Постанова № 12051029, 01.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2010 року 09:10 № 2а-11696/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва (надалі ДПІ у Деснянському районі міста Києва або позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі підприємець або відповідач) 48 730 грн. 38 коп. податкового боргу з податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства, законодавства щодо проведення розрахунків за товари (послуги), обігу готівки, а також законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громацького харчування та послуг.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2010р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті адміністративного узгодження зобовязання з податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства, законодавства щодо проведення розрахунків за товари (послуги), обігу готівки, а також законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громацького харчування та послуг, визначеного податковим повідомленням-рішенням, а також в результаті самостійного узгодження відповідачем суми податкового зобовязання, вказаного ним у податковій декларації з податку на додану вартість та не сплаченої вчасно, у відповідача обліковується борг, який в супереч приписам Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами та доповненнями (далі Закон України №2181) відповідачем не сплачено до державного бюджету України.

Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України №2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся за адресою, вказаною у Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, причини неявки суду не відомі.

У звязку з незявленням представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

В судовому засіданні 01 жовтня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, зареєстрований Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.09.2008р. за №36143, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Підприємцем було подано до ДПІ у Деснянському районі м. Києва:

-декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року № 10929 від 20.02.2009р., в якій визначив суму податку до сплати в розмірі 97,00 грн. (копія в матеріалах справи).

-декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 року № 18674 від 20.03.2009р., в якій визначив суму податку до сплати в розмірі 201,00 грн. (копія в матеріалах справи).

-декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року № 42999 від 21.04.2009р., в якій визначив суму податку до сплати в розмірі 234,00 грн. (копія в матеріалах справи).

-декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року № 62294 від 20.05.2009р., в якій визначив суму податку до сплати в розмірі 373,00 грн. (копія в матеріалах справи).

Однак, у встановлені Законом України №2181 строки, вказані у цих податкових деклараціях суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, сплачені не були.

Таким чином, відповідач самостійно визначив собі та узгодив суму податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 ст. 5 вказаного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

У відповідності до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Окрім цього, ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено планову виїзну документальну перевірку щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 за період з 19.09.08р. по 30.09.09р., за результатами якої було складено акт від 31.12.2009р. №8761/17-05/НОМЕР_1. На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.01.2010р. №0000021705/0, яким позивачем було нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 24301,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 14.01.10р. № 0000031705, яким відповідачу нараховано податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 21480, 38 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, а ні судовому порядку оскаржено не було.

Так, у відповідності до абз. «а»п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст.. 4 Закону України №2181,. податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України 2181, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181 процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Тому, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом з підстав, зазначених у п. "а" п. 4.2.2 п.4.2. ст.4 даного Закону (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Таким чином, у звязку з тим, що відповідач не скористався процедурою апеляційного оскарження суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій, сума 45781,38 грн. набула статусу податкового боргу.

У відповідності до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до пп. "а" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181 - перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до п. "б" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181, друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За таких обставин, ДПІ у Деснянському районі м. Києва було надіслано відповідачу першу та другу податкові вимоги відповідно від 18.05.2009р. №1/1559 та від 07.06.2010р. №2/4407.

Вказані вимоги були отримані відповідачем, про що свідчить підпис на корінцях цих вимог (копія в матеріалах справи) та не оскаржену валися.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, у звязку із самостійним узгодженням відповідачем та узгодженням у адміністративному порядку суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій вартість в розмірі 46 596 грн. 38 коп., вона набула статусу податкового боргу.

Окрім цього, позивачем було проведено перевірку за дотриманням відповідачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевіркою були встановлені порушення вимог законодавства, що відображено в акті № 0156/26/52104/НОМЕР_1 від 03.03.09р. Відповідно до акту було складено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001312304 від 11.03.09р., яким нараховано підприємцю штраф в сумі 1964,00 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000041705 від 14.01.10р. на суму 170,00 грн.

Також, 14.01.10р. було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001312304, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн.

Вказані рішення відповідачем не оскаржувалися, доказів зворотнього суду не надано.

Згідно з ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкції як адміністративно-господарський штраф.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 48 730 грн. 38 коп. підтверджується витягом з облікової картки платника податку на додану вартість відповідача (копія в матеріалах справи).

Станом на дату судового розгляду справи, суду не надано доказів сплати відповідачем вказаної суми його податкового боргу.

З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 48730 грн. 38 коп. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу відповідача, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України №2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 48730 грн. 38 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (02232, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України заборгованість на:

- р/р 31115029700004, УДК у Деснянському районі ГУ ДКУ у м. Києві, ідентифікаційний номер 26077891ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100, податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 25116,00 (двадцять пять тисяч сто шістнадцять) гривень;

- р/р 33212801700004 УДК у Деснянському районі ГУ ДКУ у м. Києві, ідентифікаційний номер 26077891ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11010200, податок з доходів фізичних осіб в розмірі 21480 (двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 38 копійок;

- р/р 31115104700004 УДК у Деснянському районі ГУ ДКУ у м. Києві, ідентифікаційний номер 26077891 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21080900, штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 2134 (дві тисячі сто тридцять чотири) гривні.

Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями

Суддя Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 05.10.2010р.