Рішення № 12052251, 27.10.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

27 жовтня 2010 року справа № 5020-3/308 27 жовтня 2010 року Справа №5020-3/308

За позовом          Українського державного науково-дослідного та проектного інституту

“УкрНДІпроектреставрація”

          (04070, м. Київ, Контрактова пл., 4)

до                    Установи об’єднання громадян “35-та Берегова батарея”

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 6, оф. 24)

про стягнення боргу в розмірі 230327,64 грн.,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (Український державний науково-дослідний та проектний інститут “УкрНДІпроектреставрація”) –Тумановський А.П., головний юрисконсульт, довіреність №1-ю від 12.01.2010;

відповідач за первісним позовом (Установа об’єднання громадян “35-та Берегова батарея”) –Кулагін О.А., представник, довіреність б/н від 04.02.2010.

Обставини справи:

Український державний науково-дослідний та проектний інститут “УкрНДІпроектреставрація” звернувся до суду з позовом до Установи об’єднання громадян “35-та Берегова батарея” про стягнення боргу в розмірі 243257,42 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №161-4 від 20.03.2008 щодо розрахунків за виконані позивачем роботи.

Заявою від 10.03.2009 позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 230327,64 грн., з яких: 170110,08 грн. –основний борг; 23475,19 грн. –пеня, 11907,71 грн. –штраф, передбачені частиною другою статті 231 Господарського кодексу України; 2126,38 грн. – 3% річних; 7314,70 грн. –збитки від інфляції; 15393,58 грн. – договірна пеня /т. с. 1, арк. с. 114/.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла станом на 10.03.2009) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Отже, уточнення позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд прийняв зазначену заяву до розгляду.

06.04.2009 відповідач –Установа об’єднання громадян “35-та Берегова батарея” –звернувся до господарського суду м. Севастополя із зустрічною позовною заявою, яка ухвалою від 07.04.2009 прийнята для спільного розгляду з первісним позовом у справі №5020-3/308.

Згідно з вимогами зустрічної позовної заяви, позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) просив зменшити вартість роботи в розмірі 332985,60 грн., передбачену пунктом 2.1 Договору №161-4 від 20.03.2008, на 175933,92 грн. –пропорційно вартості робіт, виконаних позивачем за первісним позовом.

Ухвалою суду від 07.04.2009 зустрічна позовна заява прийнята для сумісного розгляду з первісним позовом у справі №5020-3/308.

Ухвалою від 07.04.2010 у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої здійснювалось Севастопольським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса; провадження у справі зупинялось на час проведення експертизи.

14.09.2010 провадження у справі було поновлено у зв’язку із закінченням проведення будівельно-технічної експертизи, розгляд справи призначений на 23.09.2010.

Розгляд справи неодноразово відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з відмовою позивача за зустрічною позовною заявою від позову ухвалою суду від 12.10.2010 провадження у справі за зустрічним позовом припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України /т. с. 2, арк. с. 49-50/.

В судовому засіданні 12.10.2010 в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 27.10.2010.

Після перерви судове засідання продовжено.

Позивач надав письмові пояснення по суті спору /т. с. 2, арк. с. 57-58/, в яких зазначає, що роботи по першому етапу фактично були виконані в електронному вигляді (CD) та передані за актом виконаних робіт №123/04 від 02.07.2008. 30.08.2008 згідно з накладною були передані текстові звіти, які необхідні, в основному, для бухгалтерської звітності.

Стосовно доводів відповідача про те, що з всього переліку робот йому було передано лише два томи –Тривимірна модель рельєфу території комплексу та Ескізні пропозиції по створенню генерального плану комплексу – стверджує, що інші томи складу проекту, зокрема, Фотограмметричні обміри, Замовником отримані і оплачені. Том “Фотофіксація об’єктів комплексу” є складовою проектів і також переданий Замовнику. “Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва” (до першого варіанту концепції А.І.Хомякова) на суму 26087,978 тис. грн. знаходиться у Замовника. Інші томи Договором №161-4 від 20.03.2008 не передбачені.

Відповідач надав відзив на позов /т. с. 1, арк. с. 42-45, 139/, в якому проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на те, що Акт №123/04 підписаний головою правління Установи об’єднання громадян “35-та Берегова батарея” помилково, адже станом на дату його укладення (30.06.2008) результати виконаних робіт Замовнику передані не були. Так, частина технічної документації (два томи) передана Замовнику 30.08.2008 за накладною №78. Решта документації не передана до теперішнього часу. Крім того, з документації, що фактично передана, лише “Тривимірна модель рельєфу території комплексу” відповідає вимогам Замовника.

Щодо застосування позивачем при розрахунку штрафних санкцій положень частини другої статті 231 Господарського кодексу України відповідач зазначає, що дана норма застосовується, якщо інше не передбачено договором. Оскільки договором між сторонами (пункт 4.3 Договору) передбачений інший розмір штрафних санкцій, нарахування позивачем штрафних санкцій в порядку частини другої статті 231 Господарського кодексу України є неправомірним.

В подальшому, відповідач надав письмові пояснення /т. с. 2, арк. с. 32-33/, згідно з якими вважає необґрунтованим стягнення основного боргу в розмірі 146252,40 грн. (із заявлених 170110,08 грн.), тобто по суті, відповідач погодився із вимогами щодо стягнення 23857,68 грн. (170110,08-146252,40). Водночас, продовжує настоювати на необґрунтованості стягнення штрафних санкцій. Враховуючи зазначене, просить відмовити позивачу в позові у відповідних частинах: щодо стягнення основного боргу в сумі 146252,40 грн. та штрафних санкцій в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

05.02.2008 відповідач звернувся до позивача із заявкою №11/08 на виконання проектних робіт щодо будівництва меморіального комплексу Героїчним захисникам Севастополя “35-та Берегова батарея” /т. с. 1, арк. с. 70/.

20.03.2008 між Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом “УкрНДІпроектреставрація” (Виконавець) та Установою об’єднання громадян “35-та Берегова батарея” (Замовник) був укладений договір №161-4 (далі –Договір) на створення (передачу) науково-технічної продукції /т. с. 1, арк. с. 8-9/.

За умовами Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе розробку проектно-кошторисної документації для будівництва історико-меморіального комплексу Героїчним захисникам Севастополя “35-та Берегова батарея” в м. Севастополі (далі –Комплекс). I етап: Ескізні пропозиції по створенню генерального плану з побудуванням тривимірної моделі рельєфу та складання програми черговості проектування та будівництва Комплексу (пункт 1.1 Договору).

При цьому робота за Договором виконується у відповідності до Вихідних даних на проектування, узгодженого сторонами завдання на проектування, технічних, наукових, економічних та інших умов (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, за виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю 332985,60 грн. згідно з протоколом погодження договірної ціни (Додаток 1) та кошторисом (Додаток 2), які є невід’ємними частинами цього Договору.

Після підписання Договору Замовник протягом 10 банківських днів перераховує Виконавцю аванс в розмірі 40% від загальної вартості Договору. Аванс складає 133194,00 грн. Подальші розрахунки за виконані роботи проводяться поетапно, згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт з виконавчими кошторисами протягом 15 днів з моменту їх підписання (пункт 2.4 Договору).

Сторони передбачають можливість виконання зобов’язань по оплаті за Замовника третіми особами у встановленому для Замовника порядку, із зазначенням про це в платіжних документах (пункт 2.6 Договору).

Сторони домовилися, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов’язань (пункт 6.1 Договору).

Відповідно до умов Договору сторонами підписані Протокол погодження договірної ціни (Додаток 1) /т. с. 1, арк. с. 10/ та Кошторис (Додаток 2) /т. с. 1, арк. с. 10-11/.

07.05.2008 на виконання умов Договору в порядку, передбаченому пунктом 2.6 Договору, Благодійною організацією “35-та Берегова батарея” на підставі Договору про надання благодійної допомоги від 18.06.2007 /т. с. 1, арк. с. 69/ позивачу перераховано аванс в сумі 133194,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №29 від 07.05.2008 /т. с. 1, арк. с. 80/ та банківською випискою від 08.05.2008 /т. с. 1, арк. с. 11, зворотний бік/.

20.06.2008 Замовник передав Виконавцеві Завдання на проектування Музейного історико-меморіального комплексу Героїчним захисникам Севастополя “35-та Берегова батарея” /т. с. 1, арк. с. 81, 82-85/.

Завдання прийнято Виконавцем 20.06.2008, про що свідчить вчинений на примірнику супровідного листа /т. с. 1, арк. с. 81/ підпис головного архітектора проекту Осадчого Є.І., направленого Інститутом у відрядження до міста Севастополя для погодження генерального плану Комплексу “35-та Берегова батарея” /т. с. 2. арк. с. 61/.

Одним з пунктів завдання на проектування є: “Пункт 9. Наименование предпроектной документации и требования к её вариантности –Концепция архитектурного облика Мемориального парка "Тридцать пятой береговой батареи в городе Севастополе" (А.Хомяков, ООО "Курс", г. Москва)”.

30.06.2008 Сторони підписали Акт №123/04 здачі-приймання виконаних робіт за Договором №161-4 від 20.03.2008, згідно з яким вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті, становить 170110,08 грн. /т. с. 1, арк. с. 13/.

Додатком до Акту є виконавчий кошторис /т. с. 1, арк. с. 13, зворотний бік/, який також був підписаний Сторонами.

Відповідно до накладної №78 від 30.08.2008 /т. с. 1, арк. с. 88/ позивач передав відповідачеві наступну технічну документацію:

1.          Побудова тривимірної моделі рельєфу території комплексу.

          Шифр 161-04 Том ІІ.

2.          Ескізні пропозиції по побудові Генерального плану комплексу.

          Шифр 161-04 Том IV. /т. с. 1, арк. с. 90-97/.

На думку позивача, свої зобов’язання за Договором він виконав у повному обсязі.

Натомість, відповідач умови Договору порушив, за виконані підрядником роботи не розрахувався, що стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін регулюються нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинності з 01.01.2004, тому норми цих Кодексів підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір №161-4 від 20.03.2008 є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 887 ЦК України).

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов’язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов’язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов’язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (ст. 888 ЦК України).

Стаття 890 Цивільного кодексу України покладає на підрядника, зокрема, такі обов’язки:

1)          виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2)          погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності –також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3)          передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Згідно з частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судом встановлено, що відповідний Акт №123/04 здачі-приймання виконаних робіт за Договором №161-4 від 20.03.2008 на виконання експертної оцінки і збір попередньої інформації про "Меморіальний парк Тридцять п’ятої Берегової батареї в місті Севастополі", складений 30.06.3008 і підписаний сторонами, підписи скріплені печатками /т. с. 1, арк. с. 13/.

Підписуючи даний Акт сторони підтвердили, що виконані роботи відповідають умовам договору та відповідним чином оформлені. При цьому сам Акт не містить переліку виконаних робіт. Згідно з Актом вартість виконаних робіт склала 303304,08 грн. З урахуванням внесеного авансу в сумі 133194,00 грн., до перерахування визначено 170110,08 грн.

У виконавчому кошторису, який є Додатком до Акта №123/04, зазначені такі види робіт:

І етап: Ескізні пропозиції по створенню Генерального плану із побудуванням тривимірної моделі рельєфу зі складенням програми черговості проектування та будівництва Комплексу.

1.          Фотофіксація: а) організація та виконання негативів; б) відбитки 13х18.

2.          Побудування тривимірної моделі рельєфу.

3.          Ескізні пропозицію по створенню Генерального плану Комплексу.

4.          Складання кошторисних розрахунків по об’єктах Комплексу і складання зведеного кошторису (9 об’єктів).

5.          Витрати на відрядження.

Загальна вартість робіт згідно з виконавчим кошторисом складає 303304,08 грн.

Водночас, частина технічної документації, що передбачена виконавчим кошторисом, а саме: Побудова тривимірної моделі рельєфу території комплексу. Шифр 161-04 Том ІІ та Ескізні пропозиції по побудові Генерального плану комплексу. Шифр 161-04 Том IV передана Замовникові лише 30.08.2008, про що свідчить накладна №78 /т. с. 1, арк. с. 88/, тобто через два місяці після підписання Акта №123/04 здачі-приймання виконаних робіт за Договором №161-4 від 20.03.2008.

Доводи позивача стосовно того, що всі матеріали робіт, виконаних по І етапу, передані Замовнику в електронному вигляді (на CD) 02.07.2008 та іншим способом /т. с. 2, арк. с. 58/, в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому відхиляються судом.

Крім того, ці доводи спростовуються іншими доказами, які є в матеріалах справи.

