Постанова № 12049652, 15.04.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15.04.2010 р. Справа № 2а - 122/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т.О. <Довідник >при секретарі судового засідання Рибіцька К. О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ "Сетус", вул. Шевченка, 71, кв. 516,Миколаїв,54001 доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24,Миколаїв,54030 провизнання нечинними рішення про застосування штрафних санкцій від 07.10.2009 р.№0027152350 від 07.10.2009 р. №0027162350, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Центральному районі м. Миколаєва про визнання нечинним та скасування рішень про застосування штрафних ( фінансових санкцій) від 07.10.2009 р. № 0027152350 на суму 11701,75 грн. та від 07.10.2009 р. № 0027162350 на суму 4586,75 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій є незаконними та необґрунтованими, оскільки позивач не був повідомлений про проведення планової перевірки відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»за десять днів, сума невідповідності каси становить 370,85 грн., в звязку з тим, що касиру були надані гроші розрахуватись за сир з постачальником. В акті зазначено, що позивач реалізовував товар, який не обліковано в установленому законом порядку за місцем його реалізації та зберігання на суму 1165 грн. З цим позивач не погоджується, оскільки всі накладні на товар знаходились за юридичною адресою позивача м. Миколаїв, вул. Шевченко, кім.516, а не за місцем перевірки. Позивач не погоджується з тим, що в акті зазначено про не оприбуткування позивачем готівки в повній сумі, оскільки всі готівкові кошти оприбутковувались підприємством у повному обсязі відповідно до їх фактичних надходжень на підставі прибуткових касових ордерів та відповідними записами у касовій книзі підприємства. Відповідачі проти позову заперечують та просять в позові відмовити, оскільки ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за дотриманням порядку проведення розрахунків субєктами підприємницької діяльності здійснюється податковими органами шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до законодавства України.Ст.11-1 Законом України «Про державну податкову службу в Україні» визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових перевірок своєчасності , достовірності повноти нарахування та сплати податків та зборів ( обовязкових платежів). Проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»не повязана із нарахуванням та сплатою податків, тому дія ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не розповсюджується на здійснення перевірок щодо контролю за здійсненням готівкових розрахунків за товари ( послуги). Штрафні санкції нараховані відповідачу стосовно порушень передбачених п. 12,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. та п.2.6 гр.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. за № 637 нараховані законно та скасуванню не підлягають.

В судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, свідків суд дійшов до наступного висновку:

Законом України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг»ст.15,16 визначено, що контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари ( послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючи органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові та позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів ( обовязкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого провадиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Посилання позивача на те, що відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»право на проведення планової перевірки надається лише у випадку, коли платнику податку не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та її закінчення проведення, судом до уваги не приймається, оскільки дані вимоги відповідно до ч.4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»стосуються лише перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а перевірка, яку здійснили працівники Державної податкової адміністрації є перевіркою за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Закону України «Про державну податкову службу в Україні»є загальним , а Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є спеціальним при проведенні перевірок щодо контролю за здійсненням готівкових розрахунків за товари ( послуги), яким вимога попереджати особу, яку будуть перевіряти за десять днів до початку перевірки, відсутня.

25.09.2009 р. працівниками Державної податкової адміністрації в Миколаївський області була проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетус»щодо контролю за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари ( послуги). Планом проведення перевірок на вересень 2009 р., затвердженого заступником голови ДПА в Миколаївській області від 24.09.2009 р. передбачено під №19 - перевірку підприємства ТОВ «Сетус». Направлення на перевірку № 2520/23-517, № 2522/23-517, № 2521/23-517 від 25.09.2009 р. надавались під підпис касиру позивача, що підтверджується направленнями на перевірку. Таким чином, проведення перевірки було правомірним.

Актом перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 1253/14/00/23/33626744 від 17.11.2009 р. було встановлено порушення:

- п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. за № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за неведення встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 1366,25 грн., за що передбачена відповідальність на підставі ст. 20 Вищезначеного Закону у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, зо складає 2732,50 грн.

- п.13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. за № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці, проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, за що передбачена відповідальність на підставі ст. 22 Вищезазначеного Закону фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. Невідповідність суми склала 370,85 грн. х 5 = 1854,25 грн.

- п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 ( із змінами та доповненнями), а саме неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 2340,35 грн. , за що передбачена відповідальністю на підставі абз.3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»із зміна та доповненнями в пятикратному розмірі неоприбутковуваних готівкових коштів, що складає 2340,35 грн. х 5= 11701,75 грн.

Позовні вимоги позивача в частині скасування рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій № 0027162350 від 07.10.2009 р. на суму 1854,25 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Актом перевірки встановлено незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій. X звіт по касовому апарату № 000036383820 свідчить, що сума по чеку складає 39 грн., а опис готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій складає 409,85 грн. Таким чином сума невідповідності складає 409,85- 39 = 370,85 грн.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що розбіжність по касі складала 370,85 грн. , оскільки ці кошти були надані касиру для розрахунку з постачальниками сиру.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»місце проведення розрахунки це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари ( надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари ( надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів ( послуг) із застосуванням платіжних карточок, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до п.23 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. № 833 «Про Затвердження порядку провадження торгівельної діяльності правил торгового обслуговування населення»забороняється зберігати на місці проведення розрахунку ( в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) суми готівки, що не належить субєкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Посилання позивача на те, що грошові кошти в сумі 370,85 грн. були надані касиру для розрахунку з постачальниками, судом не приймаються до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на законі та протирічать постанові Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 р.

Таким чином, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Позовні вимоги позивача в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0027162350 від 07.10.2009 р. на суму 2732,50 грн. підлягають задоволенню з оглядом на наступне:

Актом перевірки встановлено реалізація товару, який не обліковано у встановленому порядку за місцем їх реалізації та зберігання на суму 2531,25 грн., під час перевірки первинні документи ( у т.ч. накладні) на товар в сумі 1366,25 відсутні.

Опис фактичної наявності товарів за місцем їх реалізації, на які відсутні первинні документи ( арк. с.72) свідчить, що касиром ОСОБА_1 зроблений запис про те, що накладні на товар знаходяться в офісі ТОВ «Сетус».

Відповідно до п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»субєкти підприємницької діяльності зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах або за місцем реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. Статтею 6 Вищезазначеного закону передбачено, що облік товарних запасів юридичною особою ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням ( стандартом) бухгалтерського обліку.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік процес виявлення, вимірювання,реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Положення ( стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246, визначає, що запаси це активи, які ,зокрема, утримуються для подальшого продажу за умови звичайної господарської діяльності. Придбані ( отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Цими нормативно-правовими актами не встановлений порядок обліку товарів саме за місцем їх реалізації.

Позивач надав суду накладні на товар зазначений в описі працівниками податкової адміністрації та звіт про поставку товарно-матеріальних цінностей на 25.09.2009 р.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0027152350 від 07.10.2009 р. на суму 11701,75 грн. підлягають задоволенню з оглядом на наступне:

Згідно п. 2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 ( із змінами та доповненнями) яке визначає, зокрема порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО ( даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових ( розрахункових) документах.

В акті перевірки від 17.11.2009 р. зазначено, що в ході перевірки надано КОРО № 1403004033 від 07.04.2009 р., за наслідками чого виявлено не оприбуткування готівкових коштів на підставі фіскальних звітних чеків № 1007 від 19.09.2009 р. на суму12 грн., № 1008 від 20.09.2009 р. на суму 517,45 грн., № 1009 від 21.09.2009 р. на суму 410,75 грн., № 1010 від 22.09.2009 р. на суму 436,15 грн., № 1011 від 23.09.2009 р. на суму 421,70 грн., № 1012 від 24.09.2009 р. на суму 542,30 грн. Загальна сума не оприбуткування складає , згідно вказаних Z звітів 2340,35 грн. На час перевірки записи у КОРО за період з 19.09.2009 р. по 24.09.2009 р. відсутні, про що зроблено запис у КОРО.

