Рішення № 12051770, 28.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.10 р.                     Справа № 9/179                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

При секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача1 Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, м.Запоріжжя

до відповідача2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 46221061грн.55коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Гашицька І.В. – представник (за довіреністю №14/69 від 04.01.2010р.);

від відповідача 1: Ніколенко М.М. – юрисконсульт (за довіреністю №20-535 від 14.12.2009р.); Пругло Т.М. – начальник бюро спеціалізованого правового забезпечення господарської діяльності юридичного відділу (за довіреністю №20-533 від 14.12.2009р.);

від відповідача 2: Аксельрод М.І. – юрисконсульт (за довіреністю №83 від 31.12.2009р.).

З 25.10.2010р. о 15год.48хв. по 28.10.2010р. о 14год.40хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1, Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, м.Запоріжжя, до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 46221061грн.55коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 44030724грн.72коп., пені в розмірі 1853966грн.25коп. та 3% річних в розмірі 336370грн.58коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р., специфікації №1 від 04.01.2008р., №2 від 01.04.2008р. до договору поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р., додаткові угоди №1 від 01.04.2008р., №1А від 01.06.2008р., №2 від 17.09.2008р., №2А від 19.09.2008р., №3 від 01.10.2008р., №4 від 31.10.2008р., №5 від 01.12.2008р., №6 від 31.12.2008р., №7 від 29.01.2009р., №8 від 27.02.2009р., №9 від 23.03.2009р., №10 від 29.04.2009р., №11 від 29.05.2009р., №13 від 30.06.2009р., №14 від 31.07.2009р., №15 від 31.08.2009р., №16 від 30.09.2009р., №16а від 30.09.2009р., №17 від 01.10.2009р., №18 від 30.10.2009р., №19 від 30.11.2009р., №20 від 01.12.2009р., №21 від 28.12.2009р., №22 від 29.01.2010р., №23 від 01.03.2010р., №24 від 15.03.2010р., №25 від 29.04.2010р., №26 від 31.05.2010р., №27 від 30.06.2010р., №28 від 30.07.2010р., рахунки-фактури, залізничні квитанції про приймання вантажу, сертифікати якості на концентрат, акти прийому-передачі продукції за липень 2010р., договір поруки №4849-81 від 08.04.2010р., банківські виписки, вимоги №81/15018, №81/15019 від 01.09.2010р., лист-відповідь вих.№2037/2 від 02.09.2010р.

Відповідач 1 11.10.2010р. надав відзив на позовну заяву №20/2058636(нн) від 05.10.2010р., відповідно до якого проти позову заперечує та зазначає, що сума основного боргу в розмірі 44030724грн.72коп. відповідачем 1 погашена у повному обсязі.

Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву вих.№2275/2 від 24.09.2010р., відповідно з яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на необґрунтованість позову.

11.10.2010р. позивачем надані додаткові пояснення до позовної заяви №81/271 від 07.10.2010р., відповідно до яких останній зазначає, що відповідачем сплачена сума основного боргу в розмірі 44030724грн.72коп. та просить суд стягнути з відповідача 1 та 2 пеню в розмірі 2177270грн.39коп. та 3% річних в розмірі 398945грн.59коп.

Також, 25.10.2010р. через канцелярію господарського суду позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до яких збільшує розмір позовних вимог в частині суми пені та 3% річних, у зв”язку з чим просить суд стягнути з відповідача 1 пеню в розмірі 2157270грн.39коп. та 3% річних в розмірі 398945грн.59коп., з відповідача 2 пеню в розмірі 20000грн.00коп.

Суд розглядає збільшені позовні вимоги.

Відповідачем 1 через канцелярію суду надані клопотання про зменшення розміру пені №20-25 від 22.10.2010р. та додаткові пояснення №20-24 від 22.10.2010р.

