Рішення № 12043655, 28.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/24428.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аско-Експедиція» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія

«Логістичний Консалтинговий центр»

Про стягнення 80 366,10 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Третьяков Д.І. –представник за довіреністю № 4-05.05.2010

від 05.05.10.;

Кузнєцов В.В. –представник за довіреністю № 10-07/07/2010

від 07.07.10.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аско-Експедиція»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Логістичний Консалтинговий центр»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором суборенди № 01/11-2005 від 01.11.05. в сумі 80366,10 грн. (69036,89 грн. –основний борг, 791,36 грн. –3% річних, 5239,62 грн. –збитки від інфляції, 5298,23 грн. –пеня).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.10. порушено провадження у справі № 30/244; розгляд справи було призначено на 14.09.10. о 11-20.

В судовому засіданні 14.09.10. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Аско-Експедиція»просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором суборенди № 01/11-2005 від 01.11.05. в сумі 82316,51 грн. (69036,89 грн. –основний борг, 890,71 грн. –3% річних, 6393,05 грн. –збитки від інфляції, 5995,86 грн. –пеня).

Представник відповідача в судове засідання 14.09.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 25.08.10. про порушення провадження у справі № 30/244 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/244 відкладено на 28.09.10. о 11-00.

В судовому засіданні 28.09.10. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 28.09.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.09.10. не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку суми позову не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наданим позивачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/244.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

16.09.05. між Акціонерним товариством закритого типу «Фирма «МВМ»(далі –Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аско-Експедиція»(далі –Орендар) було укладено Договір № 1 від 16.09.05., відповідно до умов якого (п. 1.1), Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування нежиле приміщення, що складається з 9 кімнат, коридору та 3 санвузлові кімнати площею 290 кв. м, розташоване на 2 поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2.

Згідно п. 2.1 Договору № 1 від 16.09.05., приймання-передача об’єкта оформляється актом приймання-передачі, що є невід’ємною частиною Договору № 1 від 16.09.05., що підписується повноважними представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, між Орендодавцем та Орендарем 01.11.05. було підписано акт приймання-передачі майна до Договору № 1 від 16.09.05., відповідно до якого (п. 1), Орендодавець передав в оренду Орендарю:

- офісне приміщення, що розміщене за адресою м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2, загальною площею 292 кв. м з 9 кімнат;

- побутове приміщення –14,5 кв. м;

- санвузол № 1 –5,3 кв. м;

- санвузол № 2 –2,7 кв. м;

- коридор № 1 –24,5 кв. м;

- коридор № 2 –24,5 кв. м;

- сходи (окремий вхід) –16,8 кв. м;

- 1/3 сходів загального користування –15 кв. м.

01.11.05. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аско-Експедиція»(далі –Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Логістичний Консалтинговий центр»(далі –Суборендар) було укладено Договір суборенди № 01/11-2005 від 01.11.05. (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендар передає, а Суборендар бере в тимчасове користування наступні офісні та супутні приміщення (далі –Об’єкт):

- кімнату площею 15,1 кв. м;

- кімнату площею 26,6 кв. м;

- Ѕ санвузлу № 1 площею 2,7 кв. м;

- Ѕ санвузлу № 2 площею 1,4 кв. м;

- Ѕ коридору № 1 площею 5,3 кв. м;

- Ѕ коридору № 2 площею 12,3 кв. м;

- Ѕ сходів (окремий вихід) площею 8,4 кв. м;

- Ѕ від 1/3 сходів загального користування площею 7,5 кв. м. Всього загальна площа Об’єкту 79,3 кв. м.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що місцезнаходження Об’єкту –вбудоване приміщення в 2-х поверховому нежитловому будинку, розміщеному за адресою вул. Картвелішвілі, 7/2, м. Київ.

Відповідно до п. 1.3 Договору, майно, що суборендується, знаходиться у користуванні Орендаря у відповідності до Договору оренди № 1 від 16.09.05. між Акціонерним товариством закритого типу «Фирма «МВМ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аско-Експедиція».

Згідно ст. 2.2 Договору, суборенда починається з дати підписання акту прийому-передачі Об’єкту.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору сторонами погоджено, що Об’єкт повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Суборендарем протягом 3 календарних днів з моменту підписання цього Договору. Передача майна в оренду здійснюється за актом прийому-передачі Об’єкту, що є невід’ємною частиною цього Договору.

Відповідно до матеріалів справи, 01.11.05. між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі офісних та супутніх приміщень по Договору суборенди № 01/11-2005 від 01.11.05.

Згідно п. п. 1, 2 зазначеного акту прийому-передачі, Орендар передав в суборенду Суборендарю наступні офісні та супутні приміщення:

- кімнату площею 15,1 кв. м;

- кімнату площею 26,6 кв. м;

- Ѕ санвузлу № 1 площею 2,7 кв. м;

- Ѕ санвузлу № 2 площею 1,4 кв. м;

- Ѕ коридору № 1 площею 5,3 кв. м;

- Ѕ коридору № 2 площею 12,3 кв. м;

- Ѕ сходів (окремий вихід) площею 8,4 кв. м;

- Ѕ від 1/3 сходів загального користування площею 7,5 кв. м. Всього загальна площа Об’єкту 79,3 кв. м. місцезнаходження Об’єкту –вбудоване приміщення в 2-х поверховому нежитловому будинку, розміщеному за адресою вул. Картвелішвілі, 7/2, м. Київ.

