Рішення № 12043672, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/21127.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети «Факти та коментарії"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЛРЕСУРСПРИМ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНІКА»

про стягнення 28620,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача: Крет А.Ю. (довіреність № 34-10р від 29.07.2010 р.)

Від відповідача 1: не з’явилися

Від відповідача 2: не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети «Факти та коментарії" (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЛРЕСУРСПРИМ" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНІКА»(відповідач-2) про стягнення 28620,00 грн. заборгованості на підставі догову № 88-Р про розміщення реклами від 29.02.2008 року. Позивач також просить покласти на відповідача-1 судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу-2 послуги на розміщення реклами, проте, відповідач-2 в порушення умов договору зобов‘язання щодо оплати наданих послуг не виконав в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 р. порушено провадження у справі № 39/211 та призначено справу до розгляду на 27.09.2010 р. о 14:10 год.

Представник позивача в судовому засіданні 27.09.2010 р. подав документи на виконання вимог ухвали суду від 13.09.2010 р., зокрема довідку № 43-Юр від 21.09.2010 р. про наявність рахунку в банківській установі, статут позивача, а також довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві стосовно позивача, відповідача-1 та відповідача-2 станом на 07.09.2010 р.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання, призначене на 27.09.2010 р., не з’явилися, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвал суду від 13.09.2010 р. не подали і не надіслали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/211 від 13.09.2010 р. були направлені відповідачу-1 та відповідачу-2 за адресами, вказаними позивачем у позовній заяві.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/211 від 13.09.2010 р. було направлене відповідачу-1 за його поштовою адресою, вказаною позивачем у позовній заяві та у довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/5295-1 від 23.09.2010 р., а саме: 04116, м. Київ, вул. В. Василевської, 18. Підтвердженням надсилання відповідачу названої ухвали суду є відповідна відмітка на її зворотньому боці.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув ”, “адресат відсутній ” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Фактично в матеріалах справи наявний конверт поштового відправлення повернуте органами зв'язку з позначкою “за зазначеною адресою не зареєстрований ”.

Направлення ухвали суду від 13.09.2010 р. відповідачеві-2 підтверджується відповідною відміткою на зворотньому боці цієї ухвали, а наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103010701027 свідчить про отримання ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 39/211 уповноваженим представником відповідача-2 18.09.2010 р.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/211 відповідач-1 та відповідач-2 були повідомлені своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні 27.09.2010 р. від останніх до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез”явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 27.09.2010 р. та за відсутністю відповідача-1 та відповідача-2, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 27.09.2010 р. надав усні пояснення щодо підстав, відповідно до яких заявлено позов, позовні вимоги підтримав повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.09.2010 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.02.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Факти та коментарі»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРНІКА»(відповідач-2) було укладено договір № 88-Р про розміщення реклами на загальну суму 626766,83 грн., а також договір № 3-СЛ про розміщення реклами від 06.03.2008 р. на загальну суму 128153,01 грн. Загальна вартість послуг за вищезазначеними договорами складає 754919,84 грн.

09.03.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРНІКА»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОБЛРЕСУРСПРИМ»(новий боржник) було укладено договір № 51-Р про переведення боргу, відповідно до п. 1.1 якого визначено, що первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, та зобов’язується сплатити новому боржнику за прийняття боргу визначену цим договором плату, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов’язанні і приймає на себе грошові зобов’язання первісного боржника за основним договором.

Відповідно до п. 1.2. договору № 51-Р від 09.03.2009 р. про переведення боргу, позивач не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і підписуючи зі своєї сторони цей договір дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором. Вищенаведене свідчить проте, що боржником за спірним договором є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБЛРЕСУРСПРИМ»(відповідач-1).

Відповідно до п. 3.2.2. договору № 51-Р від 09.03.2009 р. про переведення боргу, новий боржник (відповідач-1) зобов’язаний виконати грошове зобов’язання, яке переходить до нього від первісного боржника (відповідач-2) на протязі 3 (трьох) днів з моменту підписання цього договору та на умовах, передбачений основним договором.

Проте, в порушення умов договору № 51-Р від 09.03.2009 р. про переведення боргу, суму заборгованості за наданні послуги відповідачем-1 у встановлений договором строк не було виконано в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті надання послуг з розміщення реклами і та ґрунтуються на договорах № 88-Р від 29.02.2008 р. та № 3-СЛ від 06.03.2008 р.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Отже, станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 28620,00 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача до відповідача-1 про стягнення основного боргу в сумі 28620,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Звертаючись з позовною заявою до суду, позивач визначив в якості відповідача-2 –Товариство з обмеженою відповідальністю «АРНІКА», однак позовні вимоги до цієї особи позивачем не визначені.

Враховуючи вищевикладену норму п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а також те, що позивачем у позові не визначено позовні вимоги до відповідача-2, провадження у справі щодо відповідача-2 підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 286,20 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.. 22, 32, 33, 34, 44, 49,75, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНІКА»(відповідача-2), у зв’язку з відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги щодо відповідача-1 задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЛРЕСУРСПРИМ" (04116, м. Київ, вул. В. Василевської, 18, ідентифікаційний код 35679316; р/р 260093011753 в Банк Філія АКБ «Меркурій», МФО 300755), а у разі відсутності грошових коштів з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети «Факти та коментарі" (04116, м. Київ, вул. В. Василевської, 27/29, ідентифікаційний код 21673418; р/р 2600430470103 в Шовковичному відділенні ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», МФО 305749) 28620,00 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять гривень 00 коп.) основного боргу, 286,20 грн. (двісті вісімдесят шість гривень 20 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 ) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 30.09.2010 р.