Постанова № 12049634, 07.04.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

07.04.2010 р. Справа № 2а - 6490/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Т.О.Гордієнко< Довідник >при секретарі судового засідання Рибіцька К. О. розглянувши адміністративну справу

за позовомПМП "Азія", Баратівка,Снігурівський район, Миколаївська область,57370 доДержавна виконавча служба Снігурівського районного управління ючтиції Миколаївської області, вул. Леніна, 198-а, Снігурівка,Снігурівський район, Миколаївська область,57300 проскасування постанови ВП № 11114660 від 16.10.09 про стягнення 4 000 грн. витрат на проведення виконавчих дій, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Снігурівського районного управління юстиції, Миколаївська область про скасування постанови ВП № 11114660 від 16.10.2009 р. про стягнення 4000 грн. витрат на проведення виконавчих дій. Ухвалою від 13.01.2010 р. суд здійснив заміну неналежного відповідача у справі Державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Снігурівського районного управління юстиції, Миколаївська область на належного відповідача - Державну виконавчу службу Снігурівського районного управління юстиції, Миколаївської області. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що вважає постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій безпідставною і необґрунтованою, оскільки до постанови не надано жодного доказу сплати за рахунок Державного бюджету витрат на проведення експертизи, рахунку експерта, договору, акту прийому-передачі виконаних робіт. Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, просить в позові відмовити, оскільки виконавче провадження здійснювалось відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи суд прийшов до такого висновку: Відповідно до п.4 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, до яких відноситься виконавчі написи нотаріусів. 21.01.2009 р. державна виконавча служба Снігурівського районного управління юстиції в Миколаївській області відкрила виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 37 від 15.01.2009 р., виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлевою Н.П. про стягнення з позивача на користь ВАТ «Сведбанк»боргу в сумі 228997 грн. 36 коп. за рахунок звернення стягнення на комбайн марки СК-5 «Нива Єфект»2005 р. випуску та прилад ПС-4 2005 р. випуску.

Постановою про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 21.04.2009 р. приєднано виконавче провадження № 11114660 з примусового виконання виконавчого напису № 37 від 15.01.2009 р. до виконавчого провадження № 404 по виконанню виконавчого листа Снігурівського райсуду № 2-395 про стягнення боргу з позивача, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ВАТ «Сведбанка»- 218182 грн. 43 коп. Постанова про зведене виконавче провадження була отримана позивачем та не оскаржувалась в установленому законом поряду.

Відповідачем була проведена експертна оцінка всього арештованого майна, в тому числі й комбайну СК 5 - «Нива Єфект»та приладу ПС-4, що підтверджується висновками експертного автотоварознавчого дослідження транспортних засобів.

21.04.2009 р. відповідач звернувся до Головного управління юстиції у Миколаївській області із заявкою про реалізацію арештованого майна. Відповідачем був укладений договір від 07.05.2009 р. на реалізацію арештованого майна з торгівельною організацією ТОВ «Юнор».

16.09.2009 р. постановою державної виконавчої служби про виведення зі зведеного виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Снігурівського райсуду № 2-395, в звязку з його закінченням на підставі п.3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

16.10.2009 р. державною виконавчою службою були прийняти постанови про:

- повернення виконавчого документа стягувачу, в звязку з тим, що другі торги з реалізації арештованого майна не відбулись та стягувач не виявив бажання залишити арештоване майно за собою.

- стягнення з боржника позивача по справі витрат на проведення виконавчих дій у сумі 4000 грн.

Відповідач надав суду рахунок № 76/08 від 09.12.2008 р. на суму 4000 грн. за проведення експертної оцінки № 76-08 від 09.12.2008 р. автотранспорту та техніки сільськогосподарського призначення 10 одиниць, які належать МПМ «Азія».

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що зазначені в рахунку десять одиниць транспортних засобів не належать МПМ «Азія». МПМ «Азія»належать тільки пять транспортних засобів, з яких чотири зазначені Снігурівським райсудом та один транспортний засіб, зазначений у виконавчому написі нотаріуса, на які необхідно звернути стягнення, інші 5 одиниць транспортного засобу належать співвідповідачам за рішенням Снігурівського районного суду по справі № 2- 395. Тому позивач вважає, що цей рахунок повинен бути поділений між іншими співвідповідачами: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії);4) безсторонньо ( неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,свобод та інтересів особи і цілями,на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення ; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження. Кошти виконавчого провадження складаються з коштів виконавчого збору, авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій, стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій. До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій. Про стягнення з боржника витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Згідно ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони обєднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач обовязок оплати витрат на проведення виконавчих дій, а саме на проведення експертної оцінки арештованого майна, яке не належить позивачу, поклав на Приватне мале підприємство «Азія», Миколаївської області, Снігурівського району, чим перевищив свої повноваження, надані йому законом та порушив вимоги ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Нормами Закону України «Про виконавче провадження»не передбачено право державного виконавця покладати витрати на проведення виконавчих дій за експертну оцінку майна, яке не належить боржнику виконавчого провадження - ПМП «Азія».

Крім того, відповідач не надав суду акт про витрати на проведення виконавчих дій відповідно до п.4.15.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. за № 74/5, якою передбачено, що про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій, в якому зазначаються перелік та суми витрат, повязаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються з доданням копій таких документів.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі п.1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають поверненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 71,94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову ВП № 11114660 від 16 жовтня 2009 р. про стягнення 4000 грн. витрат на проведення виконавчих дій.

Повернути з Державного бюджету на користь Приватного малого підприємства «Азія», Миколаївська область, Снігурівський район , с.Баратівка, код 13844573 - 3,40 грн. ( три грн. сорок коп.) судових витрат, сплачених за квитанцією № 3 від 11.11.2009 р.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя Т. О. Гордієнко

Повний текст постанови складений та

підписаний суддею 08.04.2010 р.