Рішення № 12043343, 14.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 34/331-33/16114.09.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт»

до державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»

третя особа субєкт підприємницької діяльності фізична особа (арбітражний керуючий) ОСОБА_1

про стягнення 95000, 00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Негода О.А. представник за довіреністю № б/н від 01.12.2009 року;

від відповідача: Ковальова Ю. О. представник за довіреністю № б/н від 23.03.2010 року;

від третьої особи: не зявився.

За зустрічним позовом державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт»

про визнання правочину недійсним

За участю представників сторін:

від позивача: Ковальова Ю. О. представник за довіреністю № б/н від 23.03.2010 року;

від відповідача: Негода О.А. представник за довіреністю № б/н від 01.12.2009 року.

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт»до державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»про стягнення 95000, 00 грн.

Державна акціонерна холдингова компанія «Київський радіозавод»звернулася до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом про визнання договору № 127/04 від 26 січня 2004 року недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2007 № 34/331 первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт»задоволено. У задоволенні зустрічного позову ДАХК «Київський радіозавод»відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 лютого 2008 року № 34/331 рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2007 № 34/331 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу № 34/331 передано на новий розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2008 року справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт»до державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод», 3-тя особа фізична особа підприємець ОСОБА_1 про стягнення 95000, 00 грн. та за зустрічним позовом державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»до товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт»про визнання правочину недійсним прийнято для нового розгляду та призначено під № 34/331-33/161 на 14.04.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2008 року розгляд справи відкладено на 22.04.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2008 року розгляд справи відкладено на 26.05.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2008 року розгляд справи відкладено на 09.06.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2008 року зупинено провадження у справі № 34/331-33/161 до одержання результатів судової бухгалтерської (економічної) експертизи у повязаній з нею справі № 34/330-47/53.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2010 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 18.05.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 року розгляд справи відкладено на 14.06.2010 року.

У судовому засіданні 14.06.2010 року оголошену перерву до 19.07.2010 року.

У судовому засіданні 19.07.2010 року представник третьої особи за первісним позовом в судове засідання не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача за первісним позовом подав відзив на позовну заяву, у якому просив визнати недійсним договір від 26.01.2004 № 127/04-С на розробку плану санації, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт»та державною акціонерною холдинговою компанією «Київський радіозавод», в особі керуючого санацією ОСОБА_1, застосувати строки позовної давності до позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт»до державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод», в задоволені первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт»до державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»відмовити повністю.

Представник позивача за первісним позовом первісні позовні вимоги підтримав, проти зустрічного позову заперечував.

Судом оголошену перерву до 14.09.2010 року.

У судове засідання 14.09.2010 року представник третьої особи за первісним позовом не зявився, через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав, причин неявки у судове засідання суд не повідомив. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача за первісним позовом до загального відділу діловодства подав письмові пояснення. У яких просив первісний позов задовольнити. Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт»вартість наданих послуг з розроблення плану санації в розмірі 95000, 00 грн., витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне забезпечення судового процесу. У задоволені зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом, відповідно до якого зустрічний позов підтримав, проти первісного позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню та вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом також підлягають задоволенню.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 987 від 08.09.1997 «Про створення Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»(із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2002 року N 755), було створено Державну акціонерну холдингову компанію "Київський радіозавод" на базі державного підприємства «Київський радіозавод»та визначено пакети акцій відкритих акціонерних товариств, які залишаються у державній власності та передаються до статутного фонду ДАХК «Київський радіозавод», а саме: Науково-виробничий комплекс "Курс"- 50 плюс 1 акція; Елміз- 50 плюс 1 акція; Науково-виробниче підприємство "Синтез"- 25 плюс 1 акція; Схід- 25 плюс 1 акція; Гарантспецсервіс- 25 плюс 1 акція; Інструментальний завод- 25 плюс 1 акція; Контур- 25 плюс 1 акція; Елекон- 25 плюс 1 акція; Каскад- 25 плюс 1 акція; Ремонтно-механічний завод "Модуль"- 25 плюс 1 акція; Автотранспортне підприємство "Транспортник"- 25 плюс 1 акція; Енергетичний завод "Енергетик"- 25 плюс 1 акція.

