Ухвала суду № 12053540, 26.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3120/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"26" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Собківа Я.М.,

Усенка В.Г.,

при секретарі: Шевчук К.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норман»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.01.2010 року № 0000042301/0/66 та № 0000032301/0/68, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Норман»звернулися до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.01.2010 року № 0000042301/0/66 та № 0000032301/0/68.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 19.01.2010 року № 0000042301/0/66 на загальну суму 5634270 гривень та № 0000032301/0/68 на загальну суму 10808304 гривень.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області була проведена виїзна планова перевірка TOB «Норман»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 25.12.2009 року № 2883/2301/13735996.

Так, перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 404 152,00 гривень, п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 3 756 180,00 гривень.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки від 25.12.2009 року № 2883/2301/13735996, позивач листом від 06.01.2010 року № 1 звернувся до відповідача із запереченнями та з проханням скасувати результати перевірки.

Листом від 15.01.2010 року № 08/10/2301 позивача повідомлено, що за результатами розгляду заперечень, висновки по акту перевірки залишаються без змін.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2010 року № 0000042301/0/66, в якому зазначено, що згідно із п.п. "б" підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.4.1, п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 3 п. 1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 5 634 270,00 грн., з яких 3 756 180,00 грн. - основний платіж, 1878090,00 грн. штрафні фінансові санкції; та податкове повідомлення-рішення від 19.01.2010 року № 0000032301/0/68, де вказано, що згідно із п.п. "б" підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5, пп. 8.1.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 3 п. 1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 10 808 304,00 грн., з яких 5 404 152,00 грн. - основний платіж, 5 404 152,00 грн. штрафні фінансові санкції.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та TOB «Ера-Промоушн»- Позикодавець було укладено договори безвідсоткової поворотної фінансової допомоги:

-№ 27/03 від 27.03.2007 року, де TOB «Ера-Промоушн»є Позикодавцем, а не Позичальником, як було зазначено в Акті перевірки. В Додатковій угоді від 28.03.2007 р. до Договору № 27/03 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 27.03.2007 р. TOB «Ера-Промоушн»є платником податку на прибуток на загальник підставах. Крім того, Договір № 27/03 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 27.03.2007 р. діє до моменту його остаточного виконання, проте, у будь-якому випадку до 13 лютого 2009 року включно, що підтверджується Додатковою угодою від 30.11.2007р. до Договору № 27/03 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 27.03.2007 р.

-№ 04/07 від 04.07.2007 р., де TOB «Ера-Промоушн»є Позикодавцем, а не Позичальником, як зазначено в Акті перевірки. Крім того, в Акті перевірки зазначено, що стан платника TOB «Ера-Промоушн»(код 33500258) не визначено. В Додатковій угоді від 05.07.2007р. до Договору № 04/07 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 04.07.2007 р. зазначено TOB «Ера-Промоушн»є платником податку на прибуток на загальник підставах. Договір № 04/07 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 04.07.2007 р. діє до моменту його остаточного виконання, проте, у будь-якому випадку до 20 лютого 2009 року включно, що підтверджується Додатковою угодою від 21.09.2007р. до Договору № 04/07 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 04.07.2007 p., яка міститься в матеріалах справи.

-№ 08/08 від 08.08.2007 р., де TOB «Ера-Промоушн»є Позикодавцем, а не Позичальником, як зазначено в Акті перевірки. Крім того, в Акті перевірки вказано, що стан платника TOB «Ера-Промоушн»(код 33500258) не визначено. В Додатковій угоді від 09.08.2007р. до Договору № 08/08 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 08.08.2007 р зазначено, що TOB «Ера-Промоушн»є платником податку на прибуток на загальник підставах. Крім того, Договір № 08/08 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 08.08.2007 р. діє до моменту його остаточного виконання, проте, у будь-якому випадку до 17 лютого 2009 року включно, що підтверджується Додатковою угодою від 25.12.2007р. до Договору № 08/08 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 08.08.2007 p., яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, інформація в Акті перевірки стосовно того, що інші документи, крім Договорів про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 27.03.2007 р. № 27/03, від 04.07.2007 р. № 04/07, від 08.08.2007 р. № 08/08 не надавалися, не відповідає дійсності.

Отже, порушень позивачем п. 4.1.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не вбачається. Валові доходи на суму у розмірі 540 900,00 грн., а саме: у 1 кварталі 2007 р. на суму 183 900,00 грн., та у 3 кварталі 2007 р. на суму 357 000,00 грн. занижено не було.

Крім того, судом першої інстанції встановлено наступне.

