Рішення № 12052309, 18.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2010 р. Справа № 63/243-10

вх. № 7133/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Клячко М.Ю., довіренність від 04.09.2010 року

відповідача - не з"явився

третьої особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хадо-Холдінг", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторай плюс", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Супротек", м. Донецьк

про захист прав на знак для товарів та послуг, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд заборонити відповідачу використання знаку для товарів та послуг "SUPROTEC" для товарів та послуг 01, 04, 35 класів МКТП право власності на який належить позивачу на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № 51815 від 15.07.2005 року, в тому числі нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інші й прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знаку з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Також просить зобов'язати відповідача усунути з композиції смазочної "Nanoprotec люкс 100" незаконно використаний знак "SUPROTEC" право власності на який належить позивачу на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № 51815 від 15.07.2005 року; зобов'язати відповідача у семиденний термін з дня набрання рішенням місцевого господарського суду законної сили опублікувати у засобах масової інформації відомості про порушення прав інтелектуальної власності позивача на знак для товарів і послуг "SUPROTEC" посвідчений свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 51815 від 15.07.2005 року. Судові витрати позивач просить суд розподілити між сторонами, відповідно до ст. 49 ГПК України. Позов обґрунтований статтями 5, 16, 20, 21 ЗУ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", статтями 16, 423, 424, 426, 432, 492-495 ЦК України.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № 51815 від 15.07.2005 року, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, позивач є власником права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг "SUPROTEC" для товарів та послуг 01, 04, 35 класів МКТП.

Позивачем був виявлений факт використання відповідачем об'єкта права інтелектуальної власності знака для товарів та послуг "SUPROTEC" право власності на який належить позивачу на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № 51815 від 15.07.2005 року, а саме продаж композицій смазочних "Nanoprotec люкс 100" на упаковку яких нанесено знак для товарів та послуг "SUPROTEC", що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000012 від 02.06.2010 року, видатковою накладною № РН-0000008 від 07.06.2010 року.

Композиція смазочна "Nanoprotec люкс 100", згідно з упаковкою в якій міститься даний товар, призначена для обробки двигуна внутрішнього згорання будь-якого типу з робочим об'ємом від 1,2 л. до 2,5 л., є технічним мастилом та відноситься до 4 класу МКПТ, тобто до класу для якого зареєстровано знак для товарів та послуг "SUPROTEC" за свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 51815 від 15.07.2005 року що належить позивачу.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що продаж відповідачем товарів на яких нанесено належний позивачу знак для товарів та послуг "SUPROTEC" є порушенням прав інтелектуальної власності позивача на вказаний знак для товарів та послуг з наступних підстав.

Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрування знаків (МКТП) затверджена Ніццькою угодою про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрування знаків від 15.06.1957 року. Згідно з Законом України № 1762-ІІІ від 01.06.2000 року Україна приєдналася до Ніццької угоди.

До 1 класу МКТП відносяться: хімічні продукти, призначені для використання в промисловості, науці, фотографії, сільському господарстві, садівництві та лісництві, необроблені синтетичні смоли, необроблені пластмаси, добрива, хімічні речовини для гасіння вогню, препарати для термообробці і паянні металів, хімічні речовини для консервування харчових продуктів, дубильні речовини, клейкі речовини на промислові потреби.

До 4 класу МКТП відносяться: технічні мастила і оливи, мастильні матеріали, речовини для вбирання, замочування і пов'язування пилу, паливо (в т ому числі моторний спирт) і світильні речовини, свічки і гноти для освітлювання.

До 35 класу МКТП відносяться: реклама, керування справами, ділове адміністрування, канцелярські роботи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" № 3689-ХІІ від 15.12.1993 року (надалі - Закон), знак, це - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Згідно з частиною 3 статті 5 Закону, право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється Установою.

Відповідно до частини 4 статті 5 Закону, обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до статті 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Частинами 1-2, 5 ст. 16 Закону визначено, що права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки; свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом та надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

-          зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг:

-          зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;

-          позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;

-          позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Використанням знака для товарів та послуг, згідно з ч. 4 ст. 16 Закону № 3689-ХІІ, визнається:

-          нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

-          застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

-          застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Відповідно до частини 3 статті 426 Цивільного кодексу України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як свідчать матеріали справи, позивач як власник знака для товарів та послуг, дозволу на використання даного об'єкта права інтелектуальної власності відповідачу не надавав.

Відповідно до ст. 20 Закону, будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені ст. 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.

Відповідно до статті 431 Цивільного кодексу України, порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Статтею 432 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

1)          застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2)          зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3)          вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів;

4)          вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності, або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;

5)          застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6)          опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, покладаються на останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст. ст. 431, 432, 494 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Авторай плюс" (61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 173, кв. 3, код ЄДРПОУ 36815739) використання знака для товарів та послуг "SUPROTEC" для товарів та послуг 01, 04, 35 класів МКТП право власності на який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАДО-Холдінг" (61018, м. Харків, пров. 23 Серпня, 4, код ЄДРПОУ 25611360) на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № 51815 від 15.07.2005 року, в тому числі нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знаку з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Авторай плюс" (61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 173, кв. 3, код ЄДРПОУ 36815739) усунути з композиції смазочної "Nanoprotec люкс 100" незаконно використаний знак "SUPROTEC" право власності на який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ХАДО-Холдінг" (61018, м. Харків, пров. 23 Серпня, 4, код ЄДРПОУ 25611360) на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № 51815 від 15.07.2005 року.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Авторай плюс" (61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 173, кв. 3, код ЄДРПОУ 36815739) у семиденний термін з дня набрання рішенням законної сили опублікувати у засобах масової інформації відомості про порушення прав інтелектуальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАДО-Холдінг" (61018, м. Харків, пров. 23 Серпня, 4, код ЄДРПОУ 25611360) на знак для товарів і послуг "SUPROTEC" посвідчений свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 51815 від 15.07.2005 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторай плюс" (61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 173, кв. 3, код ЄДРПОУ 36815739, п/р 26004802015101 у філії ХРУ АТ КБ "Експобанк", МФО 351964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАДО-Холдінг" (61018, м. Харків, пров. 23 Серпня, 4, код ЄДРПОУ 25611360, п/р 260053012432 в ХОВ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) - 255,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складений та підписаний 19 жовтня 2010 року