Рішення № 12043597, 22.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/61722.09.10           

За позовом

до

проВійськового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі

1. Міністерства оборони України

2. Військової частини А 2860

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурейт»

стягнення 17902,00 грн. Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Прокуратури           Сорочка О.О. –ст. пом.прок.,

Від Позивача           1. Ніколаєв С.О. –предст. Коваленко С.Г. –предст.

          2. Рибалко Л.М. –предст., Фещенко В.О. –предст.

Від Відповідача           Салов Д.Г. –предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А 2860 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурейт»про відшкодування збитків у розмірі 17 902,00 грн.

Позовні вимоги обгурунтовані наступними обставинами. Внаслідок проведення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А 2860, з питань використання коштів, виділених на виконання заходів Програми живучості та вибухопожежобезпеки, було встановлено завищення вартості робіт за договорами № 35/10 від 24.10.2006 та № 2 від 05.03.2007 на суму 17902,00 грн. Відповідач взяв на себе зобов’язання по виконанню робіт на вказану суму, уклавши з Позивачем-2 договір № 2/01/08 від 23.01.2008. Однак, як стверджує прокурор, роботи за вказаним договором не виконані, а грошові кошти в сумі 17902,00 грн. Відповідачем не повернуті.

Позивачі письмових пояснень по суті спору не надали, повноважні представники Міністерства оборони України та Військової частини А 2860 в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та наполягали на задоволенні позову.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважний представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурейт»в судовому засіданні проти позову заперечував.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

На виконання заходів, передбачених Програмою живучості реконструкція блискавозахисних споруд між Військовою частиною А 2860 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аурейт», укладено 24.10.2006 договір № 35/10 (Державне оборонне замовлення та «Титул на виконання заходів, передбачених програмою живучості на 2006 рік») та 05.03.2007 договір № 2 (Державне оборонне замовлення та «Титул на виконання заходів, передбачених програмою живучості на 2007 рік»).

Проведеною Контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України перевіркою окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А 2860, проведеної в період з 13 по 14 грудня 2007 року, з питань використання коштів, виділених на виконання заходів Програми живучості та вибухопожежобезпеки встановлено, що до актів форми КБ-2в підписаних на виконання робіт за договором № 35/10 від 24.10.2006 були включені обсяги матеріалів, які проектною документацією не передбачались, а також встановлено безпідставне включення вартості комплексу різних вимірювань, всього на суму 11759,00 грн.

Крім того, зазначеною перевіркою встановлено, що до акту № 1 за березень 2007 року за договором № 2 від 05.03.2007 включені завищені порівняно з проектом обсяги робіт з розробки грунту, улаштування фундаментів та обсяги матеріалів, всього на суму 6143,00 грн.

За результатами проведеної перевірки Контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України складено акт від 14.12.2007, згідно з яким вирішено вжити заходів щодо відшкодування за рахунок підрядних організацій завищення вартості робіт, встановлених такою перевіркою.

23.01.2008 між Військовою частиною А 2860 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аурейт»укладено договір № 2/01/08 на виконання заходів передбачених Програмою живучості Реконструкція БЗП.

Відповідно до умов зазначеного договору Відповідач зобов’язався за завданням Замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи з ремонту блискавкозахисних пристроїв.

Згідно з п. 4.1 договору № 2/01/08 від 23.01.2008 орієнтовна вартість робіт визначається договірною ціною в сумі 17902,00 грн.

Роботи за договором № 2/01/08 від 23.01.2008 мали бути виконані за рахунок коштів, які були зняті з підрядної організації, тобто Відповідача, контрольними органами при перевірці обсягу та якості робіт у грудні 2007 року (п. 4.1.3 договору № 2/01/08 від 23.01.2008).

За своєю правовою природою договір № 2/01/08 від 23.01.2008 є договором будівельного підряду.

Стаття 317 ГК України визначає, що підрядними відносинами у капітальному будівництві є, зокрема, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Пунктом 4.2 договору № 2/01/08 від 23.01.2008 Відповідач був зобов’язаний розпочати роботу протягом 5 діб після підписання договору.

Датою завершення робіт за договором є дата підписання Військовою частиною А 2860 акту прийому виконаних робіт у повному обсязі та акту звірки взаєморозрахунків (п. 4.4 договору № 2/01/08 від 23.01.2008).

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено матеріалами справи, та не заперечується Відповідачем, роботи за договором № 2/01/08 від 23.01.2008 не розпочаті та не виконані, будь-які акти виконаних робіт сторонами не підписувались.

Листом № 171/108 від 17.11.2008 Відповідач гарантував виконання робіт, обумовлених зазначеним договором, в термін до 14.12.2008, однак, станом на час розгляду спору такі ним не виконані.

Військова частина А 2860 листом № 99 від 31.03.2009 звернулась до Відповідача з вимогами щодо виконання робіт, передбачених договором № 2/01/08 від 23.01.2008, а у випадку неможливості завершення таких –повернути грошові кошти, що становлять вартість цих робіт. Строк розгляду претензії –один місяць з моменту вручення. З матеріалів справи вбачається, що претензія була отримана Відповідачем 19.05.2009, однак жодного реагування з боку останнього не виявлено, роботи за договором № 2/01/08 від 23.01.2008 не були виконані, грошові кошти в розмірі 17902,00 грн. не повернуті.

Оскільки підрядні роботи, обумовлені договором № 2/01/08 від 23.01.2008, що мали виконуватись за рахунок коштів, які було виявлено контролюючими організаціями внаслідок завищення вартості виконаних підрядних робіт за договорами № 35 від 24.10.2006 та № 2 від 05.03.2007, не виконані Відповідачем, суд приходить до висновку про належність повернення завищеної вартості виконаних Відповідачем робіт, що були сплачені Позивачем-2 за договором № 35/10 від 24.10.2006 та договором № 2 від 05.03.2007.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, зобов'язання відповідно з цими нормами виникають у разі набуття майна особою за рахунок іншої з відсутністю для цього підстав, встановлених законом або договором.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 17902,00 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурейт»(01023, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 8, кв. 22, код 33784525)на користь Військової частини А 2860 (08621, Київська обл., село Данилівна, в/ч А2860, код 04359135) 17902,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурейт»(01023, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 8, кв. 22, код 33784525)до Державного бюджету України 179,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 01.10.2010