Ухвала суду № 12047525, 26.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1750/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Попільнянському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Попільнянський спецкар»єр»до Державної податкової інспекції у Попільнянському районі Житомирської області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2010 року позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Попільнянському районі від 28.09.2009 року № 0001982301/0 від 26.10.2009 року № 0001982301/1, від 13.01.2010 року № 001982301/2, від 23.03.2010 року № 000192301/3;стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Попільнянський спецкар»єр»3, 40 грн. понесених судових витрат.

Рішення суду вмотивовано тим, що вартість розкривних робіт позивач правомірно відніс до складу валових витрат, як суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, включаючи реактивну, без обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Попільнянському районі проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Папільнянський спецкар»єр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої був складений Акт від 14 вересня 2009 року № 479/23-01/03443732. Відповідно до якого, були встановлені порушення податкового законодавства, а саме: в порушення п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем до складу валових витрат 2008 року включено витрати на розкривні роботи на суму 4682572 грн., в т.ч.: за 2 квартал на суму 555460 грн., за 3 квартал на суму 3988512 грн., за 4 квартал на суму 138600 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Попільнянському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2009 року №0001982301/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 2234643,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 1170643,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1064000,00 грн. Дане податкове повідомлення-рішення позивачем було неодноразово оскаржено в адміністративному порядку, за результатами чого скарги позивача були залишені без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення №0001982301/1 від 26.10.2009 року, №0001982301/2 від 13.01.2010 року, №0001982301/3 від 23.03.2010 року.

Згідно з п.п. 9.1., 9.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у підпункті 5.2.16 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації.

Постановою Кабінету Міністрів України бід 04.02.1998 р. № 118 «Про затвердження переліку витрат на розвідку (до розвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації»затверджений перелік витрат на розвідку (до розвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації.

Із системного аналізу вказаного Переліку вбачається, що він складається з двох частин: витрат, що включаються до окремої групи і з метою оподаткування підлягають амортизації та витрати, що не включаються до окремої групи і з метою оподаткування не підлягають амортизації. При цьому, витратами, які підлягають амортизації, є лише ті витрати, що належать до гірничорозвідувальних та гірничо-капітальних, тобто витрати, здійснені платником податку на розвідку (дорозвідку) та облаштування родовищ.

Пунктом 5.1.3. Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування, затвердженому наказом Міністерства промислової політики України від 7 травня 2004 року N 221 встановлено, що до гірничо-капітальних належать роботи з розкриття родовища, які виконуються до введення його в експлуатацію згідно з актом державної комісії.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на період 2007 р. - 2009 р. балансові запаси Лозовиківського родовища граніту та мігматиту вже були повністю розвіданими та придатними до промислової експлуатації, що підтверджується протоколом №6 від 27 листопада 1992 року засідання державної комісії України по запасах корисних копалин. Тобто, розкривні роботи, які проводилися позивачем протягом 2007-2009 років, належать до гірничопідготовчих і не відносяться до розвідувальних робіт.

З огляду на викладене, Житомирський окружний адміністративний суд дійшов обгрунтованого висновку, що позивач не здійснював жодної з дій чи витрат, які входять до переліку витрат, визначених постановою КМ України N 118 від 04.02.98 р., та які мають обліковуватись згідно із п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки розвідка (дорозвідка) та облаштування родовища корисних копалин проведено ще до 1992 року.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Попільнянському районі Житомирської області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 27 жовтня 2010 року.

Головуючий: Н.В. Безименна

Судді: А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх