Постанова № 12047338, 26.08.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

26 серпня 2010 року Справа № 2-31/4919-2009                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Фіщенко Людмили Миколаївни, довіреність № 43-05/1685 від 28.05.10;

позивача: Романька Володимира Дмитровича, довіреність № 43-05/107 від 09.04.10;

позивача: Шевченко Ганни Анатоліївни, довіреність № 43-05/0749 від 15.03.10;

відповідача: Полєтаєвої Ганни Іванівни, довіреність № 3117 від 10.11.09;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 19.07.2010 у справі №2-31/4919-2009

за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (просп. Перемоги, 15 км., Святошинський район, м. Київ 179, 03179)

в особі Кримської філії державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (вул. Київська, 133-а, м. Сімферополь, 95043)

до Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" (вул. Батуріна, 13, м. Сімферополь, 95015)

про внесення змін у додаток до договору

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2010 у справі № 2-31/4919-2009 позов задоволено частково.

Внесено зміни до договору № 01190126/79 від 01.07.2008, укладеного між Державним підприємством "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" та Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі Кримської філії державного підприємства "Український державний центр радіочастот" на умовах додатку № 1 до договору № 01190126/79 від 01.07.2008 станом на 30.04.2010.

Вирішено датою внесення змін в додаток № 1 до договору № 01190126/79 від 01.07.2008 вважати дату видачі відповідного дозволу на експлуатацію РЕЗ мовлення.

В інший частині у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Кримської філії державного підприємства "Український державний центр радіочастот" 42,50 грн. державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд зазначив, що оплата робіт за радіочастотний моніторинг і забезпечення ЕМС РЕЗ здійснюється відповідно діючим Тарифам на роботи (послуги) ДП УДЦР, пов'язані з користуванням РЧР України і таку плату відповідач повинен сплачувати, оскільки він є користувачем радіочастотного ресурсу. Таким чином, суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про внесення змін у додаток до договору. При цьому, частина вимог залишена без задоволення, тому що між сторонами вона була врегульована ще до відкриття судового провадження.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не розглянув докази, що перебувають у матеріалах справи, заперечення й надані в їхнє обґрунтування документи. Відповідач вважає, що місцевий суд помилково визначив відповідача користувачем радіочастотного ресурсу по позиції 36-1 (вид зв'язку "Аналогове телевізійне мовлення") додатку № 1, хоча Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" не має право розповсюджувати телерадіопрограми, оскільки право на розповсюдження телерадіопрограм надається тільки телерадіокомпаніям згідно з ліцензіями, які і повинні оплачувати користування радіочастотним ресурсом України та оплачувати радіочастотний моніторинг.

                    25.08.2010 від Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Кримської філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2008 між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі Кримської філії Українського державного центру Радіочастот (виконавець) та Державним підприємством "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" (замовник) укладено договір № 01190126/79, за умовами якого позивач зобов'язався виконувати роботи, передбачені Граничними тарифами на роботи (послуги), пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України.

04.01.2009          сторонами підписано додаткову угоду до договору та визначено, що предметом договору є виконання позивачем (виконавцем) робіт, які передбачені Тарифами на роботи (послуги) державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, затвердженими рішенням Національної комісії України з питань регулювання зв'язку від 11.12.2008 № 1256 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.12.2008 за № 1238/15929, тоді як відповідач (замовник) приймає і оплачує виконані роботи в порядку і на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 та 4.4 договору розрахунки між виконавцем і замовником за роботи проводяться згідно з діючими тарифами шляхом перерахування суми, виставленої в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця; виконавець проводить нарахування плати за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) замовника за статтями тарифів на підставі виданих йому дозволів на право експлуатації РЕЗ з моменту їхньої видачі і до моменту зняття РЕЗ з обліку у встановленому порядку або анулюванні дозволів на право експлуатації РЕЗ; перелік РЕЗ замовника і вартість робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ за один календарний рік з урахуванням податку на додану вартість, що розраховується відповідно до законодавства України, визначені у додатку № 1, що складається на момент оформлення дозволів та є невід'ємною частиною Договору. У випадку зміни кількості РЕЗ, що експлуатуються замовником, виконавець робить відповідний перерахунок суми оплати робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС із внесенням змін до додатку № 1.

На виконання п. 4.4 Договору, при кожній зміні кількості РЕЗ, на які відповідач отримував дозволи на експлуатацію, позивач направляв уточнений додаток № 1 на адресу відповідача (том 1, а. с. 20, 35 - 38).

Відповідачем уточнений додаток не підписувався з причин того, що він не є користувачем радіочастотного ресурсу і сплату за радіочастотний моніторинг здійснювати не повинен, у зв’язку з чим надсилав позивачу протокол розбіжностей до проекту додатку № 1 (том 1, а. с. 22, 39 - 44).

