Рішення № 12052311, 18.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2010 р. Справа № 60/254-10

вх. № 8063/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Зучека Є.Н., довіреність №01 від 11.01.2010р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 458,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати в сумі 397,76 грн., пені в сумі 10,89 грн. та штрафу в сумі 49,68 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по оплаті орендної плати за договором №4075-Н від 22.06.2009р., з урахуванням чого виникла заборгованість за період з червня по вересень 2009 року, нараховано пеню та штраф.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 вересня 2010 року було прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18 жовтня 2010 року о 10:40.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 18 жовтня 2010 року супровідним листом копію довіреності №01 від 11.01.2010р., яка судом долучається до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не представив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6102207188840.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 22 червня 2009 року було укладено договір оренди №4075-Н.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - торгівельний кіоск №8, загальною площею 4,30 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, станція метрополітену "Метробудівників ім. Г.І. Ващенка" перехід до станції метрополітену "Спортивна", що знаходиться на балансі Державного підприємства "Харківський метрополітен". Вартість майна визначена з незалежною оцінкою за станом 17.02.2009р. і становить 43570,00 грн.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна.

За актом приймання - передачі орендованого майна від 22 червня 2009 року позивач передав відповідачу спірне майно.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 10.1 Договору сторони визначили, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 22 червня 2009 року до 22 травня 2012 року включно.

Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна , затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - травень 2009 року - 682,09 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - червень 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень 2009 року.

Згідно п.5.3. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого за період з червня 2009 року по вересень 2009 року виникла заборгованість у сумі 397,76 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%; на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 397,76 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 10,89 грн., нараховану за період з 12.07.2009 року по 29.09.2009 р. та штраф у розмірі 49,68 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до Державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши нарахування пені за період з 12 липня 2009 року по 29 вересня 2009 року, судом встановлено, що розмір пені за даний період становить 10,89 грн., з урахуванням чого позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю.

Згідно п.3.8. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Як вбачається із наданого розрахунку у відповідача була наявна заборгованість за червень 2009 року - вересень 2009 року в сумі 709,77 грн., з урахуванням чого нараховано 49,68 грн. штрафу. Судом даний розрахунок перевірений, він відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю в сумі 49,68 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень з відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 254, 258, 267, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 625, 626, 759, 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, ст.17, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь державного бюджету (стягувач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області: 61024, м.Харків, вул.Гуданова, 18, ідентифікаційний код 23148337), на р/р УДК в Київському районі м. Харкова №31119094700004, код ЄДРПОУ: 24134573, МФО 851011, код бюджетної класифікації: 22080300, символ звітності в ГУДКУ Харківської області: 094, заборгованість з орендної плати у розмірі 397,76 грн., пеню у сумі 10,89 грн. та штраф в сумі 49,68 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь держбюджету України, одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011, держмито в сумі 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь держбюджету України (рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/254-10 підписано 20 жовтня 2010 року.