Постанова № 12053266, 25.08.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

31 серпня 2010 року Справа № 2-2/2412-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів,

,

за участю представників сторін:

представник позивача: Єлісєєва Ольга Олександрівна, довіреність № б/н від 21.04.10, товариство з обмеженою відповідальністю "Коопсервіс";

представник відповідача: не з'явився, приватне підприємство "Регіон-Агротрейд";

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Регіон-Агротрейд" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 01 липня 2010 року у справі №2-2/2412-2010

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коопсервіс" (вул. Радищева, 82,Сімферополь,95017)

до приватного підприємства "Регіон-Агротрейд" (вул. Бастіонна, 88, Сімферополь, 95000)

про стягнення 26637,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Коопсервіс" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до приватного підприємства "Регіон-Агротрейд", з урахуванням уточнення позовних вимог, про стягнення заборгованості з орендної плати та пені на суму 24721,49 грн (а.с. 35-36).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди щодо своєчасного внесення орендної плати, у результаті чого утворилась заборгованість на заявлену до стягнення суму.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 01 липня 2010 року у справі №2-2/2412-2010 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Коопсервіс" до приватного підприємства "Регіон-Агротрейд" про стягнення 24721,49 грн задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 22467,53 грн заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, 224,67 грн державного мита, 214,45 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У частині стягнення 2253,96 грн пені в позові відмовлено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неналежного виконання відповідачем своїх обовязків щодо внесення орендної плати за користування обєктом оренди.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за прострочення внесення орендних платежів в сумі 2253,96 грн, суд зазначив, що позивачем був пропущений встановлений статтею 258 Цивільного кодексу України річний строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Вимоги апеляційної скарги вмотивовані неповним дослідженням судом першої інстанції обставин справи. Зокрема, відповідач зазначає, що місцевий господарський суд не дослідив питання відносно невиконання позивачем (орендодавцем) обовязку щодо передачі обєкту оренди орендарю (відповідачу) та не звернув уваги на відсутність у матеріалах справи підписаного сторонами акту прийому-передачі приміщення, в той час як саме цей документ є належним доказом виконання обовязку з передачі обєкту оренди. Фактично, як зазначає відповідач, обєкт оренди йому переданий не був.

Також заявник апеляційної скарги звертає увагу на відсутність виставлених рахунків позивача, а це, на його думку, свідчить про те, що приватне підприємство "Регіон-Агротрейд" не користувалося спірними приміщеннями.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав телеграму, в якій просив відкласти розгляд справи у звязку з неможливістю прийняти участь у розгляді справи (вх. № 8363 від 30.08.10).

Враховуючи, що стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, стаття 28 цього Кодексу не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа, а також те, що явка сторін не була визнана обовязковою, судова колегія знаходить заявлене клопотання таким, що не обґрунтовано та не підтверджено відповідними доказами, у звязку з чим відмовляє у його задоволенні та вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 червня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Коопсервіс" (орендодавець) та приватним підприємством "Регіон-Агротрейд" (орендар) укладений договір оренди нежилого приміщення № 2.

Згідно з пунктом 1 цього договору орендодавець передає, а орендар приймає за актом прийому-передачі у тимчасове користування за плату нежиле приміщення у жилому будинку за адресою: м. Сімферополь, вул. Трубаченко, 30, загальною площею 100 кв. м.

Відповідно до пунктів 3.2.3, 4.1, 4.3. договору орендар (відповідач) зобовязався своєчасно та у повному обємі здійснювати передбачену договором оплату та виконувати інші зобовязання, передбачені договором. При цьому орендна плата встановлюється за договором у сумі 1500,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 250,00 грн у місяць, та може змінюватися орендодавцем у випадку зміни діючого законодавства, застосовуватися з моменту його зміни та оплачуватися орендарем у наступному платежі. Орендна плата щоквартально перераховується на індекс інфляції за даними Державного комітету статистики України та різниця додатково сплачується орендарем у наступному платежі. Суму орендної плати за поточний місяць оренди орендар перераховує не пізніше пятого числа поточного місяця.

За умовами пункту 5.1. договору останній діє з 01 червня 2008 року по 01 червня 2009 року.

У випадку згоди сторони на продовження дії договору орендодавець і орендар складають письмову додаткову угоду до цього договору, у якій обговорюють строк, на який продовжується дія договору, розміри платежів, зміни у послугах, що надаються та інше (пункт 5.2.).

Згідно з пунктом 5.3. договору з дня закінчення строку дії договору, якщо немає письмової угоди про продовження або у випадку дострокового розірвання (припинення) дії договору орендар зобовязаний у пятиденний строк повернути орендодавцю за актом прийому-передачі обєкт оренди з отриманим обладнанням, інвентарем та іншим майном у належному стані з урахуванням нормального зносу з усіма зробленими в ньому поліпшеннями. Вартість поліпшень, здійснених без згоди орендодавця, орендарю не повертається.

Відповідно до банківських виписок відповідачем, на виконання умов договору, вносилася орендна плата у період липень-жовтень 2008 року по 1500,00 грн у місяць на загальну суму 6000,00 грн згідно з виставленими позивачем рахунками (а.с. 41-47).

Як зазначає позивач, після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору оренди (01 червня 2009 року), відповідач не виконав обовязку, передбаченого пунктом 5.3. договору та не повернув обєкт оренди позивачеві у пятиденний строк, продовжував користуватися останнім, однак не вносив орендних платежів, що явилось підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню у звязку з наступним.

Правовідносини, які склалися між сторонами, за своєю правовою природою є орендними та підлягають регулюванню за правилами глави 58 Цивільного кодексу України, параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України, а також загальними положеннями про зобовязання.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України та статті 283 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За правилами статті 285 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).

