Ухвала суду № 12053565, 19.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4998/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

Суддів

при секретарі

за участю: Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю.,

Скирді Б.К.

представника позивача Дехятр Є.В.,

представника відповідача Мацюк М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Автоцентр на Кільцевій»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Автоцентр на Кільцевій»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року Закрите акціонерне товариство «Автоцентр на Кільцевій»(далі позивач, ЗАТ «Автоцентр на Кільцевій») звернулося до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі відповідач, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області), в якому просило скасувати рішення відповідача від 30.12.2009 року № 0006102302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12 543,90 грн., прийнятого на підставі акту перевірки № 1068/26/37/23/33911471 від 04.12.2009 року, в якому було зафіксовано порушення ЗАТ «Автоцентр на Кільцевій»п.1 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та п.п. 4.2 п. 4 Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2010 року в задоволені адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «Автоцентр на Кільцевій»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2010 року та задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно направлень на проведення планової перевірки від 01.12.2009 року № 700/23-30П, службовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області 04 грудня 2009 року було здійснено перевірку господарської одиниці позивача магазину «Таврія-2», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 7. Перевірка проводилася на предмет дотримання позивачем як субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та п.п. 4.2 п. 4 Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, а саме: згідно контрольних стрічок та книги обліку розрахункових операцій, господарською одиницею позивача в період з 12 вересня по 3 грудня 2009 року було здійснено господарські операції (роздрібна торгівля автомобільними запчастинами за готівковий рахунок) на загальну суму 2508,78 грн. без роздрукування відповідного розрахункового документа, а саме: в касових видаткових чеках відсутні такі обовязкові реквізити, як назва операції виплати, літерне позначення ставки ПДВ, загальна сума ПДВ та порядковий номер видаткового чека.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 1068/26/37/23/33911471 від 04.12.2009 року, на підставі якого винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006102302 від 30.12.2009 року в розмірі 12543,90 грн..

Вказане рішення позивач вважає незаконним, з підстав протиправних на його думку дій відповідача в частині проведення ним планової перевірки. Крім цього, позивач посилається на порушення службовими особами відповідача вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Порядок проведення перевірок з питань додержання платниками податків порядку проведення готівкових розрахунків регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року та Порядком взаємодії підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу, затвердженим наказом ДПА України від 11.10.05 № 441 (далі - Порядок №441), положення яких насамперед визначають підстави та порядок проведення таких перевірок, а також положенням статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.12.1990 року, яка встановлює умови допущення посадових осіб до їх проведення.

Так, при проведені перевірки посадові особи податкових органів у своїй діяльності керуються Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, які затверджені Наказом ДПА України від 11.10.05 р. за №441.

Пунктом 2.6 Методичних рекомендацій передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка підприємницької діяльності позивача була передбачена в плані роботи ДПА в Київській області на 2009 рік.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведена перевірка є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем як субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Відповідно до ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.12.1990 року дозволяє приступити до проведення перевірок (в т.ч. перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу) за умови надання суб'єкту господарювання під розпис направлення на перевірку та копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. Наказ на проведення планової перевірки не видається.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач допустив перевіряючи до перевірки, за наслідками проведення якої був складений акт № 1068/26/37/23/33911471 від 04.12.2009 року (а.с. 10-11).

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином колегія суддів зазначає, що в ході перевірки позивача повноваження ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області використовувалися з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дії; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Що стосується порушень, які були виявлені службовими особами відповідача в ході проведення перевірки, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до абз. 4 ст. 2 Закону України № 265/95-ВР, розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно до п. 5 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Форма і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків СПД для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, визначається Положенням про форму та зміст розрахункових документів, що затверджено наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614.

Згідно п. 4.1 вказаного Положення, фіскальний касовий чек видачі коштів це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державні лотереї та в інших випадках.

Пункт 4.2 Положення містить перелік обовязкових реквізитів, які мають міститись у фіскальному касовому чеку.

Згідно п. 2.1. Положення у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення документ не є розрахунковим.

Підпунктом 4.7 пункту 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України №614 від 1 грудня 2000 року, передбачено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій»№ 199 від 18.02.2002 року затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування. Згідно з п. 27 вказаних вимог накопичення та занесення інформації до фіскальної пам'яті повинно виконуватися окремо для кожної податкової групи, окремо для сум, що стягується з покупця (клієнта), та для сум, що виплачуються покупцю (клієнту). Операція не повинна зменшувати підсумку розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 12 вересня по 3 грудня 2009 року в магазині ЗАТ «Автоцентр на кільцевій»було проведено розрахункові операції без роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій та без видачі покупцям відповідних розрахункових документів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що працівниками податкової служби правомірно зафіксовані порушення вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.п. 4.2 п. 4 Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, що були вчинені позивачем в процесі здійснення ним господарської діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через РРО, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.12.2000 року № 2156-III).

Відповідно до ст. 25 Закону № 265/95-ВР, суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Таким чином відповідачем було правомірно винесено рішення про застосування штрафних санкцій, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та підтверджуються належними доказами.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Автоцентр на Кільцевій»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

А.Ю. Коротких

Повний текст ухвали складено та підписано 25.10.10 р.