Постановою Кабінету Міністрів України № 755 від 01.06.2002 «Про завершення формування статутного фонду Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод» пакети акцій відкритих акціонерних товариств Промислово-будівельний комплекс "Схід" (25 плюс 1 акція), Гарантспецсервіс(25 акцій), Явір(26 акцій) вилучено із статутного фонду ДАХК "Київський радіозавод" і передано Фонду державного майна, а на базі державних підприємств РСВ Радіозавод (код ЄДРПОУ 30263079) та Київський радіозавод (код ЄДРПОУ 30722314) утворено відкриті акціонерні товариства з передачею їх контрольних пакетів акцій до статутного фонду ДАХК "Київський радіозавод", а саме: РСВ Радіозавод (100 відсотків акцій) та Київський радіозавод (50 плюс 1 акція). У планах розміщення акцій цих товариств було постановлено передбачити передачу контрольних пакетів акцій до статутного фонду Компанії.

Відповідно до статуту державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»в редакції, зареєстрованій Дарницькою районною державною адміністрацією у місті Києві 13.03.2003 № 02395/1, державна акціонерна холдингова компанія «Київський радіозавод»є відкритим акціонерним товариством, що засноване Міністерством промислової політики України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 987 від 08.09.1997 та Указу Президента України від 11.05.1994 № 224, що створено шляхом обєднання у статутному фонді майна державного підприємства «Київський радіозавод»пакетів акцій відкритих акціонерних товариств: ВАТ “Елміз”, ВАТ “НПК Курс”, ВАТ “Гарантспецсервіс”, ВАТ “Інструментальний завод”, ВАТ “ТВФ Схід”, ВАТ “Контур”, ВАТ “Каскад”, ВАТ “Енергетик”, ВАТ “Модуль”, ВАТ “Транспортник”, ВАТ “Елекон”(стаття 4), статутний фонд становить 3234594 грн. (стаття 34), розподілений на 12938376 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. (стаття 35).

Відповідно до статті 36 Статуту державної акціонерної холдингової компанії “Київський радіозавод” в редакції, зареєстрованій Дарницькою районною державною адміністрацією у місті Києві 13.03.2003 № 02395/1, статутний фонд складається з майна державного підприємства “Київський радіозавод” у розмірі 2420347,00 грн. та пакетів акцій підприємств, що входять до складу компанії, загальною сумою 814247,00 грн., а саме:

ВАТ “Елміз”(50% + 1 акція), ВАТ “НПК Курс” (50% + 1 акція), ВАТ “Гарантспецсервіс” (25% + 1 акція), ВАТ “Інструментальний завод” (25% + 1 акція), ВАТ “ТВФ Схід” (25% + 1 акція), ВАТ “Контур” (25% + 1 акція), ВАТ “Каскад” (25% + 1 акція), ВАТ “Енергетик” (25% + 1 акція), ВАТ “Модуль” (25% + 1 акція), ВАТ “Транспортник” (25% + 1 акція), ВАТ “Елекон” (25% + 1 акція).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2002 № 24/534-б порушено провадження у справі про банкрутство боржника - ДАХК «Київський радіозавод», призначено підготовче засідання та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2003 № 24/534-б призначено розпорядником майна ОСОБА_1 на якого згідно з ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” покладено повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2003 № 24/534-б введено процедуру санації боржника державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод» та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2003 № 24/534-б (про санацію додаткова) було ухвалено врахувати положення Постанови Кабінету Міністрів України № 755 від 01.06.2002 «Про завершення формування статутного фонду ДАХК «Київський радіозавод»при здійсненні процедури санації боржника.

12.05.2004 19.05.2004 відбулись збори комітету кредиторів державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод», оформлені відповідним протоколом, на якому присутніми членами комітету кредиторів було прийнято рішення про доручення представнику працівників державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»ОСОБА_2 подати протокол засідання комітету кредиторів державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»від 19.05.2004 до Господарського суду міста Києва для затвердження нової кандидатури арбітражного керуючого Пилипенко Володимира Павловича.

