Рішення № 12043457, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/38927.09.10

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»

до                    Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк»                    

про                     стягнення 60857,98 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Шевцова Т.М., пров. юр-т, дов. №141 від 16.12.2009;

від відповідача –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»(далі –позивач, або Товариство) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк»(далі –відповідач, або Банк) про стягнення 60857,98 грн., в т.ч. 52638,80 грн. пені, 8219,18 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов, укладеного між сторонами договору банківського вкладу №05/2008 від 16.03.2009 (далі –Договір) та додаткових угод до нього №1 та №2 від 15.06.2009 позивач, 17.03.2009 розмістив вільні грошові кошти в сумі 15000000 грн., які відповідач, в свою чергу, зобов’язався повернути 14.06.2010.

Керуючись п.4.1 Договору та ст.ст. 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та в зв’язку з несвоєчасним поверненням відповідачем суми вкладу та відсотків за користування ним позивач нарахував пеню та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2010 порушено провадження у справі №34/389 та призначено її до розгляду на 27.09.2010.

Відповідач в судове засідання 27.09.2010 не з’явився, письмового відзиву, в порядку ст. 59 ГПК України не подав, хоча про дату та час проведення судових засідань повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №09502550.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2009 між позивачем (Вкладник) та відповідачем (Банк) укладено Договір, за умовами якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок у Банку №26102000554201 (далі –депозитний рахунок).

Пунктом 1.2 Договору сторони погодили, що Вкладник зобов’язався розмітити у Банку на депозитному рахунку впродовж п’яти банківських днів з дати підписання цього договору суму коштів у розмірі 15000000 грн. (далі –Вклад). Кошти Вкладу перераховуються на депозитний рахунок Вкладником з власного поточного рахунку, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Банк, в свою чергу, зобов’язати прийняти на депозитний рахунок суму Вкладу, забезпечити його повну схоронність (п.п.1.3.1); повернути вкладнику суму Вкладу в день закінчення строку залучення на поточний рахунок Вкладника, зазначений у цьому договору, або на інший поточний рахунок Вкладника на підставі письмового повідомлення Вкладника, оформленого з додержанням умов підпункту 1.2.4 (п.п.1.3.2). Під банківським днем у цьому договорі розуміється будь-який день, за який Банк відповідно до законодавства зобов’язаний подавати звітність до Національного банку України, а для цілей здійснення Банком Вкладнику переказів в іноземній валюті за цим договором –крім того, день, у який відповідний банк-кореспондент відкритий для здійснення операцій (якщо переказ в іноземній валюті здійснюється не на поточний рахунок у Банку).

Відповідно до п.п.1.2.2 Договору строк залучення Банком Вкладу починає свій перебіг з дати зарахування Вкладу на депозитний рахунок та закінчується 15 червня 2009 року.

17.03.2009 позивач розмістив вільні грошові кошти на депозитному рахунку №26102000554201 в сумі 15000000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку Товариства.

15.06.2009 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до Договору, якою сторони погодили, що строк залучення Банком Вкладу починає свій перебіг з дати зарахування Вкладу на депозитний рахунок та закінчується 14 червня 2009 року.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором (частина 2 статті 1060 ЦК України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2).

Аналогічні положення закріплені й у статті 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

15.06.2009 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору, якою сторони погодили, що строк залучення Банком Вкладу починає свій перебіг з дати зарахування Вкладу на депозитний рахунок та закінчується 14 червня 2010 року.

Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в строк визначений у Договорі, Банк лише частково повернув депозит в сумі 5000000 грн.

Решту Вкладу у сумі 10000000 грн. та 112191,78 грн. відсотків за період з 01.06.2010 до 14.06.2010, Банк перерахував на рахунок позивача 25.06.2010.

Тобто, мало місце прострочення виконання зобов’язання Банком на 10 днів.

Згідно з п.4.1 Договору у випадку несвоєчасного повернення Вкладу, а саме у строк/термін визначений п.1.2.2 цього договору, несвоєчасної виплати нарахованих на Вклад відсотків, Банк сплачує Вкладнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення з дня, наступного за днем виникнення зобов’язання по поверненню Вкладу чи сплати відсотків.

22.07.2010 позивач звернувся з вимогою до Банку за вих. №05-02/464/4155 та вимагав сплатити ВАТ «Укртранснафта»пеню у розмірі 52638,80 грн. протягом семи днів з моменту отримання цієї вимоги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок 26008056200439 у Столичній філії ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 380269.

Водночас, у вказаній вимозі позивач попередив Банк про те, що у разі невиконання заявленої вимоги, він залишає за собою право стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України.

У відповідь на вимогу позивача, Банк повідомив, що непорозуміння, які виникли стосовно виконання умов Договору обумовлені наявністю попередніх усних переговорів та домовленостей щодо реструктуризації зобов’язань ПАТ «Агрокомбанк»за Договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення повернення вкладу в сумі 10000000 грн. та відсотків в сумі 112191,78 грн. за період з 15.06.2010 до 24.06.2010 (дата, що передує фактичному поверненню Вкладу), суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, та умовам Договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення Вкладу та несвоєчасну сплату процентів визнається судом законною та обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 8219,18 грн. 3% річних. Розрахунок 3% річних відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Договору.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Аграрний комерційний банк»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 9а, ідентифікаційний код 21570492, МФО 322302, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»(01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, ідентифікаційний код 31570412, п/р 26008056200439 в Столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 380269) 52638 (п’ятдесят дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 80 коп. пені за несвоєчасне повернення вкладу та несвоєчасну виплату відсотків за користування ним, 8219 (вісім тисяч двісті дев’ятнадцять) грн. 18 коп. 3% річних, а також 608 (шістсот вісім) грн. 58 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                                    Сташків Р.Б.

Повне рішення складено 29.09.2010