Рішення № 12052028, 29.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2010 р. Справа № 10/170-09          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Марценюк О.М.

розглянувши справу № 10/170-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Армада»,

м. Сімферополь;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Пух Клаб», с. Рожни;

про стягнення 252033,95 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пух Клаб»,

с. Рожни Броварського району;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Армада»,

м. Сімферополь;

про відшкодування збитків на суму 129996 грн.

Представники сторін:

від ТОВ «Армада»:          Посохов В.С., довіреність б/н від 01.06.2009р.;

від ТОВ «Пух Клаб»:          Дроботько О.В., довіреність № 2 від 15.01.2010 р.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Армада»до товариства з обмеженою відповідальністю «Пух Клаб»про стягнення 252033,95 грн., з яких сума основного боргу –206981,85 грн., інфляційні збитки –36219,56 грн., 3 % річних –1006,53 грн. та пеня у розмірі 5368,20 грн.

Ухвалою від 30.06.2009р. порушено провадження у справі № 10/170-09, розгляд якої призначено на 21.07.2009р.

Ухвалою від 21.07.2009р. суд відклав розгляд справи на 25.08.2009р., в зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.

11.08.2009р. через загальний відділ господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач за первісним позовом позов визнає частково в сумі 33636,88 грн. та заперечує в іншій частині позовних вимог, посилаючись на те, що роботи зазначені в не підписаних актах, не замовлялися та їх попередня оплата ніколи не сплачувалася.

Ухвалою від 25.08.2009р. суд відклав розгляд справи на 15.09.2009р., оскільки сторони не надали витребувані судом докази по справі.

Ухвалою від 08.09.2009р. суд, на підставі ст.60 ГПК України, прийняв для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пух Клаб»до товариства з обмеженою відповідальністю «Армада»про відшкодування збитків на суму 129996 грн.

Ухвалою від 15.09.2009р. суд відклав розгляд справи на 06.10.2009р., у зв’язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

В засіданні суду 06.10.2009р. присутнім представником позивача за первісним позовом на виконання вимог ухвали суду від 15.09.2009р. були подані додаткові пояснення щодо обставин, викладених у відзиві на позовну заяву; та відзив на зустрічний позов про відшкодування збитків, в якому останній позов не визнає, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів, що підтверджують наявність недоліків у проектній документації.

Представник ТОВ «ПУХ КЛАБ»у судовому засіданні подав клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи для з’ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Представник позивача за первісним позовом проти призначення експертизи заперечив, посилаючись на недоцільність її проведення.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні була оголошена перерва на 27.10.2009р.

22.10.2009р. представник позивача за первісним позовом подав заперечення проти призначення будівельно-технічної експертизи, в якому посилається на те, що проектно-кошторисна документація вже пройшла експертизу на відповідність державним будівельним нормам в ДП «Укрдержбудекспертиза», а тому клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи є намаганням затягнути розгляд справи та ускладнити вирішення спору по суті.

Ухвалою від 27.10.2009р. суд за клопотанням позивача за зустрічним позовом призначив судову будівельно-технічну експертизу та зупинив провадження у справі на час проведення експертних досліджень.

01.06.2010р. супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05.05.2010р. № 07/5б-11133 до господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 10/170-09 без виконання експертизи, у зв’язку з її не оплатою.

Ухвалою від 03.06.2010р. суд поновив провадження у справі та розгляд справи призначив на 29.06.2010р.

В судовому засіданні 29.06.2010р. представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, та заперечував проти задоволення зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом надав додаткові докази у справі, а саме: дозволи на виконання будівельних робіт №№ 128/04-03/07-А від 03.12.2007 р., 50/09 від 30.01.2009 р. і висновки Київської області служби Української державної інвестиційної експертизи «Київоблінвестекспертиза», а також підтримав зустрічний позов в повному обсязі та заперечував проти задоволення первісного.

Ухвалою від 29.06.2010р. суд відклав розгляд справи на 13.07.2010р., у зв’язку з необхідністю витребування додаткових пояснень від сторін.

