Рішення № 12045012, 02.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2010 р. Справа № 9/129-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/129-10 02.09.2010 р.

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва »

До Селянського (фермерського) господарства «Іванко»

Про стягнення 25 422,79 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Жураховська О.А. (дов. № 1/75 від 16.02.2010 р.)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва »(позивач) до Селянського (фермерського) господарства «Іванко»(відповідач) про стягнення 25 422,79 грн.

Ухвалою від 16.07.2010 року порушено провадження у справі № 9/129-10 та призначено її до розгляду на 27.07.2010 року; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для доручення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; відповідача зобов’язати подати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків , письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

Ухвалою суду від 16.07.10 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

В судове засідання 27.07.2010 р. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 16.07.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, у зв’язку з цим ухвалою суду від 27.07.2010 р. розгляд справи відкладено на 02.09.2010 р., зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали документів (для огляду); відповідача зобов’язано виконати вимоги ухвали суду від 16.07.2010 року.

В судове засідання 02.09.2010 р. представник відповідача вдруге не з’явився, вимоги ухвал суду від 16.07.2010 р. та 27.07.2010 р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав та не надіслав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи відповідь Головного управління статистики в Київській області від 23.07.2010 р., ухвали суду від 16.07.2010 р. та 27.07.2010 р. були направлені за адресою, яка вказана у відповіді та позовній заяві, а саме: Київська область, с. Мала Солтанівка, вул. Пархоменка,17.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 02.09.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (підтверджується поштовим повідомленням про вручення), відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва »(позивачем) та Селянським (фермерським) господарством «Іванко»(відповідачем) укладено договір на виконання робіт № 207137 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе розробку (пере дачу) науково-технічної продукції (виконання робіт):

Назва роботи (етапу)Термін виконання

початок-закінчення

(місяць, рік)Договірна

ціна

грн.

Створення штучного водоймища на землях ФГ “Іванко” за межами населеного пункту Малосол та нів ської сільської ради Васильківського району Київської області. Робочий проект 18 жовтня 2007 р. 17 березня 2008 р 105925,0 Крім того ПДВ 20% 21185,0 Всього до оплати 127110,0 13 квітня 2009 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої назву робочого проекту викладено у наступній редакції «Будівництво каскаду протиерозійних водоймищ на території СФГ «Іванко»Малосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області». Відповідно до п.1.2 договору приймання і оцінка робіт здійснюється згідно з вимогами технічного завдання , або документу, який замінює його.

За розроблену науково-технічну продукцію (виконану роботу) відповідно до даного Договору відповідач перераховує позивачу 105925,0 грн., крім того ПДВ –20% - 21185,0 грн., разом - 127 110,0 грн. (п. 2.1 договору).

Оплата проводиться згідно актів виконаних робіт з авансовим платежем у сумі 38136,00 грн. (п. 2.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору при завершенні робіт (етапу) згідно умов цього Договору позивач передає виконану роботу відповідачу (безпосередньо, або по пошті). Відповідач зобов'язаний при отриманні продукції підписати і завірити печаткою накладну, або документ, який замінює її і повернути позивачу. Разом з цим відповідачу направляється акт здачі-приймання продукції.

Згідно з п. 3.4. договору у випадку мотивованої відмови відповідача, Сторони протягом 15 днів складають двосторонній акт необхідних доробок, термінів виконання.

Якщо протягом цього терміну акт не буде складений, то продукція, пере дана позивачем, вважається прийнятою без зауважень і підлягає оплаті протягом 3-х днів з дня закінчення визначеного терміну.

У випадку дострокового виконання робіт Замовник зобов'язується достроково прийняти і оплатити роботи по договірній ціні (п. 3.5 договору).

Якщо у процесі виконання робіт з'ясовується неминучість отриман ня не га тивного результату або недоцільність подальшого проведення роботи, позивач зобов'язується призупинити виконання роботи і сповістити відповідача, який в 10-денний термін розгляне питання про доцільність і напрямки продовження робіт (п. 3.6 договору).

За ствердженням позивача, він належним чином виконав свої зобов’язання та розробив науково-технічну продукцію, що підтверджується накладною № 18 від 30.06.09 р., підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленою їх мокрими печатками (належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи).

Разом з накладною позивач направив відповідачу належним чином оформлений акт здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт.

