Постанова № 12047064, 20.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2010                                                                                           № 25/57

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Куровського С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - від позивача:                    Мецгер Ю.Ю. – довіреність № 010-01/3329 від 19.05.2009 р.;

від відповідача - 1:           не з’явився;

від відповідача - 2:           не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.04.2010

у справі № 25/57 ( .....)

за позовом                               Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія України"

                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланнівський молочний комбінат"

про                                                   стягнення 1816198,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Держаний експортно-імпортний банк України” (надалі – позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія України” (надалі – відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ланнівський молочний комбінат” (надалі – відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів 1 816 198,32 грн., а саме: 1 713 229,40 грн. основного боргу, 26 412,38 грн. відсотків від дати настання платежу за векселями, 11860,00 грн. витрат, пов’язаних із опротестуванням векселів, 52 824,76 грн. пені та 11 871,78 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 не виконав своїх зобов’язань за векселями.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2010 р. у справі №25/57 позовні вимоги задоволені частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія України» на користь Публічного акціонерного товариства “Держаний експортно-імпортний банк України” грошові кошти в розмірі 1816 198,32 грн. та судові витрати в сумі 18397,98грн.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідачі відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалою від 02.06.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження у складі головуючого–судді Кондес Л.О., суддів Куровського С.В., Нєсвєтової Н.М. Розгляд справи призначений на 06.07.2010 р.

06.07.2010 р. розгляд справи відкладений на 20.07.2010 р. в зв’язку з неявкою представників відповідачів.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/2/7 від 20.07.2010 р., для розгляду справи №25/57 призначено колегію у складі головуючого-судді Куровського С.В. (суддя-доповідач), суддів НєсвєтовоїН.М., Рєпіної Л.О.

20.07.2010 в судове засідання з’явився представник позивача. Представники відповідача в судове засідання не з’явились. Про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, в зв’язку з чим колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі вказаних представників.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

27 серпня 2008 року між позивачем (Банк) та відповідачем-1 (Векселедавець) було укладено договір № 3530812 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі – Договір), згідно п. 1.1 якого Банк відкриває ТОВ “Мольва Метал Пак” та ТОВ “ВВІКО” (разом – Векселедержателі), строком дії до 14.08.2009 р., відновлювані лінії по страхуванню Банком у Векселедержателів, на підставі укладених з ними відповідних договорів, простих товарних векселів, виписаних Векселедавцем, зі строком погашення – за пред’явленням, але не пізніше 14.08.2009р., зі ставкою дисконту на рівні 21,15% річних від повної суми векселів, на загальну суму врахування не більше 1 500 000,00 грн., під заставу.

28.08.2008 р. між позивачем та ТОВ “Мольва Метал Пак” було укладено Генеральну угоду про врахування векселів №3530812-1 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі – Генеральна угода), згідно умов якої TOB “Мольва Метал Пак” передає за плату позивачу векселі у власність згідно з додатковими угодами до Генеральної угоди та реєстрами векселів за актами приймання-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що, на підставі Генеральної угоди TOB “Мольва Метал Пак” передано за плату у власність позивача:

1) вексель № АА 1906004 - за додатковою угодою № 13 від 13.01.2009р. та реєстром від 13.01.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 13.01.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

2) вексель № АА 1906006 - за додатковою угодою № 15 від 27.01.2009р. та реєстром від 27.01.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 27.01.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

3) вексель № АА 1906007 - за додатковою угодою № 16 від 05.02.2009р. та реєстром від 05.02.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 05.02.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

4) вексель № АА 1906008 - за додатковою угодою № 17 від 10.02.2009р. та реєстром від 10.02.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 10.02.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

5) вексель № АА 1906009 - за додатковою угодою № 18 від 12.02.2009р. та реєстром від 12.02.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 12.02.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

6) вексель № АА 1906010 - за додатковою угодою № 19 від 13.02.2009р. та реєстром від 13.02.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 13.02.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

7) вексель № АА 1906011 - за додатковою угодою № 20 від 11.03.2009р. та реєстром від 11.03.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 11.03.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

8) вексель № АА 1906012 - за додатковою угодою № 21 від 23.03.2009р. та реєстром від 23.03.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 23.03.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

9) вексель № АА 1906013 - за додатковою угодою № 22 від 25.03.2009р. та реєстром від 25.03.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 25.03.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

10) вексель № АА0285624 - за додатковою угодою № 23 від 30.04.2009р. та реєстром від 30.04.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 30.04.2009р. (копії документів в матеріалах справи). На відповідних векселях TOB “Мольва Метал Пак” вчинило індосаменти.