17.06.2004 відбулось засідання комітету кредиторів державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод», оформлені відповідним протоколом, до порядку денного якого другим пунктом було включено питання щодо розгляду плану санації державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод», внесений керуючим санацією ОСОБА_1 з метою прийняття рішення комітетом кредиторів про його схвалення згідно з п. 4 статті 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», по якому присутніми членами комітету кредиторів було прийнято рішення про відхилення плану санації державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод», внесений керуючим санацією ОСОБА_1

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2004 звільнено арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання повноважень керуючого санацією, призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Пилипенка В.П.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2004 № 24/534-б скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2004.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 06.04.2005 № 24/534-б змінено постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2004 № 24/534-б, а саме: викладено резолютивну частину в редакції, згідно якої ухвалу Господарського суду міста Києва 12.11.2004 у справі № 24/534-б в частині призначення керуючим санації боржника (державна акціонерна холдингова компанія «Київський радіозавод») арбітражного керуючого Пилипенка В.П. скасовано, в решті ухвалу залишено без змін.

26.01.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт», як виконавцем, та державною акціонерною холдинговою компанією «Київський радіозавод», як замовником, в особі керуючого санацією ОСОБА_1, який діяв на підставі ліцензії АА № 250335 від 18.02.2002 та відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 04.06.2003 № 24/534-б, укладено Договір № 127/04-С, відповідно п. 1.1. замовник доручає, а виконавець зобовязується провести розробку плану санації державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод».

Згідно п. 1.2 договору № 127/04-С від 26.01.2004 сторони погодили, що термін виконання робіт до 15 травня 2004 року.

Відповідно п. 2 договору № 127/04-С від 26.01.2004 вартість зазначених робіт, зазначених у п. 1.1. договору визначається у розмірі: 95000 грн. (девяносто пять тисяч гривень). Оплата виконаних робіт проводиться замовником в повному обємі вартості робіт на протязі трьох банківських днів із моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

14.05.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю «Національна компанія «Укрексперт», як виконавцем, та державною акціонерною холдинговою компанією «Київський радіозавод», як замовником, в особі керуючого санацією ОСОБА_1, який діяв на підставі ліцензії АА № 250335 від 18.02.2002 та відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 04.06.2003 № 24/534-б, було складено Акт приймання-передачі робіт щодо прийняття послуги у формі виконаного згідно з договором № 127/04-С від 26.01.2004 року план санації державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод», який підписано представниками замовника та виконавця і посвідчено печатками сторін, відповідно до якого виконавець (позивач за первісним позовом) передав, а замовник (відповідач за первісним позовом) прийняв послуги у формі виконаного згідно з Договором № 127/04-С від 26.01.2004 плану санації державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод». Вартість робіт по проведенню розробки плану санації державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»згідно п. 2.1 Договору № 127/04-С від 26.01.2004 становить 95000,00 грн., на момент підписання акту приймання-передачі робіт щодо прийняття послуги у формі виконаного згідно з договором № 127/04-С від 26.01.2004 року план санації державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»(позивачу за первісним позовом) кошти не сплачено; зазначені кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок виконавця на протязі 3 банківських днів від дати підписання акту приймання виконаних робіт.

01.01.2005 між ТОВ «НК «Укрексперт», як виконавцем, та ДАХК «Київський радіозавод»в особі керуючого санацією ОСОБА_1, який діяв на підставі ліцензії АА № 250335 від 18.02.2002 та відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 04.06.2003 № 24/534-б, було складено Акт звірки виконаних робіт, який підписано представниками замовника та виконавця і посвідчено печатками сторін, відповідно до якого сторони погодили зокрема те, що Договір № 127/04-С від 26.01.2004 на суму 95000,00 грн. не оплачено.

До матеріалів справи відповідачем за первісним позовом надано належним чином засвідчену копію Балансу ДАХК «Київський радіозавод»на 31.12.2003, відповідно до якого балансова вартість активів ДАХК «Київський радіозавод»складає 3721000 грн., а також баланс товариства за 2004 рік.