Згідно з п. 3.2 договору відповідач зобов'язується протягом одного місяця, починаючи з дати відправки позивачем продукції здійснити наступні дії:

- прийняти розроблену продукцію, підписати акт здачі-приймання і оплатити позивачеві вартість виконаних робіт протягом 3-х днів після закінчення визначеного місячного терміну, або

- в разі незгоди повернути акт здачі-приймання з письмовою мотивованою відмовою від прийняття продукції з перерахуванням всіх недоліків і недоробок

Відповідно до п. 3.3. договору, якщо протягом місяця, з моменту відправки позивачем продукції, акт здачі-приймання не буде повернутий позивачу, то розроблена продукція вважається прийня тою без зауважень і підлягає оплаті протягом 3-х днів з моменту закінчення строку, передбаченого п.3.2 цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повернув позивачу акт здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт; письмової мотивованої відмови від прийняття продукції з перерахуванням всіх недоліків і недоробок не направив; двостороннього акту необхідних доробок, термінів виконання сторонами також не складено.

Таким чином, розроблена позивачем продукція вважається прийня тою без зауважень і підлягає оплаті протягом 3-х днів з моменту закінчення строку, передбаченого п.3.2 цього Договору, тобто до 03.08.09 р.

За ствердженням позивача, відповідач покладені на нього обов’язки щодо оплати отриманої продукції у строки, передбачені п. 3.3 договору, виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 106 136,00 грн., у зв’язку з чим основна заборгованість відповідача за договором становить 20 974,00 грн. (127110,00 грн. –106136,00 грн.)

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично між сторонами виникли правовідносини, що регулюються нормами надання послуг на підставі ст. ст. 712 Цивільного кодексу України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).

Зобов’язальні правовідносини мають відносний характер, оскільки праву конкретного кредитора протистоїть обов’язок конкретного боржника.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, свого обов’язку щодо повної оплати товару у строк, встановлений у договорі не виконав, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 20 974,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що при неоплаті робіт згідно договору відповідач виплачує позивачу пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,1 % від суми затриманого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день затримки платежу.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач нарахував пеню у сумі 2143,94 грн. за період з 30.12.2009 р. по 30.06.2010 р., тобто за 6 місяців.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов’язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов’язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Враховуючи обмеженість розміру нарахування пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України та 6-місячним терміном її нарахування, суд здійснив перерахунок пені:

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

20974.0030.12.2009 - 07.06.201016010.2500 %0.056 %*1884.79

20974.0008.06.2010 - 30.06.2010239.5000 %0.052 %*251.11

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 2135.90 грн.

Оскільки відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 2135,90 грн. за уточненим розрахунком суду.

Згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Крім того, зазначена позиція підтверджується рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997 року, в яких зазначено, що порядок застосування індексів інфляції при розгляді справ повинен обраховуватись за весь час прострочення.

Позивачем заявлено у позовній заяві про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 1732,24 грн. (за період з 04.08.2009 р. по 30.06.2010 р.) та 3 % річних у сумі 570,61 грн. (за період з 04.08.2009 р. по 30.06.2010 р.)

Судом встановлено, що, оскільки відповідач припустився порушення зобов’язань щодо оплати боргу, то з нього підлягають стягненню 3 % річних у сумі 570,61 грн. (за розрахунком позивача) та інфляційні збитки у сумі 1468,18 грн. за уточненим розрахунком суду.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

04.08.2009 - 30.06.201020974.001.0701468.1822442.18

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 22442.18 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33, 44, 49, 80-85 ГПК України, ст. ст.22, 525, 526,549 ЦК України господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Іванко» (08640, Київська область, с. Мала Солтанівка, вул. Пархоменка,17, код ЄДРПОУ 22206570) на користь Відкритого акціонерного товариства «Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва»(03035, м. Київ,35, вул. Урицького,45, код ЄДРПОУ 01035101) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, основний борг в сумі 20 974 (двадцять тисяч дев’ятсот сімдесят чотири) грн. 00 коп., 2135 (дві тисячі сто тридцять п’ять) грн. 90 коп. пені, 1468 (одна тисяча чотириста шістдесят вісім) грн. 18 коп. інфляційних збитків, 570 (п’ятсот сімдесят) грн. 61 коп. –3 % річних та судові витрати: державне мито в сумі 251 (двісті п’ятдесят одна) грн. 15 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233 (двісті тридцять три) грн. 46 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Суддя