Представники сторін на виконання вимог суду у судовому засіданні 13.07.2010р. подали додаткові пояснення по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні була оголошена перерва на 29.07.2010р. для підготовки рішення по справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Армада»(за договором –виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПУХ КЛАБ»(за договором –замовник) було укладено Договір № 31-08/2007 про проведення проектно-пошукових робіт (надалі за текстом –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає виконати, а виконавець приймає на себе виконання робіт: 1.1.1. «Розробка робочого проекту оздоровчо-спортивного комплексу, в складі наступних частин (розділів/етапів): головного корпусу, котельної, об'єктів охорони, трансформаторної підстанції, вузла водопостачання, очисних споруд, господарського блоку, набережної, спортивного ядра, автостоянки, басейна з фонтаном, бесідки, дитячого майданчика, генплану благоустрою і зовнішніх сіток на території оздоровчо-спортивного комплексу в с. Рожни, Броварського району, Київської області»(в подальшому за текстом - роботи).

Згідно п. 1.2. договору, робочий проект складається з частин (розділів/ етапів), вказаних у п. 1.1.1 даного Договору. На виконання кожної частини робочого проекту оздоровчо-спортивного комплексу Сторони оформляють і підписують додаткові угоди до цього договору і додатки до них письмово, які є невід'ємними частинами цього Договору і в яких визначають найменування, терміни виконання і договірну ціну/вартість (кошторис) відповідної частини (розділу/етапу) робочого проекту.

На виконання умов Договору № 31-08/2007 від 31.08.2007р. про проведення проектно-пошукових робіт, між сторонами були підписані Додаткові угоди до договору: № 1 від «01»вересня 2007 року; № 2 від «02» вересня 2007 року; № 3 від «03»вересня 2007 року; № 4 від «24»вересня 2007 року, № 5 від «24»вересня 2007 року; № 6 від «07»грудня 2007 року; № 7 від «19»лютого 2008 року; № 7/1 від «05»травня 2008 року. В додаткових угодах визначався перелік робіт, кошторисна вартість робіт, період, в який проводяться роботи виконавцем.

Згідно п. 3.1. договору, виконані виконавцем роботи оформлюються актом приймання-передачі виконаних робіт.

В розділі 4 Договору «Вартість робіт і порядок розрахунків»зазначається, що вартість робіт визначається на підставі кошторисного розрахунку і протоколу погодження договірної ціни. Оплата робіт здійснюється шляхом перерахування передплати в розмірі 60 % від вартості певного етапу (розділу/частини) робіт. Остаточний розрахунок здійснюється на протязі 5 (п'яти) календарних днів від дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до частини статті 324 Господарського кодексу України, за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з наданих суду доказів, сторонами були підписані наступні акти здачі-прийняття робіт: від 01.11.2007р. згідно Додаткової угоди № 1 від 01.09.2007р.; від 01.11.2007р. згідно Додаткової угоди № 2 від 02.09.2007р.; від 01.11.2007р. згідно Додаткової угоди № 3 від 03.09.2007р.; № АР-0000027 від 03.03.2008р. згідно Додаткової угоди № 5 від 24.09.2007р.; № АР-0000028 від 03.03.2008р. згідно Додаткової угоди № 6 від 07.12.2007р.; № АР-0000002 від 27.03.2009р. згідно Додаткової угоди № 7 від 19.02.2008р.; № АР-0000003 від 27.03.2009р. згідно Додаткової угоди № 7/1 від 05.05.2008р.

За роботи, передбачені Додатковими угодами № 3 від «03»вересня 2007 року, № 4 від «24»вересня 2007 року, № 5 від «24»вересня 2007 року, № 6 від «07»грудня 2007 року, відповідач за первісним позовом розрахувався повністю, що підтверджується банківськими виписками від 10.09.2007р. на суму 13 501,62 грн., 12.11.2007р. - 6000,00 грн., 21.11.2007р. - 22 291,20 грн., 24.01.2008р. - 2 870,00 грн. 05.03.2008р. - 12 326,00 грн.

За роботи, передбачені Додатковими угодами № 1 від «01»вересня 2007 року; № 2 від «02»вересня 2007 року; № 7 від «19»лютого 2008 року; № 7/1 від «05»травня 2008 року, факт виконання яких підтверджується актами здачі-прийняття робіт від 01.11.2007р.; актами № АР-0000002 від 27.03.2009р., № АР-0000003 від 27.03.2009р., відповідач за первісним позовом розрахувався частково у вигляді авансу. Внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаними актами у загальній сумі 33636,88 грн. Під час розгляду справи зазначена сума відповідачем за первісним позовом була визнана, про що зазначено у відзиві на позовну заяву та листі ТОВ «Пух Клаб»за вих. № 12 від 30.03.2009р., надісланому на адресу ТОВ «Армада».