Позивач за первісним позовом у письмових запереченнях на зустрічний позов зазначав про те, що у балансі ДАХК «Київський радіозавод»на 31.12.2003 при визначенні балансової вартості активів не було враховано і не було включено у зазначений баланс пакети акцій РСВ Радіозавод (код ЄДРПОУ 30263079) та Київський радіозавод (код ЄДРПОУ 30722314), передача контрольних пакетів акцій яких до статутного фонду ДАХК «Київський радіозавод»передбачена Постановою Кабінету Міністрів України «Про завершення формування статутного фонду ДАХК «Київський радіозавод»№ 755 від 01.06.2002.

Відповідач за первісним позовом, в свою чергу, у письмових поясненнях посилався на те, що відомості балансу ДАХК «Київський радіозавод»за 31.12.2003 відповідають фактичній балансовій вартості активів зазначеного товариства на зазначену дату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 34/330-47/53 від 03.04.2008 було призначено судову бухгалтерську (економічну) експертизу, на вирішення якої було поставлено питання щодо балансової вартості активів ДАХК «Київський радіозавод»станом на 26.01.2004, тобто станом на момент укладення Договору № 126/04 від 26.01.2004, що стосується справи №34/331-33/161.

Відповідно до висновку судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 5749 від 28.11.2008, експертом надано відповідь, що за даними балансів (форма № 1) ДАХК «Київський радіозавод»балансова вартість активів станом на 31.12.2003 становить 3721 тис. грн. (3721000,00 грн.).

Також, у висновку судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 5749 від 28.11.2008 зазначено, що за умови, що інформація в загальнодоступній базі даних ДКЦПФР, що публікується на офіційному сайті «Система розкриття інформації на фондовому ринку України», є достовірною, то з урахуванням цих даних балансова вартість активів ДАХК «Київський радіозавод»станом на 31.12.2003 становитиме 7573 тис. грн. (7573000,00 грн.).

Також, в мотивувальній частині висновку судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 5749 від 28.11.2008, експертом зазначено про те, що показники статей балансу на кінець звітного періоду в балансі за 2003 рік є тотожними та аналогічними показникам на початок звітного періоду в балансі за 2004 рік і підсумок активів балансу станом 31.12.2003 дорівнює сумі зобовязань та власного капіталу і складає 3721 тис. грн. (3721000,00 грн.).

Ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовником зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до частини 9 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в редакції, чинній станом на момент укладення оспорюваної угоди), власник майна боржника (орган управління майном боржника) не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника. Значні угоди та угоди, щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією тільки за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Законом або планом санації.

Згідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в редакції, чинній станом на момент укладення оспорюваної угоди), значні угоди це угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує 1% балансової вартості активів боржника на день укладення угоди.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній станом на момент укладення оспорюваного договору) визначено, що активи це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Вимогами статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній станом на момент укладення оспорюваного договору) встановлено, що на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Пунктом 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 N 87, баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Стаття 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 року №3 «Про судову практику про визнання угод недійсними»угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен зясувати наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що 26.01.2004 року було укладено договір № 127/04-С між позивачем за первісним позовом - товариством з обмеженою відповідальністю «Національною компанією «Укрексперт», як виконавцем, та відповідачем за первісним позовом державною акціонерною холдинговою компанією «Київський радіозавод», як замовником, в особі керуючого санацією ОСОБА_1, який діяв на підставі ліцензії АА № 250335 від 18.02.2002 та відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 04.06.2003 № 24/534-б, яка була чинною станом на момент укладення оспорюваного договору, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець зобовязався провести розробку плану санації державної акціонерною холдингової компанії «Київський радіозавод». Вартість робіт була погоджена сторонами в сумі 95000,00 грн.

Суд дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «Укрексперт»було проведено розробку плану санації державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод».

Пакети акцій відкритих акціонерних товариств РСВ Радіозавод (100 відсотків акцій) та Київський радіозавод (50 відсотків плюс 1 акція), які згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 755 від 01.06.2002 були утворені на базі державних підприємств, у статутному фонді ДАХК «Київський радіозавод»згідно останньої редакції Статуту ДАХК «Київський радіозавод», зареєстрованій Дарницькою районною державною адміністрацією у місті Києві 13.03.2003 № 02395/1- не зазначені і до відповідного переліку у Статуті ДАХК «Київський радіозавод»не включені, як не були включені і до переліку експертної оцінки, що підтверджується Висновком про вартість майна та пакету акцій ДАХК «Київський радіозавод»від 13.05.2004.

Таким чином, судом встановлено, що погоджена сторонами у оспорюваному Договорі № 127/04-С від 26.01.2004 вартість робіт 95000,00 грн. - перевищує 1% балансової вартості активів боржника на день укладення угоди, оскільки згідно даних балансу державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»станом на 31.12.2003 балансова вартість активів ДАХК «Київський радіозавод»за даними балансу (форма № 1) станом на 31.12.2003 складала 3721000,00 грн., що зокрема підтверджується і висновком судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 5749 від 28.11.2008 в частині встановлення ним обставини справи балансової вартості активів ДАХК «Київський радіозавод»за даними балансів (форма № 1) станом на 31.12.2003 в розмірі 3721000,00 грн., який приймається судом як належний та допустимий доказ по справі в розумінні ст.ст. 33, 34, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України в частині встановлення ним обставини справи балансової вартості активів ДАХК «Київський радіозавод»за даними балансів (форма № 1) станом на 31.12.2003 в розмірі 3721000,00 грн.

Висновок судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 5749 від 28.11.2008 в частині, в якій зазначено, що за умови, що інформація в загальнодоступній базі даних ДКЦПФР, що публікується на офіційному сайті «Система розкриття інформації на фондовому ринку України», є достовірною, то з урахуванням цих даних балансова вартість активів ДАХК «Київський радіозавод»станом на 31.12.2003 становитиме 7573 тис. грн. (7573 000 грн.) судом не приймається та відхиляється з огляду на те, що статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в редакції, чинній станом на момент укладення оспорюваної угоди) визначено умову за якою укладена угода визнається значною при відповідному розмірі саме балансової вартості активів боржника, а в матеріалах справи наявні відповідні баланси відповідача за первісним позовом, які підтверджують балансову вартість активів ДАХК «Київський радіозавод»за даними балансів (форма № 1) станом на 31.12.2003 в розмірі 3721 тис. грн. (3721000,00 грн.), про що зокрема зазначається і в мотивувальній частині висновку судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 5749 від 28.11.2008, а доказів того, що відповідачем за зустрічним позовом було невірно визначено балансову вартість активів (як то рішення державних органів, які здійснюють контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, тощо) суду станом на момент вирішення спору надано не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Договір № 127/04-С від 26.01.2004, укладений між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом в особі керуючого санацією ОСОБА_1, який діяв на підставі ліцензії АА № 250335 від 18.02.2002 та відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 04.06.2003 № 24/534-б є значною угодою в розумінні статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому у відповідності до частини 9 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мав укладатись керуючим санацією тільки за згодою комітету кредиторів.

А посилання відповідача за зустрічний позовом, що схвалення плану санації комітетом кредиторів є правом останніх, то суд вважає неправомірним.

Відповідно абз. 3 ч. 6 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»керуючий санацією зобов'язаний: розробити та подати на затвердження комітету кредиторів план санації боржника.

У свою чергу, згідно ч. 5 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень:

схвалити план санації та подати його на затвердження господарського суду;

відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про звільнення керуючого санацією від виконання ним обов'язків та про призначення нового керуючого санацією. Зазначене рішення повинно містити дату скликання чергового засідання комітету кредиторів для розгляду нового плану санації, яке має відбутися не пізніше ніж у місячний строк з дня прийняття рішення про відхилення плану санації.

Також, відповідно до ч. 9 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»значні угоди та угоди, щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією тільки за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Законом або планом санації.

А оскільки, станом на момент вирішення спору суду не було надано належних та допустимих доказів наявності будь-яких рішень комітету кредиторів ДАХК «Київський радіозавод»щодо наявності згоди комітету кредиторів і відповідачем за первісним позовом заперечувалась наявність будь-яких рішень комітету кредиторів щодо надання згоди на укладення оспорюваного договору № 127/04-С від 26.01.2004 суд дійшов висновку, що на момент укладення Договору № 127/04-С від 26.01.2004 він суперечив вимогам закону, зокрема частині 9 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

З огляду на викладене, вимога ДАХК «Київський радіозавод»у зустрічному позові про визнання недійсним Договору № 127/04-С від 26.01.2004, укладеного між позивачем за первісним позовом - Національною компанією «Укрексперт», як виконавцем, та відповідачем за первісним позовом - ДАХК «Київський радіозавод»в особі керуючого санацією ОСОБА_1, який діяв на підставі ліцензії АА № 250335 від 18.02.2002 та відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 04.06.2003 № 24/534-б, - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню.

Також, розглянувши вимогу позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 95000,00 грн. заборгованості, суд дійшов наступних висновків.

Оскільки, відповідачем за первісним позовом не заперечувалось фактичне виконання позивачем за первісним позовом робіт згідно Договору № 127/04-С від 26.01.2004 на розробку плану санації ДАХК «Київський радіозавод»згідно переліку, позивачем за первісним позовом обумовлені роботи були виконані. Сторонами було підписано двосторонній та посвідчений печатками акт приймання-передачі робіт по експертній оцінці від 14.05.2004, а тому суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом було фактично надано відповідачу обсяг послуг по проведенню оцінки вартості майна та пакету акцій, вартість яких складає 95000,00 грн. і була погоджена сторонами, але відповідачем за первісним позовом - не оплачена, про що зазначено сторонами у акті приймання-передачі робіт по експертній оцінці від 14.05.2004.

Суд враховує те, що хоча Договір № 127/04-С від 26.01.2004, укладений між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом в особі керуючого санацією ОСОБА_1, який діяв на підставі ліцензії АА № 250335 від 18.02.2002 та відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 04.06.2003 № 24/534-б, - є недійсним в силу вимог ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, але відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В свою чергу, частиною 2 статті 208 Господарського кодексу України визначено, що у разі визнання недійсним зобовязання кожна з сторін зобовязана повернути другій стороні все одержане за зобовязанням, а за неможливості повернути все одержане в натурі відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобовязання не передбачені законом, а тому суд дійшов висновку, що недійсність Договору № 127/04-С від 26.01.2004 не звільняє відповідача за первісним позовом (ДАХК «Київський радіозавод») від оплати виконаних позивачем за первісним позовом (ТОВ «НК «Укрексперт») робіт по наданню послуг по недійсному договору, оскільки у відповідача за первісним позовом (ДАХК «Київський радіозавод») згідно ст. 208 ч. 2 Господарського кодексу України наявне зобовязання відшкодування позивачу за первісним позовом (ТОВ «НК «Укрексперт») вартості отриманих в натурі послуг в сумі 95000,00 грн.

А тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача 95 000 грн. вартості отриманих в натурі послуг по розробці плану санації - законною, обґрунтованою доведеною допустимими доказами, а тому такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 95000,00 грн.

Також, відповідачем за первісним позовом було заявлено про застосування до вимог ТОВ «НК «Укрексперт»за первісним позовом про стягнення 95000,00 грн. заборгованості трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 256, ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, що на думку позивача за первісним позовом, є підставою для відмови у первісному позові.

Дослідивши наявні у справі документи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вимогами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Згідно ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу Українипісля переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно п. п. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно відбитку штампу Господарського суду міста Києва, здійсненого на первісному позові, ТОВ «НК «Укрексперт»звернувся до суду з позовом про стягнення 95000,00 грн. з відповідача за первісним позовом 03.07.2007. Відповідно до пункту 4 Акту приймання передачі робіт по експертній оцінці від 14.05.2004, грошові кошти за надані позивачем за первісним позовом послуги по проведенню експертної оцінки мали бути перераховані на поточний рахунок ТОВ «НК «Укрексперт»на протязі 3 банківських днів від дати підписання акту приймання виконаних робіт, тобто до 17.05.2004 включно.