Між ДП «Ф. Формула»- Довіритель та позивачем - Повірений було укладено Договір доручення від 02.10.2008 р. та Додаткову угоду № 1 від 10.02.2009 р. до нього, згідно яких Довіритель перерахував на поточний рахунок Повіреного аванс у розмірі 1246584,30 грн. для виконання Повіреним доручення згідно Договору доручення.

Договір доручення від 02.10.2008 р., Додаткову угоду № 1 від 10.02.2009 р. до нього та інші документи, що стосуються цього Договору доручення, надавалися перевіряючим ДПІ в Обухівському районі Київській області під час проведення перевірки.

В листі позивача від 03.12.2009 р. № 68 міститься технічна помилка, про що позивач повідомив ДПІ у Обухівському районі Київській області своїм Листом № 74 від 18.12.2009 р.

Проте, Договір доручення від 02.10.2008 р. та Додаткова угода № 1 від 10.02.2009 р. до нього та інші документи, що стосуються Договору доручення від 02.10.2008 р. є в матеріалах справи, а тому, інформація в Акті перевірки стосовно ненадання інших документів, крім Договору доручення від 02.10.2008 р, також не відповідає дійсності. Грошові кошти у розмірі 666 484,30 грн., були перераховані ДП «Ф. Формула»для виконання Договору доручення від 02.10.2008 р.

Таким чином, порушень позивачем п. 4.1.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не вбачається. Валові доходи у 1 кв. 2009р. на суму 666 484,00 грн. занижено не було.

Також, між TOB «Ера-Промоушн»та позивачем було укладено Договір № 1/11/08-Р від 17.11.2008 р., позивачем було надано зразок листівки, яка виготовлялася згідно Договору № 1/11/08-Р від 17.11.2008р. Всі ці документи підтверджують, що витрати понесені позивачем на оплату послуг, які йому були надані згідно Договору № 1/11/08-Р від 17.11.2008 р., пов'язані з його господарською діяльністю та включені до складу валових витрат позивача з дотриманням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, між TOB «Атлант-Юг»та позивачем було укладено Договір № 28/11-03 від 28.11.2008 р. Позивачем у судовому засіданні у суді першої інстанції було надано відеоролік, який виготовлявся згідно Договору № 28/11-03 від 28.11.2008 р. Надані позивачем докази підтверджують, що витрати понесені позивачем на оплату послуг, які були йому надані згідно Договору № 28/11-03 від 28.11.2008 р., пов'язані з його господарською діяльністю та включені до складу валових витрат позивача з дотриманням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, між TOB «Кепітел Консалтинг Груп»та позивачем було укладено Договір № 62 від 02.06.2008 р. Позивачем в судовому засіданні у суді першої інстанції було надано матеріали проведених маркетингових досліджень ринку торгових мереж та їх цільової аудиторії у м. Києві згідно Договору № 62 від 02.06.2008 р. Ці документи підтверджують, що витрати, понесені позивачем на оплату послуг, які були йому надані згідно Договору № 62 від 02.06.2008 p., пов'язані з його господарською діяльністю та включені до складу валових витрат позивача з дотриманням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, між TOB «Кепітел Консалтинг Груп»та позивачем було укладено Договір № 77 від 29.08.2008 р. Позивачем в судовому засіданні у суді першої інстанції були надані матеріали стосовно поставки системи управління людськими ресурсами та розробки методики підходу до оцінки професійної компетенції співробітників - assessment center згідно Договору № 77 від 29.08.2008 р. Ці документи підтверджують, що витрати, понесені позивачем на оплату послуг, які були надані позивачу згідно Договору № 77 від 29.08.2008 р., пов'язані з його господарською діяльністю та включені до складу валових витрат позивача з дотриманням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не було порушено пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зі змінами та доповненнями, пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та не було завищено валові витрати у IV кварталі 2008 р. на суму 361753,32 грн., а також не завищено задекларований податковий кредит за грудень 2008 р. на суму 72270,76 грн.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Тобто, господарська діяльність - це діяльність платника податку, направлена на отримання доходу, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Господарська діяльність позивача була направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що підтверджується деклараціями з податку на прибуток підприємств позивача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не було порушено Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні валового доходу та валових витрат у 2008 році.

Щодо вказаних в акті перевірки порушень пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5, пп. 8.1.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають вимогам законодавства України з наступних підстав.

Позивач листом від 28.03.2007 р. за № 11 звернувся до Управління ветеренарної медицини в Обухівському районі, в якому просив провести обстеження об'єкту, надати експлуатаційний дозвіл та погодити технічні умови виробництва, технічні регламенти, стандарти продукції тощо.

Оскільки на той час не була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 712 від 12.05.2007 р. «Порядок видачі експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів», то дозвіл на початок роботи позивачу був наданий у довільній формі у вигляді довідки на основі проведеного інспектування на відповідність переробного підприємства ветеренарно-санітарним вимогам.

Позивач розпочав свою виробничу діяльність в квітні 2007 року на підставі довідки № 89/1 від 06.04.2007 р. Управління ветеренарної медицини в Обухівському районі та висновку про виконання ветеренарно-санітарних вимог при виробництві рибної продукції та інших водних живих ресурсів, до прийняття Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку видачі експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів», тому дозвіл на початок роботи підприємства надавався у довільній формі в вигляді довідки Державної інспекції ветеренарної медицини в Обухівському р-ні, засвідченої гербовою печаткою та підписом відповідної посадової особи на основі проведеного інспектування на відповідність переробного підприємства ветеринарно-санітарним вимогам.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них»державний контроль та нагляд за якістю і безпекою продуктів лову та харчової продукції з них здійснюються під час їх виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації чи знищення і надання послуг у сфері громадського харчування спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі охорони здоров'я, захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації, ветеринарної медицини, карантину рослин.

Порядок здійснення державного контролю та нагляду за суб'єктами господарювання, які виробляють, зберігають, транспортують рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них, що експортуються, встановлюється цими органами.

У ст. 4 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»зазначено державні органи, які в межах їх компетенції забезпечують розробку, затвердження та впровадження санітарних заходів, а також державний контроль та нагляд за їх виконанням: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я, Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Державна служба ветеринарної медицини України, центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні»визначений статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Зазначеним законом органам державної податкової служби не надані повноваження самостійно визнаначати недійсними документи виконавчої влади.

Проте, співробітниками Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області в порушення ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»самостійно визначено недійсним документ виконавчої влади - довідку № 89/1 від 06.04.2007 року, видану Управлінням ветеренарної медицини в Обухівському районі, на підставі чого ними не визнано належним чином оформлені первинні документи за операціями з придбання товарів (робіт, послуг), що суперечить вимогам діючого законодавства України.

Крім того, після цього на підприємстві позивача було проведено ряд перевірок спеціалізованими контролюючими органами, які відповідно до законодавства України здійснюють контроль за дотриманням ветеренарно-санітарних вимог та норм. Всі зазначені органи визнали, що здійснення господарської діяльності позивачем на підставі довідки Управління ветеренарної медицини в Обухівському районі відповідає вимогам діючого законодавства та встановленим ветеренарно-санітарним нормам.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів № 712 від 12.05.2007 р. передбачено, що оператори потужностей (об'єктів) повинні отримати експлуатаційний дозвіл на кожну з потужностей (об'єктів) у таких випадках: після введення в експлуатацію побудованих (реконструйованих) об'єктів з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів; у разі зміни виду господарської діяльності та стану капітальних приміщень; якщо експлуатаційний дозвіл був скасований; у разі здійснення експорту харчових продуктів.

Проте, органами податкової інспекції не надано доказів, які б свідчили про необхідність отримання вказаного експлуатаційного дозволу.

Законність здійснення господарської діяльності позивачем на підставі довідки № 89/1 від 06.04.2007 р. Управління ветеренарної медицини в Обухівському р-ні та факту того, що позивач мав дозвіл на здійснення господарської діяльності, підтверджується листами Головного державного інспектора ветеренарної медицини Обухівського р-ну від 18.12.09 р. № 275 та Управління ветеренарної медицини в Обухівському р-ні від 08.12.2009 р. № 272, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, позивачу ще 15.03.2004 р. за № 30-1-6-17/653 Державним Департаментом рибного господарства України був наданий номер В41 та зареєстрований в Реєстрі номерів суб'єктів господарювання, які здійснюють консервне та пресервне виробництво з риби та інших водних живих ресурсів.

Після цього Державний комітет рибного господарства України листом від 05.09.2007 р. № 3-9-17/3787 залишив за позивачем номер В 41 для маркування пресервів з риби та інших водних живих ресурсів, що також підтверджує законність господарської діяльності позивача.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»у відповідача відсутні повноваження визначати дійсність чи недійсність документів виконавчої влади, а саме номеру для маркування пресервів з риби та інших водних живих ресурсів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області не надано належних доказів правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 19.012010 року № 0000042301/0/66 та № 0000032301/0/68.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обгрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в звяку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 01 листопада 2010 року.