Також, 28.10.2010р. позивачем надані додаткові пояснення до позовної заяви №81/302, №81/303 від 27.10.2010р., відповідно до яких останній підтримує свої позовні вимоги.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №7043651 Товариство з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей”, м.Донецьк станом на 21.09.2010р. та №7052275 Відкрите акціонерне товариство „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, м.Запоріжжя станом на 22.09.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровані як юридичні особи.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

04.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область та Відкритим акціонерним товариством „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, м.Запоріжжя укладено договір поставки №5940-59/20/2008/165, відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність покупця (відповідача 1) залізорудний концентрат (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором та специфікаціями до нього (розділ 1 договору).

Відповідно до п.12.6 договору, даний договір набирає сили з 06.01.2008р. та діє до 31.03.2011р.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між позивачем та відповідачем 1 виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р.

Відповідно до п.п.3.2, 3.3 договору поставки, поставка товару за даним договором здійснюється на умовах „EXW loaded” зі складу виробника з навантаженням товару та доставкою до станції Інгулець Придніпровської залізниці (ІНКОТЕРМС -2000) (при цьому навантаження та доставка товару до станції Інгулець Придніпровської залізниці здійснюється за рахунок постачальника) у відповідності з даним договором, специфікаціями до нього та щодобовим графіком поставки. Поставка товару здійснюється з урахуванням реквізитів вантажоотримувача, вказаних покупцем. Поставка товару здійснюється партіями (які складають маршрутну норму 55-60 вагонів) протягом стоку дії договору. Строки поставки товару обумовлюються у відповідних специфікаціях. Поставка партій товару здійснюється за узгодженим сторонами щодобовому графіку.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що датою поставки вважається дата акта приймання-передачі на партію товару.

Позивачем та відповідачем 1 підписано специфікації №1 від 04.01.2008р., №2 від 01.04.2008р. до договору поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. та додаткові угоди №1 від 01.04.2008р., №1А від 01.06.2008р., №2 від 17.09.2008р., №2А від 19.09.2008р., №3 від 01.10.2008р., №4 від 31.10.2008р., №5 від 01.12.2008р., №6 від 31.12.2008р., №7 від 29.01.2009р., №8 від 27.02.2009р., №9 від 23.03.2009р., №10 від 29.04.2009р., №11 від 29.05.2009р., №13 від 30.06.2009р., №14 від 31.07.2009р., №15 від 31.08.2009р., №16 від 30.09.2009р., №16а від 30.09.2009р., №17 від 01.10.2009р., №18 від 30.10.2009р., №19 від 30.11.2009р., №20 від 01.12.2009р., №21 від 28.12.2009р., №22 від 29.01.2010р., №23 від 01.03.2010р., №24 від 15.03.2010р., №25 від 29.04.2010р., №26 від 31.05.2010р., №27 від 30.06.2010р., №28 від 30.07.2010р. до наведеного договору, відповідно до яких визначено графік поставок, найменування продукції, кількість, ціну та загальну вартість поставляємого товару, а також строк, умови поставки та реквізити вантажоодержувача.

На виконання умов договору та у відповідності до специфікацій, додаткових угод, позивачем на адресу відповідача 1 була здійснена поставка товару, а саме у липні 2010 року - на загальну суму 185391231грн.22коп.

Копії документів, що підтверджують відповідні поставки товару позивачем у липні 2010 року (залізничних квитанцій про приймання вантажу, актів приймання-передачі продукції, рахунків-фактур, квитанцій про відправлення відповідачу рахунків-фактур) залучені до матеріалів справи.

Згідно п.5.2 договору поставки, оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку (факсимільної копії рахунку).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата партії товару, що постачається за даним договором, здійснюється на підставі оригіналів або факсимільних копій рахунків-фактур (з наступним наданням оригіналів протягом трьох робочих днів).

В матеріалах справи наявні докази відправлення відповідачу 1 рахунків-фактур за договором поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору, відповідач 1 здійснив часткову оплату отриманого у липні 2010 року товару, у зв’язку з чим, на момент подання позову, заборгованість відповідача 1 перед позивачем складає 44030724грн.72коп.