Крім того, відповідно до Додаткової угоди № 7/1 від «05»травня 2008 року, позивачем було виконано розробку креслень (стадія П) металоконструкцій каркасу головного корпусу оздоровчо-спортивного комплексу с. Рожни Броварського району, Київська області.

19.03.2009 р. позивачем за первісним позовом були переданні відповідачу за первісним позовом акти приймання-передачі виконаних робіт № АР-0000010 від 10.03.2009р. на суму 79 928,00 грн. та технічна документація, які були долучені до листа за вих. № 154 від 10.03.2009р. Про отримання вказаних документів відповідачем свідчить підпис посадових осіб останнього, а саме головного інженера Лугового С.В. та адміністратора Некіпелова О.М. (т. І а.с. 78-79). Факт отримання вказаних документів відповідачем також вбачається і з тексту листа за вих. № 12 від 30.03.2009р., адресованого ТОВ «Армада»(т. І а.с. 81). Також у вказаному листі відповідач повідомив про свою відмову підписати акт приймання-передачі виконаних робіт № АР-0000010 від 10.03.2009р. на суму 79928,00 грн., оскільки дія Договору № 31-08/2007 від «31»серпня 2007 року закінчилась «31»грудня 2008 року та закінчився строк виконання робіт, який складає 200 днів від моменту отримання вихідних даних та попередньої оплати. Крім того, виконання робіт мало бути розпочато тільки після отримання попередньої оплати в розмірі 60%, яка позивачу не перераховувалась, що свідчить про те, що такі роботи не замовлялись.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Як вбачається з п. 8.1. договору, генеральний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до «31»грудня 2008р., а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даною угодою.

Згідно умов Додаткової угоди № 7/1 від 05 травня 2008 року до Договору № 31-08/2007 від 31 серпня 2007 року, зокрема п. 1.2., виконавець проводить роботу протягом 200 (двохсот) робочих днів, після здобуття від замовника вихідних даних для виконання робіт і за умови здійснення замовником передоплати, вказаної в п. 4.2. Договори №31-08/2007 від 31 серпня 2007 року. У випадку неотримання від замовника передоплати, виконавець має право не починати роботи або перенести вищезгаданий термін виконання робіт.

Однак, на адресу позивача за первісним позовом від ТОВ «Пух Клаб»надійшов лист від 08.07.2008р., в якому зазначалось, що товариство готово здійснити передоплату 60%, згідно умов Договору № 31-08/2007 від 31.08.2007р. та Додаткової угоди № 7/1 від 05.05.2008р. частинами, у зв'язку із затримкою фінансування, по етапах виконуваних робіт. При цьому, до листа були долучені вихідні данні, необхідні для розробки проектної документації (стадія П).

Таким чином, матеріалами справи спростовуються твердження відповідача за первісним позовом, що роботи за Додатковою угодою № 7/1 від 05 травня 2008 року на суму 79928,00 грн. виконані позивачем на власний ризик без отримання попередньої оплати та з порушенням визначених договором строків.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідачем за первісним позовом частково були прийняті та оплачені роботи за Додатковою угодою № 7/1 від 05 травня 2008 року, зокрема на суму 56284,20 грн. на підставі акту здачі-прийняття робіт № АР-000003 від 27.03.2009р.

Крім того, суду не надано доказів визнання Додаткової угоди № 7/1 від 05 травня 2008 року до Договору № 31-08/2007 від 31 серпня 2007 року недійсною.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 1 частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно п. 3.4. договору, замовник протягом 10 робочих днів від дати отримання акту приймання-передачі виконаних робіт зобов'язаний розглянути матеріали і підписати акт приймання-передачі виконаних робіт. У випадку коли на протязі 15 робочих днів від дати отримання акту приймання-передачі виконаних робіт замовник не направив вмотивованої відмови від прийняття робіт (частини робіт) виконавцю, робота (її частина/етап) вважаються прийнятою замовником з дати, вказаної виконавцем в акті, в повному обсязі.