Судом встановлено, що позивач є законним векселедержателем простих товарних векселів (копії в матеріалах справи, надалі - векселі), виписаних відповідачем-1, зі строком платежу за пред’явленням, з нарахуванням 21,15% річних, на загальну повну суму 1 713 229,40 грн., а саме:

АА 1906004 від 13.01.2009р. на суму 120 000,00 грн.;

АА 1906006 від 27.01.2009р. на суму 160 000,00 грн.;

АА 1906007 від 04.02.2009р. на суму 160 000,00 грн.;

АА 1906008 від 10.02.2009р. на суму 180 000,00 грн.;

АА 1906009 від 12.02.2009р. на суму 180 000,00 грн.;

АА 1906010 від 13.02.2009р. на суму 100 000,00 грн.;

АА 1906011 від 11.03.2009р. на суму 190 000,00 грн.;

АА 1906012 від 23.03.2009р. на суму 130 000,00 грн.;

АА 1906013 від 25.03.2009р. на суму 139 000,00 грн.;

АА 0285624 від 30.04.2009р. на суму 130 000,00 грн.

Згідно ст. ст. 9, 34, 44, 77 Уніфікованого закону “Про переказні векселі та прості векселі” (надалі – Уніфікований закон), який запроваджено Женевською конвенцією 1930 року, векселедавець простого векселя строком за пред’явленням відповідає за платіж, вексель підлягає оплаті при його пред’явленні, а відмова в платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неплатежі).

Позивач 09.11.2009р. пред’явив до платежу відповідачу-1 частину з векселів, а саме: векселі № АА 1906004, № АА 1906006 та № АА 1906007 загальною повною сумою 513 150,02 грн. з врахуванням відсотків, зазначених у векселях, що підтверджується Актом пред’явлення векселів до платежу від 09.11.2009р. та поштовим повідомленням №61406 (належним чином засвідчені копії документів в матеріалах справи). Факт отримання відповідачем-1 12.11.2009р. Акту підтверджується підписом про вручення на поштовому відправленні (копія в справі).

Обов’язок відповідача-1 щодо оплати вказаних векселів до 09.11.2009р. випливає із додаткової угоди №4 від 13.10.2009р. (копія в справі) та відповідно умов Договору.

Станом на 10.11.2009р. він не отримав від відповідача-1, ані відповіді, ані оплати пред’явлених до платежу векселів, у зв’язку із чим подав зазначені векселі нотаріусу для вчинення протесту.

10.11.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С.І. на адресу відповідача-1 було направлено повторне повідомлення (телеграма) №167 (копія в справі) з вимогою про сплату грошових коштів за вказаними векселями, яка теж була залишена без відповіді, у зв’язку з чим, вказаним нотаріусом 11.11.2009р. були здійснені протести про неоплату векселів, зареєстровані у реєстрі за №6941, №6942, №6943.

12.11.2009р. позивач пред’явив до платежу відповідачу-1 частину з векселів, а саме: векселі №АА 1906008, №АА 1906009, №АА 1906010, №АА 1906011, №АА 1906012, №АА 1906013 та №АА 0285624 загальною повною сумою 1 200 079,38 грн. з врахуванням відсотків, зазначених у векселях, що підтверджується Актом пред’явлення векселів до платежу від 12.11.2009р. та поштовим повідомленням №602652 (належним чином засвідчені копії документів в матеріалах справи).Факт отримання відповідачем-1 12.11.2009р. Акту підтверджується підписом про вручення на поштовому відправленні (копія в справі).

Позивач зазначає, що станом на 13.11.2009р. він, як і за раніше пред’явленими до платежу векселями, не отримав від відповідача-1 ані відповіді, ані оплати пред’явлених до платежу векселів та подав зазначені векселі нотаріусу для вчинення протесту.