Виходячи з чого, 01.09.2010р. позивачем на адресу відповідача 1 надіслана вимога №81/15018 від 01.09.2010р. про сплату у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги основного боргу, пені та 3% річних за неналежне виконання боржником зобов’язань за договором поставки. Однак дана вимога залишена відповідачем 1 без задоволення частково.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач 1 свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 44030724грн.72коп. Доказів зворотного відповідачем 1 суду не представлено.

Одночасно, як зазначено вище, відповідно до відзиву на позовну заяву №20/2058636(нн) від 05.10.2010р. відповідач 1 зазначає, що сума основного боргу в розмірі 44030724грн.72коп. останнім погашена у повному обсязі та відповідно до додаткових пояснень №81/271 від 07.10.2010р., позивач зазначає, що відповідачем сплачена сума основного боргу.

На підставі зазначеного позивачем до матеріалів справи надана банківська виписка, з якої вбачається, що відповідачем 1 09.09.2010р. сплачена сума в розмірі 3139734грн.04коп., 10.09.2010р. сплачена сума в розмірі 3131938грн.85коп., 13.09.2010р. сплачена сума в розмірі 3093506грн.18коп., 14.09.2010р. сплачена сума в розмірі 6317642грн.52коп. та 15.09.2010р. сплачена сума в розмірі 28292971грн.59коп., тобто відповідачем сплачена сума основного боргу в розмірі 43975793грн.18коп. за рахунками-фактурами №90165188, №90165189, №90165190, №90165191, №90165192 та договором №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р.

Наразі, сплачені відповідачем грошові кошти в якості погашення суми основної заборгованості є меншою ніж сума, яка заявлена позивачем, проте додатковою угодою №28 від 30.06.2010р. до договору поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. передбачено, що оплата за товар, поставлений з 01.07.2010р. по 31.07.2010р. включно, здійснюється у гривнях, виходячи з ціни товару у доларовому еквіваленті з урахуванням приплат/знижок у доларовому еквіваленті, за міжбанківським валютним курсом на момент оплати товару.

У зв’язку з чим, сума в розмірі 43975793грн.18коп. відповідає доларовому еквіваленту заявленої суми основного боргу відповідача 1, що також підтверджується наданим позивачем розрахунком сплаченої заборгованості.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки 15.09.2010р. сума заборгованості в розмірі 28292971грн.59коп. сплачена відповідачем 1 позивачу після подання позовної заяви, яка, згідно зі штампом канцелярії господарського суду Донецької області, отримана судом 15.09.2010р., провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 28292971грн.59коп. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Одночасно, оскільки решта заборгованості перерахована до подання позовної заяви, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область в частині стягнення решти суми основного боргу є необґрунтованими, недоведеними, безпідставними, а відтак такими, що підлягають залишенню без задоволенню.

.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 3% річних в розмірі 398945грн.59коп.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного за розрахунком позивача, 3% річних по кожному рахунку становлять суму в розмірі 398945грн.59коп. за період прострочення з 23.07.2010р. по 15.09.2010р. (з урахуванням часткових оплат).

Розглянувши розрахунок позивача щодо 3% річних, суд вважає за необхідне перерахувати зазначену суму з огляду на те, що при розрахунку 3% річних позивачем допущені арифметичні помилки в частині розрахунку кількості днів прострочення сплати заборгованості та позивач, при визначенні періоду розрахунку 3% річних, враховував день оплати за поставлений товар, проте при розрахунку зазначений день не враховується.

Таким чином, належний до стягнення розмір 3% річних становить суму в розмірі 383707грн.96коп. за період з 23.07.2010р. по 15.09.2010р., у зв’язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 398945грн.59коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 383707грн.96коп.

