Рішення № 12051766, 18.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.10 р.                     Справа № 9/162                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

При секретарі судового засіданні Гутевич С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Мілк Груп”, м.Єнакієве, Донецька область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтезпродсервіс”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 160076грн.40коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

З 18.10.2010р. о 14год.40хв. по 18.10.2010р. о 16год.55хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

          СУТЬ СПОРУ:          

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбас Мілк Груп”, м.Єнакієве, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтезпродсервіс”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 160076грн.40коп., яка складається з суми основної заборгованості в розмірі 134008грн.84коп., відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 23664грн.29коп. та пені в розмірі 2403грн.27коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на поставку продукції №16-01/09 від 16.01.2009р., додаток №1 до наведеного договору, накладні №4948 від 30.03.2010р., №5032 від 06.04.2010р., №5145, №5156 від 12.04.2010р., №5188 від 13.04.2010р., №5174, №5222 від 14.04.2010р., №5304, №5306, №5307, №5319 від 19.04.2010р., №5347, №5348 від 21.04.2010р., №5472, №5473, №5488 від 26.04.2010р., №5491, №5503 від 27.04.2010р., №5516 від 28.04.2010р., №5564, №5566 від 30.04.2010р., №5592 від 04.05.2010р., №5591 від 03.05.2010р., №5598 від 05.05.2010р., №5676 від 07.05.2010р., №5684, №5702, №5706 від 11.05.2010р., №5707 від 12.05.2010р., №5749 від 13.05.2010р., №5759, №5776 від 14.05.2010р., №5799 від 17.05.2010р., №5834 від 18.05.2010р., №5851 від 19.05.2010р., №5900 від 21.05.2010р., №5944, №5945 від 25.05.2010р., №5954 від 26.05.2010р., №6008 від 27.05.2010р., №6029 від 28.05.2010р., №6070 від 01.06.2010р., №6104 від 02.06.2010р., №6144 від 04.06.2010р., №6272 від 10.06.2010р., №6304 від 11.06.2010р., №6416 від 17.06.2010р., №6436, №6447 від 18.06.2010р., №6484 від 21.06.2010р., №6523 від 23.06.2010р., №6566 від 24.06.2010р., №6626 від 29.06.2010р., №6682 від 01.07.2010р., №6734 від 05.07.2010р., №6749 від 06.07.2010р., №6762 від 07.07.2010р., №6826 від 09.07.2010р., №6848, №6879 від 12.07.2010р., №6894, №6903 від 13.07.2010р., №6954, №6961 від 15.07.2010р., №6982 від 16.07.2010р., №7012 від 18.07.2010р., №7038 від 20.07.2010р., №7043 від 21.07.2010р., №7126, №7145 від 25.07.2010р., №7169, №7199 від 28.07.2010р., №7210 від 29.07.2010р., податкові накладні №4948 від 30.03.2010р., №5032 від 06.04.2010р., №5145, №5156 від 12.04.2010р., №5188 від 13.04.2010р., №5174, №5222 від 14.04.2010р., №5304, №5306, №5307, №5319 від 19.04.2010р., №5347, №5348 від 21.04.2010р., №5472, №5473, №5488 від 26.04.2010р., №5491, №5503 від 27.04.2010р., №5516 від 28.04.2010р., №5564, №5566 від 30.04.2010р., №5592 від 04.05.2010р., №5591 від 03.05.2010р., №5598 від 05.05.2010р., №5676 від 07.05.2010р., №5684, №5702, №5706 від 11.05.2010р., №5707 від 12.05.2010р., №5749 від 13.05.2010р., №5759, №5776 від 14.05.2010р., №5799 від 17.05.2010р., №5834 від 18.05.2010р., №5851 від 19.05.2010р., №5900 від 21.05.2010р., №5944, №5945 від 25.05.2010р., №5954 від 26.05.2010р., №6008 від 27.05.2010р., №6029 від 28.05.2010р., №6070 від 01.06.2010р., №6104 від 02.06.2010р., №6144 від 04.06.2010р., №6272 від 10.06.2010р., №6304 від 11.06.2010р., №6416 від 17.06.2010р., №6436, №6447 від 18.06.2010р., №6484 від 21.06.2010р., №6523 від 23.06.2010р., №6566 від 24.06.2010р., №6626 від 29.06.2010р., №6682 від 01.07.2010р., №6734 від 05.07.2010р., №6749 від 06.07.2010р., №6762 від 07.07.2010р., №6826 від 09.07.2010р., №6848, №6879 від 12.07.2010р., №6894, №6903 від 13.07.2010р., №6954, №6961 від 15.07.2010р., №6982 від 16.07.2010р., №7012 від 18.07.2010р., №7038 від 20.07.2010р., №7043 від 21.07.2010р., №7126, №7145 від 25.07.2010р., №7169, №7199 від 28.07.2010р., №7210 від 29.07.2010р., акти звіряння взаєморозрахунків за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р., б/н від 01.02.2010р., №80 від 01.03.2010р., б/н від 01.04.2010р., №158 від 25.04.2010р., №157 від 25.05.2010р., №156 від 24.06.2010р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду Донецької області заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з’явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6778961 Товариство з обмеженою відповідальністю „Сінтезпродсервіс”, м.Донецьк станом на 26.08.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

