Постанова № 12051028, 01.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2010 року           11:30           № 2а-11318/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Транспортно - промислова компанія»

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у

Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно - промислова компанія»(далі –ТОВ «Транспортно - промислова компанія»або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, податковий орган або відповідач) від 18.06.2010р. №0005401503/0/1922.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2010р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, в подальшому подав до суду клопотання про подальший розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судові засідання не з’явився, до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшли заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 6. ст.. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області було проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, за результатами якої складено акт від 09.06.2010р. №2859/15-227/31273177 (далі –Акт перевірки).

Під час проведення перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «Транспортно - промислова компанія»ст. 21 Закону України від 06.10.1998р. № 161-XIV «Про оренду землі», зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»№107-VI від 28.12.2007 року, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року, в результаті заниження орендної плати за землю за січень –грудень 2008 року на 40284 грн. 40 коп.

На підставі висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010р. №0005401503/0/1922, яким Позивачу визначено суму зобов’язання з орендної плати за землю в розмірі 60426 грн. 64 коп. (з них: за основним зобов’язанням –40284,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –20142.24 грн.).

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Транспортно - промислова компанія» та Виконкомом Кременчуцької міської ради було укладено договори оренди земельних ділянок:

- від 22.06.2005р., земельна ділянка загальною площею 54 433 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Чрмакова, 8, м. Кременчук, для експлуатації та обслуговування транспортної дільниці №1, термін дії договору – 01.05.2010р. Орендна плата вносилася Позивачем у розмірі 1,5% від грошової оцінки щорічно;

          - від 22.06.2005р., земельна ділянка загальною площею 54 433 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Чрмакова, 8, м. Кременчук, для експлуатації та обслуговування транспортної дільниці №1, термін дії договору –01.05.2010р. Орендна плата вносилася Позивачем у розмірі 1,5% від грошової оцінки щорічно.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно статті 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Товариство з обмеженою відповідальністю " ТОВ «Транспортно - промислова компанія», як орендар земельних ділянок повинен сплачувати орендну плату за землю.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину четверту статті 21 Закону України "Про оренду землі" викладено в новій редакції: “Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині”.

Зміни, внесені підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року N 309-VI частина четверта статті 21 Закону України «Про оренду землі» викладено в новій редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до статті 188 Господарського Кодексу України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а при недосягненні згоди між сторонами щодо змін договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Аналогічне положення містить і стаття 30 Закону Украї ни «Про оренду землі», згідно з якою зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди зе млі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, з метою приведення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відповідність до діючого законодавства, орендодавець може вимагати перегляду орендної плати, якщо інше не передбаченео умовами договору оренди. Зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується у судовому порядку.

Враховуючи зазначене, Кременчуцька міська рада, як розпорядник земель, мала підстави для прийняття рішення про зміну розміру орендної плати за землю та внести від повідні пропозиції щодо внесення змін до договору оренди землі з врахуванням збіль шення мінімального розміру орендної плати за землю.

Згідно статті 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

          З листа Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 17.09.2010р. №01-19/5579 (копія в матеріалах справи) вбачається, що рішення щодо підготовки та направлення орендарям (яким і є Позивач) додаткових угод до договорів оренди землі про приведення орендної плати у відповідність до вимог діючого законодавства (не нижче трикратного розміру земельного податку з розрахунком плати, починаючи з 01.01.2008 року) Виконкомом розглядалося, але прийняте не було.

Таким чином, Відповідач не скористався, наданим йому, правом змінити умови договорів оренди земельних ділянок, шляхом надання пропозиції щодо укладення додаткових угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На розподілі судових витрат представник позивача не наполягав.

Керуючись ст. 71, 86, ст. 105, 128, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 18.06.2010р. №0005401503/0/1922.

Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями

Суддя                                                                                 Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –05.10.2010р.