Заперечення відповідача 1 про відсутність у позивача права на стягнення 3% річних, враховуючи сплату відповідачем 1 суми основної заборгованості, та що сума 3% річних може ґрунтуватися виключно на наявності боргу не мають правової підстави, оскільки згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, підставою для нарахування 3% річних є порушення боржником грошового зобов’язання. Факт порушення (несвоєчасного виконання) відповідачем 1 грошового зобов’язання підтверджується матеріалами справи.

Виходячи з чого, за приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач не позбавлений права вимагати стягнення суми відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у вигляді трьох відсотків річних, окремо, по періодах прострочки. Виходячи з умов договору поставки та додаткових угод до нього строк оплати встановлюється для кожної партії поставки окремо.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача 1 пені в розмірі 2157270грн.39коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

За приписом п.1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.4 договору поставки передбачено, що в разі недотримання покупцем строків оплати, передбачених п.5.2 даного договору, постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

На підставі зазначеного, у відповідності до п.7.4 договору, за розрахунком позивача, розмір пені за період прострочення оплати продукції з 23.07.2010р. по 15.09.2010р. (з урахуванням кожної окремої поставки та кожної окремо здійсненої оплати) становить 2157270грн.39коп.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення пені, суд вважає за необхідне перерахувати зазначену суму з огляду на те, що при розрахунку суми пені позивачем також допущені арифметичні помилки в частині розрахунку кількості днів прострочення сплати заборгованості та позивач, при визначенні періоду розрахунку пені, враховував день оплати за поставлений товар, проте при розрахунку зазначений день не враховується.

Таким чином, належний до стягнення розмір пені становить суму в розмірі 2013455грн.33коп. за період з 23.07.2010р. по 15.09.2010р., у зв’язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 2157270грн.39коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 2013455грн.33коп.

Посилання відповідача 1 на те, що розмір пені сторонами не визначено умовами спірного договору судом не приймаються, оскільки пенею, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання та відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначено вище, відповідачем 1 через канцелярію суду надані клопотання про зменшення розміру пені №20-25 від 22.10.2010р. та додаткові пояснення №20-24 від 22.10.2010р., відповідно до яких, останній здійснив альтернативний розрахунок розміру пені та просить суд зменшити розмір пені на підставі ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

За приписом п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

В свою чергу, пеня є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов`язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов`язання (санкцією), як правового наслідку його порушення.

В даному випадку, оскільки відповідачем 1 не представлено належних доказів в обґрунтування свого клопотання, тобто не зазначено винятковості обставин, за якими суд може зменшити розмір неустойки, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача 1 про зменшення розміру пені.

Одночасно, у забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей”, м.Донецьк (відповідач2) укладено договір поруки №4849-81 від 08.04.2010р., відповідно до п.1.1 якого поручитель (відповідач 2) зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором (позивачем) за своєчасне та повне виконання зобов`язань Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, м.Запоріжжя (надалі - боржник) за договором поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р., укладеним між кредитором та боржником, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів та штрафів, передбачених договором поставки. Вказаний договір є чинним, у судовому порядку недійсним не визнано.

Відповідно до п.4.1 договору поруки, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і втрачає чинність після повного виконання боржником обов`язків за договором поставки та поручителем за цим договором.

Згідно приписів ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, між позивачем та відповідачем 2 виникли господарські правовідносини за договором поруки №4849-81 від 08.04.2010р.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за договором поставки, та у випадку застосування заходів відповідальності згідно п.1.1 даного договору, що передбачені договором поставки, поручитель на підставі письмового повідомлення кредитора не пізніше двох робочих днів після одержання такого письмового повідомлення погашає за рахунок власних коштів на рахунок кредитора заборгованість за боржника за договором поставки.

Відповідальність поручителя виникає як у випадку часткового невиконання боржником прийнятих ним зобов`язань, так і у випадку повного невиконання таких зобов`язань (п.2.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2010р. позивачем надана відповідачу2 вимога №81/15019 від 01.09.2010р. (про що свідчить відповідний напис на наведеній вимозі) про сплату у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги основного боргу, пені та 3% річних за неналежне виконання боржником зобов’язань за договором поставки, відповідач 2 листом вих.№2037/2 від 02.09.2010р. відмовив позивачу у задоволенні вимоги викладених у вимозі позивача №81/15019 від 01.09.2010р..