13.11.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С.І. на адресу відповідача-1 було направлено повторне повідомлення (телеграма) (копія в справі) з вимогою про сплату грошових коштів за вказаними векселями, яка теж була залишена відповідачем-1 без відповіді, у зв’язку з чим, вказаним нотаріусом 16.11.2009р. були здійснені протести про неоплату векселів, зареєстровані у реєстрі за №7174, №7175, №7176, №7177, №7178, №7179 та №7180 (копії в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що останній не виконав своїх зобов’язань за векселями. Згідно з розрахунку заборгованості (копія в справі), станом на 05.01.2010р. загальна повна сума векселів із нарахуванням 21,5% річних (з дати виписки векселів до дати пред’явлення до платежу), що підлягає сплаті відповідачем-1, складає 1 713 229,40 грн.

Судом, також, встановлено, що між позивачем, відповідачем-1 та товариством з обмеженою відповідальністю “Ланнівський молочний комбінат” (далі – відповідач-2) укладено договір поруки Ж35309Р4 від 26.08.2009 (далі – договір поруки), згідно з яким відповідач-2 виступив поручителем по зобов’язаннях відповідача-1 за векселями та договором №3530812 від 27.08.2008, укладеним між позивачем та відповідачем-1.

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 та статтею 1 договору поруки відповідач 2 зобов’язався перед позивачем солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання зобов’язань відповідача-1, що передбачені договором №3530812 від 27.08.2008 та векселями: щодо погашення позивачу повної суми векселів з нарахуванням 21,15% річних у строки погашення векселів, визначені в договорі №3530812 від 27.08.2008 та векселях, а також щодо оплати процентів, штрафних санкцій, всіх та будь-яких витрат, пов’язаних з наданням та обслуговуванням операцій з векселями.

Позивач 30.11.2009 направив відповідачу-2 вимогу про здійснення платежу №015-06/8703 від 30.11.2009, в якій повідомив про факт невиконання відповідачем-1 зобов’язань за договором №3530812 від 27.08.2008 та векселями і необхідність здійснення відповідних платежів.

На час прийняття рішення повна сума векселів із нарахуванням 21,5% річних, що підлягає сплаті становить 1 713 229,40 грн. відповідачем не проведена.

Судова колегія вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” підлягають задоволенню у повному обсязі, в зв’язку з наступним:

На підставі п. 2 абзацу 1 ст. 48 Уніфікованого закону векселедержатель може вимагати від особи, до якої пред’явив позов, сплати відсотків від дати настання платежу, нарахованих на вексельну суму.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про обіг векселів в Україні”, передбачені статтею 48 Уніфікованого закону відсотки на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову та від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

За розрахунком заборгованості сума відсотків від дати настання платежу за векселями становить 26 412,38 гривень.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунків відповідачів, стягненню з відповідачів на користь позивача (станом на 05.01.2010р.) підлягає 26 412,38 грн. відсотків від дати настання платежу за векселями.

Відповідно до п. 3 абзацу 1 статті 48 Уніфікованого закону векселедержатель має право вимагати відшкодування йому витрат, пов’язаних з опротестуванням векселя. За вчинення протесту векселів позивачем сплачено приватному нотаріусу:

- 3 600,00 гривень - 16.11.2009р. за меморіальними ордерами №25451 та №25452 (копії в матеріалах справи) на підставі рахунку №487/6941 від 06.11.2009р.;

- 8 260,00 гривень - 19.11.2009р. за меморіальними ордерами №28976 та №28977 (копії в матеріалах справи) на підставі рахунку №493/7174 від 16.11.2009р.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунків стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає 11 860,00 грн. витрат позивача, пов’язаних із опротестуванням векселів.

Згідно ч. 1 ст. 193 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а у разі їх порушення зобов’язані сплачувати штрафні санкції.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007р. “Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів” вбачається, що вексельні правочини регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов’язання (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 Цивільного кодексу України), і, тому, за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України з урахуванням їх особливостей.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Оскільки вексельне законодавство не передбачає забезпечення зобов’язань за векселями неустойкою, до векселів, стосовно цього питання, застосовуються норми Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором.

Підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 Договору №3530812 від 27.08.2008, що укладений між позивачем та відповідачем-1, передбачено, що за невиконання або неналежне виконання відповідачем-1 зобов’язань щодо своєчасного та у повному обсязі погашення позивачу векселів, відповідач-1 сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідачів, за порушення відповідачем-1 зобов’язання за Договором, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає пеня в розмірі 52824,76 грн. виходячи із її розміру подвійної облікової ставки НБУ з врахуванням позовної давності та положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають стягненню солідарно з відповідачів загальної суми в розмірі 1 816 198,32 грн., з них загальна повна сума векселів із нарахуванням 21,5% річних (з дати виписки векселів до дати пред’явлення їх к платежу) – 1 713 229,40 грн., сума відсотків від дати настання платежу за векселями – 26 412,38 грн., витрат позивача пов’язаних із опротестуванням векселів – 11 860,00 грн., пені – 52824,76 грн. та інфляційних втрат – 11 871,78 грн.

Оскаржуване рішення підлягає скасуванню в зв’язку з тим, що судом першої інстанції не прийняті до уваги вимоги частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України, щодо солідарної відповідальності боржника. Крім того, відповідно до матеріалів справи, в процесі розгляду справи жодного разу не витребовувались у позивача докази отримання відповідачем 2 вимоги позивача, тому посилання на не доведення даного факту є безпідставним.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення – скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, Стороні, на користь якої прийняте судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2010 р. у справі №25/57 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія України” (ідентифікаційний код: 34731977, адреса: 03115, м. Київ, вул. Серпова, будинок, 11) на користь Публічного акціонерного товариства “Держаний експортно-імпортний банк України” (ідентифікаційний код: 00032112, адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, будинок, 127, МФО 322313) сума векселів із нарахуванням 21,5% річних (з дати виписки векселів до дати пред’явлення їх к платежу) – 856614,70 грн. (вісімсот п’ятдесят шість тисяч шістсот чотирнадцять грн. 70 коп.), сума відсотків від дати настання платежу за векселями – 13206,19 грн. (тринадцять тисяч двісті шість грн. 19 коп.), витрат позивача пов’язаних із опротестуванням векселів – 5930 грн. (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять), пені – 26412,38 грн. (двадцять шість тисяч чотириста дванадцять грн. 38коп) та інфляційних втрат – 5935,89 грн. (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять п’ять грн. 89грн.), державне мито за подання позову – 9 080,99грн. (дев’ять тисяч вісімдесят грн. 99 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118 грн. (сто вісімнадцять грн.), державне мито за подання апеляційної скарги – 4540,50грн. (чотири тисячі п’ятсот сорок грн. 50 коп.) Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ланнівський молочний комбінат” (ідентифікаційний код: 35146370, адреса: Полтавська обл.., Карлівський р-н, с. Ланна, вул. Заводська, 1) на користь Публічного акціонерного товариства “Держаний експортно-імпортний банк України” (ідентифікаційний код: 00032112, адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, будинок, 127, МФО 322313) сума векселів із нарахуванням 21,5% річних (з дати виписки векселів до дати пред’явлення їх к платежу) – 856614,70 грн. (вісімсот п’ятдесят шість тисяч шістсот чотирнадцять грн. 70 коп.), сума відсотків від дати настання платежу за векселями – 13206,19 грн. (тринадцять тисяч двісті шість грн. 19 коп.), витрат позивача пов’язаних із опротестуванням векселів – 5930 грн. (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять), пені – 26412,38 грн. (двадцять шість тисяч чотириста дванадцять грн. 38коп) та інфляційних втрат – 5935,89 грн. (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять п’ять грн. 89грн.), державне мито за подання позову – 9 080,99грн. (дев’ять тисяч вісімдесят грн. 99 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118 грн. (сто вісімнадцять грн.), державне мито за подання апеляційної скарги – 4540,50грн. (чотири тисячі п’ятсот сорок грн. 50 коп.) Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Справу № 25/57 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого Господарського Суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

03.08.10 (відправлено)