Як встановлено пунктом 4.1 Договору, термін суборенди складає 364 календарних днів з моменту прийняття Об’єкту, що суборендується, за Актом приймання-передачі.

Договір автоматично продовжує свою дію на новий термін –1 рік –у випадку, якщо жодна за сторін не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну суборенди, не заявить про своє бажання змінити умови Договору або припинити суборенду (п. 4.2 Договору).

Дія Договору пролонгувалась від 2006 по 2008 роки про що свідчать укладені та підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), та Додаткові угоди до Договору суборенди.

01.11.06. між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі приміщень по Договору суборенди № 01/11-2005 від 01.11.05. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Згідно п. 1 зазначеного акту прийому-передачі, Орендар передав в суборенду Суборендарю наступні офісні та супутні приміщення: 15,1 кв. м, 26,6 кв. м, Ѕ побутового приміщення –7,3 кв. м, Ѕ коридору № 2 площею 14,0 кв. м, Ѕ від 1/3 сходів загального користування площею 7,5 кв. м.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що орендна плата нараховується щомісячно та за 1 кв. м складає 41,67 грн., ПДВ (20%) –8,33 грн., всього 50 грн.

Відповідно до п. 5.4 Договору, в розмір орендної плати не включені вартість охорони, електро-, теплоенергії та інших комунальних послуг.

Вартість охорони нараховується щомісячно та складає 325,00 грн., ПДВ (20%) –65,00 грн., всього –390 грн. (п. 5.5 Договору).

Згідно п. 5.6 Договору, вартість електроенергії визначається виходячи з ціни за ці послуги, встановлені державою.

Пунктом 5.7 Договору встановлено, що вартість теплоенергії та інших комунальних послуг визначається, виходячи з ціни на ці послуги, встановлені державою, включаючи експлуатаційні та накладні витрати в перерахунку на фактичну площу.

Як визначено п. 5.8 Договору, в бухгалтерських документах Орендар вказує окремими «рядками»орендну плату, плату за охорону, електроенергію та комунальні платежі.

Оплата по Договору проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця:

- орендна плата –авансом на наступний місяць;

- плата за охорону, електроенергію та комунальні платежі –за попередній місяць (п. 5.9 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору, Суборендар зобов’язується своєчасно проводити оплату згідно цього Договору.

01.07.06. між сторонами будо укладено Додаткову угоду № 2 до Договору суборенди, відповідно до умов якої сторони погодили, що Суборендар додатково бере у Орендаря в тимчасове користування офісні приміщення площею 85,44 кв. м строком до 31.07.06., та орендна плата згідно п. 5.1 Договору складе 3560,00 грн., ПДВ (20%) –712,00 грн., всього –4272,00 грн.

01.08.06. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору суборенди, відповідно до умов якої сторони погодили, що вартість охорони нараховується щомісячно і з 01.08.06. складає 403,00 грн., ПДВ (20%) –80,602 грн., всього –483,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.06. між Суборендарем та Орендарем було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору суборенди, відповідно до умов якої сторони погодили, що орендна плата нараховується щомісячно і за 1 кв. м складає 54.17.грн., ПДВ (20%) –10,83 грн., всього –65,00 грн.

Крім того, п. 1.1 Договору викладений сторонами в наступній редакції: «1.1 Орендар передає, а Суборендар бере в тимчасове користування наступні офісні та супутні приміщення (далі –Об’єкт):

- кімнату площею 15,1 кв. м;

- кімнату площею 26,6 кв. м;

- Ѕ побутового приміщення площею 7,3 кв. м;

- Ѕ коридору № 2 площею 14,0 кв. м;

- Ѕ від 1/3 сходів загального користування площею 7,5 кв. м. Всього загальна площа Об’єкту 70,50 кв. м.».

01.12.06. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору суборенди, відповідно до умов якої вартість теплової енергії з 01.12.06. складає 8,02 грн.

Згідно Додаткової угоди № 5 до Договору суборенди, підписаної 30.03.07. між сторонами, п. 1.1 Договору викладений в наступній редакції: «1.1 Орендар передає 02.04.07., а Суборендар бере в тимчасове користування наступні офісні та супутні приміщення (далі –Об’єкт):

- кімнату площею 50,5 кв. м;

- Ѕ побутового приміщення площею 7,3 кв. м;

- Ѕ коридору № 2 площею 14,0 кв. м;

- Ѕ від 1/3 сходів загального користування площею 7,5 кв. м. Всього загальна площа Об’єкту 79,30 кв. м».