Дослідити в судовому засіданні книгу обліку розрахункових операцій не було можливим, оскільки позивач в судовому засіданні зазначив, що 26.02.2010 р. на підприємстві відбулася крадіжка , в результаті якої разом з іншими документами та грошима була вкрадена Книга обліку розрахункових операцій , що підтверджується листом Заводського РВ ММУ УМВС України від 26.02.2010 р. , Атом перезакриття обєкту, що охороняється ВДСО від 26.02.2010 р. ( ар.с.89), постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.03.2010 р.

В п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 ( із змінами та доповненнями) зазначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Суд оглянув в судовому засіданні періодичний звіт повний, в якому зазначені підсумки по Z звітах №№ 0989-1018 за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р., в якому зазначено, що позивачем була отримана виручка 19.09.2009 р. на суму12 грн., 20.09.2009 р. на суму 517,45 грн., 21.09.2009 р. на суму 410,75 грн., 22.09.2009 р. на суму 436,15 грн., 23.09.2009 р. на суму 421,70 грн., 24.09.2009 р. на суму 542,30 грн.

Касова книга підприємства свідчить, що 21.09.2009 р. був складений прибутковий касовий ордер № 155 від 21.09.2009 р. на суму 1006 грн. 70 коп., що складає суму продаж за 18.09.2009 р.,19.09.2009 р, 20.09.2009 р., в якому зазначено, що це кошти від реалізації. Прибутковий касовий ордер № 156 від 22.09.2009 р. на суму 410,75 грн., № 157 від 23.09.2009 р. на суму 436,15 грн., № 159 від 24.09.3009 р. на суму 421,70 грн., № 160 від 25.09.2009 р. на суму 542,30 грн. Видаткові касові ордери від 21.09.2009 р.-25.09.2009 р. свідчать, що ці кошти були витрачені на заробітну плату працівникам, компенсацію при звільненні, здані до банківської установи.

П. 7.16. Положення НБУ від 15.122004 р. за № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»передбачено, що під час перевірки органами контролю повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдних документів: розрахункових документів, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо). Перевіряється також проведення записів щодо реєстрації зазначених ордерів (за сумами і датами) у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Позивачем всі суми грошових коштів з 19.09.2009 р. по 24.09.2009 р., зазначені в акті перевірки від 25.09.2009 р. оприбутковані, оскільки відображені в касовій книзі підприємства, прибуткових касових ордерах . Невиконання позивачем щоденних записів про рух коштів в розділі ІІ Книги обліку розрахункових операцій може бути застосовано, як порушення невикористання книги обліку розрахункових операцій передбачене п.3 ч.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а не як не оприбуткування готівкових коштів. Таким чином у позивача не було на меті приховувати виручку від оподаткування.

Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведений той факт, що позивачем порушено п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 ( із змінами та доповненнями), в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позовні вимоги позивача в частині визнання нечинними рішень про застосування штрафних ( фінансових) санкцій задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ч.3 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень. В цій статті законодавець застосовує розділовий сполучник або, який дає право особі звернутись до суду з позовом або про визнання нечинним рішення, або про скасування рішення. Нечинними можна визнати тільки нормативно-правові акти, а рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій, які за своєю правовою природою є актами індивідуальної дії можна скасувати.

Судові витрати, оскільки позов задоволено частково відповідно до ст. 94 КАС України покласти на позивача.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.11,71, 94,158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Скасувати частково рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про застосування штрафних фінансових) санкцій № 0027162350 від 07.10.2009 р. на суму 2732,50 грн.

3. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про застосування штрафних фінансових) санкцій № 0027152350 від 07.10.2009 р. на суму 11701,75 грн.

4. В решті позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя Т. О. Гордієнко

Повний текст постанови складений

та підписаний суддею 16.04.2010 р.