На підставі вказаної норми Закону суд вважає спірний договір продовженим та діючим до дати повернення майна позивачу.

Відповідно до статті 526 вказаного Кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що всупереч умов договору (пункти 1.1., 3.1.1.) сторони не підписали акт-прийому передачі приміщення під час його передачі орендодавцем орендарю.

Між тим, матеріалами справи підтверджено, що відповідач, з липня 2008 року користувався спірним приміщенням.

Так, відповідно до банківських виписок відповідачем, на виконання умов договору, вносилася орендна плата за липень-жовтень 2008 року по 1500,00 грн у місяць на загальну суму 6000,00 грн згідно з виставленими позивачем рахунками (а.с. 41-47).

При цьому, посилання заявника апеляційної скарги на те, що вказана сума була сплачена як попередня (авансова) плата за користування приміщенням, відхиляються судовою колегією з огляду на наступне.

Як вбачається з вищезазначених банківських виписок орендні платежі вносилися відповідачем щомісячно, зокрема: орендна плата за липень 2008 року була ним сплачена 25 липня 2008 року за рахунком №81 від 09 липня 2008 року (а.с. 46); орендна плата за серпень 2008 року сплачена 15 серпня 2008 року за рахунком № 92 від 08 серпня 2008 року (а.с. 41-42); за вересень 2008 року 25 вересня 2008 року за рахунком № 102 від 03 вересня 2008 року (а.с. 43-44). Отже, твердження відповідача про авансовий характер цих платежів не відповідають дійсності.

До того ж, відповідно до статті 766 Цивільного кодексу України якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:

1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;

2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Жодним з наведених прав відповідач не скористався, а його посилання на лист від 15 жовтня 2008 року № б/н, яким приватне підприємство "Регіон-Агротрейд" відмовилося від укладеного сторонами договору оренди у звязку з невиконанням позивачем обовязку з передачі орендованого майна та просило його повернути попередньо сплачену орендну плату, відхиляються судовою колегією, оскільки жодних доказів щодо відправки цього листа товариству з обмеженою відповідальністю "Коопсервіс" та отримання його орендодавцем відповідачем не надано, в той час як згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Більш того, матеріали справи містять лист приватного підприємства "Регіон-Агротрейд" від 14 жовтня 2008 року № 008, підписане директором цього підприємства ОСОБА_1 згідно з яким відповідач просив позивача згоди на проведення поточного ремонту орендованого приміщення (а.с. 39).

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем спірного приміщення орендодавцеві. Між тим, у судовому засіданні, яке відбулось 31 серпня 2010 року, представник позивача пояснив, що це приміщення орендарем було повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Коопсервіс" 10 січня 2010 року, однак при цьому акт прийому-передачі також не складався.

Стосовно посилань заявника апеляційної скарги про відсутність з боку відповідача рахунків на сплату орендної плати після жовтня 2008 року судова колегія констатує, що правила статей 759 Цивільного кодексу України та 283 Господарського кодексу України не ставлять обовязок орендаря вносити орендну плату в залежність від наявності виставлених рахунків. При наявності в договорі умов стосовно розміру та строку внесення орендних платежів (пункт 4.1., 4.3. договору) орендар зобовязаний його виконати не чекаючи предявлення рахунків орендодавцем. Крім того, виставлення рахунків на оренду умовами договору не передбачена.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції за період з 01 листопада 2008 року по 01 січня 2010 року у сумі 22467,53 грн обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

За правилами статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно закону чи договору неустойкою (штрафом, пенею), заставою та поручительством. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом чи договором грошова сума, яку боржник повинен уплатити кредитору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 4.4. договору у випадку прострочення сплати орендної плати та інших платежів за цим договором орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач, відповідно до уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача пеню за шість місяців (з грудня 2009 року по травень 2010 року) в сумі 2253,96 грн (а.с. 36).

Відмовляючи у стягненні пені в сумі 2253,96 грн, суд, застосовуючи пункт 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, помилково виходив з того, що ця сума розрахована з листопада 2008 року (а.с. 54), та не звернув уваги на уточнений розрахунок позовних вимог, згідно з яким сума пені розрахована з грудня 2009 року по травень 2010 року, тобто вимоги про стягнення неустойки заявлені в межах спеціального строку позовної давності.

Судова колегія знаходить також помилковим висновок місцевого господарського суду що пеня нарахована позивачем на суму заборгованості, яка виникла за межами строку позовної давності.

Як вбачається з розрахунку суми позову, наданого позивачем (а.с. 36), пеня в сумі 2253,96 грн, що заявлена до стягнення, нарахована на заборгованість з орендної плати в сумі 22467,53 грн, тобто на суму, що розрахована у відповідності до пункту 4.1. договору та стягнута судом за оскаржуваним рішенням.

Оскільки відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягнення пені в сумі 2253,96 грн підлягає скасуванню як таке, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія відхиляє з підстав їх необґрунтованості.

Повна постанова складена 01 вересня 2010 року.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1, пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Регіон-Агротрейд" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2010 року у справі №2-2/2412-2010 скасувати в частині відмови у позові про стягнення пені в сумі 2253,96 грн.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

4. "Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Регіон-Агротрейд" (м. Сімферополь, вул. Бастіонна, 88, ЗКПО 34699923) на корись товариства з обмеженою відповідальністю "Коопсервіс" (м. Сімферополь, вул. Радищева, 82, р/р 260033013399 ЗКПО 32009030) 24721,49 грн, в тому числі заборгованість з орендної плати в сумі 22467,33 грн та пеня в сумі 2253,96 грн, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 247,21 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн".

5. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя

Судді