Відповідно до Додаткової угоди № 6 до Договору суборенди, підписаної 01.09.07. між сторонами, п. 1.1 Договору викладений в наступній редакції: «1.1 Орендар передає 01.09.07., а Суборендар бере в тимчасове користування наступні офісні та супутні приміщення (далі –Об’єкт):

- кімнату площею 50,5 кв. м;

- Ѕ побутового приміщення площею 7,3 кв. м;

- Ѕ від 1/3 сходів загального користування площею 7,5 кв. м. Всього загальна площа Об’єкту 65,30 кв. м».

Крім того, сторонами погоджено, що орендна плата нараховується щомісячно і за 1 кв. м складає 84,17 грн., ПДВ (20%) –16,83 грн., всього –101,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за спірний період позивачем відповідачу виставлялись наступні рахунки-фактури:

- рахунок фактура № СФ-0000544 від 29.06.07. на суму 5868,34 грн.;

- рахунок фактура № СФ-0000652 від 31.07.07. на суму 5795,38 грн.;

- рахунок фактура № СФ-00733.2 від 31.08.07. на суму 5857,54 грн.;

- рахунок фактура № СФ-0000788 від 28.09.07. на суму 7274,51 грн.;

- рахунок фактура № СФ-0000835 від 31.10.07. на суму 7944,08 грн.;

- рахунок фактура № СФ-0000870 від 30.11.07. на суму 7941,27 грн.;

- рахунок фактура № СФ-0000929 від 31.12.07. на суму 7900,18 грн.;

- рахунок фактура № СФ-0000011 від 31.01.08. на суму 7925,48 грн.;

- рахунок фактура № СФ-0000030 від 29.02.08. на суму 7925,48 грн.;

- рахунок фактура № АЄ-00093/1 від 31.03.08. на суму 6189,63 грн.

Крім того, між сторонами було укладено та підписано наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000544 на суму 5868,34 грн.;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000652 на суму 5795,38 грн.;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00733.2 на суму 5857,54 грн.;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000788 на суму 7274,51 грн.;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000835 на суму 7944,08 грн.;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000870 на суму 7941,27 грн.;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000929 на суму 7900,18 грн.;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000011 на суму 7925,48 грн.;

- Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000030 на суму 7925,48 грн.;

Та укладено Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АЄ-00093/1 на суму 6189,63 грн.

За твердженням позивача та відповідно до матеріалів справи, відповідачем було частково сплачено 12.09.08. 1585,00 грн. по рахунку фактурі № СФ-0000544 від 29.06.07.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам Договору відповідачем не проведено розрахунки з позивачем по суборендній платі, послугам охорони, комунальним послугам, електроенергії та теплоенергії, та сума основного боргу відповідача перед позивачем станом на 13.09.10. складає 69036,89 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Договір суборенди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті суборендної плати за суборендоване приміщення та за послуги охорони, комунальні послуги, електроенергію та теплоенергію у повному обсязі не виконав, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аско-Експедиція»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Логістичний Консалтинговий центр»69 036,89 грн. основного боргу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Логістичний Консалтинговий центр»на свою користь 5995,86 грн. –пені.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 зазначеного Закону).

Таким чином, з наведеного вбачається, що штрафні санкції за прострочення сплати грошових коштів можуть бути стягнуті саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Оскільки факту погодження нарахування чи то пені, чи то штрафу у випадку прострочення грошових зобов’язань за несвоєчасне сплату позивачу суборендної плати, послуг охорони, комунальних послуг, електроенергії та теплоенергії останнім не доведено, вимоги про стягнення пені в сумі 5995,86 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 6393,05 грн., та 890,71 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6393,05 грн. збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Щодо стягнення з відповідача 890,71 грн. – 3 % річних суд відзначає наступне.

Перший період нарахування 3% річних на суму боргу 5868,34 грн. позивачем визначено з 11.07.07. по 11.02.07. Таким чином, в Господарського суду міста Києва відсутня можливість достовірно встановити період, за який Товариство з обмеженою відповідальністю «Аско-Експедиція»просить нарахувати 3% річних на суму боргу 5868,34 грн.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем завищено 3% річних, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 3% річних в розмірі 810,45 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аско-Експедиція»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Логістичний Консалтинговий центр»(03680, м. Київ, вул. Святошинська, б. 34, код ЄДРПОУ 33601122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аско-Експедиція»(03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2, код ЄДРПОУ 31903893) 69 036 (шістдесят дев’ять тисяч тридцять шість) грн. 89 коп. –основного боргу, 810 (вісімсот десять) грн. 45 коп. –3% річних, 6393 (шість тисяч триста дев’яносто три) грн. 05 коп. –збитків від інфляції, 762 (сімсот шістдесят дві) грн. 40 коп. - державного мита, та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 57 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 5995 (п’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 86 коп. –пені, 80 (вісімдесят) грн. 26 коп. –3% річних –в позові відмовити.

4. На підставі даного рішення повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аско-Експедиція»(03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2, код ЄДРПОУ 31903893) 5 (п’ять) грн. 84 коп. - державного мита, зайво сплаченого на підставі квитанції № N10PG1007 від 14.09.10., яка залишається в матеріалах справи № 30/244.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складено 01.10.10.