Рішення № 12051769, 25.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.10 р.                     Справа № 9/171пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О. А.

При секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу „МИР-40”, м.Донецьк

про спонукання укласти договір купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. в редакції позивача

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Бурмістрова О.А. – провідний юрисконсульт (за довіреністю №288 від 27.01.2010р.);

від відповідача: Дмитриєнко Л.Т. – голова (за витягом з протоколу загальних зборів жильців Житлово-будівельного кооператива „МИР-40” від 05.12.2000р.).

З 19.10.2010р. о 16год.00хв. по 25.10.2010р. о 16год.00хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Житлово-будівельного кооперативу „МИР-40”, м.Донецьк, про спонукання укласти договір купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. в редакції позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. з додатками до нього, протокол розбіжностей до договору, лист №46 від 05.08.2010р., рішення Господарського суду Донецької області від 28.05.2008р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2008р. та постанову Вищого господарського суду України від 05.11.2008р. по справі №12/229пн, Закон України „Про житлово-комунальні послуги”, Закон України „Про теплопостачання”.

Відповідач 21.09.2010р. та 22.09.2010р. надав суду відзиви на позов, згідно яких позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що загальними зборами членів кооперативу вирішено укласти новий договір, який передбачає індивідуальний розрахунок або окремих договорів з кожним квартиронаймачем (споживачем, балансоутримувачем).

Також відповідач посилається на те, що відповідач не є виробником, споживачем та постачальником послуг централізованого постачання опалення, у зв’язку з чим вважає, що позивач повинен укладати договори щодо надання наведених послуг з власниками квартир.

20.10.2010р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог №3723юр від 19.10.2010р., відповідно до якої останній просить суд виправити помилкову викладену редакцію резолютивної частини позовної заяви №2623 від 21.08.2010р. та викласти резолютивну частину позовної заяви у наступній редакції: „Прийняти рішення, яким врегулювати розбіжності по п.4.1, п.4.2, п.4.3 договору купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р., а саме прийняти редакцію позивача; зобов’язати відповідача укласти договір купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. в редакції позивача; вважати цей договір укладеним згідно п.2 ст.187 Господарського кодексу України між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” та Житлово-будівельним кооперативом „МИР-40” з 01.08.2010р.”.

Виходячи з чого, суд вважає, що належними позовними вимогами є саме врегулювання розбіжностей за п.4.1, п.4.2, п.4.3 договору купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р., а саме прийняття редакції позивача; зобов’язання відповідача укласти договір купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. в редакції позивача з 01.08.2010р. згідно п.2 ст.187 Господарського кодексу України

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України, Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк направило на адресу Житлово-будівельного кооперативу „МИР-40”, м.Донецьк договір купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. для підписання.

Відповідач 05.08.2010р. надав підписаний з протоколом розбіжностей договір купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. на адресу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк.

Згідно з наявним у матеріалах справи протоколом розбіжностей до договору купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р., сторони не дійшли згоди щодо п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 договору позивач передбачив тарифи, порядок та умови проведення розрахунків, а саме:

-          Розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. ЖБК здійснює оплату вартості отриманої теплової енергії не пізніше 20 числа місяця, слідуючого за розрахунковим, згідно пред’явленим рахункам. Оплата за теплову енергію здійснюється у відповідності з діючими тарифами, які встановлюються Кабінетом Міністрів України чи іншими органами влади.

-          Розрахунки за даним договором здійснюються у національній          валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації, вказаний у даному договорі. У платіжному дорученні ЖБК повинен обов’язково вказати номер договору, призначення платежу. При наявності заборгованості у ЖБК за договором, Теплопостачальна організація, гроші, які надійшли від ЖБК, зараховує у погашення заборгованості за теплову енергію минулих періодів за даним договором, незалежно від вказаного у платіжному дорученні призначення платежу.

-          Грошові кошти, які надійшли від ЖБК будуть враховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за даним договором.

В свою чергу, відповідно до протоколу розбіжностей до договору відповідач пропонує п.п.4.1. 4.2, 4.3 викласти у таких редакціях:

-          Розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Споживачі здійснюють оплату вартості отриманої теплової енергії не пізніше 20 числа, місяця слідуючого за розрахунковим, індивідуально, згідно щоквартирно пред’явленим рахункам. Тарифи встановлюються згідно законодавства України.

