Рішення № 12043183, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/19813.09.10 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телехаус Київ проектний менеджмент»

про розірвання договору та виселення

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Войтов Є.О.

від відповідача: не з’явились

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 155 від 08.09.2009 р. та виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 56, 8 кв.м. по пр. Перемоги, 113 та передання вказаного приміщення по акту-приймання-передачі позивачу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору щодо внесення орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2010 р. було порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.08.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 р. розгляд справи було відкладено у зв’язку з нез’явленням у судове засідання повноважного представника відповідача та невиконання ним вимог суду.

У процесі розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить виселити відповідача із займаного нежитлового приміщення на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представники відповідача на виклик суду не з’явились, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, зважаючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст.ст. 82, 85 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем. У судовому засіданні 13.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2009 р. між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телехаус Київ проектний менеджмент»укладено договір оренди нежитлового приміщення № 155, за умовами якого позивач, на підставі розпорядження голови Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 812 від 23.07.2009 р. та ордеру № 215 від 08.09.2009 р., зобов’язався передати, а відповідач –прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою м. Київ, пр. Перемоги, 113, загальною площею 56, 8 кв.м., для розміщення офісу.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.4. договору відповідач вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного приміщення.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. договору встановлено, що орендна плата розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у місті Києві ради № 41 від 31.10.2006 р. і складає 2618, 08 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції. Орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно, не пізніше 10-го числа

Відповідно до п. 4.2. договору відповідач зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші витрати, пов’язані з утриманням приміщення.

Договір, відповідно до п. 9.1., діє з 08.09.2009 р. до 08.08.2012 р.

Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 08.09.2009 р. позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення за адресою м. Київ, пр. Перемоги, 113, загальною площею 56, 8 кв.м.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач з жовтня 2009 року до березня 2010 року не виконував зобов’язання щодо сплати орендних платежів, що є істотним порушенням договору оренди № 155 від 08.09.2009 р. та відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України є підставою для його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

У відповідності до положень 1, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, укладаючи договір оренди № 155 від 08.09.2009 р. відповідач взяв на себе зобов’язання вчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов’язання щодо сплати орендних платежів, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

          Проте, всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства України, відповідач не сплачує передбачені договором платежі.

          Зазначені обставини підтверджуються також рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 р. у справі № 3/60 за позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телехаус Київ проектний менеджмент»про стягнення 16705, 90 грн., яким встановлено наявність у відповідача заборгованості по орендним платежам за договором № 155 від 08.09.2009 р. за період з 08.09.2009 р. до січня 2010 року.

          Рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 р. у справі № 3/60 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили з 23.03.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 9.4. цей договір, може бути розірваний за рішенням господарського суду у випадках, передбачених цим договором чи чинним законодавством.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови договору оренди № 155 від 08.09.2009 р., а тому зазначений договір підлягає розірванню у судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення стро ку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач заявлених позивачем вимог не оспорив, доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини, суду не надав.

Приймаючи до уваги вищенаведене, зважаючи на те, що із розірванням договору оренди № 155 від 08.09.2009 р., відповідач втратив статус орендаря нежитлового приміщення загальною площею 56, 8 кв.м. по пр. Перемоги, 113 у місті Києві, а інші підстави користування приміщенням у відповідача відсутні, суд вважає, що вимога позивача про виселення відповідача із вказаного нежитлового приміщення підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»задовольнити.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 155 від 08.09.2009 р., укладений між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телехаус Київ проектний менеджмент»(м. Київ, пр. Перемоги, 136, кім. 34, код ЄДРПОУ 34645925).

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Телехаус Київ проектний менеджмент»(м. Київ, пр. Перемоги, 136, кім. 34, код ЄДРПОУ 34645925) із нежитлового приміщення загальною площею 56, 8 кв.м. по пр. Перемоги, 113 у місті Києві та передати приміщення Комунальному підприємству «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999) по акту прийому-передачі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телехаус Київ проектний менеджмент»(м. Київ, пр. Перемоги, 136, кім. 34, код ЄДРПОУ 34645925), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999) 170, 00 (сто сімдесят грн. 00 коп.) грн. –державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б.

Повне рішення складено: 30.09.2010 р. .