Рішення № 12046497, 11.10.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 22/1619-10 за позовом: міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про стягнення 10433,39 грн.

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач: Ялівчук А.А. - представник за довіреністю № 15/09 від 11.01.2010 р.

відповідач: ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 08.02.2010 р.

Повний текст рішення підписано та складено 11.10.2010 р.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до господарського суду яким просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2009р. по 01.05.2010р. в сумі 9641,95 грн., 281,71 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 65,07 грн. - 3% річних, 444,66 грн. пені. Як на підставу позовних вимог посилається на укладений між ними договір на постачання теплової енергії від 02.10.2007р. за №1707/1960 та неналежне виконання його умов щодо своєчасної сплати за спожиту теплову енергію, рахунок №960 від 15.04.2010 р. на суму 782,65 грн., від 04.03.2010 р. на суму 1677,10 грн., від 05.02.2010 р. на суму 1677,10 грн., від 11.01.2010 р. на суму 1677,10 грн., від 02.12.2009 р. на суму 1677,10 грн., від 10.11.2009 р. на суму 1677,10 грн., від 14.10.2009 р. на суму 973,80 грн., довідкою про часткову оплату.

Представником позивача в судове засідання подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 9650,74 грн. заборгованості, в т.ч. 8859,30 грн. основного боргу, 444,66 грн. пені, 281,71 грн. інфляційних втрат, 65,07 3% річних.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні, обґрунтовуючи наявними в матеріалах доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов проти зменшених позовних вимог не заперечує.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № 253795 та витягу з ЄДР станом на 04.10.2010 р. відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою АДРЕСА_1.

02.10.2007р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" , м. Хмельницький та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений Договір на постачання теплової енергії №1707/960, згідно з яким Позивач постачає Відповідачу теплову енергію у відповідності до умов укладеного договору.

Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (розділ 1 договору).

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача тощо (розділ 2 договору).

Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (розділ 3 договору).

Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (розділ 4 договору).

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (розділ 6 договору).

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (розділ 7 договорів).

Договір набуває чинності з 01.10.2007р. та діє до 02.10.2008р.. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 договору).

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Заяв про припинення дії договору від 02.10.2007р. або зміни його умов у 2007-2010рр. не надходило.

Між сторонами було підписано додаток 1 до договору № 1707 від 02.10.2007р., яким сторони погодили загальну площу опалення 107,30 м 2 та тариф 8,36 грн.

Сторонами також було підписано додаток 3 до договору № 1707 від 02.10.2007р, яким сторони погодили умови припинення подачі теплової енергії.

03.04.06р. фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 подано заявку про реєстрацію абонентом на послуги теплопостачання на імя директора МКП "Хмельницьктеплокомуненерго".

Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів. Зокрема, позивачем (міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго") виставлено рахунки: рахунок №960 від 04.03.2010 р. на суму 1677,10 грн., від 05.02.2010 р. на суму 1677,10 грн., від 11.01.2010 р. на суму 1677,10 грн., від 02.12.2009 р. на суму 1677,10 грн., від 10.11.2009 р. на суму 1677,10 грн., від 14.10.2009 р. на суму 973,80 грн. Всього на загальну суму 9359,30 грн.

На виконання вимог договору відповідачем сплачено 500,00 грн. за надані послуги з теплопостачання за період 01.2010р. згідно довідки, виданої начальником сервісного центру міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" .

Оскільки відповідач суму заборгованості в розмірі 8859,30 грн. в добровільному порядку не погасив, позивач нарахував відповідачу 65,07рн. - 3% річних, 281,71 - інфляційних, 444,66 грн. - пені.

В матеріалах справи відсутні докази про погашення заборгованості в добровільному порядку, тому позивач звернувся з позовом про примусове її стягнення.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно п.1 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно з п.п.1,2,7 ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Факт наявності основної заборгованості в сумі 8859,30 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором, додатками №№ 1, 3 до договору від 02.10.2007р. за №1707/1960, рахунками : рахунок №960 від 04.03.2010 р. на суму 1677,10 грн., від 05.02.2010 р. на суму 1677,10 грн., від 11.01.2010 р. на суму 1677,10 грн., від 02.12.2009 р. на суму 1677,10 грн., від 10.11.2009 р. на суму 1677,10 грн., від 14.10.2009 р. на суму 973,80 грн., довідкою про часткову оплату тощо. Відповідачем доказів погашення заборгованості у повному об'ємі не надано.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобовязання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.6 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, сторонами в договорі на постачання електричної енергії передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (розділ 7 договорів).

З'ясуванням матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач прострочив оплату використаної теплової енергії.

Через несвоєчасне виконання зобовязань позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 444,66 грн., а саме: за період з 10.11.2009р. по 22.01.2010р. на суму 973,80грн. в сумі 39,93грн., за період з 22.01.2010р. по 01.05. 2010р. на суму 473,80грн. в сумі 26,08грн., за період з 10.12.2010р. по 01.05. 2010р. на суму 1677,10грн. в сумі 132,81грн., за період з 10.01.2010р. по 01.05.2010р. на 1677,10суму грн. в сумі 103,61грн., за період з 10.02.2010р. по 01.05.2010р. на суму 1677,10грн. в сумі 75,35грн., за період з 10.03.2010р. по 01.05. 2010р. на суму 1677,10грн. в сумі 48,04грн., за період з 10.04.2010р. по 01.05.2010р. на суму 1677,10 грн. в сумі 18,84грн.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Позивач також правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 281,71 грн., які підлягають стягненню із відповідача, а саме: за листопад 2009р. в сумі 10,71 грн., за грудень 2009р. в сумі 23,86 грн., за січень 2010р. в сумі 77,90 грн., за лютий 2010р. в сумі 104,60 грн., за березень 2010р. в сумі 64,64 грн.

Крім цього, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 65,07 грн., які підлягають стягненню із відповідача, а саме: за листопад 2009р. в сумі 5,84 грн., за листопад 2009р. в сумі 3,82 грн., за грудень 2009р. в сумі 19,44 грн., за січень 2010р. в сумі 15,16 грн., за лютий 2010р. в сумі 11,03 грн., за березень 2010р. в сумі 7,03 грн., за квітень 2010р. в сумі 2,76 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 35 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість: 9650,74 грн., з якої 8859,30 грн. - основного боргу, 281,71 грн. - інфляційних втрат, 65,07грн. - 3% річних, 444,66грн. - пені. Отже, позовні вимоги відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у зв'язку з відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 9650,74 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 8859,30грн. (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 30 коп.) основного боргу, 281,71грн. (двісті вісімдесят одну гривню 71 коп.) - інфляційних втрат, 65,07грн. (шістдесят пять гривень 07 коп.) - 3% річних, 444,66 грн. (чотириста сорок чотири гривні 66 коп.) пені, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу. Секретар судового засідання. Свіжа О.О.

повний текст рішення підписано та складено 11.10.2010 р.