Рішення № 120487186, 18.07.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 року № 640/23879/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту також відповідач, МОУ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби, оформлене протоколом №13 від 01.11.2019, яким позивачу відмовлено у встановленні статусу учасника бойових дій;

- зобов`язати комісію Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби повторно розглянути питання щодо встановлення позивачу статусу учасника бойових дій.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що у період з 12.03.2015 по 08.02.2016 проходив військову службу за мобілізацією у ВЧ польова пошта НОМЕР_1 , та був звільнений з військової служби у відставку у зв`язку з досягненням граничного віку з 08.02.2016.

Позивач зазначив про оскарження ним відмови у встановленні йому статусу учасника бойових дій в межах адміністративної справи №0540/5753/18-а. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду було скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №7/15 від 18.12.2017, та зобов`язано повторно розглянути питання щодо встановлення позивачу статусу учасника бойових дій. За наслідками повторного розгляду поданих позивачем документів відповідач спірним рішенням відмовив у встановленні йому статусу учасника бойових дій.

На переконання позивача, повторний розгляд поданих ним документів здійснено формально, висновки зроблено необ`єктивно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними матеріалами справи.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що спірним рішенням позивачу відмовлено у встановленні статусу учасника бойових дій, оскільки документів, підтверджуючих безпосередню участь в антитерористичній операції, окрім показів двох свідків про спільне проходження служби в АДРЕСА_1 , та витягу з командира ВЧ НОМЕР_1 від 08.02.2016 №45 про звільнення позивача у відставку, не надано. При цьому, у довідці командира ВЧ польова пошта НОМЕР_1 від 23.11.2016 №3357 зазначено, що позивач участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення не приймав. У листі від 10.01.2016 №0138ю зазначено, що позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , але до виконання службових обов`язків в зоні АТО не залучався. На момент убуття означеної ВЧ в зону проведення АТО позивач був направлений в смт Гончарівськ Чернігівського р-н Чернігівської області як схильний до вживання алкогольних напоїв. Позивач самовільно, без будь-яких розпоряджень прибув у місце проведення АТО і перебував там протягом кількох днів. За цей час перед ним не ставились завдання до захисту незалежності та суверенітету України.

Відповідач наголошує, що статус учасника бойових дій військовослужбовцям надається у разі наявності документів про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, зокрема, є такими, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення. При цьому, факт перебування на території проведення АТО не є достатньою підставою для надання статусу учасника бойових дій.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив, поданій позивачем до суду, зазначено про категоричну незгоду із підставами його відрядження з пункту постійної дислокації в АДРЕСА_2 у ВЧ НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 (за систематичне порушення військової дисципліни, несумлінне виконання наказів та розпоряджень, що можуть привести до тяжких наслідків, систематичне зловживання спиртними напоями) та подання рапорту від 10.12.2015 з проханням внести зміни до наказу в частині формулювання мотивації відрядження для проходження подальшої служби до іншої частини. Крім того, позивач зазначає, що за наказом начальника штабу першого заступника командира ВЧ польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_2 він прибув до смт Очеретине, де знаходилося командування військової частини та підлегла військова частина. 12.12.2015 позивача було госпіталізовано до м. Покровськ, де він знаходився на лікуванні до 15.12.2015.

Позивач наголошує, що показами свідків підтверджується проходження ним служби у м. Авдіївці та смт Очеретине, на наданими накладним підтверджується факт залучення позивача до виконання службових обов`язків в зоні АТО.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

11.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 прийнято адміністративну справу до провадження, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 у період з 12.03.2015 по 08.02.2016 проходив військову службу за мобілізацією, а саме: з 12.03.2015 по 14.03.2015 НОМЕР_3 ; з 15.03.2015 по 07.07.2015 НОМЕР_4 , з 08.07.2015 в/ч НОМЕР_1 (діловод тилу).

Наказом командира ВЧ польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.12.2015 №362 позивач вважається таким, що вибув у шпиталь з ВЧ польова пошта НОМЕР_1 АДРЕСА_3 , на лікування з 18.12.2015.

З виписного епікризу №20311 вбачається, що позивач перебував на лікуванні у м. Одеса з 16.12.2015 по 29.12.2015.

Відповідно до наявних у справі копій військового перевізного документу НОМЕР_5 від 23.12.2015 та проїзного документа НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_1 , позивач 29.12.2015 прямував з м. Одеса до м. Константинівка Донецької області.

Наказом командира ВЧ польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.02.2016 №45 позивача звільнено з військової служби у відставку за пунктом «з» (досягнення граничного віку) з 08.02.2016, виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 09.02.2016.

Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення статусу учасника бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветерана війни, гарантії їх соціального захисту», оформленим протоколом №7/15 від 18.12.2017 позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2018 у справі № 0540/5753/18-а адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, третьої особи, військової частини ПП НОМЕР_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 по розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичний операції, забезпечували її проведення, оформлене протоколом № 7/15 від 18.12.2017 року, яким відмовлено позивачу у встановлені статусу учасника бойових дій.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 по розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечували її проведення повторно розглянути питання щодо встановлення позивачу статусу учасника бойових дій.

За результатами повторного розгляду питання про встановлення позивачу статусу учасника бойових дій, згідно витягу із протоколу № 7/14 від 05.12.2018 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із встановленням статусу учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій позивачу.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №200/1050/19-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 р. задоволено.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 р. у справі № 200/1050/19-а скасовано та прийнято нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 по розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечували її проведення, оформлене протоколом № 7/14 від 05.12.2018 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у встановленні статусу учасника бойових дій.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 по розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечували її проведення повторно розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій з урахуванням п. 11 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 № 200.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 подати Донецькому окружному адміністративному суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

Судом встановлено, що рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із встановленням статусу учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби, оформленим протоколом №73 від 02.10.2019, на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №200/1050/19-а, повторно розглянувши питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій документи позивача направлено до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби, оформленим протоколом від 01.11.2019 №13 (далі по тексту рішення №13) за результатами розгляду справи ОСОБА_1 позивачу відмовлено у наданні статусу часника бойових дій.

Рішення мотивовано тим, що будь-яких документів, підтверджуючих безпосередню участь в антитерористичній операції, окрім показів двох свідків про проходження служби в смт Очеретино та АДРЕСА_1 , витягу з наказу від 08.02.2016 №45 про звільнення у відставку позивача як такого, що досяг граничного віку перебування на військовій службі, не надано. В довідці командира ВЧ польова пошта НОМЕР_1 від 23.11.2016 №3357 зазначено, що позивач участі в АТО, забезпеченні її проведення не приймав.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі по тексту також Закон №3551-ХІІ), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до статті 1 Закону №3551-ХІІ він спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Положеннями статті 4 Закону №3551-ХІІ визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно статті 5 Закону №3551-ХІІ учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Пунктом 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ визначено, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації визначаються відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі по тексту також Порядок №413).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Порядку №413 у редакції, чинній на період проходження позивачем військової служби, статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №602 «Про внесення змін до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», який набув чинності 16.09.2016, доповнено Порядок №413 пунктом 2-1 такого змісту:

« 2-1. Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією, а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції.».

Водночас, суд зауважує, що означені положення не є застосовними до позивача в силу закріплених статтею 58 Конституції України незворотності законів та інших нормативно-правових актів у часі.

Райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при СБУ (пункт 3 Порядку № 413).

За приписами пункту 4 Порядку №413 в редакції постанови КМУ №425 від 04.06.2015 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

Відповідно до пункту 5 Порядку №413 в редакції, чинній на дату розгляду поданих позивачем документів, рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається:

комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС (далі - комісія);

міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.

Положення про міжвідомчу комісію затверджується Мінсоцполітики.

Пунктами 6 та 8 Порядку № 413 визначено, що для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.

Наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 № 200, чинним на момент виникнення спірних відносин, затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, відповідно до пункту 9 якого на Комісії командувань видів Збройних Сил України покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій із числа: військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, які проходять військову (державну) службу, працюють у видах Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях, підпорядкованих видам Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

Згідно пункту 11 означеного Положення комісії зобов`язані:

приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

реєструвати заяви в спеціальній книзі обліку; інформувати заявника про прийняття заяви до розгляду і дату засідання Комісії;

розглядати внесені на розгляд заяви та інші документи в місячний строк з дня їх отримання;

робити запити до відповідних архівних установ (за потреби), про що повідомляти заявника;

заслуховувати пояснення осіб, які подали заяви, свідків, представників організацій, установ та громадських організацій ветеранів,

досліджувати інші докази особистої участі заявника в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (сил) або розмінуванні (траленні бойових мін);

доводити рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, до відома громадянина в письмовій формі, а також роз`яснювати порядок його оскарження;

розглядати документи стосовно надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення,

а в разі відсутності підстав, які підтверджуються документами, повертати їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів чи особисто заявнику з метою подальшого доопрацювання.

За змістом абзацу 1 пункту 12 Положення комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі таких документів: заяв громадян або клопотань командирів (начальників); довідок відповідного періоду, підписаних і завірених печаткою; партизанського квитка; посвідчення учасника підпілля; посвідчення до знака «За розмінування»; грамот, фотографій (оригіналів); газетних матеріалів того періоду, який потребує підтвердження; історичних довідок, документів та інших архівних матеріалів; документів потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім`я та по батькові заявника; документів, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період; інших документів, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок про участь у бойових діях або розмінуванні (траленні бойових мін).