13.05.2010          позивач направив відповідачеві на виконання п. 4.4 договору листом за вихідним № 43-06/1546 уточнений варіант додатку № 1 з переліком РЕЗ, на які на той час відповідачу було видано дозволи на експлуатацію РЕЗ, якій відповідач підписав з протоколом розбіжностей, виключивши розділ 2 "Вид зв'язку "Аналогове звукове мовлення" та розділ 3 "Вид зв'язку "Аналогове телевізійне мовлення", та погодився на внесення змін у додаток № 1 до договору лише в частині збільшення кількості РЕЗ радіорелейного зв’язку до 54 шт. з відповідним збільшенням вартості робіт (том 3, а. с. 77).

Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Оскільки відповідач погодився внести зміни щодо збільшення кількості РЕЗ радіорелейного зв’язку до 54 шт. з відповідним збільшенням вартості робіт, вимоги в цій частині безумовно є необґрунтованими, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про включення у додаток розділів 2 та 3, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з частиною 4 статті 19 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального та спеціального користування здійснюється за рахунок користувачів радіочастотного ресурсу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" користування радіочастотним ресурсом - діяльність, пов'язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу; користувач радіочастотного ресурсу - юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства.

Згідно з частинами 1, 3 та 13 статті 42 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" користувачі радіочастотного ресурсу України повинні отримувати дозволи на експлуатацію відповідних радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, крім засобів та пристроїв, використання яких здійснюється на бездозвільній основі відповідно до цього Закону; дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот загального користування видає УДЦР; дозволи на експлуатацію у смугах радіочастот спеціального користування видає Генеральний штаб Збройних Сил України; дозвіл на експлуатацію видається на кожний окремий радіоелектронний засіб або випромінювальний пристрій.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 30 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм телерадіоорганізаціями.

Отже, закон вимагає у користувача радіочастотним ресурсом одночасної наявності двох документів: ліцензії та дозволу.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку Державне підприємство "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" не є користувачем радіочастотного ресурсу, так як не повинне мати (не має) ліцензії на мовлення.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" мовлення (телерадіомовлення) - створення і розповсюдження програм, пакетів програм, передач з використанням технічних засобів телекомунікацій для публічного приймання за допомогою побутових теле та радіо приймачів у відкритий спосіб або чи за абонентську плату на договірних засадах; канал мовлення - сукупність технічних засобів мовлення (кабельного, оптичного, радіозв'язку), призначених для розповсюдження теле- та/чи радіопрограм на територію, що визначається параметрами цих засобів, які забезпечують трансляцію к реальному часі однієї телерадіопрограми; технічні засоби мовлення - сукупність радіоелектронних засобів і технічних пристроїв, за допомогою яких програми і передачі доводяться до споживачів.

Діяльність телерадіоорганізацій по розповсюдженню телерадиопрограмм ліцензується Національной Радой України з питань телебачення і радіомовлення, яка видає ліцензії на право користування каналами мовлення (стаття 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").

Таким чином, тільки телерадіоорганізації, які мають відповідну ліцензію Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, мають право на користування каналом мовлення і частотами цього каналу. Є правильним твердження відповідача про те, що Національна рада, видавши телерадіоорганізації ліцензію на мовлення, тим самим визначає її користувачем радіочастотного ресурсу, так як тільки телерадіоорганізація може розпоряджатися каналом, мережею мовлення та їх частотами.

Згідно із Законом України "Про радіочастотний ресурс України" саме телерадіоорганізації, які мають ліцензію на мовлення, є суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограмм і є суб'єктами плати збору за користування радіочастотним ресурсом та за радіочастотний моніторинг.

Обставини справи вказують на те, що радіоелектронні засоби Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" використовуються телерадіоорганізаціями для розповсюдження телерадіопрограм. З цього приводу слідує висновок про те, що відповідач не повинен сплачувати плату за радіочастотний моніторинг та користування радіочастотним ресурсом.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що норми Закону України „Про телебачення і радіомовлення" приймаються до уваги, оскільки згідно з частиною 1 статті 50 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" порядок використання радіочастотного ресурсу України для потреб телерадіомовлення визначається цим Законом, Законом України „Про телебачення і радіомовлення", „Про Національну раду України і питань телебачення і радіомовлення".

Вищенаведені висновки колегії суддів вказують на неправомірність вимог позивача, у зв’язку з чим у позові належить відмовити у повному обсязі.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2010 у справі №2-31/4919-2009 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У задоволенні позову відмовити.                                                  

Головуючий суддя                                                  

Судді