Рішення № 12051780, 20.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.10 р.                     Справа № 9/129                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О.А.,

Суддів Іванченкової О.М., Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна”, м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Альта-Мир”, м.Макіївка

про стягнення 88213грн.99коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Альта-Мир”, м.Макіївка, про стягнення заборгованості в розмірі 88213грн.99коп., яка складається з суми основної заборгованості в розмірі 69047грн.46коп., інфляційних витрат в розмірі 15818грн.12коп. та 3% річних в розмірі 3348грн.41коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу товарів №443/01 від 09.01.2008р., видаткові накладні №D-5507 від 16.10.2008р., №D-5583 від 21.10.2008р., №D-5608, №D-5619 від 22.10.2008р., №D-5665, №D-5666 від 24.10.2008р., №D-5847 від 05.11.2008р., рахунки-фактури №D-10940 від 13.10.2008р., №D-11130, №D-11154, №D-11182 від 20.10.2008р., №D-11281 від 22.10.2008р., №D-11299 від 23.10.2008р., №D-11645 від 03.11.2008р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯОМ №988578 від 15.10.2008р., ЯОМ №988583 від 20.10.2008р., ЯОМ №988589 від 23.10.2008р., НБІ №187209 від 03.11.2008р.

Відповідач, у судові засідання з’явився, відзив на позов не представив, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6347047 Товариство з обмеженою відповідальністю „Альта-Мир”, м.Макіївка станом на 02.07.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як юридична особа.

29.06.2010р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна”, м.Київ надійшли письмові пояснення б/н від 09.09.2010р., відповідно до яких останній підтримує свої позовні вимоги.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у попередньому судовому засіданні, господарський суд встановив:

08.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна”, м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Альта-Мир”, м.Макіївка укладений договір купівлі-продажу товарів №443/01, відповідно до п.1.1 якого продавець (позивач) зобов`язується поставити та передати у власність (повне господарське віддання) покупця (відповідача) фурнітуру виробництва фірми WINKHAUS та складові та комплектуючі для виробництва віконних систем інших виробників, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах передбачених даним договором.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо купівлі-продажу товару за договором купівлі-продажу товарів №443/01 від 08.01.2008р.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору, поставка товару здійснюється на умовах його самовивозу покупцем з одного або кількох складів продавця розташованих в м.Києві, м.Львові, та м.Дніпропетровську, які при цьому вважаються місцем поставки товару за даним договором.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що за бажанням покупця викладеним в письмовій заяві, поставка товару може здійснюватись продавцем, шляхом направлення на адресу покупця, зазначену в реквізитах сторін в даному договорі, поштового/кур'єрського відправлення (посилки, бандеролі тощо). При цьому місцем поставки буде вважатись місце відправки продавцем відповідного поштового/кур'єрського відправлення (місце розташування відповідного відділу поштового зв’язку або пункту прийому кур’єрських відправлень). Вартість поштової/кур'єрської доставки товару, покупець відшкодовує продавцю за розміром визначеним продавцем протягом 5-ти банківських днів з дня отримання відповідного рахунку-фактури.

Наразі, в розпорядженні суду відсутні письмові заяви покупця на поставку товару на адресу покупця шляхом поштового/кур'єрського відправлення, у зв’язку з чим суд вважає, що поставка товару відбувалась на підставі п.п.4.1, 4.2 договору.

