Рішення № 12051690, 04.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.11.10 р.                     Справа № 4/237                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Белозерцев С.Ю. – довіреність від 20.07.2010р.,

від відповідача – не явився,

за позовом - Відкритого акціонерного товариства Севастопольського приладобудівного заводу

„Парус” м. Севастополь Автономної Республіки Крим

до відповідача - Приватного підприємства „Універсал-Строй” м. Донецьк

про стягнення 140000,00грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 9173,47грн. 3%річних, -

встановив СУТЬ СПОРУ:

          Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 140000,00грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 9173,47грн. 3%річних на підставі ст. ст. 1212,1214 ЦК України.

          В підтвердження позову позивач надав рішення господарського суду Донецької області по справі №39/124пд від 03.08.2010р. яким визнаний договір поставки №04-9 від 04.09.2008р. неукладеним, виставлений відповідачем факсом рахунок №04/9 від 04.09.2008р. на суму 272000,00грн, який ним сплачений в сумі 140000,00грн., що підтверджує витягом з банківського рахунку, лист про виконання умов договору або повернення коштів №3/802 від 09.10.2008р., який отриманий відповідачем 13.10.2008р.

          Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про час і місце якого був належним чином повідомлений за адресою, яка вказана у позові позивачем.

У довідці серії АЕ № 352050 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначена інша адреса, ніж у позові: 83114, Донецька область, м.Донецьк, Київський район, вул.Університетська, буд.108А.

          Приймаючи до уваги, що відповідач не отримав ухвалу про порушення справи, про що свідчить повернуте повідомлення з написом поштового відділення про відсутність за вказаною адресою підприємства, господарський суд вважав недостатніми документи для вирішення спору по суті без явки представників сторін, тому на підставі ст. 77 ГПК України, ухвалив відкласти розгляд справи на 04.11.2010року на 10годин 30 хвилин для направлення позивачем відповідачу на вказаною в рахунку № 04/9 від 04.09.2008р. та довідці ЄДРПОУ адресами копії позову та вимоги.

          04.11.2010р. позивачем надано суду докази направлення відповідачу за юридичною адресою, за якою він зареєстрований копії позову та документів, які направлені до суду.

          Відповідач не явився в засідання суду, не надав заперечень стосовно заявлених до нього вимог, не скористався своїм законним правом на захист своїх прав і інтересів.

          Господарський суд не позбавлений права вирішити спір за достатністю документів наданих позивачем на підставі ст..75 ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення представника позивача судом,-

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом заявленого позову є стягнення з відповідача 140000,00грн., як безпідставно отриманих відповідачем і нарахування на цю суму на підставі ст. ст. 1212,1214 ЦК України на підставі ст. ст. 1212,1214 ЦК України.

2

В статті 509 ЦК зобов’язання визначається як правовий зв’язок між двома суб’єктами (сторонами), що має односторонню спрямованість: на одну сторону зобов’язання покладається обов’язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматися від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов’язання надається право, що кореспондує обов’язку першої. В такій же спосіб визначається господарське зобов’язання у статті 173 ГК. Ці визначення розкривають сутність зобов’язання.

Юридичним об’єктом зобов’язання є та поведінка особи, яку вправі вимагати кредитор. Ця поведінка полягає у здійсненні певних позитивних дій.

Відповідачем на згоду позивача виставлений рахунок № 04/9 від 04.09.2008 р., в якому міститься пропозиція виготовити та поставити дві одиниці автобетонозмішувальної установки СБ-195 ДА (V=5куб.м) за ціною 116666,67грн. і 110000,00грн. на загальну суму 272000,00грн. з ПДВ.

Цю пропозицію прийняв позивач, що підтверджено його діями – оплатою цього рахунку в сумі 140000,00грн., що підтверджує витяг з банківського рахунку від 09.09.2008р.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини при настанні певних юридичних фактів, які утворюють права і обов’язки його учасників, переважно, майнового характеру.

Оскільки відповідач отримав від позивача кошти, не поставив установки перелічені в рахунку, не повернув кошти на вимогу позивача № 3/802 від 09.10.2008р., суд вважає, що відповідач безпідставно збагатився за рахунок зменшення коштів у потерпілого (позивача) і цей факт є доказом безпідставного отримання майна.

За вимогою ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, набувач зобов’язаний повернути безпідставно набуте майно. Для виникнення зобов’язання з безпідставного збагачення необхідна наявність хоча б двох умов: перше – збільшення або збереження майна однією стороною (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого); друге – відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення або збагачення за підставою, яка згодом відпала.

Вищезазначені норми застосовуються незалежно від того, чи виникло безпідставне збагачення внаслідок поведінки набувача майна, самого потерпілого, третіх осіб або виникло мимоволі.

          У відповідності з ч.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними на підставі ст.536 ЦК України. За цією статтею за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          При нарахуванні процентів за користування чужими грошовими коштами, позивач керувався статтею 625 Цивільного кодексу України, яке не може бути застосоване, так як ця стаття передбачає відповідальність за порушення грошового зобов’язання, яке у відповідача не виникло. А оскільки сторонами не передбачений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами і не встановлений договором, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо стягнення з боржника 9173,47грн. трьох процентів річних.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати.

На підставі ст.ст. 625,1212,1214 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 35,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в :

Задовольнити позов Відкритого акціонерного товариства Севастопольського приладобудівного заводу „Парус” м. Севастополь Автономної Республіки Крим до Приватного підприємства „Універсал-Строй” м. Донецьк про стягнення 140000,00грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 9173,47грн. 3%річних частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Універсал-Строй” м. Донецьк-83054, вул. Економі чеська, 34, ЄДРПОУ 34900125 на користь Відкритого акціонерного товариства Севастопольського приладобудівного заводу „Парус” м. Севастополь Автономної Республіки Крим-99016, вул. Переяславська, 3, ЄДРПОУ 14309675 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 140000,00грн, державне мито в розмірі 1400,00грн., витрати в сумі 221,49грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити за недоведеністю.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 04.11.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1-позивачу,

1-відповідачу