-          При наявності заборгованості у споживача за даним договором, Теплопостачальна організація, гроші, які надійшли від споживача, зараховує у погашення заборгованості.

-          Грошові кошти, які надійшли від споживачів будуть враховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за даним договором.

Виходячи з чого, позивач, не погоджуючись з протоколом розбіжностей відповідача звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу „МИР-40”, м.Донецьк про спонукання укласти договір купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. в редакції позивача.

З огляду на документи надані сторонами та норми чинного законодавства слід зазначити наступне:

За вимогами статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Як встановлено під час судового розгляду справи, сторонами повністю дотримано вимоги ст.181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладання господарських договорів.

Відповідно до рішення Господарського суду Донецької області від 28.05.2008р. по справі №12/229пн, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2008р. по справі №12/229пн, встановлено, що відповідач є балансоутримувачем житлового будинку по вул.Семашко, 30, який отримує послуги з опалення. Власниками квартир, які знаходяться у цьому будинку є фізичні особи.

Нормами Закону України „Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (ст. 19 Закону).

Стаття 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначає особливості укладання договору у багатоквартирному будинку, а саме договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Балансоутримувач має право, зокрема: укладати договори на надання житлово-комунальних послуг, звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі та зобов'язаний, зокрема, укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна (ст.24 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”).

Таким чином, посилання відповідача на те, що позивач повинен укладати спірний договір з власниками квартир та викладені у протоколі розбіжностей пункти договору є безпідставними, оскільки Законом України „Про житлово-комунальні послуги” не передбачена можливість щодо укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг між власником квартир, які розташовані в багатоквартирному будинку, та виробником, теплової енергії, яким є позивач по цій справі.

Виходячи з матеріалів справи, позивач є виконавцем та виробником теплової енергії, у зв’язку з чим саме з позивачем, як з виконавцем або виробником послуг, відповідач, як балансоутримувач, відповідно до приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” повинен був укласти договір купівлі-продажу теплової енергії.

Таким чином обов'язковість укладання договору на підставі закону визначена приписами ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, ст. 24 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, ст.ст. 19 та 24 Закону України „Про теплопостачання”.

Враховуючи, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з актів цивільного законодавства (ст. 11 Цивільного кодексу України), посилання відповідача на рішення загальних зборів членів кооперативу про не підписання спірного договору, судом не може бути прийняте.

Оцінюючі зміст наданого до суду примірника договору, суд дійшов висновку, що договір відповідає вимогам статті 180 Господарського кодексу України щодо наявності всіх істотних умов.

Відповідачем не доведено суду існування підстав, передбачених законами України, які б мали правовим наслідком можливість відмови позивачу в укладанні договору на умовах, запропонованих в його тексті.

Оскільки запропонована позивачем редакція договору купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. не суперечить вимогам чинного законодавства, господарський суд робить висновок, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що п.4.1, п.4.2, п.4.3 договору купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. не суперечать вимогам чинного законодавства, доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з чого, суд вважає за необхідне прийняти п.4.1, п.4.2, п.4.3 договору купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. в редакції позивача.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, Законом України „Про теплопостачання”, ст.11 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 180, 181, 187 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк до Житлово-будівельного кооперативу „МИР-40”, м.Донецьк, про врегулювання розбіжностей за п.4.1, п.4.2, п.4.3 договору купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р., а саме прийняття редакції позивача; зобов’язання відповідача укласти договір купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. в редакції позивача з 01.08.2010р. згідно п.2 ст.187 Господарського кодексу України – задовольнити.

Затвердити п.4.1, п.4.2, п.4.3 договору купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. в редакції Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (вул.Постишева, 68, м.Донецьк, 83001, код ЄДРПОУ 33257089).

Зобов’язати Житлово-будівельного кооперативу „МИР-40” (пр.Семашко, 30, м.Донецьк, 83095, ЄДРПОУ 21967019) укласти договір купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. в редакції Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (вул.Постишева, 68, м.Донецьк, 83001, код ЄДРПОУ 33257089).

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „МИР-40” (пр.Семашко, 30, м.Донецьк, 83095, ЄДРПОУ 21967019) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (вул.Постишева, 68, м.Донецьк, 83001, р/р 26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, код ЄДРПОУ 33257089) витрати по сплаті державного мита в сумі 85грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Вважати днем укладання договору купівлі-продажу теплової енергії №2606 від 01.08.2010р. – 01.08.2010р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 25.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повне рішення складено 01.11.2010р.