Відповідно до позовної заяви, розмір пені, який, на думку позивача, підлягає стягненню з відповідача 2 в розмірі 20000грн.00коп., нарахований у зв’язку з невиконанням відповідачем 1 умов договору поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. за липень 2010р. на підставі договору поруки №4849-81 від 08.04.2010р.

Згідно з відзивом на позовну заяву відповідача 2, останній зазначає, що рішенням господарського суду Донецької області від 18.08.2010р. у справі №2/176 з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей”, м.Донецьк було стягнуто пеню в розмірі 20000грн.00коп. на підставі договору поруки №4849-81 від 08.04.2010р.

Виходячи з наданого до матеріалів справи рішення господарського суду Донецької області від 18.08.2010р. у справі №2/176, судом встановлено, що з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей”, м.Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область стягнуто пеню в розмірі 20000грн.00коп. на підставі договору поруки №4849-81 від 08.04.2010р. за невиконання Відкритим акціонерним товариством „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, м.Запоріжжя умов договору поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. за червень 2010р.

Відповідно до п.2.3 договору поручитель відповідає перед кредитором за невиконання зобов`язань в повному обсязі належним йому на прав власності майном, у тому числі коштами. Однак, відповідальність поручителя обмежується 20000грн.00коп. за зобов`язаннями боржника, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів та штрафів, передбачених договором поставки, та у будь-якому випадку не може перевищувати зазначену суму.

Тобто, відповідальність поручителя за договором поруки №4849-81 від 08.04.2010р. обмежується 20000грн.00коп. за зобов’язаннями боржника, та у будь-якому випадку не може перевищувати зазначену суму.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область щодо стягнення з відповідача 2 пені в розмірі 20000грн.00коп. необґрунтованими, недоведеними, безпідставними, а відтак такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Одночасно, рішення господарського суду Донецької області від 18.08.2010р. у справі №2/176 не може бути підставою для припинення провадження у справі (п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України), оскільки, як зазначено вище, підставою наведеного позову є стягнення з відповідача 2 за договором поруки №4849-81 від 08.04.2010р. суми пені за невиконання Відкритим акціонерним товариством „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, м.Запоріжжя умов договору поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. за червень 2010р.

          В свою чергу, предметом розгляду справи №9/179 є заборгованість відповідача 1, яка виникла у зв’язку з невиконанням останнім умов договору поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. у період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р.

          У зв’язку із безпідставним зверненням з позовними вимогами до відповідача 2, оскільки частина заборгованості перерахована відповідачем 1 позивачу 09.09.2010р., 10.09.2010р., 13.09.2010р. та 14.09.2010р. – до подання позовної заяви та заборгованість в розмірі 28292971грн.59коп., перерахована відповідачем 1 позивачу 15.09.2010р. – після подання позовної заяви, яка, згідно зі штампом канцелярії господарського суду Донецької області, отримана судом 15.09.2010р., судові витрати підлягають пропорційному розподілу між позивачем та відповідачем 1 в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 553, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область до відповідача 1, Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, м.Запоріжжя, до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 46606940грн.70коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 44030724грн.72коп., пені в розмірі 2177270грн.39коп. та 3% річних в розмірі 398945грн.59коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” (за адресою: Південне шосе, 72, м.Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (за адресою: вул.Рудна, 47, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50064, р/р 26005240513000 у Центральному відділенні ПАТ „Донгорбанк”, м.Кривий Ріг, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00190905) пеню в розмірі 2013455грн.33коп., 3% річних в розмірі 383707грн.96коп. витрати по сплаті державного мита в сумі 16938грн.97коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 156грн.77коп.

В частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 28292971грн.59коп. припинити провадження у справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 28.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повне рішення складено 01.11.2010р.