18.10.2010р. позивачем надана заява №187 від 15.10.2010р., відповідно до якої останній повідомив суд, що відповідачем погашена сума основної заборгованості в розмірі 134008грн.84коп., у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 23664грн.29коп. та пені в розмірі 2403грн.27коп.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

16.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбас Мілк Груп”, м.Єнакієве, Донецька область та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сінтезпродсервіс”, м.Донецьк укладений договір на поставку продукції №16-01/09, відповідно до п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов’язується поставляти продукцію у власність покупця (відповідача), а покупець зобов’язується приймати та оплачувати продукцію на умовах даного договору. Під продукцією розуміється кисломолочна продукція, яка знаходиться на складі постачальника. Конкретний асортимент продукції зазначається у Додатку №1, який є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання статей 712 Цивільного кодексу України, 265 Господарського кодексу України.

Сторонами підписаний додаток №1 до договору на поставку продукції №16-01/09 від 16.01.2009р., яким визначено найменування, кількість, ціна та строк оплати товару, що підлягає поставці.

Згідно до п.3.1 договору, сторони спільно визначають місце та спосіб поставки продукції в момент замовлення. В залежності від того, чиїм транспортом здійснюється доставка продукції на склад покупця, сторони обирають один з двох способів поставки:

– Доставка продукції здійснюється транспортом покупця. При цьому поставка здійснюється зі складу постачальника в момент передачі продукції покупцю. Покупець несе всі транспортні витрати та зв’язані з цим ризики;

– Доставка продукції здійснюється транспортом постачальника, при цьому поставка здійснюється на складі покупця. Постачальник несе всі транспортні витрати та зв’язані з цим ризики. При такому способі покупець не може змінити затверджений графік поставки без узгодження з постачальником.

На виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 445368грн.73коп., що підтверджується накладними №4948 від 30.03.2010р., №5032 від 06.04.2010р., №5145, №5156 від 12.04.2010р., №5188 від 13.04.2010р., №5174, №5222 від 14.04.2010р., №5304, №5306, №5307, №5319 від 19.04.2010р., №5347, №5348 від 21.04.2010р., №5472, №5473, №5488 від 26.04.2010р., №5491, №5503 від 27.04.2010р., №5516 від 28.04.2010р., №5564, №5566 від 30.04.2010р., №5592 від 04.05.2010р., №5591 від 03.05.2010р., №5598 від 05.05.2010р., №5676 від 07.05.2010р., №5684, №5702, №5706 від 11.05.2010р., №5707 від 12.05.2010р., №5749 від 13.05.2010р., №5759, №5776 від 14.05.2010р., №5799 від 17.05.2010р., №5834 від 18.05.2010р., №5851 від 19.05.2010р., №5900 від 21.05.2010р., №5944, №5945 від 25.05.2010р., №5954 від 26.05.2010р., №6008 від 27.05.2010р., №6029 від 28.05.2010р., №6070 від 01.06.2010р., №6104 від 02.06.2010р., №6144 від 04.06.2010р., №6272 від 10.06.2010р., №6304 від 11.06.2010р., №6416 від 17.06.2010р., №6436, №6447 від 18.06.2010р., №6484 від 21.06.2010р., №6523 від 23.06.2010р., №6566 від 24.06.2010р., №6626 від 29.06.2010р., №6682 від 01.07.2010р., №6734 від 05.07.2010р., №6749 від 06.07.2010р., №6762 від 07.07.2010р., №6826 від 09.07.2010р., №6848, №6879 від 12.07.2010р., №6894, №6903 від 13.07.2010р., №6954, №6961 від 15.07.2010р., №6982 від 16.07.2010р., №7012 від 18.07.2010р., №7038 від 20.07.2010р., №7043 від 21.07.2010р., №7126, №7145 від 25.07.2010р., №7169, №7199 від 28.07.2010р., №7210 від 29.07.2010р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Наразі, наведені накладні не містять безпосереднього посилання на договір на поставку продукції №16-01/09 від 16.01.2009р., проте суд вважає, що підставою здійснення вказаних вище поставок є саме договір на поставку продукції №16-01/09 від 16.01.2009р., оскільки: у судовому засіданні 18.10.2010р. представник позивача зазначив, що між сторонами, крім договору на поставку продукції №16-01/09 від 16.01.2009р., інших правовідносин не було (протокол судового засідання від 18.10.2010р.); у матеріалах справи містяться платіжні доручення №443 від 25.08.2010р., №523 від 03.09.2010р., №676 від 21.09.2010р., №724 від 27.09.2010р., відповідно до яких відповідач сплатив позивачу суму основної заборгованості за договором №16-01/09 від 16.01.2009р.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що продукція переходить у власність Покупця з моменту її передачі покупцю, тобто з моменту відмітки останнього про приймання продукції у товарно-транспортній накладній.

