Рішення № 12045796, 30.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.09                                                                                           Справа№ 6/130

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” в особі Львівської філії ТОВ “Укрпромбанк”, м.Львів

до відповідача 1: Малого приватного підприємства “КЕТ”, м.Дрогобич

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориславська Тустань”, м.Борислав

про: стягнення 558624,23 долари США, що за курсом НБУ ( 1 долар – 7,6190грн.) становить 4256158грн. 02коп.

                                                                       Суддя Гоменюк З.П.

                                                                       Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Павляк А.В.

від відповідача 1: Денькович М.С.

від відповідача 2: не з’явився

          Представникам сторін, які з”явилися в судове засідання, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” в особі Львівської філії ТОВ “Укрпромбанк” до Малого приватного підприємства “КЕТ” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориславська Тустань” про стягнення 558624,23 долари США, що за курсом НБУ (1 долар –7,6190грн.) становить 4256158грн. 02коп.

Ухвалою суду від 16.06.2009р. розгляд справи відкладено на 21.07.2009р. в зв”язку з неявкою представників сторін, за заявленими клопотаннями. Ухвалою суду від 21.07.2009р. розгляд справи відкладено на 30.07.2009р.

В судовому засіданні 30.07.2009р. представник позивача подав заяву про збільшення (уточнення) розміру позовних вимог та повідомив суд про те, що станом на 30.07.2009р. заборгованість відповідачів становить 570406грн. 65 доларів США та просить суд стягнути солідарно дану суму з Малого приватного підприємства “КЕТ” та ТзОВ “Бориславська Тустань”.

Відповідач-1 в судовому засіданні 30.07.2009р. подав суду відзив на позов відповідно до якого визнає свої боргові зобов”язання щодо основної суми отриманих кредитних коштів станом на 27.05.2009р., але не визнає суми нарахованих на них процентів, пені та суми нарахованих комісій за управління кредитом, суми збільшення позовних вимог, просить зобов”язати позивача провести звірку взаєморозрахунків та відкласти розгляд справи.

Відповідач-2 в судове засідання 30.07.2009р. явку повноважного представника не забезпечив, письмового пояснення на позов не подав, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача-2 за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача -1, суд встановив наступне:

14.09.2007р. між позивачем та відповідачем-1 укладено кредитний договір № 13/КВ-07 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (тип 1), відповідно до якого відповідач –1 отримав кредит у вигляді відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії з лімітом кредитування в еквіваленті 600 000,00 доларів США для поповнення обігових коштів під чотирнадцять відсотків річних у доларах, вісімнадцять цілих п'ять десятих відсотків річних у гривні, дванадцять відсотків річних у євро, терміном повернення по 13.09.2017р. включно.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором від 14.09.2007р. укладено :

-          іпотечний договір №13/Zквіп-07 від 14.09.2007р. між ТзОВ “Український промисловий банк” та Малим приватним підприємством “Кет”, зареєстрований в реєстрі за №2377 та додаткові договори до нього від 04.12.2008р. та 08.12.2008р., зареєстровані в реєстрі за №3083 та №3104, посвідчені приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л.В.

-          договір поруки №13/Zпор-07-02 від 09.12.2008р. між ТзОВ “Український промисловий банк” (кредитор), Малим приватним підприємством “Кет” (боржник) та ТзОВ “Бориславська Тустань” (поручитель), згідно якого останній поручився перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №13/КВ-07 від 14.09.2007р. в повному обсязі.

Відповідач-1 зобов'язувався погашати кредит та відсотки за користування кредитом в розмірах та терміни, встановлені умовами розділу 4 договору кредитної лінії згідно з графіком зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до договору №13/КВ-07).

Згідно п.п.6.1.1, 6.1.2 укладеного договору відповідач-1 зобов”язувався використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов договору; своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому договором.

Однак, як стверджує відповідач у позовній заяві, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, станом на 30.07.2009р. заборгованість відповідача –1 за кредитним договором №13/КВ-07 від 14.09.2009р. становить 570406,65 доларів США з яких заборгованість за кредитом становить 507648,00 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом 26285,28 доларів США, заборгованість по прострочених відсотках за користування кредитом з 28.01.2009р. по 27.06.2009р. включно –22844,46 доларів США, заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитом з 28.06.2009р. по 30.07.2009р. включно –6899,86 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту з 02.02.2009р. по 30.07.2009р. включно –1776,41 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по відсотках з 02.02.2009р. по 30.07.2009р. включно –1472,19 доларів США, прострочена комісія за управління кредитною лінією за період з 28.01.2009р. по 27.06.2009р. включно –2807,08 доларів США, нарахована комісія за управління кредитною лінією з 28.06.2009р. по 30.07.2009р. –526,28 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату комісії з 02.02.2009р. по 30.07.2009р. –147,09 доларів США.

Відповідно до п.6.1.3 кредитного договору позичальник зобов”язувався достроково повернути всю заборгованість за цим договором , а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити всі нараховані проценти, комісії, штрафні санкції (за наявності), а також сплатити всі інші платежі, передбачені цим договором , у випадках, строки та в порядку, передбачених, п.п. 9.1., 9.2 договору.

Відповідно до п.9.2. договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та /або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.) умов даного договору та /або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобов”язань (договорів забезпечення) за цим договором, а позичальник зобов”язаний протягом десяти календарних днів, а у випадку, якщо зобов”язання позичальника за цим договором забезпечуються заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в ТОВ “Укрпромбанк” –не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку.

Надіслані відповідачам листи - вимоги від 07.05.2009р. за №№ 3294, 3292 про дострокове виконання зобов”язань залишені ними без відповіді та задоволення.

Статтями 546, 549 ЦК України виконання зобов 'язань може забезпечуватися, згідно з законом або договором, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.1. Договору передбачена відповідальність Відповідача за порушення терміну повернення кредиту та сплата процентів за користування ним пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період прострочення за кожен день прострочення від невчасно сплаченого платежу.

Таким чином загальна заборгованість відповідача становить 570406,65 доларів США .

При прийнятті рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Частиною 3 зазначеної статті визначено, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать;

В даному випадку зобов”язання виникло з кредитного договору № 13/КВ-07 від 14.09.2007р.

Статтею 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Стаття 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнають ся господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи судом до уваги не приймається, оскільки станом на час звернення до суду з даним клопотанням сплив двохмісячний строк вирішення спору, передбачений ст.69 ГПК України, а спільного клопотання про його продовження, суду не заявлялось.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, визнання відповідачем-1 суми отриманих кредитних коштів, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідачів солідарно.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 541,543,610,612,1054 ЦК України, ст.ст. 173,174,175,193, 216,230 ГК України, ст.ст.33,43,49,75,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути солідарно з Малого приватного підприємства “КЕТ”, м.Дрогобич, вул.Самбірська, 104/1 кв.8 (код ЄДРПОУ 22377395) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Бориславська Тустань”, м.Борислав, вул.Трускавецька,63/2 (код ЄДРПОУ 35472254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” в особі Львівської ТОВ “Укрпромбанк”, м.Львів, вул.Сахарова, 35 (код ЄДРПОУ 26483993) 570406,65 доларів США (з яких: заборгованість за кредитом становить 507648,00 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом 26285,28 доларів США, заборгованість по прострочених відсотках за користування кредитом –22844,46 доларів США, заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитом –6899,86 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту –1776,41 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по відсотках включно –1472,19 доларів США, прострочена комісія за управління кредитною лінією –2807,08 доларів США, нарахована комісія за управління кредитною лінією –526,28 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату комісії –147,09 доларів США), 25500грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 312грн. 50коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя