Постанова № 12050021, 06.09.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

06.09.2010 р. 10:16 Справа № 2а - 3775/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О. А., секретар судового засідання Васильєва А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2,м. Миколаїв,54030

до

треті особиТовариства з обмеженою відповідальністю "Синктоп", вул. Спаська, 10, м. Миколаїв,54030

ОСОБА_1, АДРЕСА_1;

Державного реєстратора Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20.

Товариство з обмеженою відповідальністю СП "Нібулон", 54030, м.Миколаїв, вул.Фалеєвська, 9-б.

провизнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи,

за участю представників:

від позивача: Могутов А.М.

від відповідачів: не з’явився

від третьої особи: Петровський Д.О., довіреність від 25.06.2010 року.

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого підприємства "Синктоп" (далі-ТОВ "Синктоп"), Державного реєстратора Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, громадянина ОСОБА_1 про визнання недійсними установчих документів та їх реєстрації, визнання недійсними первинних бухгалтерських документів, податкових накладних свідоцтва про реєстрацію та скасування державної реєстрації ТОВ "Синктоп" з дати реєстрації.

Ухвалою суду від 07.09.2009 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю СП "Нібулон".

17.11.2009 року позивачем надано клопотання про зміну позовних вимог, відповідно до якого позивач просить визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ "Синктоп" з дати реєстрації та припинити юридичну особу ТОВ "Синктоп" (а.с218, т.1).

Доводами позивача є те, що відповідно до наданих працівникам податкової міліції пояснень ОСОБА_1, останній, на прохання знайомого, за винагороду, став засновником ТОВ "Синктоп", в наслідок чого було здійснено реєстрацію ТОВ "Синктоп", фінансово –господарських документів від імені ТОВ "Синктоп" він не підписував, де знаходяться установчі, банківські, інші фінансово-господарські документи та печатка ТОВ "Синктоп" не знає.

Відповідачі, повідомлені належним чином, у судове засідання не з’явилися. Про причини не прибуття суд не повідомили. Відповідач - 3 (Реєстраційна палата виконавчого комітету Миколаївської міської ради) надав суду письмове клопотання про розгляд справи без своєї участі та зазначив, що державна реєстрація ТОВ "Синктоп" була проведена відповідно до вимог чинного законодавства України при наявності повного комплекту документів (а.с.41-42, т.1).

Третя особа надала до суду заперечення, де зазначила, що позивач не мав права звертатися до суду із зазначеними вимогами у зв'язку з тим, що ТОВ «Синктоп»має заборгованість перед бюджетом, відсутні підстави для визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи, а також те, що у разі задоволення позовних вимог виникає ризик заподіяння шкоди як третій особі так і державі.

Суд вважає, що наданих матеріалів достатньо для розгляду справи, а відсутність повноважних представників відповідачів, відповідно до ст.128 КАС України, не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Синктоп" зареєстровано, як юридичну особу Реєстраційною палатою виконавчого комітету Миколаївської міської ради 29.07.07р. і йому присвоєно ідентифікаційний код 36057465.

ТОВ "Синктоп" було взято на облік, як платника податків ДПІ у Центральному районні м.Миколаєва 30.07.2008 року за №140310289, та видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

У якості основного доказу своєї позиції Позивачем надано суду копії пояснень ОСОБА_1 від 07.10.08р. (а.с.15-16, т.1) які він надав працівникам податкової міліції. В зазначених копіях документів мова йде про те, що громадянин ОСОБА_1 на прохання знайомого, за винагороду став засновником ТОВ "Синктоп", в наслідок чого було здійснено реєстрацію ТОВ "Синктоп". Крім того, за участю ОСОБА_1 було відкрито відповідні рахунки в установах банку, але фінансово –господарських документів від імені ТОВ "Синктоп" він не підписував, де знаходяться установчі, банківські, інші фінансово-господарські документи та печатка ТОВ "Синктоп" не знає. Всі ці дії громадянин ОСОБА_1 виконав з метою отримання певної грошової винагороди.

З огляду на таке слід зазначити, що відповідно до положень ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно положень ст. 72 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідження. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивач вимоги суду від 22.04.2010 року про зобов'язання його надати інформацію, про надання податкової та фінансової звітності ТОВ "Синктоп", та інформацію про наявність чи відсутність порушення кримінальної справи стосовно осіб задіяних при реєстрації ТОВ "Синктоп" органами податкової міліції не виконав, крім того, позивач не надав до суду копії документів на підставі яких було здійснена реєстрація ТОВ "Синктоп".