Тобто акт приймання-передачі виконаних робіт № АР-0000010 від 10.03.2009 р. згідно Додаткової угоди № 7/1 від «05»травня 2008 року хоча і не був повернутий відповідачем, вважається підписаним та прийнятим останнім і має бути оплачений згідно умов вищезазначеного договору, оскільки мотиви, з яких відповідач відмовився підписати зазначений акт виконаних робіт, не відповідають обставинам справи.

Крім того, позивачем на виконання умов Додаткової угоди № 7/1 від «05»травня 2008 року було розроблено Ескізний проект оздоровчо-спортивного комплексу в с. Рожни Броварського району Київської області разом з локальним кошторисом № 1. Вартість робіт склала 93 416,97 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № АР-0000020 від 01.06.2009р., який відповідач також не підписав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач за первісним позовом не надав суду доказів надіслання відповідачу для підпису акту приймання-передачі виконаних робіт № АР-0000020 від 01.06.2009р. на суму 93416,97 грн., а також доказів передачі останньому Ескізного проекту оздоровчо-спортивного комплексу в с. Рожни Броварського району Київської області разом з локальним кошторисом № 1, тому безпідставними є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 93416,97 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за виконані роботи в загальній сумі 113564,88 грн., яка на час прийняття рішення не погашена, а отже позовна вимога про стягнення з відповідача 113564,88 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивач просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню у сумі 5368,20 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору, у випадку не оплати або несвоєчасної оплати відповідного етапу (розділу/частини) робіт у строк, обумовлений в даному договорі, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми вартості відповідного етапу (розділу/частини) робіт за кожен день прострочки платежів до повного погашення грошового зобов’язання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Умовами договору, зокрема пунктом 5.2., сторони передбачили, що пеня сплачується до повного погашення грошового зобов’язання.

Таким чином, правомірним є нарахування пені за весь час прострочення платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею, тому суд перевірив правильність нарахування пені відповідно до вищевказаних вимог чинного законодавства та задовольняє її в сумі 5368,20 грн., у межах заявлених позовних вимог, викладених у прохальній частині позовної заяви та які позивачем за первісним позовом під час розгляду справи не уточнювались.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, та задовольняє 3% річних у сумі 1006,53 грн. за період з 06.11.2007р. по 16.06.2009р. за розрахунком позивача, який міститься в матеріалах справи.

Щодо нарахування індексу інфляції за період з 06.11.2007р. по 16.06.2009р. на всю суму заборгованості, то суд вважає, що позивачем за первісним позовом безпідставно нараховані інфляційні втрати за весь вказаний період на заборгованість в сумі 91608,20 грн., яка виникла за Додатковою угодою № 7/1 від 05.05.2008р., оскільки прострочка платежу з зазначеної суми рахується, лише, починаючи з 02.04.2009р.

Враховуючи рекомендації порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., суд задовольняє індекс інфляції в сумі 5782,25 грн. за наступним розрахунком:

- за період з 06.11.2007р. по 16.06.2009р. на суму боргу 9001,68 грн. (7817,48 грн. + 1184,20 грн.) х 102,2 (листопад 2007р.) х 102,1 (грудень 2007р.) х 122,3 (за 2008 рік) х 108,6 (за 6 місяців 2009р.) = 12475,46 грн. –9001,68 грн. = 3473,78 грн.;

- за період з 02.04.2009р. по 16.06.2009р. на суму 91608,20 грн. х 100,9 х 100,5 х 101,1 = 93916,67 грн. –91608,20 грн. = 2308,47 грн.;

- всього: 3473,78 грн. + 2308,47 грн. = 5782,25 грн.

Отже, беручи до уваги всі вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню.

При розгляді позовних вимог, викладених у зустрічній позовній заяві, щодо відшкодування збитків на суму 129996 грн., спричинених неналежним виконанням відповідачем робіт по розробці проектної документації, то суд дійшов висновку, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

В силу ч. 2 ст. 22 ЦК України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

При цьому стаття 614 Цивільного кодексу України визначає вину як обов'язкову підставу відповідальності за завдані збитки.

