Рішення № 12043181, 16.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/37316.09.10 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРДІ" про стягнення 18 400,66 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники:

від позивача не зявився

від відповідача Бондарчук Ю.В. за довіреністю №1 від 14.09.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 17450,00 грн., що складає заборгованість за перевезення вантажу, 950,66 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2010р. порушено провадження по справі № 8/373 та призначено її розгляд на 16.09.2010 року.

Через загальний відділ суду 16.09.2010р. надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи.

16.09.2010р. в судове засідання зявився представник відповідача, представник позивача не зявився.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача ознайомлено з його правами та обовязками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

20.01.2010р. між Фізичною особою підприємцем Познанською Валентиною Юріївною (надалі експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРДІ" (надалі замовник, відповідач) було укладено договір №2-20/2010 на транспортно-експедиційне обслуговування (надалі договір), згідно п.1.1 якого цей договір регулює взаємини експедитора і замовника, повязані з виконанням перевезень вантажів замовника, автомобільним транспортом експедитора за межами України і по її території.

Згідно з п. 9.1 договору термін дії договору встановлюється з моменту його підписання сторонами і до 31 грудня 2010 року, за умови виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.

Сума договору складає 17450,00 грн. (п.4.1 договору).

Позивач здійснив перевезення вантажу замовника за маршрутом Німеччина-Австрія-Україна за заявкою, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними наявними в матеріалах справи.

Згідно із п. 5.1 договору замовник перераховує грошові кошти (вартість перевезення) на розрахунковий рахунок експедитора на протязі 5 календарних днів від дати доставки вантажу в кінцевий пункт призначення на підставі рахунку і товарно-транспортної накладної з відміткою про доставку вантажу, направлених експедитором факсом.

В порушення умов договору відповідач не надав належні докази сплати заборгованості за договором в розмірі 17450,00 грн.

Відповідач розрахунок за отриманні послуги не здійснив. Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 17450,00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно експедиторську діяльність" від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач належних доказів виконання договору щодо оплати послуг не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 17450,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 950,66 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Згідно п.6.7 договору, замовник у разі прострочення оплати за надані послуги сплачує експедиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від вартості неоплачуваних послуг за кожен день прострочення.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в розмірі 950,66 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів належним чином протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРДІ" (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 18, кв.51; код 35591567) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (61072, АДРЕСА_1; номер НОМЕР_1) 17450 (сімнадцять тисяч чотириста пятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 950 (девятсот пятдесят) грн. 66 коп. пені, 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 01 коп. витрат на сплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.С. Катрич Рішення підписано 17.09.2010 р.