Рішення № 12052083, 27.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2010 р. Справа № 13/133-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Бус", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-лайн", м. Вишгород

про стягнення 21061,72 грн.

                                                                                                    Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Бондаренко Р.А.- директор, протокол №1 від 18.06.2003 р.;

Чередниченко В.А. - довіреність №10 від 10.06.2010 р.;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Бус" (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-лайн" (далі –відповідач) про стягнення 21061,72 грн., з яких 18990 грн. основний борг, 1398,40 грн. пеня, 132,93 грн. збитки від інфляції, 540,39 грн. 3% річних..

          Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не оплатив поставлений йому товар.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 27.08.2010 р., що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

15.07.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №03 (далі –договір). На виконання умов договору на підставі видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи за період з 13.08.2009 р. по 07.09.2009 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 18990 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору відповідач повинен був розрахуватись за товар не пізніше 15 банківських днів з моменту отримання товару протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару.

В порушення умов договору відповідач оплату отриманого товару не здійснив, у зв’язку з чим на день подання позову у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 18990 грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків від 28.01.2010 р.

Згідно п 5.2 договору у разі порушення відповідачем строків оплати товару, він сплачує штраф у розмірі 0,1%, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня від суми боргу за кожен день прострочення.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи позивачем заявлено до стягнення суму пені в розмірі 1398,40 грн. за період з 28.02.2010 р. по 30.08.2010 р.

Зазначена вимога підлягає задоволенню частково з огляду на наведене.

Як встановлено судом вище та вказано в розрахунку позивачем, відповідач є таким, що прострочив оплату отриманого згідно накладних від 13.08.2009 р., 17.08.2009 р., 21.08.2009 р., 26.08.2009 р., 28.08.2009 р., 04.09.2009 р. та 07.09.2009 р. товару відповідно з 07.09.2009 р., 09.09.2009 р., 15.09.2009 р., 17.09.2009 р., 21.09.2009 р., 28.09.2009 р. та 29.09.2009 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Тобто, вказана стаття визначає термін за який нараховуються штрафні санкції.

У зв’язку із зазначеним кінцевою датою до якої позивач може нараховувати штрафні санкції у вигляді пені на підставі п. 5.2 договору з урахуванням положень п. 6 ст. 232 ГК України згідно зазначених накладних є 07.03.2010 р., 09.03.2010 р. 15.03.2010 р., 17.03.2010 р., 21.03.2010 р., 28.03.2010 р. та 29.03.2010 р.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 1224,56 грн. пені за період з 28.02.2010 р. по 30.08.2010 р. є частково необґрунтованою, оскільки позивач не має права нараховувати пеню за квітень –серпень 2010р. та частково березень 2010р.

Згідно розрахунку зробленого судом відповідно до ст. 55 ГПК України та вимог чинного законодавства розмір пені в межах заявлених позовних вимог за час прострочення по зазначеним вище накладним з 28.02.2010 р. по 07.03.2010 р. на суму боргу 3527,80 грн., з 28.02.2010 р. по 09.03.2010 р. на суму боргу 477,60 грн., з 28.02.2010 р. по 15.03.2010 р. на суму боргу 4531,80 грн., з 28.02.2010 р. по 17.03.2010 р. на суму боргу 1824 грн., з 28.02.2010 р. по 21.03.2010 р. на суму боргу 1407,60 грн., з 28.02.2010 р. по 21.03.2010 р. на суму боргу 900 грн., з 28.02.2010 р. на суму боргу 264 грн., 1776 грн., 1341,20 грн., з 28.02.2010 р. по 29.03.2010 р. на суму боргу 2940 грн. складає 173,61 грн.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За уточненим розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 540,39 грн., інфляційних збитків 132,93 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-лайн" (Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 9-а; код ЄДРПОУ 32108002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-лайн" (м. Київ, вул. Рокосовського 4-а, кв. 36; код ЄДРПОУ 32528796) 18990 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто) грн. основного боргу, 173 (сто сімдесят три) грн. 61 коп. пені, 540 (п’ятсот сорок) грн. 39 коп. – 3% річних, 132 (сто тридцять дві) грн. 93 коп. збитків від інфляції, а також судові витрати: 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 37 коп. державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 28 коп. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 1224,79 грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

                    Суддя                                                                                 С.Ю. Наріжний          

Дата виготовлення та підписання рішення 29.06.2010р.