Для покладення відповідальності на відповідача за завдані позивачеві збитки необхідна наявність обумовлених підстав, суть яких в елементах складу правопорушення.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов’язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв’язок між правопорушенням і збитками.

Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Доведення даних обставин, у цьому випадку, покладається законом на позивача.

У зустрічному позові позивач посилається на те, що в процесі будівництва, останнім нібито були виявлені недоліки та прорахунки в проектній документації, що спричинило неможливість нормального функціонування інженерних мереж.

Листи, на які посилається позивач за зустрічним позовом, як на підтвердження своїх звернень стосовно виявлених прорахунків, не мають відношення до обставин, що викладені у зустрічному позові, оскільки зазначеними листами ТОВ «ПУХ КЛАБ»зверталося до ТОВ «Армада»лише з приводу проведення авторського нагляду.

У відповідь на лист позивача за вих. № 28 від 02.07.2009р., ТОВ «Армада»надіслало лист-відповідь за вих. №193/2009-07-27 від 27.07.2009р., в якому зазначалось, що представники ТОВ «Армада»в будь-який зручний день готові прибути на об'єкт, але після погашення існуючої заборгованості за Генеральним договором № 31-08/2007 від 31.08.2007р., а також за умови укладення між ТОВ «Армада»та ТОВ «ПУХ КЛАБ»договору на здійснення авторського нагляду.

Укладання окремого договору на здійснення авторського нагляду за реалізацією проектних рішень при будівництві обєкта також передбачено п. 1.4. Державних будівелних норм А.2.2.-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розробки, погодження, затвердження проектної документації для будівництва.», затверджених Наказом Держбуду України № 8 від 20.01.2004р.

Також, відповідач за зустрічним позовом додатково повідомив позивача, що графік проведення авторського нагляду готується Генпроектувальником після надання сіткового графіка ведення будівельних робіт і журналу технічного нагляду за будівництвом. Проект договору на здійснення авторського нагляду було додано до зазначеного листа за вих. № 193/2009-07-27 від 27.07.2009 р. Проте, позивач за зустрічним позовом проект вказаного договору не підписав та не повернув на адресу відповідача.

Отже, жодних звернень до відповідача за зустрічним позовом щодо усунення виявлених недоліків, позивачем здійснено не було.

Крім того, за клопотанням позивача за зустрічним позовом у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза саме для встановлення відповідності розробленої відповідачем проектно-кошторисної документації робочого проекту оздоровчо-спортивного комплексу в с. Рожни Броварського району Київської області вимогам ДБН та іншим державним стандартам з питань будівництва. Однак, позивачем за зустрічним позовом не була проведена оплата судової експертизи, у зв’язку з чим матеріали справи були повернуті без відповідного висновку.

Під час розгляду справи сторонам повторно було запропоновано провести судову будівельно-технічну експертизу для встановлення відповідності розробленої відповідачем проектно-кошторисної документації робочого проекту оздоровчо-спортивного комплексу в с. Рожни Броварського району Київської області вимогам ДБН та іншим державним стандартам з питань будівництва, проте сторони відмовились, пославшись на відсутність коштів.

Не може вважатись належним доказом, що підтверджує виявлені недоліки та прорахунки в проектній документації, наданий суду документ, який має назву «Обстеження виконаних будівельних робіт першої черги оздоровчо-спортивного комплексу в с. Рожни Броварського району Київської області», здійснене об’єднанням «УкрНДІагропроект», оскільки не є висновком у відповідному розумінні.

Отже, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність недоліків у розробленій відповідачем проектно-кошторисній документації робочого проекту оздоровчо-спортивного комплексу в с. Рожни Броварського району Київської області, невідповідність її вимогам ДБН та іншим державним стандартам з питань будівництва, а також спричинення позивачу збитків, що виникли внаслідок порушення зобов’язань з боку ТОВ «Армада».

Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин, позовні вимоги за зустрічним позовом не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пух Клаб»(07412, Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Пухівська, 1; код 320201190) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Армада»(95034, м. Сімферополь, вул. Донська, 6; код 32841126) 113564 грн. 88 коп. –боргу, 5368 грн. 20 коп. –пені, 5782 грн. 25 коп. –втрат від інфляції, 1006 грн. 53 коп. –3 % річних, 1257 грн. 22 коп. –державного мита, 155 грн. 88 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов