Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2024 року місто Київ № 320/43510/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі ГУ ПФУ у Київській області):
визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Київській області щодо неврахування ОСОБА_1 страхового стажу за період з 01.04.2015 по 30.04.2016 - один місяць служби за три місяці до стажу при перерахунку призначеної пенсії за віком;
зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу один місяць служби за три місяці періоди проходження служби в зоні проведення антитерористичної операції з 01.04.2015 по 30.04.2016 та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням положень законодавства щодо загального страхового стажу з дня звернення за перерахунком пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області. Крім того, позивач у позовній заяві вказує, що у період з 01.04.2015 по 30.04.2016 він перебував на військовій службі, та стверджує, що у цей період приймав участь у проведенні антитерористичної операції. У зв`язку з наведеними обставинами ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України від 06.12.2022 № 242. Однак ГУ ПФУ у Київській області, на думку позивача, протиправно не врахувало йому у трудовий стаж період військової служби з 01.04.2015 по 30.04.2016 у кратному обчисленні (один місяць служби за три). Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/43510/23, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ГУ ПФУ у Київській області подало відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на те, що за заявою позивача від 15.12.2022 йому перераховано пенсію з 01.12.2022 відповідно до наданої довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України від 06.12.2022 № 242. Відповідач зазначає, що до стажу враховано період служби позивача у військовій частині з 01.04.2015 по 30.04.2016, страховий стаж врахований по 31.05.2022 і становить 34 роки 4 місяці 26 днів, а підстави для застосування кратного розміру обчислення стажу ОСОБА_1 відсутні.
Дослідивши докази, суд установив.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
У матеріалах справи містяться копії трудової книжки та військового квитка позивача, згідно з яким у період 12.02.2015 по 05.04.2016 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України.
15.12.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії на підставі статті 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як учаснику бойових дій, та просив зарахувати до його страхового стажу період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 12.02.2015 по 05.04.2016 у потрійному розмірі.
Листом ГУ ПФУ у Київській області від 10.01.2023 № 1000-0207-8/4239 позивачу повідомлено, що йому здійснено перерахунок пенсії та враховано до страхового стажу період служби з 01.04.2015 по 30.04.2016.
У квітні 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив роз`яснити йому причини неврахування в потрійному розмірі страхового стажу за період проходження ним військової служби з 12.02.2015 по 30.04.2016 та повторно провести перерахунок його пенсії на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України від 06.12.2022 № 242 з урахуванням пункту 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчисленням вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерстві оборони України від 14.08.2014 № 530 (далі Положення № 530).
Листом від 08.05.2023 № 1000-0202-8/69182 ГУ ПФУ у Київській області повідомило позивача про врахування довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України від 06.12.2022 № 242 та включення до страхового стажу періоду служби з 01.04.2015 по 30.04.2016. Крім того, відповідач зазначив, що страховий стаж врахований позивачу по 31.05.2022 і становить 34 роки 4 місяці 26 днів, період служби у військовій частині позивачу зараховано в одинарному розмірі відповідно до положень чинного законодавства.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Статтею 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою вказаної статті Закону визначено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Пунктом 4 Порядку № 413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України:
для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Згідно з абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. […]. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, виходячи з наведеного, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до його страхового стажу.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, зокрема, установлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Зарахування періоду проходження військової служби у трикратному розмірі регулюється Положенням № 530.
Пунктом 2.3 розділу 2 цього Положення передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що проходження служби з безпосередньою участю особи в антитерористичній операції підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17, від 17.10.2022 у справі № 340/395/17, від 18.01. 2023 у справі № 1.380.2019.003739.
Таким чином, ключовим питанням у цій справі є правомірність відмови відповідача щодо включення до страхового стажу позивача в кратному обчисленні з розрахунку один місяць за три місяці періоду проходження ним військової служби по мобілізації з 01.04.2015 по 30.04.2016 (періоду, протягом якого, як стверджує позивач, він брав участь в антитерористичній операції).
У довідці Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 06.12.2022 № 242, яка була надана ОСОБА_1 відповідачу, зазначено лише про розмір нарахованих позивачу сум грошового забезпечення та про сплачені страхові внески за квітень 2015 року квітень 2016 року.
У матеріалах справи міститься перерахунок пенсії позивача, з урахуванням уточнених даних на підставі його заяви від 15.12.2022, та роздруківка з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , згідно з якою позивачу зараховано у страховий стаж період його військової служби 1 рік 1 місяць.
Докази про безпосередню участь позивача у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, документи про направлення ОСОБА_1 у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші документи, які підтверджують участь позивача в антитерористичній операції, матеріали справи не містять. Не установлено судом і що такі документи надавалися позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії відповідачем, однак не були враховані.
Про необхідність встановлення судами обставин безпосередньої участі військовослужбовця в антитерористичній операцій, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою військової частини для зарахування стажу один місяць служби за три місяці, зазначено, наприклад в постановах Верховного Суду від 18.01. 2023 справа № 1.380.2019.003739, від 21.03.2023 справа №160/6146/19.
З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо незастосування кратного обчислення періоду військової служби позивача з 01.04.2015 по 30.04.2016, відтак підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.
Разом з тим суд зазначає, що в разі наявності в позивача документів, які підтверджують його безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення чи документів про направлення ОСОБА_1 у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, він не позбавлений можливості подати їх до пенсійного органу разом з відповідною заявою.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Андрія Саєнка, будинок 10).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Донець В.А.
Судове рішення № 120487185, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 18.07.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/43510/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: