Рішення № 12043216, 16.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/37216.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір" до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-видавничий центр "АвтоФотоПродажа" про стягнення 38 851,02 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

Від позивача не з’явився

Від відповідача Бондарчук Ю.В. за довіреністю б/н від 15.09.2010р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 34906,63 грн., що становить заборгованість за поставку товару, 2897,20 грн. інфляційних витрат, 1047,19 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2010р. порушено провадження у справі № 8/372, розгляд справи призначений на 16.09.2010р.

У судове засідання, призначене на 16.09.2010р. з‘явився представник відповідача, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Представник позивача у судове засідання не з’явився.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

Позивач на підставі видаткових накладних №05362 від 31.10.2008р. на суму 46481,82 грн., №05644 від 17.11.2008р. на суму 94379,93 грн., №06393 від 15.12.2008р. на суму 102044,72 грн. поставив відповідачеві товар на загальну суму 242906,47 грн.

Відповідач на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЧ №005701 від 06.11.2008р., серії ЯОЧ №005707 від 20.11.2008р., серії ЯОЧ №005721 від 16.12.2008р. товар по вказаним накладним отримав, однак оплатив його частково, а саме 207999,84 грн. (містяться в матеріалах справи).

Заборгованість за поставлений товар склала 34906,63 грн. (242906,47 грн.- 207999,84 грн.).

Відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, між сторонами спору виникли договірні відносини.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, то згідно ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет та ціна.

У накладних, за якими передано товар відповідачеві, визначено предмет (товар) та його ціну.

Згідно ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки, за яким позивач зобов’язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов’язався його прийняти та оплатити.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач рекомендованим листом надіслав на адресу відповідача лист-вимогу №314/1 від 08.05.2009р. про сплату заборгованості за поставлений товар, завірена належним чином копія якої та докази її направлення містяться в матеріалах справи. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №00087061 відповідач отримав лист-вимогу 02.07.2009р. Однак вказана вимога позивача залишилися без відповіді та виконання відповідача.

Враховуючи те, що вимога була пред’явлена 02.07.2010 року, то відповідач (боржник) повинен був виконати свій обов’язок до 09.07.2010 року включно. В зазначений термін відповідач не виконав зобов’язань.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 34906,63 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2897,20 грн. інфляційних витрат, 1047,19 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, а саме не сплатив вартість виконаних поставленого тавару, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 2897,20 грн. інфляційних витрат, 1047,19 грн. трьох відсотків річних, зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2897,20 грн. інфляційних витрат, 1047,19 грн. трьох відсотків річних правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-видавничий центр "АвтоФотоПродажа" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17; код 21671715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір" (01010, м. Київ, вул. Московська, 29-А; код 33939476) 34906 (тридцять чотири тисячі дев’ятсот шість) грн. 63 коп. основного боргу, 2897 (дві тисячі вісімсот дев’яносто сім) грн. 20 коп. інфляційних витрат, 1047 (одна тисяча сорок сім) грн. 19 коп. трьох відсотків річних, 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 51 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.С. Катрич

Рішення підписано 17.09.2010 р.