Так, згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №353 від 02.08.2010 /т. с. 2, арк. с. 13-16/ Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом “УкрНДІпроектреставрація” були виконані не всі роботи, про які йдеться у виконавчому кошторисі, акті №123/04 від 30.06.2008, і не всі роботи, визначені Договором №161-4 від 20.03.2008 на створення (передачу) науково-технічної продукції по I етапу проектування (друге, третє питання Висновку).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що станом на день складення Акта №123/04 здачі-приймання виконаних робіт за Договором №161-4 від 20.03.2008, роботи, зазначені у виконавчому кошторисі, не були виконані, а отже відомості, вказані в Акті, не відповідають дійсності.

За викладених обставин, суд відхиляє письмовий доказ –Акт №123/04 здачі-приймання виконаних робіт за Договором №161-4 від 20.03.2008 із Додатком до нього –виконавчим кошторисом, –який [доказ], на думку позивача, є фактичною підставою виникнення у відповідача обов’язку щодо оплати виконаних підрядних робіт за Договором.

Тим більше, що листом від 30.12.2008 відповідач відкликав підпис голови правління Установи об’єднання громадян “35-та Берегова батарея” на акті №123/04 та виконавчому кошторисі /т. с. 1, арк. с. 89/, зазначивши, що вважає акт №123/04 недійсним та таким, що не є підставою для здійснення розрахунків між сторонами.

Посилання позивача на положення статей 853, 854 Цивільного кодексу України суд вважає безпідставним, з огляду на таке.

Дійсно, відповідно до частин першої, другої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами Договору (пункт 2.4 Договору), після сплати авансу розрахунки за виконані роботи проводяться поетапно, згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт з виконавчими кошторисами протягом 15 днів з моменту їх підписання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Водночас, в силу частини четвертої статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав роботи і передав відповідачеві їх результат не в повному обсязі, тобто кредитор (позивач) є таким, що прострочив виконання зобов’язання.

Отже, в даному випадку, прострочення боржника (відповідача) не настало.

Стаття 854 Цивільного кодексу України визначає порядок оплати робіт та встановлює певні умови, за яких у замовника виникає такий обов’язок: “Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

Як вбачається зі змісту Договору, сторони передбачили попередню оплату виконаних робіт (аванс) і подальшу їх оплату поетапно (пункт 2.4 Договору), тому положення статті 854 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Також суд звертає увагу позивача на те, що навіть якщо б Договором між сторонами не було передбачено попередньої оплати роботи та оплати окремих її етапів, основною умовою оплати роботи є її належне виконання.

Втім, матеріали справи, зокрема висновок судової будівельно-технічної експертизи №353 від 02.08.2010 /т. с. 2, арк. с. 13-16/, свідчать про те, що Ескізні пропозиції по побудові Генерального плану комплексу, розроблені Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом “УкрНДІпроектреставрація”, не відповідають концепції архітектурного обліку меморіального парку “35-та Берегова батарея в м. Севастополі”, що її розроблено Хомяковим А.І. та пункту 9 Завдання на проектування (перше, третє питання Висновку).

Також відповідач вказує на те, що неодноразово звертався до Виконавця (позивача) з вимогою надати календарний план-графік виконання проектних робіт та іншої інформації і документів, передбачених Договором (лист №76 від 18.06.2008 /арк. с. 86/). Але жодної відповіді не отримав.

Суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні роботи в сумі 170110,08 грн. –такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 23857,68 грн.

Такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.3 Договору №161-4 від 20.03.2008 робота за цим Договором виконується у відповідності до Вихідних даних на проектування, узгодженого сторонами завдання на проектування, технічних, наукових, економічних та інших вимог.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, зокрема висновком судової будівельно-технічної експертизи №353 від 02.08.2010 /т. с. 2, арк. с. 13-16/, позивач порушив вказану умову Договору; загальна вартість робіт, виконаних Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом “УкрНДІпроектреставрація” із дотриманням умов Договору становить 157051,68 грн. (третє питання Висновку).

За змістом частини першої статті 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Так само, згідно з частиною першою статті 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1)          безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2)          пропорційного зменшення ціни роботи;

3)          відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

В письмових поясненнях по суті спору /т. с. 2, арк. с. 32-33/ відповідач, по суті, визнає факт заборгованості за виконані Підрядником роботи, в сумі 23857,68 грн., яка є різницею між вартістю фактично виконаних Інститутом робіт, що відповідають умовам Договору (157051,68 грн.), та сплаченим за відповідача авансом (133194,00 грн.): 157051,68-133194,00=23857,68.