За твердженням позивача, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка продукції на підставі договору купівлі-продажу товарів №443/01 від 08.01.2008р. на загальну суму 90070грн.22коп., що підтверджується видатковими накладними №D-5507 від 16.10.2008р., №D-5583 від 21.10.2008р., №D-5608, №D-5619 від 22.10.2008р., №D-5665, №D-5666 від 24.10.2008р., №D-5847 від 05.11.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 22.06.2010р., 14.07.2010р., 18.08.2010р. та 09.09.2010р. зобов’язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів представника відповідача на видаткових накладних №D-5507 від 16.10.2008р., №D-5583 від 21.10.2008р., №D-5608, №D-5619 від 22.10.2008р., №D-5665, №D-5666 від 24.10.2008р., №D-5847 від 05.11.2008р., надати письмові пояснення щодо наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯОМ №988578 від 15.10.2008р., ЯОМ №988583 від 20.10.2008р., ЯОМ №988589 від 23.10.2008р., НБІ №187209 від 03.11.2008р., надати письмові пояснення щодо отримання товарно-матеріальних цінностей за видатковими накладними №D-5507 від 16.10.2008р., №D-5583 від 21.10.2008р., №D-5608, №D-5619 від 22.10.2008р., №D-5665, №D-5666 від 24.10.2008р., №D-5847 від 05.11.2008р. на підставі договору купівлі-продажу товарів №443/01 від 09.01.2008р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Наразі, наведені накладні не містять безпосереднього посилання на договір купівлі-продажу товарів №443/01 від 08.01.2008р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаних вище поставок є саме договір купівлі-продажу товарів №443/01 від 08.01.2008р., оскільки: п.1.2 договору передбачено, що сторони домовились, що у зв’язку з різноманітним асортиментом товарів та великою кількістю відокремлених поставок, здійснюваних в рамках даного договору, за специфікації, в яких сторонами узгоджені асортимент, кількість та ціни кожної окремої поставки, вважати підписані обома сторонами видаткові накладні, що містять наступну інформацію: артикульні номери товарів; кількість товарів; вартість товару за одиницю; сумарну вартість товарів; загальну суму; суму ПДВ; позивачем надані письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що між сторонами був укладений лише один договір купівлі-продажу №443/01 від 08.01.2008р. та всі господарські операції проводились виключно в рамках даного договору по видатковим накладним, доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем спірного товару підтверджується підписами уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯОМ №988578 від 15.10.2008р., ЯОМ №988583 від 20.10.2008р., ЯОМ №988589 від 23.10.2008р., НБІ №187209 від 03.11.2008р., а отже прийнятий відповідачем без заперечень.

На сплату отриманої за видатковими накладними №D-5507 від 16.10.2008р., №D-5583 від 21.10.2008р., №D-5608, №D-5619 від 22.10.2008р., №D-5665, №D-5666 від 24.10.2008р., №D-5847 від 05.11.2008р. продукції позивачем на адресу відповідача виставлені рахунки-фактури №D-10940 від 13.10.2008р., №D-11130, №D-11154, №D-11182 від 20.10.2008р., №D-11281 від 22.10.2008р., №D-11299 від 23.10.2008р., №D-11645 від 03.11.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Докази направлення вказаних рахунків на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, проте суд вважає, що зазначені рахунки-фактури надані відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно до спірних видаткових накладних, оскільки зазначені видаткові накладні містять посилання на відповідні рахунки-фактури та вони підписані уповноваженим представником відповідача без заперечень.

Крім того, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯОМ №988578 від 15.10.2008р., ЯОМ №988583 від 20.10.2008р., ЯОМ №988589 від 23.10.2008р., НБІ №187209 від 03.11.2008р. містять посилання на відповідні рахунки-фактури №D-10940 від 13.10.2008р., №D-11130, №D-11154, №D-11182 від 20.10.2008р., №D-11281 від 22.10.2008р., №D-11299 від 23.10.2008р., №D-11645 від 03.11.2008р.

Також, відповідно до п. 10.1 договору, при відпуску товару в порядку, визначеному розділом 4 договору, продавець надає покупцю два примірника видаткової накладної, один з яких після отримання товару покупцем з відповідною відміткою про отримання товару повертається продавцю, оригінал рахунку-фактури та податкової накладної (у випадку, якщо покупець є платником податків).

