Постанова № 12049657, 20.04.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

20.04.2010 р. Справа № 2а-892/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. при секретарі Лифаренко К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за участю представників:

від позивача: Щукіна І.І. дов. від 11.01.2010 р. за № 06-1/1

від відповідача:

за позовомМиколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46,Миколаїв,54001 доТОВ "Судокомпозіт", вул. Громадянська, 16-а,Миколаїв,54001 про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 9047, 66 грн., встановив:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Судокомпозіт»м. Миколаїв про стягнення 9047, 66 грн., з яких 8285, 72 грн. адміністративно господарська санкція, 761, 94 грн. пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що актом перевірки №214 від 08.12.2009 р. встановлено, що в 2008р. при середньообліковій кількості штатних працівників облікового складу 14 осіб, інваліди на підприємстві не працювали.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю, просить його

задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явився. Ухвала суду від 18.02.2010р., позовна заява з додатком та повістка про виклик до суду від 24.03.2010р., які надсилались на адресу відповідача повернулись до суду без вручення адресату.

Відповідач відповідно до ст.ст.19, 22 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” змін до відомостей про юридичну особу не вніс, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 12.01.10р.

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають зясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до такого висновку:

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 2960-ІV для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю,

самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 2960-ІV підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

На підставі направлення Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів № 283 від 02.12.2009 р. було проведено перевірку дотримання вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»ТОВ «Судокомпозіт»у 2006-2008р.р.

Актом перевірки № 214 від 08.12.2009р. встановлено, що в 2008р. на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складала 14 осіб. Норматив по працевлаштуванню інвалідів у 2008 р. складає 1 особу. Норматив по працевлаштуванню інвалідів за 2008р. не виконаний. Середньорічна заробітна плата на підприємстві за 2008 р. складає 16571,43 грн. Таким чином сума адміністративно-господарської санкції складає 16571,43 грн. : 2 = 8285, 72 грн.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 2960-ІV передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про зайнятість населення»( ч.4 ст. 20) передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форм власності мають щомісячно подавати центрам зайнятості за місцем їх реєстрації адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Лист Центрального районного центру зайнятості від 29.12.2009 р. свідчить, що протягом 2006-2008р.р. відповідач не надавав звітів №3-ПН «Про наявність вакансій» для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Відповідно до вимог п.2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 2960-ІV порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. Таким чином підприємство самостійно до 16.04.2009р. повинно було сплатити суму адміністративно-господарських санкцій в сумі 8285, 72 грн.

В звязку з тим, що відповідач самостійно не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій відповідач нарахував йому пеню в сумі 761, 94 грн. за період з 16.04.2009р. по 15.02.2010р. (арк. справи 6).

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач станом на день розгляду справи доказів погашення боргу не надав, позов не заперечив.

Судові витрати, відповідно до п.4 ст. 94 КАС України, з відповідача не стягуються.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, ч.4 ст.94, ст.ст. 158-163, 167, 25,263 КАС України суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Судокомпозіт» (вул.Громадянська, 16-а, м.Миколаїв), код 34993487 на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46, отримувач держбюджет Центрального району 50070000, ГУДКУ у Миколаївській області, р/р 31218230700006, МФО 826013, код 23626096, 8285, 72 грн. ( вісім тисяч двісті вісімдесят п»ять грн. 72 коп.) адміністративно-господарських санкцій, 761, 94 грн. ( сімсот шістдесят одна грн., 94 коп.) пені.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя Т. О. Гордієнко

Повний текст постанови складений відповідно

до ст. 160 КАС України та підписаний суддею 21.04.2010 р.