18.10.2010р. через канцелярію суду позивачем надана заява б/н від 18.10.2010р., відповідно до якої останній зазначає, що за весь період поставки молочної продукції позивачем відповідачу товарно-транспортні накладні не видавались, проте видавались видаткові накладні, які підтверджують відвантаження продукції та дані накладні були підписані відповідачем, що свідчить про отримання продукції останнім.

Таким чином, фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача на зазначених накладних в графі „отримав вантажоотримувач” та печаткою підприємства, на підставі чого суд вважає, що продукції прийнята відповідачем за наведеними накладними без заперечень.

Покупець здійснює оплату за продукцію у порядку та строки, вказані у Додатку №1 до даного договору (п.6.3 договору).

В свою чергу, додатком №1 до договору на поставку продукції №16-01/09 від 16.01.2009р. сторони визначили, що розрахунки за поставлену за договором продукцію встановлюються в строк не пізніше 5-ти банківських днів з моменту отримання продукції

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, строк оплати отриманого товару за накладними №4948 від 30.03.2010р., №5032 від 06.04.2010р., №5145, №5156 від 12.04.2010р., №5188 від 13.04.2010р., №5174, №5222 від 14.04.2010р., №5304, №5306, №5307, №5319 від 19.04.2010р., №5347, №5348 від 21.04.2010р., №5472, №5473, №5488 від 26.04.2010р., №5491, №5503 від 27.04.2010р., №5516 від 28.04.2010р., №5564, №5566 від 30.04.2010р., №5592 від 04.05.2010р., №5591 від 03.05.2010р., №5598 від 05.05.2010р., №5676 від 07.05.2010р., №5684, №5702, №5706 від 11.05.2010р., №5707 від 12.05.2010р., №5749 від 13.05.2010р., №5759, №5776 від 14.05.2010р., №5799 від 17.05.2010р., №5834 від 18.05.2010р., №5851 від 19.05.2010р., №5900 від 21.05.2010р., №5944, №5945 від 25.05.2010р., №5954 від 26.05.2010р., №6008 від 27.05.2010р., №6029 від 28.05.2010р., №6070 від 01.06.2010р., №6104 від 02.06.2010р., №6144 від 04.06.2010р., №6272 від 10.06.2010р., №6304 від 11.06.2010р., №6416 від 17.06.2010р., №6436, №6447 від 18.06.2010р., №6484 від 21.06.2010р., №6523 від 23.06.2010р., №6566 від 24.06.2010р., №6626 від 29.06.2010р., №6682 від 01.07.2010р., №6734 від 05.07.2010р., №6749 від 06.07.2010р., №6762 від 07.07.2010р., №6826 від 09.07.2010р., №6848, №6879 від 12.07.2010р., №6894, №6903 від 13.07.2010р., №6954, №6961 від 15.07.2010р., №6982 від 16.07.2010р., №7012 від 18.07.2010р., №7038 від 20.07.2010р., №7043 від 21.07.2010р., №7126, №7145 від 25.07.2010р., №7169, №7199 від 28.07.2010р., №7210 від 29.07.2010р. настав.

За твердженням позивача, всупереч умовам договору та закону, відповідач оплатив вартість отриманого товару частково, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім утворилась заборгованість в розмірі 134008грн.84коп., що також підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 Цивільного кодексу України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 134008грн.84коп.

Одночасно, як зазначено вище, 18.10.2010р. позивачем надана заява №187 від 15.10.2010р., відповідно до якої останній повідомив суд, що відповідачем погашена сума основної заборгованості в розмірі 134008грн.84коп., у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 23664грн.29коп. та пені в розмірі 2403грн.27коп.

До наведеної заяви позивачем надані платіжні доручення №443 від 25.08.2010р., №523 від 03.09.2010р., №676 від 21.09.2010р., №724 від 27.09.2010р., відповідно до яких відповідач сплатив позивачу суму основної заборгованості за договором №16-01/09 від 16.01.2009р.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного, з огляду на погашення відповідачем суми основного боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 134008грн.84коп. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмета спору.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 23664грн.29коп.

За приписом ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

В свою чергу, згідно ч.2 ст.536 Цивільного кодексу України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що у разі прострочення оплати за поставлену продукцію, постачальник нараховує відсоток за користування чужими грошовими коштами на підставі пункту 3 статті 692 Цивільного кодексу України, у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. На початку поточного місяця постачальник надає покупцю відомості щодо всіх прострочених платежів за минулий місяць та нарахованих за це відсотків. На підставі даних відомостей у покупця виникає обов’язок щодо сплати таких відсотків у п’ятиденний строк.

Дослідивши наведений пункт договору суд зазначає, що сторонами передбачено нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами згідно ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України, проте обов’язок покупця (відповідача) щодо сплати таких відсотків виникає у останнього після надання постачальником (позивачем) відомостей щодо всіх прострочених платежів за минулий місяць та нарахованих за це відсотків. Наразі в матеріалах справи відсутні наведені відомості позивача та докази їх надання (направлення) відповідачу.

Відповідно до п.3 ст.203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином, зазначеним пунктом договору сторони встановили порядок виникнення обов’язку щодо сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості позивача щодо всіх прострочених платежів за минулий місяць та нарахованих за це відсотків, докази їх надання (направлення) відповідачу відповідно до п.6.5 договору, суд вважає, що настання моменту виникнення зобов’язання щодо сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами позивачем не доведено, у зв’язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Мілк Груп”, м.Єнакієве, Донецька область в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 23664грн.29коп. є необґрунтованими, недоведеними, а тому такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2403грн.27коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи зі змісту п.9.2 договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати продукції покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на дату такого прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також відшкодовує постачальнику збитки, пов’язані з цим.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 2403грн.27коп. за період прострочення з 01.06.2010р. по 27.07.2010р.

Розглянувши розрахунок позивача, суд вважає за необхідне перерахувати зазначену суму з огляду на те, що при розрахунку пені позивачем допущені арифметичні помилки в частині розрахунку кількості днів прострочення сплати заборгованості.

Таким чином, належний до стягнення розмір пені становить 2 261грн.45коп. за період з 01.06.2010р. по 27.07.2010р., у зв’язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 2403грн.27коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 2261грн.45коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610-612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Мілк Груп”, м.Єнакієве, Донецька область до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтезпродсервіс”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 160076грн.40коп., яка складається з суми основної заборгованості в розмірі 134008грн.84коп., відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 23664грн.29коп. та пені в розмірі 2403грн.27коп. –задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтезпродсервіс” (за адресою: вул.Артема, 74, м.Донецьк, 83000, вул.Ходаковського, 5, оф.403, м.Донецьк, 83023, код ЄДРПОУ 3237777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас Мілк Груп” (за адресою: пр-т.Берегового, 10, м.Єнакієве, Донецька область, 86414, р/р 26009208114000 у відділенні №940 АО „УкрСиббанк” в м.Єнакієве, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36026526) пеню в розмірі 2261грн.45коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1362грн.70коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 200грн.90коп.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 134008грн.84коп. припинити провадження у справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 18.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повне рішення складено 25.10.2010р.