена саме за не ведення обліку товарних запасів, застосування такої відповідальності до позивача, який не зобовязаний здійснювати такий облік, на думку колегії суддів, є некоректним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив в оскарженій частині судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації в Миколаївській області і Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Янус-Тур»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, за участю третьої особи Державної податкової адміністрації в Миколаївській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 25 серпня 2009 року № 0001702303 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала у повному обсязі виготовлена та підписана 08.11.2010 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/