В свою чергу, факт виконання Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом “УкрНДІпроектреставрація” робіт по I етапу проектування, а саме: побудова тривимірної моделі рельєфу території комплексу; ескізні пропозиції по побудові генерального плану комплексу (частково), підтверджується накладною №78 від 30.08.2008 /т. с. 1, арк. с. 88/, висновком судової будівельно-технічної експертизи №353 від 02.08.2010 /т. с. 2, арк. с. 13-16/ та не заперечується відповідачем.

За викладених обставин позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню –в сумі 23857,68 грн. В частині стягнення 146252,40 грн. (170110,08-23857,68) позовні вимоги задоволенню не підлягають як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 23475,19 грн. та штрафу в розмірі 11907,71 грн., передбачених частиною другою статті 231 Господарського кодексу України, договірної пені в розмірі 15393,58 грн., 3% річних в розмірі 2126,38 грн. та збитків від інфляції в розмірі 7314,70 грн. суд зазначає наступне.

Штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) в контексті статті 230 Господарського кодексу України є мірою відповідальності учасника господарських відносин за порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Для застосування господарських санкцій потрібен склад господарського правопорушення, одним з елементів якого є вина суб’єкта правопорушення.

Так особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що порушення відповідачем строків оплати виконаних підрядником робіт, викликано неналежним виконанням позивачем своїх зобов’язань за Договором. Тобто в порушенні грошового зобов’язання щодо оплати виконаних підрядних робіт відсутня вина відповідача.

Частина друга статті 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто умовою настання відповідальності у вигляді сплати 3% річних та інфляційного відшкодування є прострочення боржника.

На підставі відповідних доказів суд дійшов висновку про відсутність прострочення боржника (відповідача) у зв’язку з простроченням кредитора (позивача).

Зважаючи на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з Установи об’єднання громадян “35-та Берегова батарея” пені в розмірі 15393,58 грн., 3% річних в розмірі 2126,38 грн. та збитків від інфляції в розмірі 7314,70 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, оскільки пунктом 4.3 Договору сторони встановили відповідальність Замовника за затримку з його вини строків оплати виконаних робіт у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості оплати, що затримується, за кожен день прострочення оплати виконаних робіт, суд вважає неправомірною вимогу позивача щодо стягнення пені в розмірі 23475,19 грн. та штрафу в розмірі 11907,71 грн., передбачених частиною другою статті 231 Господарського кодексу України, позаяк ця норма підлягає застосуванню у випадку, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 23475,19 грн. та штрафу в розмірі 11907,71 грн. задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги Українського державного науково-дослідного та проектного інституту “УкрНДІпроектреставрація” підлягають задоволенню частково –в частині стягнення вартості виконаних підрядних робіт, які відповідають умовам Договору, в сумі 23857,68 грн. В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (витрати по сплаті державного мита в сумі 238,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 12,22 грн. (23857,68*118,00/230327,64) покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Установи об’єднання громадян “35-та Берегова батарея” (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 6, оф. 24; 99053, вул. Вакуленчука, 29, корпус 4, ідентифікаційний номер 35188164, п/р 26005300003235 в СФ АКБ „Форум”, МФО 384931 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту “УкрНДІпроектреставрація” (04070, м. Київ, Контрактова пл., 4, Гостинний двір, ідентифікаційний код 054829826117, п/р 26001013336391 у КМФ АКБ „Укрсоцбанк”, м. Київ, МФО 322012) 23857,68 грн. (двадцять три тисячі вісімсот п’ятдесят сім грн. 68 коп.), а також судові витрати: витрати по сплаті державного мита в розмірі 238,58 грн. (двісті тридцять вісім грн. 58 коп.) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 12,22 грн. (дванадцять грн. 22 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В частині стягнення 206469,96 грн., з яких: 146252,40 грн. –основний борг, 23475,19 грн. –пені, 15393,58 –пені, 11907,71 грн. –штрафу, 2126,38 грн. –3% річних, 7314,70 грн. –інфляційних збитків –в позові відмовити.

Суддя В.О.Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

01.11.2010.