Постанова № 12053172, 27.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2010                                                                                           № 43/96

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача:           не з”явився

Від відповідача:           Цидінський С.Г. – в.о. голови правління товариства

          Іванченко М.С. ( за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр»

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.05.2010

у справі № 43/96 ( .....)

за позовом                               Приватного підприємства "ЕкоСервіс"

до                                                   Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр»

про                                                   стягнення 83953,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2010 р. позов Приватного підприємства «ЕкоСервіс» (позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр» (відповідач) про стягнення боргу у розмірі 80286 грн. задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство «Грінко-Центр» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі 43/96 від 12.05.2010 р., справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

27.07.2010 р. відповідачі подали до суду уточнення апеляційної скарги, в якій зазначили, що просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким стягнути з ВАТ «Грінко-Центр» на користь ТОВ «Еко-Сервіс» заборгованість в сумі 4414,91 грн.

Свої вимоги відповідач мотивує тим, що Господарський суд міста Києва прийняв рішення невідповідне законодавству, при неповному з’ясуванні обставин справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки справу розглянуто за відсутності представників відповідача (ТОВ «Грінко-Київ»), які не були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою від 15.06.2010 р. апеляційна скарга була прийнята до провадження і призначена до розгляду на 13.07.2010 р.

13.07.2010 р. в судове засідання з’явився представник позивача, який в судовому засіданні надав суду пояснення по суті справи. В зв’язку з неявкою представника відповідача до суду розгляд справи було відкладено на 27.07.2010 р. Про неявку у судове засідання з поважних підстав Відкрите акціонерне товариство «Грінко-Цетнр» повідомило суд телеграмою.

Розпорядженням Першого заступника Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/3 від 27.07.2010 р. було змінено склад судової колегії: головуючий суддя – Куровський С.В., судді – Рєпіна Л.О., Нєсвєтова Н.М.

27.07.2010 р. в судове засідання з’явилися представники відповідача. Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За таких обставин, колегія суддів вважає, можливим розглянути справу у відсутності представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2009 р., між Приватним підприємством «ЕкоСервіс» та Відкритим акціонерним товариством «Грінко-Центр» було укладено договір поставки продукції № ГЦ-01/01-09, відповідно до якого відповідач зобов’язувався здійснити поставку товару, а позивач прийняти та оплатити його.

Згідно п.2.2.1 та 3.1 договору, постачальник зобов’язався здійснити поставку товару покупцю, протягом 3-х банківських днів з моменту отримання попередньої оплати, а саме: ПЕТФ пляшку, відсортовану по кольорах та затюковану, що отримане в результаті виробничої діяльності постачальника, покупець зобов’язався своєчасно здійснити оплату товару шляхом 100% попередньої оплати.

Відповідно до умов договору, позивачем платіжними дорученнями № 527 від 23.11.09 р., № 564 від 01.12.2009 р. та № 588 від 07.12.2009 р. була здійснена попередня оплата за товар на загальну суму 96 000 грн.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав свої зобов’язання та оплачений товар поставив на суму 15713,77 грн., а тому відповідно до умов договору повинен повернути суму попередньої оплати, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні нарахування та 3% річних.

Судова колегія не погоджується з рішенням суду першої інстанції і вважає, що позов підлягає лише частковому задоволенню з огляду на наступне:

Судом встановлено, що відповідачем на користь позивача було поставлено товару на загальну суму 91585,09 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

-          №ГЦ-0000319 від 23.11.2009 р.;

-          № ГЦ-0000323 від 26.11.2009 р.;

-          № ГЦ-0000329 від 01.12.2009 р.;

-          №ГЦ-0000335 від 07.12.2009 р.

Від позивача на адресу відповідача надійшла видаткова накладна, яка підписана обома сторонами за № ГЦ-0000319 від 23.11.2009 р. на суму 15713,77 грн.

Однак, відповідач неодноразово направляв на адресу позивача листи з проханнями повернути підписані видаткові накладні та підписати акти звірки розрахунків з відповідачем, однак відповіді не отримав.

Крім того, поставка відповідачем товару підтверджується наступним:

Так, відповідно до листа-запрошення та додатку до нього Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва № 11749-10/15-211 від 30.12.2009 р., було проведено перевірку відповідача, щодо його податкових зобов’язань (за даними податкової інспекції).

Відповідно до вказаного додатку до листа-запрошення, у податкових зобов’язаннях у грудні 2009 р., був встановлений розмір податкового кредиту з контрагентом (покупцем) на суму 93333,33 грн. Позивач наданою до податкової інспекції декларацією по ПДВ декларує факт отримання продукції від відповідача у грудні 2009 р. на суму 560000 грн. Таким чином, факт поставки відповідачем товару позивачу є підтвердженим.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із запереченнями відповідача і визнає той факт, що заборгованість перед позивачем складає не 80286,23 грн., а лише 4414,91 грн.

Судова колегія зазначає, що внаслідок укладення спірного договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З викладеного вище вбачається, що відповідач припустився часткового порушення своїх зобов’язань за договором, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 4414,91грн.

Відповідно до статті 624 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, і наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 4414,91грн., відповідач має сплатити позивачу окрім суми заборгованості інфляційні втрати у розмірі 39,73грн. та 3 % річних в сумі 10,52грн.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком відповідача у сумі 71,91грн.

Таким чином, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції неповно дослідив матеріали справи, що призвело до прийняття невірного рішення у справі, а саме безпідставного стягнення з відповідача завищеної суми заборгованості, в наслідок чого сума інфляційних нарахувань, 3 % річних та пені була нарахована у завищеному розмірі.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, з постановленням нового рішення у справі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито при частковому задоволенні вимог покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр» - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м.істаКиєва від 12.05.2010 р. у справі № 43/96- скасувати частково, виклавши його у наступній редакції.

«Позов задовольнити частково

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр» (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 94-А, код ЄДПРОУ 32490946, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь приватного підприємства «ЕкоСервіс» (02094, м. Київ, вул.. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 32528025) 4414,91 (чотири тисячі чотириста чотирнадцять) гривень 91 коп. основного боргу, 39,73 (тридцять дев’ять) гривень 73 коп. інфляційних нарахувань, 71,91 (сімдесят одна грн. 91 коп.) пені, 10,52 (десять гривень) 52 коп. 3% річних, 44,35 (сорок чотири грн. 35коп.) грн. державного мита, 12,46 (дванадцять грн. 46 коп.) грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.”

Стягнути з приватного підприємства «ЕкоСервіс» (02094, м. Київ, вул.. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 32528025) на користь Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр» (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 94-А, код ЄДПРОУ 32490946) 415,80 (чотириста п’ятнадцять грн. 80коп.) грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.”

Справу № 43/96 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

05.07.10 (відправлено)