В матеріалах справи також відсутні будь-які докази ухилення від сплати податків ТОВ "Синктоп", а також не доведено фактів настання протиправних наслідків для третіх осіб.

Фактично позивачем заявлені вимоги за результатами дослідчої перевірки, яка проводилася органами податкової міліції за фактом вчинення злочину, передбаченого ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). А оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності події злочину, то у зв'язку з цим, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, на яких ґрунтується позовна вимога про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ "Синктоп", враховуючи те, що позивач не надав суду вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, в якому б було вирішено питання, чи мало місце створення відповідача з метою прикриття незаконної діяльності.

На підставі викладеного, суд не вважає копію пояснень ОСОБА_1 від 07.10.08р., які він надав працівникам податкової міліції за достатній доказ порушення закону, які допущені при державній реєстрації товариства.

Також, аналізуючи надані докази, суд зазначає, що позивачем не доведено невідповідність Статуту ТОВ "Синктоп" вимогам законодавства України, наявності порушень при здійсненні державної реєстрації ТОВ "Синктоп" як реєструючим органом так і з боку засновника, оскільки він особисто прийняв рішення щодо створення товариства та здійснив всі передбачені законодавством дії щодо реєстрації юридичної особи. На вільне волевиявлення засновників по створенню підприємства в даному випадку не впливає той факт, що ініціатива надходила від інших осіб. Законодавством не передбачено обов'язок засновників безпосередньо здійснювати господарську діяльність, вони можуть уповноважити на це відповідний орган згідно Статуту (ст.65 ГКУ).

Крім того, позивачем не проводилась відповідна перевірка та не встановлено порушення ТОВ "Синктоп" податкового законодавства в підтвердження протиправної мети створення підприємства.

При вирішенні даного спору застосуванню підлягають норми законодавства, які діють на час розгляду справи про припинення юридичної особи, у тому числі щодо порядку та підстав припинення, а саме Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" №755 від 15.05.2003р., а також Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України в їх частині, що не суперечить вказаному Закону, з огляду на те, що він прийнятий і набрав чинності пізніше, ніж ГК і ЦК України, та є спеціальним законом у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, у тому числі щодо порядку та підстав припинення юридичної особи.

Положення пункту 17 ст.11 закону України “Про державну податкову службу в Україні” щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, пункту 2 частини 1 статті 110 ЦКУ щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною які не можна усунути, частини 6 статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи. Виходячи з наведеного, заявлена позивачем вимога про припинення юридичної особи відповідає повноваженням державної податкової служби. Але слід зазначити, що відповідачем по справі повинна бути тільки юридична особа, а не її учасники (засновники), оскільки вони, в порядку встановленому законом та установчими документами, входять до складу вищого органу юридичної особи.

Статтею 110 Цивільного Кодексу в якості однієї з підстав ліквідації юридичної особи визначено визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Зазначена норма кореспондується з приписами ч.2 ст.38 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" від 15.05.2003р. №755-ІV, (далі Закон №755), що набув чинності з 01.07.2004р., якою визначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Саме визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації відповідача є предметом першої позовної вимоги. У зв'язку з цим, слід зазначити, що Закон №755 не містить переліку конкретних порушень під час створення (реєстрації) юридичної особи, які є суттєвими та які не можна усунути у будь-який інший спосіб, поза судового рішення.

Відповідно до ст.27 Закону № 755 державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи за наявності таких підстав:

- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

- невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;

- порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

- наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

- невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

- наявність обмежень щодо вчинення засновниками юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої ст.35 цього Закону (при внесенні запису про рішення засновників щодо припинення юридичної особи);

- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

- використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється КМУ.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Таким чином, перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить.

У зв'язку з цим, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ "Синктоп" з дати реєстрації є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Позивачем надано до суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно якої 30.10.08р. до Єдиного державного реєстру внесена інформація щодо відсутності юридичної особи ТОВ "Синктоп" за вказаною адресою (а.с.30-31, т.2).

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, є також наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Враховуючи, що в Єдиному державному реєстрі наявний запис про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, то позовні вимоги ДПІ Центральному районі м.Миколаєва щодо припинення юридичної особи ТОВ "Синктоп" підлягають задоволенню саме з цієї підстави, але позивач наполягає на припиненні юридичної особи ТОВ "Синктоп" саме з підстав визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Суд вважає, що припинення юридичної особи ТОВ "Синктоп" з зазначених підстав, є необґрунтованим.

Згідно ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати державного мита.

Керуючись ст. 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

10.09.2010 р.