Рішення № 12046213, 01.11.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

01 листопада 2010 року справа № 5020-5/171

За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрибфлот»

(99011, м. Севастополь, вул. Нахімова, 15)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Форс»

(99053, м. Севастополь, вул. Руднєва, 41)

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, корп. 34-Б)

про стягнення заборгованості в сумі 1860 000,00 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Смирнова Н.Р., довіреність б/н від 15.06.2010;

Відповідач - не з’явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інрибфлот» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Форс» про стягнення заборгованості у розмірі 1860 000,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо виконання договору позики.

У судовому засіданні 01.11.2010 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’являвся, однак надав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрибфлот»визнав у повному обсязі та просив розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.01.2009 між позивачем та відповідачем був укладений договір позики (далі Договір) /а.с. 8-9/.

Відповідно до умов договору, позивач (далі –Кредитор) зобов’язався передати у власність відповідача (далі –Позичальник) грошові кошти в якості безпроцентної позики, а Позичальник повернути Кредитору таку ж саме суму грошових коштів у встановлений Договором строк /пункт 1.1 Договору/.

Згідно з пунктом 2.1 Договору розмір позики складає 1860000 грн.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що позика надається в узгоджений сторонами строк , шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до пункту 2.3 Договору факт отримання Позичальником від Кредитора грошових коштів підтверджується банківськими виписками.

Згідно з пунктом 3.1 Договору Позичальник зобов`язаний повернути суму позики на умовах Договору не пізніше 30.09.2010.

Покладені на себе зобов`язания Позичальник не виконав суму позики у встановлений Договором строк не повернув, що і стало підставою для звернення Позивача до суду.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором належним чином, сума позики була перерахована Позивачем на поточний рахунок Відповідача у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 06.01.2010, 05.02.2010, 12.03.2010, 02.04.2010, 26.04.2010, 05.05.2010, 11.09.2010, 02.07.2010, 03.08.2010 /а.с. 10-18/.

У зв`язку тим, що Відповідач не виконав покладені на себе зобов`язания, Позивачем була направлена претензія на адресу Відповідача за вих. № 190 від 04.10.2010 /а.с. 19/.

05.10.2010 Позивач отримав відповідь на зазначену претензію, в якій Відповідач визнав наявність заборгованісті у сумі 1860000,00 грн. за договором поруки від 06.01.2009.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

          Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Згідно статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 18600,00 грн. та інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Форс»(99053, м. Севастополь, вул. Руднєва, 41, 99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, корп. 34-Б, ідентифікаційний номер 33765188, відомості про наявні рахунки в банківських установах відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інрибфлот»(99011, м. Севастополь, вул. Нахімова, 15, ідентифікаційний номер 33765188, відомості про наявні рахунки в банківських установах відсутні) заборгованість в сумі 1860 000,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 18600,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

04.11.2010