Крім того, згідно ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надходило будь-яких претензій відповідача щодо неотримання відповідних рахунків, не надано доказів відмови від продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що рахунки-фактури №D-10940 від 13.10.2008р., №D-11130, №D-11154, №D-11182 від 20.10.2008р., №D-11281 від 22.10.2008р., №D-11299 від 23.10.2008р., №D-11645 від 03.11.2008р. надані відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно до видаткових накладних №D-5507 від 16.10.2008р., №D-5583 від 21.10.2008р., №D-5608, №D-5619 від 22.10.2008р., №D-5665, №D-5666 від 24.10.2008р., №D-5847 від 05.11.2008р., доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що покупець зобов’язаний передплатити вартість 100% замовленого товару, протягом 3-х банківських днів з дня виставлення продавцем рахунку фактури, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Одночасно, п.7.2 договору передбачено, що в окремих випадках, за згодою продавця, покупцю може бути надана відстрочка оплати отриманого товару на термін до 10-ти банківських днів.

Виходячи зі змісту рахунків-фактур №D-10940 від 13.10.2008р., №D-11130, №D-11154, №D-11182 від 20.10.2008р., №D-11281 від 22.10.2008р., №D-11299 від 23.10.2008р., №D-11645 від 03.11.2008р. позивачем надана відстрочка оплати отриманого товару відповідно до п.7.2 договору.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, оскільки, як зазначено вище, рахунки-фактури отримані разом із товаром, отриманим відповідно до видаткових накладних, кінцевим строком оплати товару за кожним окремим рахунком-фактурою (з урахуванням зазначених у наведених вище рахунках строках) є:

За рахунком-фактурою №D-10940 від 13.10.2008р. – 24.10.2008р.;

За рахунками-фактурами №D-11130, №D-11154, №D-11182 від 20.10.2008р. – 31.10.2008р.;

За рахунками-фактурами №D-11281 від 22.10.2008р. – 02.11.2008р.;

За рахунками-фактурами №D-11299 від 23.10.2008р. – 03.11.2008р.;

За рахунком-фактурою №D-11645 від 03.11.2008р. – 14.11.2008р.

За твердженням позивача, відповідач частково оплатив вартість отриманої продукції, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 69047грн.46коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 69047грн.46коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 69047грн.46коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна”, м.Київ в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 69047грн.46коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач заявляє про стягнення з відповідача інфляційні витрати в розмірі 15818грн.12коп. та 3% річних в розмірі 3348грн.41коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача по кожному рахунку-фактурі, 3% річних становлять суму в розмірі 3348грн.41коп. за період прострочення з 16.10.2008р. по 10.06.2010р. та розмір інфляційних витрат становить 15818грн.12коп. за період прострочення з жовтня 2008р. по червень 2010р.

Розглянувши розрахунок позивача щодо нарахування наведених сум, враховуючи встановлені судом кінцеві строки оплати товару, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 3348грн.41коп. за період прострочення з 16.10.2008р. по 10.06.2010р. та інфляційних витрат в розмірі 15818грн.12коп. за період прострочення з жовтня 2008р. по червень 2010р. підлягають частковому задоволенню на суми в розмірі 3303грн.83коп. (за період з 24.10.2008р. по 10.06.2010р.) та 13978грн.00коп. (за період з листопада 2008р. по червень 2010р.) відповідно.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають пропорційному розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 655, 666, 688, 690 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна”, м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Альта-Мир”, м.Макіївка, про стягнення заборгованості в розмірі 88213грн.99коп., яка складається з суми основної заборгованості в розмірі 69047грн.46коп., інфляційних витрат в розмірі 15818грн.12коп. та 3% річних в розмірі 3348грн.41коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альта-Мир” (за адресою: вул.С.Лазо, б.14, м.Макіївка, Донецька область, 86105, код ЄДРПОУ 34899995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінкхаус Україна” (за адресою: вул.Лугова, б.9, м.Київ, 04074, вул.Леніна, б.68, смт.Гостомель, Київська область, 08290, р/р 26000401028979 у Київський регіональній дирекції дирекції „Райффайзен банк Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 32380145) суму основного боргу в розмірі 69047грн.46коп., інфляційні витрати в розмірі 13978грн.00коп., 3% річних в розмірі 3303грн.83коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 863грн.29коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 230грн.96коп.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 20.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючий суддя                               

Суддя                                                                                О.М. Іванченкова

Суддя                                                                                 Г.Є. Курило

Повне рішення складено 27.09.2010р.