Постанова № 12050020, 05.08.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

17:50 год.

05.08.2010 р.Справа № 2а-2336/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: Плохотнюк Н.В., довіреність № 6/9/10-014 від 02.08.10 р.,

представників відповідача: Цюпи В.П., довіреність № 24/1 від 04.06.10 р., Одноор В.М., довіреність 01/07 від 01.07.10 р., Васильєвої Л.В., паспорт серії НОМЕР_1, виданий 19.12.2000 р.,

прокурора: Добрікової І.В., посвідчення № 245, видане 11.02.10 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомпрокурора Корабельного р-ну м. Миколаєва, пр. Жовтневий, 314, м. Миколаїв, 54050 в інтересах держави в особіДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області, вул. Торгова, 63 А, м. Миколаїв, 54050 доТОВ "Миколаївська аграрна компанія", вул. Леніна, 150, с. Пересадівка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57220 простягнення заборгованості у сумі 75275,0 грн. В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернувся прокурор Корабельного району м. Миколаєва в інтересах ДПІ у Жовтневому районі м. Миколаєва до ТОВ "Миколаївська аграрна компанія" з вимогою про стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 75275,0 грн.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що проведеною позивачем перевіркою, встановлено невірне відображення відповідачем значення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 р., у якій відповідач зазначив суму 165713,0 грн., тоді як фактично така сума дорівнювала 67046,0 грн. Вказані обставини, на думку прокурора, призвели до необґрунтованого отримання відповідачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у грудні 2006 р. у сумі 75275,0 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що в Акті, який складений за наслідками перевірки, зазначено про відсутність будь-яких порушень з боку відповідача Закону України "Про податок на додану вартість".

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в адміністративному позові та запереченнях на нього.

Прокурор, який вступив у справу, підтримав заявлені позовні вимоги і просить суд задовольнити адміністративний позов з наведених підстав.

У відповідності до ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 05.08.10 р., судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши надані ними докази, суд встановив наступне.

Відповідач - ТОВ "Миколаївська аграрна компанія" зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 29.12.99 р. Жовтневою районною державною адміністрацією у Миколаївській області за № 0010064, про що свідчить відповідне свідоцтво (а. с. 24).

У період 18-26.10.07 р. позивач провів невиїзну документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності формування залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, за травень-жовтень 2006 р.

За насідками перевірки позивач склав Акт від 26.10.07 р. № 871/23-30742278 (а. с. 26-32).

У висновку цього Акту (а. с. 31, зворот) вказано, що порушення п. 5 пп. 5.7., 5.8. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України 30.05.1997 N 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за N 250/2054, в частині відображення невірного значення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, у рядку 23 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 р., які допущені відповідачем, не вплинули на суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2006 р.

Також, в Акті (а. с. 30, зворот, абз. 3) прямо зазначено, що порушень відповідачем вимог ст. 3 п. 3.1., ст. 7 п. п. 7.3., 7.4., 7.5. Закону України "Про податок на додану вартість", які регламентують процедуру нарахування та сплати податку на додану вартість, не встановлено.

Таким чином, досліджені судом письмові докази, спростовують твердження позивача та прокурора про те, що допущені відповідачем порушення податкового законодавства потягли необґрунтоване отримання відповідачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 75275,0 грн.

Крім того, судом враховано і те, що позивач та прокурор взагалі не надали суду жодних доказів отримання відповідачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 75275,0 грн.

Згідно ст. 71 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем та прокурором порушень відповідачем податкового законодавства, які призвели до безпідставного отримання відповідачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 75275,0 грн.

Посилання позивача та прокурора на порушення кримінальної справи за фактом службової недбалості посадових осіб ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області при проведенні перевірки ТОВ "Миколаївська аграрна компанія" (а. с. 46), під час досудового слідства в якій експертом надано висновок № 3083-3084 від 27.08.08 р. (а. с. 83-66), у якому зазначено, що допущені ТОВ "Миколаївська аграрна компанія" порушення при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 р. призвели до необґрунтованого отримання відповідачем бюджетного відшкодування такого податку у сумі 75275,0 грн., судом відхиляються за огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи (а. с. 47), на теперішній час дана кримінальна справа розглядається Корабельним районним судом м. Миколаєва, вирок у цій справі не проголошений.

Таким чином, судом, який розглядає кримінальну справу, оцінка такому доказу, як висновок № 3083-3084 від 27.08.08 р. не надана, а тому суд вважає, що це унеможливлює використання цього доказу, як такого, що підтверджує факт отримання відповідачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 75275,0 грн., під час розгляду адміністративної справи.

Прокурором було подано суду письмове клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Корабельним районним судом м. Миколаєва кримінальної справи, у задоволенні якого судом, у судовому засіданні 12.07.10 р., відмовлено, оскільки відповідно до ст. 156 ч. 1 п. 4 КАС України, умовою для зупинення провадження у справі є неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи.

Судом обставини, які роблять неможливим вирішення цієї справи до розгляду кримінальної справи, не встановлені, оскільки позовна вимога про стягнення з відповідача бюджетної заборгованості може бути вирішена судом на підставі наявних у справі доказів.

Стосовно посилання відповідача у своїх запереченнях на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду та наполягання на відмові у задоволенні адміністративного позову з цієї підстави, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Такі заперечення надані відповідачем 01.07.10 р. Разом з тим, Законом України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року N 2453-VI до КАС України внесені зміни, і на час прийняття судового рішення в даній адміністративній справі, наслідком пропущення строків звернення до адміністративного суду є залишення адміністративного позову без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, які свідчать про безпідставність вимог позивача, суд не вважає за потрібне досліджувати питання строків звернення до адміністративного суду.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов необґрунтований, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не підтверджені належними доказами, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова у повному обсязі складена

3 вересня 2010 р.

СуддяА. О. Мороз