Отже, з 18.05.2004 право позивача за первісним позовом на отримання оплати в сумі 95000,00 грн. за надані відповідачу за первісним позовом послуги по розробці плану санації - було порушено відповідачем за первісним позовом і саме з цієї дати розпочався трирічний строк позовної давності щодо вимоги про стягнення 95000,00 грн. оплати за надані послуги, який було перервано відповідачем за первісним позовом вчиненням дії, яка свідчила про визнання ДАХК «Київський радіозавод»свого боргу в сумі 95000,00 грн., а саме шляхом вчинення дії по підписанню акту звірки виконаних робіт датованого 01.01.2005, який підписано представниками замовника та виконавця і посвідчено печатками сторін, відповідно до якого сторони погодили зокрема те, що договір № 127/04 від 26.01.2004 на суму 95000,00 грн. не оплачено.

Таким чином, у відповідності до вимог ч. 1 статті 264 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності було перервано 01.01.2005, і з 01.01.2005 він почався заново. Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ «НК «Укрексперт»звернувся 03.07.2007 до суду з позовом про стягнення 95000,00 грн. з відповідача за первісним позовом у межах загального строку позовної давності, а тому підстави для застосування до вимог ТОВ “НК «Укрексперт»положень п. 4 статті 267 Цивільного кодексу України у суду відсутні.

В свою чергу, відповідачем за зустрічним позовом було заявлено про застосування до вимог ДАХК «Київський радіозавод»про визнання недійсним договору № 127/04-С від 26.01.2004 трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 256, ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, що на думку відповідача за зустрічним позовом, є підставою для відмови у зустрічному позові.

16.08.2007 року ДАХК «Київський радіозавод»звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним договору № 127/04-С від 26.01.2004 року, що підтверджує відбиток штампу Господарського суду міста Києва на зустрічному позові.

Відповідно до розяснення ВАСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.99 р. N 02-5/111, а саме пункту 3.3., розяснено, що недійсні угоди не породжують для сторін прав та обов'язків, тому до вимог про визнання недійсними таких угод строки позовної давності не застосовуються.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що до вимоги ДАХК «Київський радіозавод» про визнання недійсним договору № 127/04-С від 26.01.2004 строки позовної давності застосуванню не підлягають, оскільки недійсний Договір № 127/04-С від 26.01.2004 не породжує для його сторін прав та обов'язків.

Таким чином, судом задовольняються вимоги сторін, а саме: позивача за первісним позовом - ТОВ «НК «Укрексперт»про стягнення з ДАХК «Київський радіозавод»95000,00 грн., позивача за зустрічним позовом - ДАХК «Київський радіозавод» - про визнання недійсним договору № 127/04-С від 26.01.2004.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом відповідно до статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом. Витрати за зустрічним позовом по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити.

2.Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»(код ЄДРПОУ 24586045, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська,9) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексперт»(код ЄДРПОУ 31513443, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 29) вартість наданих послуг з експертної оцінки в сумі 95000 (девятсот пять тисяч) грн. 00 коп., а також суму витрат по сплаті державного мита 950 (девятсот пятдесят) грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ

4.Зустрічний позов задовольнити.

5.Договір № 127/04-С на розробку плану санації від 26.01.2004, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національною компанією «Укрексперт», як виконавцем, та Державною акціонерною холдинговою компанією «Київський радіозавод», як замовником, - визнати недійсним з моменту укладення.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексперт»(код ЄДРПОУ 31513443, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул.. Гоголівська, 29) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державної акціонерної холдингової компанії «Київський радіозавод»(код ЄДРПОУ 24586045, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська,9) витрати по сплаті державного мита за зустрічним позовом 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

7.Після набрання рішенням законної сили видати наказ

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 29.09.2010 року.