Підпунктом 4 пункту 12 Положення в редакції, чинній на період проходження позивачем військової служби, визначено, що, крім того, підставою для надання статусу учасника бойових дій є такі документи для військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) та працівників Збройних Сил, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції:

довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

витяги із наказів, директив, розпоряджень, журналів бойових дій, оперативних завдань, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень;

посвідчення про відрядження;

матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень та інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

За відсутності в заявника через незалежні від нього причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником (пункт 12 Положення).

Пунктом 4 Змін до Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затверджених наказом Міністра оборони України 22.01.2018 № 22 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.02.2018 за № 170/31622, пункт 12 після слів «разом із заявником» доповнено словами «в одній військовій частині (установі, закладі) та визнані учасниками бойових дій, інвалідами війни за цей період».

Системний аналіз означених правових норм дає підстави для висновку про наявність підстав для надання статусу учасника бойових дій у разі підтвердження документами, перелік яких визначено у Положенні, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і прийняття безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.

Судом встановлено, що на засідання комісії були представлені наступні документи: супровідний аркуш ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.09.2019 №11/983; копія супровідного аркуша Першого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019 №200/1050/19-а з додатками на 4 аркушах; копія паспорта громадянина України (позивача); копія РНОКПП; копії довідок ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.04.2017 №57/1 та від 25.04.2017 №57/2; копія довідки ВЧ польової пошти НОМЕР_1 від 25.08.2015 №819Д; копія витягу з наказу командира ВЧ польової пошти НОМЕР_1 від 18.12.2018 №362; копія наказу командира ВЧ польової пошти НОМЕР_1 від 08.02.2016 №45; копія виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 15.12.2015 №1638; копія довідки ВЛК від 15.12.2016 №3704; копія листа командира ВЧ польової пошти НОМЕР_1 від 23.11.2016 №3357; копії нотаріально завірених заяв громадянина ОСОБА_3 , зареєстрованої в реєстрі 26.10.2016 за №3544 та громадянина ОСОБА_4 , зареєстрованої в реєстрі 04.11.2016 за №2793 з копіями їх пільгових посвідчень серії УБД.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , судом встановлено, що означеними особами повідомлено та підтверджено, що під час проходження ними служби в зоні АТО в смт Очеретино та у АДРЕСА_1 у період з 10.12.2015 по 08.02.2016 та у період з 20.01.2016 по 08.02.2016 відповідно головним сержантом роти матеріального забезпечення ОСОБА_1 .

Зі спірного рішення вбачається, що означені покази свідків були прийняті до уваги під час його прийняття, проте, на думку відповідача, такими поясненнями не підтверджено безпосередню участь позивача в АТО.

Суд зауважує, що виходячи зі змісту наданих свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснень, вони підтвердили перебування позивача у період з 10.12.2015 по 08.02.2016 в зоні АТО в смт Очеретино та у м. Авдіївка Донецької області.

При цьому, жодних доказів на підтвердження позивачем прийняття безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, матеріали справи не містять.

Крім того, позивачем не наведено жодних обґрунтувань відсутності через незалежні від нього причини можливості надання необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій як обов`язкової передумови для прийняття до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником.

Водночас, на противагу доводам позивача, з наданого командиром ВЧ польова пошта НОМЕР_1 листа від 23.11.2016 №3357 вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_5 участі в АТО, забезпеченні її проведення не приймав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків відповідача щодо відсутності підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій за наслідками розгляду поданих ним документів.

При цьому, судом не приймається в якості належного, достатнього та допустимого доказу копія накладної від 28.01.2016 №1655, підписана, у тому числі позивачем, на отримання матеріальних засобів як така, що не підтверджує його безпосередню участь в АТО чи забезпеченні її проведення.

Жодним чином не применшуючи зростання ролі та значення військовослужбовців як осіб, які несуть основний тягар протидії агресору, забезпечують оборону та захист держави, зумовлюють можливість функціонування публічно-правових інституцій, бізнесу, життєдіяльності пересічних громадян, суд звертає увагу на те, що існує багато випадків, коли, зокрема, військовослужбовці збройних сил перебувають в районах проведення антитерористичної операції, але статус учасника бойових дій держава визнає лише за певним визначеним колом осіб, щодо певних подій і періодів часу, що визначені Законом.

У цьому контексті судове рішення не може розширювати межі, визначені законом адже довільне тлумачення закону призведе до незаконного поширення пільг на більш широке коло осіб, ніж це передбачено законодавцем.

Таким чином, той факт, що позивач перебував в районах проведення антитерористичної операції, за відсутності підтверджуючих документів його безпосередньої участі в АТО чи забезпеченні її проведення, не надає підстав визнання за ним статусу учасника бойових дій.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.