Постанова № 12048491, 15.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.09.10Справа №2а-6474/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим

до Дочірнього підприємства «Спецмонтаж № 3» асоціації «Промбудіндустрія»

про стягнення заборгованості в сумі 338,45 грн.,

за участю представників:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився;

Суть спору: Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Спецмонтаж № 3» асоціації «Промбудіндустрія» (далі відповідач) заборгованості з фінансових санкцій в сумі 338,45 грн., нарахованих за несвоєчасне надання до податкового органу декларацій з податку на прибуток.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач заперечення на позов до суду не надав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день його проведення був повідомлений належним чином через засоби масової інформації.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку сторін, належним чином повідомлених про час, дату та місце судового розгляду, достатність доказів, наявних в матеріалах справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 12.07.2000 року зареєстрований Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 12.07.2000 року.

Відповідно до довідки № 56 від 18.07.2000 року, відповідач 18.07.2000 року взятий ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим на облік як платник податків.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов’язок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності встановлений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року N 333/94, п.п. 11.1 якого передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, відповідач зобов’язаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до податкової інспекції декларації з податку на прибуток.

Згідно з п.п. 16.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. (п.п. 16.4 зазначеного Закону).

Згідно з п.п. 20.1. ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Позивачем 02.03.2007 року проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складений акт № 224/15-1 від 02.03.2007 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення відповідачем «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2006 року, граничний строк подання якої настав 20.12.2006 року, фактично декларація подана 22.12.2006 року.

На підставі акту перевірки позивачем 04.06.2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення, у якому визначена сума податкового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170,00 грн.

Позивачем 06.06.2008 року проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складений акт № 833/15-1/31009490 від 06.06.2008 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення відповідачем «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток за І квартал 2008 року, граничний строк подання якої настав 12.05.2008 року, фактично декларація подана 14.05.2008 року.

На підставі акту перевірки позивачем 24.06.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001521501/0, у якому визначена сума податкового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170,00 грн.

Враховуючи те, що згідно з обліковою карткою платника податків за відповідачем малась переплата у розмірі 1,50 грн., позивачем була визначена сума заборгованості відповідача в сумі 385,50 грн.

Проте, суд звертає увагу на те, що згідно з п. 1.3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Порядок узгодження податкового зобов’язання встановлений ст. 5 цього Закону.

Так, відповідно до п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

          Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем їх вручення.

Оскільки в такому випадку юридично день розміщення вважається днем вручення, то підлягає застосуванню підпункт 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивачем у відповідності до ст. 71 КАС України не було надано належних доказів того, що податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 04.06.2007 року та № 0001521501/0 від 24.06.2008 року, є узгодженими в установленому законом порядку.

Так, зокрема позивачем не було надано доказів отримання відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень або їх розміщення на дошці податкових оголошень.

Натомість позивачем були надані податкові вимоги № 1/332 від 21.06.2007 року, яка отримана відповідачем згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 8063252, а також № 2/237 від 09.06.2009 року, яка розміщена на дошці податкових оголошень з 25.06.2009 року.

Однак, суд зазначає, що отримання відповідачем податкових вимог не є свідчення узгодження податкового зобов’язання. Такого висновку суд дійшов, керуючись наступним.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З аналізу наведеної вище норми закону вбачається, що податкова вимога надсилаються платнику податків у разі несплати узгодженої суми податкового боргу. В той час, як матеріалами справи підтверджується, що сума податкового зобов’язання у розмірі 385,50 грн. у встановленому законом порядку узгоджена не була.

Відтак, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для примусового стягнення з відповідача суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 385,50 грн., визначеного контролюючим органом.

У зв’язку з викладеним вище, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позовних вимог - відмовити.

          У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                   Яковлєв С.В.